Побудова розгорнутого плану дороги 2 страница

¹При розмітці проїзної частини на три смуги руху.

²При розмітці осьовою лінією.

³Без розподільної смуги.

⁴З розподільною смугою.

Продовження таблиці 3.9

Продовження таблиці 3.9

¹Населений пункт з одного боку дороги, тротуари відсутні.

²Те саме, але є тротуари або пішохідні доріжки.

³Населений пункт з двох сторін дороги, є тротуари і смуги місцевого руху.

⁴Населений пункт з двох сторін дороги, смуги місцевого руху відсутні, є тротуари.

⁵Те саме, але смуги для місцевого руху і тротуари відсутні.

⁶Якщо при характеристиках забудови, які зазначені у виносках 3,4,5, населений пункт знаходиться з одного боку дороги, значення К₁₃ зменшуються в два рази.

^*При глибині яру 5 м і менше К₁₈ беруть рівним 1,0.

Значення частинних коефіцієнтів аварійності для різних ділянок при виконанні розрахунків без використання ЕОМ не інтерполюють, а беруть такі, що наближуються до наведених.

Для автомобільних доріг у гірській місцевості значення частинних коефіцієнтів аварійності К₁, К₅, К₆, К₁₀ такі (див. табл.3.10).

Таблиця 3.10 – Значення частинних коефіцієнтів аварійності скорегованих для гірської місцевості.

Для доріг гірській місцевості наводяться додаткові частинні коефіцієнти аварійності К₁₉ і К₂₀, які характеризують особливості руху по гірських дорогах (див. табл.3.11);

Таблиця 3.11 – Значення додаткових частинних коефіцієнтів аварійності

Продовження таблиці 3.11

Кожний елемент автомобільної дороги характеризується певними значеннями зони впливу, які наведено в табл.3.12 і повинно бути враховано на розгорнутому плані дороги значеннями коефіцієнтів К₄, К₅, К₇, К₉, К₁₀, К₁₄.

Таблиця 3.12 – Зони впливу елементів автомобільної дороги

Розроблені на підставі статистики ДТП на магістралях вулично-шляхової мережі міст значення частинних коефіцієнтів аварійності (таблиця 3.13).

Таблиця 3.13 – Значення частинних коефіцієнтів аварійності

Продовження таблиці 3.13

Продовження таблиці 3.13

Продовження таблиці 3.13

При виконанні розрахунків необхідно враховувати зони впливу небезпечних ділянок (дивись таблицю 3.14).

Таблиця 3.14 – Зони впливу небезпечних ділянок

Продовження таблиці 3.14

¹ – Для вулиць з однобічним рухом відповідно 25 м.

Підсумковий коефіцієнт аварійності є добутком частинних коефіцієнтів аварійності.

За значеннями коефіцієнтів аварійності будують лінійний графік коефіцієнтів аварійності.

Графік будують в такій послідовності:

- креслять ділянку траси і сітку графіка в зручному масштабі, виділяють на них характерні дільниці і заповнюють їх вхідними даними: на плані дороги показують розташування забудівлі, габарити мостів і шляхопроводів, розташування перехресть, тощо;

- записують значення частинних коефіцієнтів аварійності у відповідні рядки з урахуванням довжини зон впливу окремих елементів;

- перемножуючи значення частинних коефіцієнтів аварійності знаходять значення підсумкових для кожної характерної дільниці дороги і записують їх в окрему графу. Для спрощення розрахунків спочатку доцільно виділити коефіцієнти, постійні для всієї довжини дороги, знайти їхній добуток, а після цього визначити підсумкові коефіцієнти аварійності для кожного окремого елементу плану і профілю дороги з урахуванням зони впливу небезпечних ділянок;

- будують лінійний графік зміни коефіцієнтів аварійності вздовж дороги;

- для встановлення черговості виконання заходів вздовж дороги будують графік коефіцієнтів аварійності з урахуванням вартісних підсумкових коефіцієнтів, для цього перемножують значення підсумкового коефіцієнта аварійності на вартісній підсумковий коефіцієнт, результат записують в додатковий рядок;

- будують лінійний графік коефіцієнтів аварійності з урахуванням вартісних коефіцієнтів над графіком коефіцієнтів аварійності (див. рисунок 3.4), або на самому графіку іншим кольором або типом лінії;

- намічають заходи щодо підвищення безпеки руху з урахуванням встановленої черговості (див. розділ 3.10).

