Менеджмент (М) как программа сознательного поведения

СИТУАЦІЇ №1

ТЕСТИ

1. Зміни в організації — це рішення керівника щодо зміни однієї
або більше внутрішніх змінних в:

а) організації; структурі;

б) людському факторі, завданнях організації;
г) комунікаціях.

2. Більшість компаній здійснює корінну реорганізацію:

а) щороку;

б) кожні 4- 5 років;

в) кожні 6-7 років;

г) кожні 9-10 років.

3. Реактивні зміни — це:

. а) дії, вчинені для того, щоб відреагувати на надану оточенням можливість, навіть якщо не існує фактичної проблеми;

б) зміни, що здійснюються для виправлення помилки, виявленої системою контролю.

4. Зміни призводять до нововведень, які найчастіше спричиняють:

а) зміну структури організації;

б) зміну техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів;

в) оцінку та зміну мети організації;

г) зміну організації виробничо-господарської діяльності.

5. Модель процесу управління організаційними змінами американ­
ського науковця Греинера містить 6 етапів. Зазначте їх черговість:

а) посередництво та переорієнтація уваги;

б) діагностика та усвідомлення;

в) тиск та спонукання;

г) знаходження нового рішення і обов'язки щодо його вико­
нання;

д) підкріплення і згода;

є) експеримент і виявлення.

6. Причинами опору змінам є:

а) відчуття можливих власних втрат;

б) невизначеність ситуації, що склалася;

в) переконання, що зміни не принесуть нічого доброго;

Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними 655

г) очікування негативних наслідків;

д) переконання, що для організації зміна не є необхідною чи
бажаною.

7. Одним із методів подолання опору змінам є розподіл повнова­
жень, що передбачає:

а) високий ступінь участі працівників у прийнятті рішень,
коли керівники та підлеглі разом визначають необхідні зміни,
розробляють альтернативні підходи до їх проведення і рекомен­
дують дії, які повинні бути здійснені;

б) застосування керівниками їх законної влади з метою втілення
змін у життя; від працівників вимагається мінімальна ініціатива;

в) надання підлеглим інформації щодо необхідності змін і
делегування згодом повноважень для їх проведення.

8. Кооптація — це:

а) процес входження в колектив;

б) адаптаційний період після впровадження організаційних змін;

в) надання особі, яка опирається змінам, провідної ролі в
прийнятті рішень щодо нововведень;

г) матеріальне стимулювання особи, що опирається організа­
ційним змінам. V

9.Найкращим часом для подолання опору змінам є:

а) період до їх виникнення;

б) час їх впровадження;

в) період після проведення змін.

10. Однією складовою організаційного розвитку є дослідже­
ння дією, першим етапом якого є:

а) діагноз 'стану організації;

б) опитування співробітників;

в) планування майбутніх дій.

11. При зміні цілей організації місія організації:

а) виконана і варто формулювати нову;

б) залишається такою ж, змінюються лише способи її реалізації.

12. Найпоширенішими є:

а) структурні зміни;

б) зміни в технології;

в) зміни в персоналі.

13. На етапі "посередництво та переорієнтація":

а) не виникає необхідності в посередницьких послугах;

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

б) виникає необхідність в послугах стороннього консультанта,
який може тверезо оцінити ситуацію;

в) може виникнути необхідність залучення власних робітників у
якості посередників за умови, що вони можуть вільно висловлю­
вати свою думку.

14. Поняття "ефективність" у широкому розумінні - це:

а) витрати виробництва;

б) результат від виробництва (прибуток або збиток);

в) співвідношення між результатом від виробництва та витратами;

г) різниця між результатом від виробництва та витратами;

15. Під ефектом розуміють:
а) прибуток;

б)збиток;

в) рентабельність виробництва;

г) рентабельність продукції;

д) фондовіддачу.

16. Ефективність виробництва - це:

а) міра досягнення загальних та окремих результатів вироб­
ництва від оптимального використання всіх ресурсів підпри­
ємства;

б) міра досягнення загальних та окремих результатів вироб­
ництва від оптимального використання трудових ресурсів підпри­
ємства;

в) міра досягнення загальних та окремих результатів вироб­
ництва від оптимального використання фінансових ресурсів підпри­
ємства.

17. Економічну ефективність від впровадження певних заходів
необхідно визначати:

а) із врахуванням чинника часу;

б) без врахування чинника часу;

в) із врахуванням чинника часу для спільних підприємств.

18. За сферою застосування розрізняють:

а) народногосподарську і госпрозрахункову ефективність;

б) абсолютну та порівняльну ефективність;

в) ефективність діючого виробництва, ефективність капіталь­
них вкладень, ефективність розвитку науки і техніки, ефектив­
ність зовнішньоекономічних зв'язків, ефективність охорони навколиш­
нього середовища;

г) загальну, локальну і часткову.

Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними

19. Локальна ефективність характеризує:

а) ефективність виробництва підприємства в цілому;

б) ефективність на окремих стадіях виробництва, розподілу,
обміну та споживання;

в) ефективність використання в процесі виробництва певних
ресурсів (предметів і засобів праці, капітальних вкладень, робочої
сили тощо).

20. Народногосподарська ефективність визначається на основі
врахування:

а) інтересів окремого підприємства;

б) інтересів окремого підприємства і всього народногоспо­
дарського комплексу;

в) інтересів народного господарства.

21. Абсолютна ефективність характеризує:

а) економічні переваги одного варіанта над іншими щодо
раціонального використання ресурсів і витрат;

б) загальний ефект від використання ресурсів і витрат в
цілому по підприємству;

в) частковий ефект від використання певного виду ресурсів
підприємства.

22. До загальних показників економічної ефективності відносять:

а) темпи росту продуктивності праці, економія чисельності
працівників, зниження трудомісткості виробів;

б) виробництво продукції на 1 грн. витрат, собівартість, рента­
бельність, прибуток;

в) фондовіддача, приріст обігових коштів, відношення прирос­
ту прибутку до капітальних вкладень;

г) матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції, відношення
темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної
продукції.

23. Під час розрахунку порівняльної ефективності річний
економічний ефект визначають: -

а) як різницю між наведеними витратами по варіантах;

б) як різницю наведених витрат до і після впровадження
заходу.

24. Рентабельність виробництва характеризується темпами
росту:

а) основних виробничих фондів та прибутку;

б) обігових виробничих фондів та прибутку;

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

в) основних виробничих фондів, прибутку та обігових коштів.

25. Надійність системи управління визначається:

а) мірою досягнення соціальних цілей підприємства;

б) мірою досягнення цілей виробництва;

в) продовженням існування організації в майбутньому.

26. До джерел економії належать:

а) краще використання виробничих фондів;

б) краще використання трудових ресурсів;

в) краще використання капітальних вкладень.

27. Підвищення ефективності використання матеріальних
ресурсів характеризується:

а) підвищенням матеріалоємності;

б) зниженням матеріалоємності;

в) утриманням матеріалоємності на одному рівні.

Склалася думка, що нові організаційні структури компаній багато щодо змінюють у роботі її менеджерів. Наприклад:

- рішення проблем не може бути повністю надане іншим спеціалістам. Представники керівництва повинні стати лідерами в реалізації стратегічних проектів, забезпечувати інтегроване управ­ління нововведеннями, перетвореннями в усіх підсистемах, включаючи розвиток людських ресурсів;

- оскільки в процесі розробки стратегії доводиться врахову­вати багато факторів зі складними взаємозв'язками, менеджери вищого рівня зобов'язані приділяти більше уваги оцінці суміс­ності, узгодженості окремих рішень, регулювати зв'язки між фазами реалізації та постановки (уточнення) цілей;

- у зв'язку з тим, що очікувані результати процесу розробки стратегічних рішень часто змінюються, керівникам не варто жорстко фіксувати конкретні цілі та норми на певний період, а слід пропонувати сценарій, можливі напрямки розвитку і рекомендації для менеджерів інших рівнів;

- доводиться суттєво перебудовувати взаємозв'язки між представ­никами вищого керівництва, менеджерами та спеціалістами, що працюють у різних підрозділах фірми.

Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними

Запитання:

1. Які ще, окрім наведених вище, зміни в діяльності мене­джерів характерні для сучасності?

2. Чи вважаєте Ви, що подібні зміни органічно пов'язані з досягненнями в економіці, науці, техніці, управлінні або зумов­лені якимись іншими причинами (зазначити якими)?

№2

Політика банку орієнтована на отримання максимального прибутку. Одностороння орієнтація управління призвела до втрати конкурентноздатності. Тоді менеджери банку запропонували нову систему орієнтації співробітників банку, яка базувалася на наступних положеннях:

1. Інтереси клієнта мають стояти на першому місці.

2. Необхідно використовувати в банку сучасну техніку та
технологію і мати з цього максимальний зиск.

3. Заохочення здійснювати за конкретні результати роботи.
Запитання:

1. Чим, на Вашу думку, можна доповнити цю систему, щоб отримати максимальні результати?

2. За рахунок чого комерційний банк може суттєво покращити свої фінансові результати при запровадженні змін у поведінці всіх співробітників банку або фірми, в їх ціннісній орієнтації?

