Побудова розгорнутого плану дороги 1 страница

Загальна характеристика системи

„Дорожні умови – Транспортний потік”

У цьому розділі дається характеристика інфраструктури міста, району чи місцевості, як базису відновлення транспортних потоків, конфліктних ситуацій та ДТП.

Описують історію міста, розташування та геометричні розміри, чисельність населення та його розселення, виділяють характерні райони та промислові зони, аналізують транспортні потоки за видами зв’язку, що вони виконують, і грузо- та пасажирообразуючі та поглинаючі місця з метою встановлення епіцентрів притягнення транспортних потоків.

На підставі цього роблять висновок, чому потрібне удосконалення схеми організації дорожнього руху у цьому місті, районі чи місцевості.

3.2 Загальна характеристика, особливості та аналіз існуючої

схеми організації дорожнього руху

Описують призначення ділянки дороги, її зв’язок з іншими ділянками вулично-дорожньої мережі, зміни ширини проїзної частини, обочини та їх стану, відстань до червоної лінії, присутність та місця розташування розподільних смуг, розмітки, дорожніх знаків, перехресть та їх призначення, відмічаються якісні та кількісні особливості деяких місць та роблять висновки відносно відповідності існуючої схеми організації дорожнього руху дорожнім умовам, транспортним потокам та їх взаємодії.

Спочатку необхідно побудувати план траси. Для цього використовують дані таблиць 2.1, 2.2 та рисунок 2.1.

Довжина L кривої дорівнює її радіусу R. Перехід від табличних даних до зображення плану траси виконується таким чином: відкладають у масштабі 1:25000 відстані S_пi по прямій між перегонами. Від початку кожного перегону на цій же прямій відкладають відстань S_н до початку радіуса кривої в плані (де вона є). Частина кривої завжди (вважаємо) симетрична прямої перегонів.

Вважаємо, що до і після кривої вісь проїзної частини дороги є дотикна пряма до цієї кривої.

Тому: (3.1)

АО=R; ACB=L=R; S_p=AB=2Rsina/2; (3.2)

AD=S_н/cosa/2; (3.3)

В2=12-(S_н+S_p); (3.4)

BF=B2/cosa/2; (3.5)

1D=S_н^.tga/2; (3.6)

2F=B2^.tga/2, (3.7)

тоді дійсна довжина Sт₁ ділянки траси на перегоні 1-2 дорівнює: AD+ACB+BF.

Якщо на ділянці немає кривої, тоді Sт₂=FG та має довжину Sп₂/ cosa/2. Якщо зробити геометричні підрахунки по всіх перегонах, то можна буде побудувати схему траси. На підставі цих даних та таблиць 2.3, 2.4 можна зробити креслення поперечного перерізу магістралі.

Здійснюючи складний повздовжній переріз траси, який завжди буде співпадати з осьовою лінією проїзної частини, можна побудувати повздовжній профіль магістралі на цій дільниці (лінійний графік). Розгорнутий план дороги виконується на аркуші міліметрового паперу формату А3 (297х420 мм) за формою, яка наведена на рисунку 3.1.

Прийняті дані згідно з варіантом завдання заносяться у відповідні рядки розгорнутого плану дороги. В графі 4 („Ситуація”) вісь дороги наноситься червоним кольором, чорним кольором показують розташування: перехресть; зупиночних пунктів в обох напрямках у бордюрного каменя.

У графі 2 („Уклони”) позначають пікетажне положення початку і кінця ділянки з поздовжнім уклоном; величина уклону в ^о/_оо позначається над лінією, яка показує напрямок уклону, довжина дільниці – під лінією.

Аналогічно в графі 3 („Радіуси кривих в плані”) позначається радіус горизонтальної кривої, її довжина та розташування.

В графі 7 („Штучні споруди”) червоним кольором позначається місцеположення, габарити і довжина моста, забудови, пересічень.

Останні рядки розгорнутого плану дороги заповнюють згідно завдання, а графи 11, 12, 13, 14, 15 у відповідності з результатами розрахунків.

Для подальших розрахунків усю дорогу розподіляють на однорідні за умовами руху характерні дільниці і їх номера заносять в графу 11.

Рисунок 3.1 – Розгорнутий план дороги

Таблиця 3.1 – Характеристика забудови (магістраль за містом)

Таблиця 3.2 – Характеристика дорожніх умов

Продовження таблиці 3.2

Продовження таблиці 3.2

Примітки:

1. Тип покриття: 1.– цементо- і асфальтобетонне; 2.– те саме, але з поверхневою обробкою; 3.– з холодного асфальтобетону, чорне щебеневе (гравійне); 4.– гравійне і щебеневе; 5.– ґрунтова дорога.