Форма бланку для побудови лінійних графіків коефіцієнтів аварійності показана на рисунку 3.4 (1, с. 18, рисунок 1.2).

а)

б)

Рисунок 3.4 –Форма бланку до побудови лінійних графіків коефіцієнтів аварійності без урахування та з урахуванням вартісних коефіцієнтів

У проектах реконструкції та нового будівництва доріг у рівнинній та пагорбистій місцевостях (за містом) необхідно перепроектувати ділянки траси, де Кав>15... 20.

У проектах поліпшення якості доріг за рахунок їх капремонту в умовах пагорбистої місцевості треба перепроектувати дільниці траси, якщо Кав>25...40.

На горних дорогах вважають допустимими дільниці траси, де 35<Кав<350.

У проектах реконструкції та нового будівництва вулично-шляхової мережі міст необхідно перепроектувати дільниці траси, якщо Кав>25, а якщо Кав>65, то у цьому випадку необхідно запроектувати обхід трасою міста, або перебудувати дільниці вулично-шляхової мережі.

При значеннях Кав близько до допустимих можна використовувати:

1) Розмітку, яка забороняє обгін з виїздом на смугу зустрічного руху;

2) При Кав>25...40 потрібно встановлювати знаки заборони обгону та; обмеження швидкості;

3) На горних дорогах будувати трясучі смуги на підходах до небезпечних дільниць;

4) Перебудову дільниці, використовуючи криві малих радіусів.

Якщо Кав>25...65, а грошей на реконструкцію нема, то можна використовувати світлофорне регулювання, та підземні пішохідні переходи.

3.7 Визначення ступеня небезпечності перехресть в одному та різних рівнях

На пересіченнях в одному рівні безпека руху залежить від напрямку і інтенсивності потоків, що перетинаються, числа точок перетину, розподілу і злиття потоків руху – конфліктних точок. Чим більше автомобілів проїздить через конфліктну точку, тим більше ймовірність виникнення у ній дорожньо-транспортної події (ДТП).

Небезпеку конфліктної точки можна оцінити по можливій аварійності в ній (кількість ДТП на рік на 10 млн. автомобілів):

(3.18)

де K_i – відносна аварійність конфліктної точки (див. табл. 3.15)

M_i N_i – інтенсивності руху потоків, що перетинаються в даній конфліктній точці, авт/добу;

Ступінь небезпеки перехрестя оцінюється показником безпеки руху Ка, що характеризує кількість ДТП на 10 млн. автомобілів, що проїхали через пересічення,

(3.19)

де - теоретично ймовірна кількість ДТП на перехрестях за рік;

n - число конфліктних точок на перехресті;

M – інтенсивність на головній дорозі, авт/добу;

N – те ж саме, для другорядної дороги, авт/добу;

Враховуючи залежності (3.18), (3.19) маємо

(3.20)

Показник Ка характеризує ступінь забезпечення безпеки руху на перехресті (див. табл. 3.17).

Таблиця 3.15 – До визначення відносної аварійності конфліктної точки

Умови руху	Напрямок руху автомобілів	Характеристика пересічення	Значення коефіцієнтів відносної аварійності
Не обладна-не перехрестя	Каналізоване перехрестя
Злиття потоків	Правий поворот	Радіус повороту R<15м R=15м R=15м перехідні криві R=15м перехідно- швидкісні смуги, перехідні криві	0,025 0,004   0,0008     0,0003	0,02 0,002   0,0008     0,0003
Лівий поворот	R=10м 10<R<25м 10<R<25м перехід-но-швидкісні смуги	0,032*) 0,0025*)   0,0005	0,0022 0,0017*)   0,0005
Пересі-чення потоків		Кут пересічення 0<a£30 30<a£50 50<a£75 75<a£90 90<a£120 120<a£150 150<a£180	0,008 0,005 0,0036 0,0056 0,012 0,021 0,035	0,004 0,0025 0,0018 0,0018 0,006 0,0105 0,0175
Розпо-діл потоків	На правому повороті	Радіус повороту R<15м R=15м R³15м перехідні криві R>15м перехідні криві з перехідно- швидкісною смугою	0,02 0,006   0,0005     0,0001	0,02 0,006   0,0005     0,0001
На лівому повороті	R<10м 10£R<25м 10<R£25м, перехідно-швидкісні смуги	0,03 0,004     0,001	0,03 0,0025     0,001

Продовження табл.3.15

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!