Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Показники рівня тіньової економіки за 2004-2009 роки, % від ВВП 1 страница




ТЕМА 2. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ

2.1. Сутність податкового контролю

2.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС

2.3. Класифікація податкових перевірок

2.4. Оформлення результатів податкових перевірок

2.5. Податкова оптимізація

2.6. Відповідальність за порушення податкового законодавства

2.1. Сутність податкового контролю

За визнанням провідних фахівців існуюча податкова система України характеризується несприятливими умовами для ведення бізнесу і реалізації інвестиційних проектів.

Інституційна недосконалість системи оподаткування спричинила в українській економіці масштабне ухилення суб’єктів підприємництва від сплати податків. За офіційним даними міністерства економіки України в 2008 р. рівень тіньової економіки становив 31,1% від офіційного ВВП і збільшився порівняно з 2007 р. на 2,3%, а в 2009 р. досяг рівня – 36% (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка тінізації економіки України, % Календарний період
2004 рік 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік
      30,3 31,1  

За оцінками інших фінансових установ, як вітчизняних, так і зарубіжних, даний показник є ще більшим. На думку Рахункової палати України частка тіньового обороту на кінець 2009 року перевищила 40%, а за розрахунками Світового банку, рівень тінізації української економіки перевищив межу в 50%.

Для цілей подолання цього ганебного явища контрольна функція податкового менеджменту визнається чи не головною в комплексному забезпеченні процесу формування дохідної частини державного бюджету.

У системі державного фінансового контролю функціонують різні державні установи - Рахункова палата ВР України, Міністерство фінансів, контрольно-ревізійне управління, Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна митна служба, ДКЦПФР та ін.

З їх числа, центральне місце займають органи, які контролюють саме сплату податків і зборів. Контролюючими органами, що віднесені до суб’єктів податкового контролю, є:

1. Державна податкова служба - стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів.

2. Державна митна служба - стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у т. ч. на підставі запиту правоохоронних органів.

Контролюючий орган зі сплати податкових платежів – державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Податковий контроль зумовлений необхідністю перевірки виконання платниками своїх зобов’язань, які безпосередньо встановленні ст.67 Конституції України, якою визначено, що всі суб’єкти господарювання, а також фізичні особи зобов’язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Напрями та форми його проведення визначаються економічною політикою держави.

Податковий контроль – діяльність контролюючих органів у сфері оподаткування щодо спостереження за відповідністю процесу організації платниками податків обліку об’єктів оподаткування, методики обчислення податкових платежів, а також сплати податків згідно прийнятих законодавчих актів з питань оподаткування.

Згідно вимог Податкового кодексу платники податків зобов’язані: вести бухгалтерський та податковий облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у визначені терміни; подавати до державних податкових органів декларації, податкову звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені строки; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів.

Виходячи із положень Податкового кодексу, об’єктами податкового контролю виступають:

- порядок нарахування та сплати до бюджетів податків і зборів усіма юридичними та фізичними особами;

- порядок придбання та реалізації майна юридичних і фізичних осіб;

- доходи громадян України, іноземців та осіб без громадянства у тій частині, в якій вони виступають платниками податків і зборів.

В Україні податковий контроль реалізується у наступних формах (рис. 2.1).

 
 


Рис. 2.1. Форми податкового контролю

Застосування в податковій практиці вищезазначених форм контрольної роботи унеможливлює приховування об’єктів оподаткування та спонукає суб’єктів підприємництва до легальної діяльності.

 

2.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС - комплекс заходів зі збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для забезпечення контролю за порядком нарахування і сплатою податків та зборів.

