Об'єкти, типи і види ідентифікації.

Об'єктами ідентифікації в криміналістиці можуть бути речі, тварини, особи.

У літературі зустрічаються різні принципи класифікації видів ідентифікації. За рівнем індивідуалізації розрізняють родову, видову та індивідуальну, тобто криміналі­стичну ідентифікацію; за характером ідентифікуючих об'єктів — сигнальну та знакову; за способом відображення ідентифікаційної інформації — ідентифікацію цілісних струк­тур, розділеного цілого та джерела походження. Відомі також інші (змішані) класифі­кації. В основу найпоширенішої класифікації покладено вид відображення: ідеальний (психічний) і матеріальний. Отже існують два види ідентифікації: за слідами пам'яті (суб'єктивними образами) і за матеріальними слідами —відображеннями.

Предмети (речі). Завдання встановлення тотожності предметів може виникнути при розслідуванні різних зло­чинів. Неможливо дати вичерпний перелік предметів, сто­совно яких виникне необхідність встановлення тотожності. За кримінальними справами такими предметами можуть виступати знаряддя і засоби, використані злочинцем при вчиненні злочину; залишені сліди; предмети, загублені злочинцем; викрадені речі, печатки, штампи тощо.

Тварини. Встановлення тотожності тварин набуває зна­чення, коли тварина була використана злочинцем для ви­возу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо.

Особи. Об'єктом ідентифікації може бути особа люди­ни або труп. У слідчій практиці найчастіше зустрічаються випадки ідентифікації особи обвинуваченого, потерпілого, жертви злочину (невпізнаного трупа) та ін.

У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації:

а) встановлення тотожності об'єкта за ознаками, відби­тими у пам'яті людини;

б) встановлення тотожності за описом;

в) встановлення тотожності за фотозображенням;

г) встановлення тотожності за слідами, які відобража­ють ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів;

д) встановлення тотожності цілого за частиною.

Особливим типом встановлення тотожності є іденти­фікація цілого за частиною. У таких випадках вирішується питання про те, чи складали дві або декілька частин одне ціле; чи є дані частини частинами одного цілого. Можли­вість ідентифікації цілого за частиною відкриває шлях до використання з метою розкриття злочину різних дрібних часток. Нерідко вирішення питання про те, чи частини предмета на місці вчинення злочину складали одне ціле до його руйнації, дозволяє встановити злочинця і викрити йо­го. Варто пам'ятати, що під час підготовки, вчинення або приховання злочину деякі об'єкти інколи руйнуються — розрізаються, розпилюються — і частини цих об'єктів ви­являють в різних місцях — на місці злочину, у квартирі злочинця, на його одязі.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 1041; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!