Адаптація і зміна поведінки людини.

Індивід і група.

3.1 Поняття індивіда і групи.

3.2 Взаємодія індивіда і групи.

Системно поведінка людини в організації може бути представлена з двох позицій: з позиції взаємодії людини з організаційним оточенням; з позиції організації, що включає індивідів. Якщо вихідним для розгляду є людина, модель цієї взаємодії зображена на рис. 1.

Рис. 1. Позиція індивіда стосовно його включення в організаційне оточення

Людина, взаємодіючи з організаційним оточенням, отримує від нього стимулювання до дії. Під впливом стимулюючих впливів зі сторони організаційного оточення вона здійснює певну діяльність, що призводить до виконання робіт і одночасно здійснює вплив на організаційне оточення. При розгляді взаємодії людини з організаційним оточенням з позиції організації в цілому системна модель цієї взаємодії має вигляд, що зображено на рис. 2.

Рис. 2. Позиція організації стосовно включення людини в організаційне оточення

Робота людини в організації являє собою процес постійної її взаємодії з організаційним оточенням. Це дуже складний і багатоаспектний процес, який є надзвичайно важливий для обох сторін.

Організаційне оточення можна визначити як частину організації, з якою людина зіштовхується під час своєї роботи в ній. В першу чергу це робоче місце і безпосереднє оточення.

В кожній конкретній ситуації виникнення труднощів і проблем взаємодії людини з організаційним оточенням можуть бути знайдені конкретні, відповідні даній ситуації причини, які породили дану проблему. Однак, не дивлячись на ситуаційність цих проблем, можна вказати на два моменти, які лежать в основі більшості причин, які викликають непорозуміння і конфлікти при взаємодії людини і організаційного оточення (табл. 1):

Таблиця 1

Існує два підходи до встановлення взаємодії людини і організації. При першому підході людина підбирається для виконання певної роботи, здійснення певних функцій, для виконання певної ролі в організації. У другому підході робота підбирається людині таким чином, щоб вона краще всього відповідала можливостям на певному місці в організації.

Роль в організації – це сукупність задач, функцій та робіт, виконання яких передбачає закріплення їх за працівником.

Причини ролевих конфліктів:

1. причини, які пов’язані з протиріччями, які закладені в змісті самої ролі;

2. причини, які пов’язані з протиріччями між людиною і визначеною їй роллю в організації;

3. причини, викликані протиріччям між роллю і її сприйняттям організаційним оточенням;

4. причини, викликані протиріччям між даною роллю і деякими іншими ролями.

Безсумнівним фактом є те, що всі люди різні (за віком, статтю, освітою, по-різному поводять себе в аналогічних ситуаціях). Складові особистісної основи наведено на рис. 3.

Рис. 3 Особистісний підхід до становлення взаємодії людини і організації

Вхід людини в організацію складається з п’яти етапів (рис. 4). Успіх входу людини в організацію залежить: наскільки змотивована людина на вхід в організацію; наскільки в стані організація втримати людину на початковому етапі.

Рис. 4. Процес входження людини в організацію

Кожній людині властиві унікальні характеристики, притаманні виключно тільки їй, тобто людина характеризується індивідуальністю. Індивідуальність людини складається з трьох складових: кожна людина в чомусь ідентична з іншими; кожна людина в чомусь з деякими іншими індивідами; кожна людина не схожа в чомусь ні на кого.

Виділяють такі особливості групи: члени групи ідентифікують себе з групою, в зовнішній діяльності виступають від імені групи; взаємодія між членами групи носить характер безпосередніх контактів, особистих розмов; в групі поряд з формальним розподілом ролей існує неформальний, який визначається групою.

Міжособові відносини – це дотик поглядів, звичаїв, думок, позицій, переконань двох і більше людей, які контактують один з одним і пов’язані у вирішенні задач. На рис. 5 зображено етапи міжособових відносин.

Рис. 5. Етапи міжособових відносин у групі

Людина має два ступеня свободи в побудові своєї поведінки в організації: з однієї сторони, вона має свободу в виборі форм і норм поведінки, а з іншої сторони – може сприймати або не сприймати цінності організації, поділяти її цілі і філософію. В залежності від того, як узгоджуються ці основоположні складові поведінки, виділяють чотири типи поведінки людини в організації (рис. 6).

Рис. 6. Типи поведінки людини в організації

Домашнє завдання та список рекомендованої літератури наведено на рис. 7 та рис. 8.

Рис. 7. Питання домашнього завдання

Рис. 8. Список рекомендованої літератури по темі 1

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 78; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!