З метою досягнення більшої контрольованості за процесами нарахування та сплати податків і зборів, зменшенні кількості суб’єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов’язання та ухиляються від сплати податків, а також посилення загальної профілактики податкових порушень податкові органи зобов’язані обробляти інформацію, що надходить:

а) від платників податків та податкових агентів:

‒ що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

‒ що міститься у в електронному вигляді стосовно обліку доходів, витрат та інших показників, первинних документах,регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

‒ про фінансово - господарські операції платників податків;

‒ про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

б) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та НБУ:

‒ про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами;

‒ про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

‒ що міститься у звітних документах, які подають платники податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

‒ про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

‒ про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності,

‒ про експортні та імпортні операції платників податків;

в) від банків та інших фінансових установ про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

г) від митних органів;

д) від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС може використовуватись інша інформація, надана податковому органу за окремим запитом. Такий запит обов’язково повинен бути підписаний керівником (заступником керівника) податкового органу і містити перелік необхідної інформації та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації податкові органи надсилають платнику податків за наявності хоча б однієї з таких підстав:

‒ за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, або законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

‒ для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

‒ в інших випадках, визначених податковим законодавством.

Платники податків зобов’язані надавати затребувану інформацію впродовж одного місяця, з дня надходження такого запиту.

Для забезпечення повноти інформаційно-аналітичного забезпечення податкові органи мають також право проводити зустрічні звірки поданих суб’єктом господарювання даних щодо інших платників податків. Зустрічні звірки згідно положень Податкового кодексу не є податковими перевірками і проводяться в порядку, визначеному КМУ. Зустрічною звіркою вважається процедура співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів платника податків з документами інших контрагентів, для підтвердження виду, обсягу операцій, порядку розрахунків, що здійснювалися між ними, з метою з’ясування їх реальності та повноти відображення у податковому обліку.

Зібрану податкову інформацію та результати її опрацювання органи ДПС використовують для виконання покладених на них функцій та завдань.

Практичним втіленням результатів збору та аналітичної обробки органами ДПС інформаційних податкових даних є забезпечення законодавчих нормативів нарахування та сплати податків і зборів суб’єктами господарювання.

Іншим важливим наслідком інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів є формування позитивної чи негативної податкової історії по кожному платнику податків, що виражається в підготовці відповідної інформаційно-аналітичної довідки.

Інформаційно-аналітична довідка ‒ це службовий документ, що містить узагальнену інформацію про дотримання податкової дисципліни конкретним суб’єктом господарювання. Основним завданням її формування є виявлення на якомога ранніх стадіях характерологічних тенденцій щодо можливих податкових зловживань. Підготовлену довідку можна розглядати в якості «податкового паспорта» платника податків, в якому робиться висновок про його позитивний чи негативний податковий рейтинг. Позитивний рейтинг суб’єкта підприємництва характеризує відсутність в його минулому порушень податкового законодавства, а негативний - їх наявність.

Для підготовки довідки проводиться збір і аналіз інформації, отриманої з внутрішніх і зовнішніх джерел.

До інформації із внутрішніх джерел відноситься інформація, отримана податковими органами самостійно з:

а) інформаційних баз даних, що акумулюються за допомогою АРМ: «Облік платників», «Платники ПДВ», «ДРФО», «Аудит», «Митниця», «Анульовані ВМД», «Земля», «Банк», «Контроль реалізованої продукції», «Авто», «Касові апарати», «Фіктивні СПД», «Паспорт» та інші, а також інформаційних систем: «Облік податків і платежів», «Розширений пошук у схемах товарно-грошових потоків»;

б) даних офіційної податкової звітності (декларації з податку на прибуток підприємства, ПДВ, АП та ін.);

в) інформації, що надійшла від підрозділів податкової міліції - про можливе кримінальне провадження відносно службових осіб підприємства (дата порушення справи, стаття, дата закриття, факти застосування підприємствами схем мінімізації податкових зобов’язань, відомості про ухилення від сплати податків);

г) інформації, одержана від підрозділу аудиту юридичних осіб - про дату останньої комплексної перевірки, суми зменшених збитків за результатами перевірки, загальні суми донарахувань за актами, стан реалізації результатів документальної перевірки, питому вагу сплачених донарахованих сум у відсотках, встановлені факти використання підприємствами схем ухилення від сплати податків, взаємовідносини з фіктивними та ліквідованими на час перевірки підприємствами та ін.;

ґ) інформації від юридичних підрозділів - про перебування підприємства у процедурі банкрутства, про претензійно-позовну діяльність платників податків;