2. Місце розташування переходів співпадає з зупиночними пунктами.

3. Зупиночні пункти розташовані через 300-400 м.

4. Там, де зупиночні пункти будуть розташовані близько біля перехресть чи моста, їх треба розташувати відповідно до нормативних документів відносно цих перехресть.

3.4 Розрахунки пропускної здатності доріг, інтенсивності руху, рівня завантаженості дороги

Для розрахунків пропускної здатності доріг застосовують метод, заснований на використанні експериментальних підправ очних коефіцієнтів, відображаючих вплив погіршення дорожніх умов (відносно еталонних) на зниження пропускної здатності, вибраної для еталонної дороги [10, с. 35-37].

Розрахункову пропускну здатність Р будь-якої дільниці підраховують:

Р=Р_мах*b_итог (3.8)

де b_итог – підсумковий коефіцієнт зниження пропускної здатності, який є добутком частинних коефіцієнтів b₁, b₂... b₁₅ [9, с.8-11].

Для оцінки пропускної здатності дороги та виявлення дільниць, на яких в першу чергу можлива наявність заторів, креслять лінійні графіки пропускної здатності.

Аналіз одних цих графіків дозволяє розробити заходи по підвищенню безпеки руху на тих дільницях, де є у цьому потреба шляхом розширення земельного полотна та проїзної частини, технічними засобами регулювання дорожнього руху.

Потрібно виконати розрахунки значення інтенсивності руху на перспективу, по місяцях та днях тижня відповідно:

N_ni=N_i-(1+b)ⁿ; (3.9)

N_мi=N_i-К_м, (3.10)

N_qi=N_i- К_q, (3.11)

де N_i, N_ni, N_мi, N_qi – відповідно інтенсивність руху у цьому році, на перспективу, у розрахункові місяць та день;

b, n, К_м, К_q – коефіцієнт зміни інтенсивності на перспективу, кількість років прогнозу, коефіцієнт розподілу інтенсивності по місяцям року та дням тижня.

Значення N_i, b, К_м, К_q приймаються на підставі експериментальних даних або задаються керівником курсового проекту.

Швидкість руху на перспективу, по місяцям року та дням тижня підраховують на кожній характерній ділянці дороги відповідно:

V_ni=V_i±a_n-N_i; V_мі= V_i±a_м-N_мі; V_qi= V_i±a_q-N_qi,

де V_ni, V_мі, V_qi, V_i – відповідно швидкості: на перспективу, у розрахунковий місяць року, день тижня та середньогодова транспортного потоку;

a_n, a_м, a_q – коефіцієнти зміни швидкості на перспективу, по місяцям року та дням тижня.

При зростанні інтенсивності у рівняннях беруть знак мінус, а при зменшенні – плюс.

Рівень завантаженості Z є відношення:

, (3.12)

де N, Р інтенсивність та пропускна здатність у значеннях, приведених до легкового автомобіля.

Для доріг III – V категорій рівень завантаження можна не підраховувати, а для доріг I – II категорій обов’язково, особливо в зимовий та весняно-осінній періоди року.

Рівень завантаження є критерієм оцінки якості доріг по пропускній здатності та покажчиком рівня обслуговування. Залежно від рівня завантаження приймають проектні рішення по підвищенню безпеки руху.

Таблиця 3.3 – Розподіл інтенсивності руху за тиждень, К₈

Таблиця 3.4 – Значення коефіцієнту b, кількості років прогнозу n, коефіцієнтів зміни швидкості на перспективу a _n та днях тижня a _q

Продовження таблиці 3.4

Таблиця 3.5 – Критичні значення швидкості руху, км/год

3.5 Розрахунки видимості на ділянках з горизонтальними кривими і перехрестям автомобільних доріг та вулично-дорожньої мережі населених пунктів

Умови видимості повинні бути такими, щоб при русі по кривій водій автомобіля міг бачити поверхню дороги на відстані, яка дорівнює довжині зупиночного шляху.

Довжина зупиночного шляху визначається за формулою:

(3.13)

де V – максимально дозволена швидкість руху на даній ділянці дороги, м/с;

t_рв – час реакції водія, с;

l_б – відстань безпеки між автомобілем, що зупиняється та перешкодою;

l_б =5-10 м;

i– поздовжній похил проїзної частини в частках одиниці.

Таблиця 3.6 – До визначення коефіцієнту експлуатаційного стану гальмової системи автомобіля

На ділянках кривих у плані ширину смуг вирубки дерев та чагарнику, зрізку укосів виїмки і відстані переносу будівель визначають шляхом розрахунку, а рівень зрізки укосів виїмки беруть на рівні бровки земляного полотна.

