Логістичні завдання розділяють на три групи: глобальні, загальні й часткові.

Етапи розвитку логістики

Перший етап – 60-і роки характеризується використанням логістичного підходу до управління матеріальними потоками в сфері обігу. На першому етапі розвитку логістики транспорт і склад, колись зв'язані лише операцією навантаження або розвантаження, здобувають тісні взаємні зв'язки. Вони починають працювати на один економічний результат за графіком і за єдиною погодженою технологією. Спільно вирішуються й інші завдання щодо організації транспортно-складського процесу.

Другий етап у розвитку логістики приходиться на 80-і роки ХХ століття. Цей етап характерний тим, що до взаємодії складування й транспортування починає підключатися планування виробництва. Це дозволило скоротити запаси сировини, готової продукції, підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання замовлень, поліпшити використання устаткування.

Третій етап відноситься до теперішнього часу й характеризується об'єднанням логістичних функцій фірми і її логістичних партнерів у повний логістичний ланцюг (закупівля – виробництво - дистрибуція – продаж), а також управління матеріальними й супутніми потоками, створенням міжнародних логістичних систем.

Ціль логістики - доставка продукції точно в строк при мінімальних витратах на постачання, зберігання, виробництво, упакування, збут, транспорт, завдяки чому значно поліпшуються умови функціонування всієї економіки.

Глобальним (головним) завданням у логістиці є досягнення максимального ефекту з мінімумом витрат в умовах нестабільної обстановки на ринку. До глобальних завдань відносять також моделювання логістичних систем і умов їхнього надійного функціонування.

До загальних завдань логістики відносяться:

- створення інтегрованої системи регулювання матеріальних і інформаційних потоків;

- контроль за рухом матеріальних потоків;

- визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів;

- стандартизація напівфабрикатів і упакування;

- прогнозування обсягів виробництва, перевезень, складування;

- прогнозування попиту на товари, вироблені й переміщувані в рамках логістичних систем;

- розподіл транспортних засобів;

- організація передпродажного й післяпродажного обслуговування споживачів;

- оптимізація технічної й технологічної структур автоматизованих транспортно-складських комплексів.

Окремі завдання в логістиці вужчі:

- створення мінімальних запасів;

- максимальне скорочення часу зберігання продукції в запасах;

- скорочення часу перевезень продукції та ін.

Логістична функція – це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Відповідно до розглянутих завдань логістики розрізняють оперативні й координаційні функції.

1. Оперативний характер функцій пов'язаний з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва, розподілу:

до функції в сфері постачання відносяться управління рухом сировини, матеріалів і готової продукції від постачальників до виробничих підприємств і складів;

у сфері виробництва функціями логістики є управління запасами, що включає контроль руху напівфабрикатів і комплектуючих через всі стадії виробничого процесу;

функції управління розподілом продукції охоплюють оперативну організацію руху потоків готової продукції від підприємства-виробника до споживачів.

2. До числа функцій логістичної координації відносяться: виявлення й аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних фаз і частин виробництва; аналіз ринків, на яких діє підприємство; обробка даних, що стосуються замовлень на продукцію, тощо. Перераховані функції логістики полягають в координації попиту та пропозиції. У цьому змісті маркетинг і логістика тісно взаємозалежні, і справедливе наступне визначення: «Маркетинг формує попит, а логістика його реалізує».

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 112; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!