д) інформації, що надійшла від підрозділів по контролю у сфері зовнішньо - економічної діяльності - про обсяги несвоєчасно повернутих суб’єктами валютних цінностей;

е) інформації, що надійшла від підрозділів адміністрування ресурсних платежів та місцевих податків і зборів - про розміри земельних ділянок, що перебувають у користуванні та зданих в оренду, назву орендаторів;

є) інформації, що надійшла від підрозділів стягнення податкового боргу - про суму податкового боргу в розрізі податків станом на звітну дату поточного року та на аналогічну дату минулого року, користування наданими в законодавчому порядку правами відстрочки і розстрочки платежів до бюджету, факти відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без погодження з органами ДПС;

ж) інформації від підрозділів апеляції - про результати апеляційного узгодження податкових зобов’язань в адміністративному порядку;

з) інформації зі спеціальних режимів оподаткування стосовно встановлених порушень при використанні платниками ліцензій, патентів та інших дозволів.

До інформації із зовнішніх джерел відноситься інформація про платників податків, одержана органами ДПС від інших контролюючих та правоохоронних органів: СБУ, МВС України, Мінфіну України, Прокуратури України, Державної митної служби України, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Фонду державного майна та ін., а також із сайтів Інтернету, преси, листів, заяв та ін.

Зобов’язання з підготовки інформаційно-аналітичної довідки покладені на підрозділ з адміністрування податку на прибуток. Підготовка зазначеної довідки саме цим структурним підрозділом обумовлена визнанням прибутку платника податків головним критерієм оцінювання ефективності його діяльності. Наявність прибутку у підприємства формує його позитивний рейтинг, забезпечує стабільність функціонування та потенційний розвиток на перспективу. Одночасно прибуткова характеристика платника кореспондується з його можливостями стосовно сплати до бюджету всіх інших податкових платежів, що внесені до державного класифікатора податків та зборів.

Доцільність такого авторства обґрунтовується ще й тим, що для розрахунку прибутку, як агрегованого показника, на витрати платники відносять інші податки та збори: акцизний збір, мито, земельний податок та ін.

Інформаційно-аналітична довідка складається в електронному вигляді щоквартально впродовж 16 робочих днів після отримання необхідної інформації. При цьому в наступних періодах інформація не змінюється, а тільки доповнюється із зазначенням дати проведених змін. Вона підписується спеціалістом, який її склав, керівником підрозділу та впродовж дня передається до відділу з підготовки планів документальних перевірок.

Інформаційно-аналітична довідка про платника податків, сформована органами ДПС для ідентифікації його податкової історії, сприяє найбільш раціональному відбору суб’єктів підприємництва для проведення документальних перевірок за місцем їх розташування, а також визначає першочергові завдання фахівців податкових органів в ході такої перевірки.

 

2.3. Класифікація податкових перевірок

Однією з основних форм контрольної роботи податкової служби є перевірки. Головним критерієм доцільності проведення перевірок, оцінки їх ефективності податкові органи визнають цільову настанову, згідно якої будь-які контрольні заходи мають приносити більше грошових коштів, ніж було затрачено на їх організацію та проведення.

Перевірці, в першу чергу, повинні підлягати наступні платники:

- платники, які не надають або невчасно надають податкову звітність;

- підприємства, що відображають у звітності збитки або незначні прибутки протягом кількох звітних періодів за значних розмірів майна та потенційно прибуткових видах діяльності;

- платники, які істотно збільшили споживання матеріальних ресурсів при зменшенні або незначному збільшенні обсягів реалізованої продукції;

- підприємства, що допускають різкі коливання розміру податкових платежів у різні звітні періоди за приблизно однакового обсягу реалізації;

- платники, остання перевірка яких виявила найістотніші порушення податкового законодавства;

- платники, які претендують на значні суми відшкодування ПДВ при невеликому терміні існування підприємств, незначних активах;

- підприємства, стосовно яких є інформація про незаконність отримання доходів;

- підприємства, що заплановано ліквідувати;

- підприємства, які довго не перевірялися.