Для визначення кривої видимості здійснюється побудова ділянки дороги в зручному масштабі на аркуші графічної частини проекту з позначенням пікетажного положення початку і кінця кривої (див. рисунок 3.2). Після цього на відстані 1,5 м від кромки проїзної частини намічають точку 1, а на відстані S₁ – точку 1’, які з’єднуються прямою лінією. Якщо побудувати кілька таких прямих для різних взаємних положень автомобіля і відповідних їм радіусів видимості на кривій (5-10 точок), то дотична до всіх цих ліній і буде являти собою границю площини, на якій не повинно бути перешкод. При побудові кривої видимості не слід обмежуватись тільки довжиною кривої. Інколи доцільно здійснити побудову в обидві сторони на деяку відстань від відповідної дільниці.

На рисунку 3.2 наведено поперечний переріз автомобільної дороги в масштабі 1:100 з позначенням радіуса кривої R і максимальної величини зрізки Z.

Рисунок 3.2 – Побудова кривої видимості та визначення величини зрізки

Рисунок 3.3 – Схема визначення видимості на пересіченні

Максимальну величину зрізки Z можна також розрахувати аналітично, за формулами.

У випадку, коли зупиночний шлях менш ніж довжина кривої, тоді:

(3.14)

де R – радіус траєкторії руху автомобіля.

У випадку коли зупиночний шлях S_з, більше, ніж довжина кривої, зрізку Z можна розрахувати за формулою:

, (3.15)

де

Кут a визначають по залежності

де L_к – довжина кривої.

Відстань бокової видимості на перехресті автомобільних доріг визначається за формулою:

(3.16)

де V – розрахункова швидкість руху для даної категорії дороги з урахуванням „Правил дорожнього руху”, м/с.

Час реакції водія можна визначити по залежності з [1]:

t_рв=t_ор+t_р,

де t_ор – тривалість орієнтування водія, с;

t_р – час прийняття відповідного рішення, с; t_р=1,5с.

Тривалість орієнтування розраховують з урахуванням місцевих умов руху:

t_ор=t_о(1+k₁+k₂+k₃) (3.17)

де t_о – мінімальна тривалість орієнтування в оптимальних умовах (для позаміських ділянок автомобільних доріг t_о =1,4с, для населених пунктів t_о=1,8с);

k₁ – коефіцієнт, який враховує наявність автомобілів, що стоять на узбіччях доріг, що перехрещуються (якщо стоянку автомобілів у межах перехрестя не заборонено, то k₁=0,32; при забороні зупинки k₁=0);

k₂ – коефіцієнт, що враховує щільність руху на дорозі, що перехрещується (див. табл. 3.7).

k₃ – коефіцієнт, що враховує інтенсивність руху на дорозі, з якої визначається відстань бокової видимості (див. табл.3.8).

На пересіченнях в одному рівні повинна бути забезпечена бічна видимість з головної дороги автомобіля, що наближається до пересічення.

Таблиця 3.7 – До визначення коефіцієнту k₂

Таблиця 3.8 – До визначення коефіцієнту k₃

При розрахунках використовуються такі положення:

- при наявності дорожнього знаку 2.1 „Дати дорогу” автомобіль, що чекає проїзду, розташований на відстані 1,5 м від кромки проїзної частини;

- при перехресті рівнозначних доріг – на відстані гальмівного шляху від найбільш удаленої конфліктної точки (див. рисунок 3.3);

- по головній дорозі автомобіль рухається на відстані 1,5 м від кромки проїзної частини.

Схема визначення видимості на перехресті в одному рівні виконується на аркуші графічної частини проекту в зручному масштабі з позначенням пікетажного положення (див. рисунок 3.3).

3.6 Визначення коефіцієнтів аварійності

Коефіцієнт аварійності являє собою добуток частинних коефіцієнтів, які враховують вплив окремих елементів плану і профілю дороги:

де К₁ – значення частинних коефіцієнтів аварійності, які кількісно рівні відношенню кількості ДТП на ділянці дороги з різними елементами плану і профілю, яка має конкретні значення цих елементів плану і профілю, до кількості ДТП на еталонній прямій ділянці з проїзною частиною, ширина якої 7,5м, шорстким покриттям і укріпленими узбіччями, ширина яких становить 3,5м.

Значення частинних коефіцієнтів аварійності, які наведені у таблиці 3.9, основані на аналізі статистики ДТП і можуть бути застосовані для доріг у рівнинній і пагористій місцевостях.

Таблиця 3.9 – Значення частинних коефіцієнтів аварійності

Продовження таблиці 3.9

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 70; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!