3. Якими будуть досягнення морально-етичного плану як
наслідок запровадження нової системи орієнтирів?

№3

Загальним показником ефективності виробничої діяль-ності підприємства є рентабельність, що визначає прибутковість підприємства, міру використання фондів тощо. Розрізняють декілька показників рентабельності:

1) рентабельність товарної продукції:

Т-Г Р_т._п. =-—Ю0%,

де Т - вартість товарної продукції в оптових цінах підприємства, ґрн.; С - собівартість товарної продукції, грн.;

2) рентабельність виробу (продукції):

Ц-Св_ш Св

•

660 Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

де Ц - оптова ціна виробу, грн.; Св - собівартість конкретного.^ виробу, грн.;

З рентабельність підприємства (загальна):

Р_п = ^БП 100%,

^п- ОФ + Ноз де БП - балансовий прибуток підприємства, грн.; ОФ - середньо­річна вартість основних виробничих фондів, грн.; Ноз - норматив обігових засобів, грн.;

Найважливішим є останній показник, тому з приводу його визначення науковці мали багато думок, оскільки підприємство може використовувати лише частину основних виробничих фондів або неефективно використовувати обігові засоби. Альтернатив­ний варіант визначення загальної рентабельності запропонував А.Д. Шеремет:

1/У-М К де Р_п -загальна рентабельність підприємства, %; Е - загальний (балансовий) прибуток, % до обсягу реалізованої продукції; У -питома вага активної частини в загальній вартості основних вироб­ничих фондів, частка; М - коефіцієнт фондовіддачі активної час­тини основних виробничих фондів; К - коефіцієнт оборотності.

Завдання:

У таблиці 1 наведені показники діяльності ТзОВ "Електрон" за поточний рік:

Таблиця 1. Техніко-економічні показники діяльності підпри-с мства за поточний рік

_________ Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними 56"|

Завдання:

Розрахувати показники рентабельності товарної продукції,
виробу та підприємства. Останній розрахувати двома шляхами і
порівняти отримані результати. Який із них є доцільнішим на
Вашу думку?. •

Використана література

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. -Львів: Світ, 1995.-296 с.

2. Веснин В.Р. Основи менеджмента: Учебник. -М.: Институт международного права и зкономики. - Из-во "Триада, ЛТД", 1996. -384 с.

3. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посібник. -К..-МАУП.- 1997. -112 с.

4. Завадський Й.С. Менеджмент - Т.1. - К.: УФІМЕ, 1997. -543 с.

5. Менеджмент в организациях: Сокр. пер.с англ. С 15-го изд. / Саймон Г., Смитбург Д., Томсон В.: Общ. ред. и вступ, ст. А.М. Емельянова и В.В. Петрова. - М.: Зкономика, 1995. - 335 с.

6. Олійник СУ. та ін. Менеджмент: Навчальний посібник. -
X.: Друк ЛТД, К.: Проза, 1997. - 176 с.

7. Платонов С.В., Третяк В.И., Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности. - К.: ООО "Изд-во Либра", 1996. -416 с.

8. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія та практика. Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. -490 с.

9. Русинов Ф.М., Никулин Л.Ф., Фаткин Л.В. Менеджменти само-
менеджмент в системе рьшочньїх отношений: Учеб. пособие. -

' М.: ИНФРА-М, 1996. - 352 с.

10. Саймонг и др. Менеджмент в организациях. - М.: Зконо­мика, 1995.-335 с.

11. Современньш менеджмент: принципи и правила. Научное издание / Под ред. В.И. Данилова, Н.Н. Данильяна. - К.ГНКЦП, 1992.-223 с.

12. Чернявский А.Ф. Организация управлення в условиях
рьшочньїх отношений. - К.: МЗУЦП, 1994. - 120 с.

Управление поведением - необходимое условие жизни. Любая организованная и целенаправленная активность предполагает наличие управления. Работа организма и его функциональных систем невозможна без процесса управления. М -это организация управления хозяйством. Контур М составляют 7 этапов: целеполагание,фактография,версификация,планирование,организация,управление,контроль.+2 операции:мотивация и координация.

Сквозная ф-ция М: решение или выбор.

М.это аппарат управления группой людей,наука,искусство и деятельность,состоящая из фактографии(сбора фактов),их понимания,анализа,планирования,организации управления и контроля любых событий и действий.

Ф-ции М осуществляют специальные, профессионально подготовленные работники назыв.менеджерами. менеджер-это член организации,решающий управленческие задачи.имеются менеджеры по продажам,по работе с персоналом,по раб.с ценными бумагами,недвижимостью и тп.главной задачей менеджераявл получение максимальной отдачи от имеющихся в его распоряжении ресурсов.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 96; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!