Особливості ідентифікації як методу криміналістики.

При ідентифікації є два види об'єктів: ідентифіковані (відображувані) та ідентифікуючі (відображуючі). Іденти­фікованим називається об'єкт, встановлення тотожності якого складає завдання даного дослідження. Ідентифіку­ючими називаються об'єкти, за допомогою яких встанов­люють тотожність чи групову належність. Ідентифікуючі об'єкти є носіями матеріально-фіксованого відображення ознак ідентифікованих об'єктів.

Необхідно розрізняти індивідуальну ідентифікацію (іден­тифікацію у вузькому розумінні) та встановлення групової належності (групову ідентифікацію).

При індивідуальній ідентифікації встановлюється кон­кретна тотожність, тобто те, що даний об'єкт є саме тим, що спостерігався раніше або залишив сліди. При встановленні групової належності з'ясовується лише те, що об'єкт відноситься до певної групи (роду, виду, марки, системи тощо). Тобто при індивідуальній ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а при встановленні групової належності — подібність (віднесення об'єкта, що залишив сліди до групи, роду, виду об'єктів).

Встановлення конкретної тотожності має більш важ­ливе значення для слідства, ніж встановлення групової належності. Групова ідентифікація має місце тоді, коли необхідно ідентифікувати матеріали і речовини. У цьому випадку мова йде про збіг властивостей порівнюваних об'єктів, які на­лежать до певної групи, що і буде ототожнюваним об'єктом.

Індивідуальна ідентифікація не завжди можлива і до­слідження може обмежуватися тільки встановленням гру­пової належності. Частіше за все індивідуальна ідентифі­кація буває неможлива через недостатньо повне відобра­ження ознак об'єкта.Існує загальне правило, за яким індивідуальна ідентифікація можлива тільки за ознаками зовнішньої будови об'єктів, а якщо таких ознак немає або вони не відобразились як слід, то провадиться тільки групова ідентифікація.

В частковій теорії криміналістичної ідентифікації слід відрізняти ознаки від властивостей. Ознаки характеризують зовнішню будову об’єкта, а властивості – внутрішні якості.

Для висновку про тотожність необхідно враховувати зміни, що відбулися, в об'єктах ідентифікації, а також те, що розходження в деяких ознаках при порівнянні не ви­ключає тотожності.

Ототожнюваний об'єкт весь час змінюється, тому при вивченні змін об’єкта необхідно знати їх види. Вони можуть бути такі: природні, на­вмисні та випадкові.

Природні зміни — це ті, що відбуваються безперервно, внаслідок руху та розвитку об'єктів. У природі все існує тільки в силу якого-небудь руху. Людина старіє, сприйняте забувається, свіжий слід на металі окисляється, чорнило на папері вицвітає тощо — все це при­родні зміни, яким підлягають будь-які джерела доказової інформації.

Навмисні зміни — це такі, що вносить суб'єкт у відображення для його спотворення або знищення. Наприклад, спотворення почерку при підробці документа, використання маски і рукавичок при вчи­ненні розбійницького нападу, знищення засобів учинення злочину, розчленування трупа тощо.

Випадкові зміни не пов'язані із подією злочину. Наприклад, по­шкодження слідів на місці події випадковими особами, транспор­том, тваринами тощо. Випадкові зміни виникають завжди пізніше навмисних і з ними не пов'язані.

Отже, ідентифікаційний період – це проміжок часу, протягом якого ознаки та властивості об’єкта хоч й змінюються, але залишається достатня їх кількість для встановлення тотожності. Ідентифікаційний період для різних об’єктів неоднаковий і залежить від багатьох чинників, які необхідно встановлювати в процесі доказування тотожності. Ідентифікаційний період для різних об'єктів різний і залежить від багатьох факторів.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 184; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!