Органи ДПС здійснюють контроль за сплатою податків і зборів як безпосередньо при виході на підприємство, так і в інспекціях, використовуючи всю наявну інформаційну базу. У відповідності зі ст. 75.1 Податкового кодексу податкові органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) і фактичні перевірки (рис. 2.2).

 

Рис. 2.2. Класифікація податкових перевірок

 

Застосування в податковій практиці вищезазначених форм контрольної роботи податкових органів унеможливлює приховування об’єктів оподаткування та спонукає суб’єктів підприємництва до легальної діяльності.

Камеральна перевірка – це перевірка, яка проводиться безпосередньо в податковій інспекції виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, незалежно від способу їх подання. Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на якомога ранній стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб’єктів господарювання.

Під час її проведення перевірці підлягають:

- повнота і своєчасність подання всіх необхідних документів;

- дотримання вимог щодо порядку заповнення документів (у кожен документ повинні бути внесені всі реквізити та вказані одиниці виміру. У незаповнених рядках мають стояти прочерки. Необхідно звернути увагу на охайність заповнення документів і впевнитись, що поданий документ є оригіналом, а не копією);

- узгодженість звітних даних (перевіряється шляхом порівняння одноіменних даних у різних формах звітності);

- послідовність даних у формах звітності, (перевіряється шляхом зіставлення показників на кінець попереднього періоду та початок звітного);

- правильність арифметичних підрахунків визначених сум і строків їх сплати.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Документальною перевіркою вважається перевірка, яку проводять з метою виявлення своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів, дотримання валютного законодавства, трудових відносин та ін.

Така перевірка проводиться із залученням податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів обліку, а також отриманих інших документів та податкової інформації, у т. ч. за результатами перевірок інших платників податків.

Програма перевірки може містити від 10 до 30 питань, основними з яких є:

‒правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

‒дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

‒ повнота відображення в обліку доходів підприємства;

‒достовірність відображення в обліку витрат підприємства;

‒ обґрунтованість витрат на: спецодяг, спецвзуття та харчування, науково-технічне забезпечення господарської діяльності, підготовку кадрів, рекламу; представницькі цілі, відрядження; сплату орендних платежів, утримання об’єктів соціально-культурної сфери тощо.

‒достовірність відображення в обліку земельного податку та платежів за ресурси;

‒правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

‒достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв’язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

‒повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

‒правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного податку та ін.

Документальні перевірки бувають виїзними або невиїзними. Документальна виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. А невиїзна - в приміщенні податкового органу.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок податкового органу.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Платники податків - юридичні особи, що оподатковуються за ставкою 0% зі сплати податку на прибуток та у яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки.

Про проведення документальної планової перевірки керівником податкового органу приймається окреме рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів, визначається КМУ.

Посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за умови пред’явлення відповідного направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються: дата видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта) перевірки, мета, вид, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника податкового органу або його заступника, що скріплений відповідною печаткою.

Непред’явлення платнику податків направлення на проведення перевірки або пред’явлення направлення, оформленого з порушенням встановлених вимог є підставою для недопущення службових осіб податкового органу до проведення документальної виїзної перевірки. Відмова платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред’явленні направлення платнику податків останній зобов’язаний розписатись у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по-батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови від такого підпису посадовими особами органу ДПС складається акт, який засвідчує факт відмови. У даному випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Якщо платник податків своїми діями перешкоджає допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки також складається акт, що засвідчує факт відмови.

Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу ДПС не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка є перевіркою, яка не передбачається у плані роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію (розрахунок);

- платником податків подано уточнюючий розрахунок з податку за період, що попередньо перевірявся;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, або з від’ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил її заповнення у разі ненадання таким платником пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС впродовж 10 робочих днів з дня його отримання;

- платником податків подано до податкового органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки у разі, коли платник посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- отримано постанову суду (ухвалу) про призначення перевірки або постанову слідчого, прокурора, винесену ними у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом ДПС вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу ДПС нижчого рівня здійснено перевірку податкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам податкового законодавства.

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник податкового органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється за порядком, аналогічним для проведення документальної планової перевірки.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків – 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу ДПС не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 103; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.