Трасологія та механізм слідоутворення.

Тема 5. ТРАСОЛОГІЯ

1. Трасологія та механізм слідоутворення.

2. Класифікація слідів у трасології.

3. Основи дактилоскопії.

4. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.

5. Сліди ніг та взуття людини.

6. Сліди знарядь злому та інструментів.

7. Сліди транспортних засобів.

8. Сліди звуку (криміналістична акустика).

9. Сліди запаху (криміналістична одорологія).

Трасологія - від франц. La tras – слід і лат. Logos – вчення - це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дос­лідження.

Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме матеріально-фіксовані відображення зо­внішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємо­дії двох об'єктів і мають достатньо широке розповсюджен­ня: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображен­ня є головним предметом вивчення у трасології.

Механізм слідоутворення — це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших про­цесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результа­ті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об'єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об'єктах.

Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об'єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при вза­ємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів зале­жить від низки чинників: твердості об'єктів, напрямку вза­ємодії, розташування об'єктів, сили і характеру взаємодії.

Сліди бувають механічного, хімічного, біологічного, тер­мічного походження. У криміналістиці переважно вивчаю­ться сліди механічної дії, як найбільш поширені об'єкти трасологічного дослідження.

Сліди, які утворюються при механічній взаємодії залежать не тільки від властивостей взаємодіючих об’єктів, а й від механічного руху при слідоутворенні. Механічний рух – це просте переміщення тіл в просторі відносно одне одного. У процесі слідоутворення об’єкти можуть рухатись прямолінійно, прямолінійно поступально, зворотно-поступально, обертово-поступально за здійснювати обертання-кочення.

Тому при механічній взаємодії залежно від виду руху утворюються сліди тиску, ковзання, розпилювання і тертя, свердління і кочення.

Механізм слідоутворення при фізичній взаємодії відбувається на молекулярному або атомарному рівнях. Сліди фізичної взаємодії – це структурні і енергетичні тобто невидимі зміни у тілах органічного та неорганічного походження, які діляться на два класи: сліди структурних змін та сліди енергетичних змін. Сліди структурних змін включають в себе сліди якісних змін та термічні сліди, а сліди енергетичних змін включають в себе електричні сліди, електростатичні сліди, сліди магнітних змін, сліди радіаційної взаємодії та сліди променевих змін.

При хімічній взаємодії утворюються сліди внаслідок реакцій окислення, відновлення, розщеплення, заміщення. Найрозповсюдженішими в слідчій практиці є сліди окислення-горіння. До них відносяться: окіпчування, плавлення, обвуглювання, спопеління. Окіпчування утворюється внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Сліди оплавлення утворюються на металі, склі та деяких інших речовинах. Обвуглювання – це слід горіння, тобто хімічної реакції. За величиною обвуглювання визначають осередок пожежі.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 111; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!