Суть та класифікація управлінських рішень.

Психологічні методи менеджменту.

Психологічні методи використовуються для удосконалення гармонізації відносин між працівниками і створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

До них належать:

1) гуманізація праці – відповідне оформлення приміщення, дизайн приміщення, ліквідація монотонної роботи;

2) психологічне спонукання – заохочення творчості, ініціативи, нестандартності у вирішення питань;

3) задоволення особистих професійних інтересів;

4) комплектування малих груп за принципом сумісності працівників.

У виробничо-господарській діяльності виникають як передбачувані ситуації, так і непередбачувані. У цьому випадку виникає необхідність втручання у хід господарської діяльності, тобто прийняття і реалізація управлінського рішення.

Управлінське рішення – це сукупний результат творчого пошуку альтернативного варіанту вирішення конкретної проблеми чи господарської ситуації.

Основні вимоги до УР:

· Наукова обґрунтованість - полягає у формуванні рішень з урахуванням об’єктивних закономірностей розвитку об’єкта управління;

· Цілеспрямованість рішення. Цілі керованого об’єкту повинні узгоджуватись з цілями більш високого рангу;

· Кількісна і якісна визначеність УР передбачає, що залежно від змісту задачі його результати можуть бути виражені як кількісними, так і якісними показниками;

· Правомірність і законність рішення передбачає відповідність УР діючим правовим нормам.

· Оптимальність рішення визначає необхідність вибору такого варіанта УР, який би відповідав економічному критерію ефективності: мінімум витрат при забезпеченні максимального кінцевого результату.

· Своєчасність – рішення необхідно приймати на момент виникнення проблеми і додержуватись термінів реалізації рішення і контролювати цей процес;

· Комплексність - треба брати до уваги найважливіші сторони взаємозалежності й діяльності, що як для об’єктів різного масштабу, так і для різних часових періодів матимуть суттєві відмінності.

· Гнучкість УР передбачає наявність прав у виконавців УР проявляти творчу ініціативу, коригувати рішення у разі змін умов, які враховувались при прийнятті рішення з метою забезпечення оптимального результату.

· Повнота оформлення УР. Форма і зміст рішення повинні бути діалектично єдині. Вимога якісного оформлення потребує повноти інформації по всіх аспектах дій, повязаних з виконанням і коригуванням УР.

Функції:

1) скеровуючи – повинні бути пов’язані з стратегією розвитку організації;

2) координуюча – узгодження дій усього колективу;

3) мобілізуюча – забезпечення найбільшої активності працівників для досягнення поставлених цілей.

Класифікація управлінських рішень:

1. За сферою охоплення:

· загальні рішення — стосуються всієї організації;

· часткові рішення — стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо.

2. За тривалістю дії:

· перспективні рішення — реалізуються протягом тривалого терміну (понад 1 рік);

· поточні рішення — реалізуються у короткотерміновому періоді для забезпечення поточної роботи організації.

3. За рівнем прийняття:

· рішення на вищому (інституційному) рівні управління;

· рішення на середньому (управлінському) рівні управління;

· рішення на нижчому (технічному) рівні управління.

4. За особливостями вирішуваних організацією завдань:

· організаційні запрограмовані рішення — характеризуються незначною кількістю альтернатив або одноваріантністю; приймаються періодично у стандартних ситуаціях;

· організаційні незапрограмовані рішення — спричинені новими факторами та ситуаціями; такими можуть бути рішення щодо реалізації цілей організації, поліпшення якості продукції, вдосконалення структури управління, методів мотивації тощо;

· компромісні рішення — покликані врівноважувати протиріччя, що виникають.

5. За способом обґрунтування:

· інтуїтивні рішення — ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору; їх обґрунтованість, оптимальність залежить від особистих якостей менеджера;

· рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках); їх передумовою є знання, досвід, стаж, кваліфікація; формуються швидко, але часто не беруть до уваги нових альтернатив;

· раціональні рішення — мають у своїй основі науково обґрунтовані аналітичні процеси; здебільшого бувають найоб'єктивнішими.

6. За способом прийняття:

· одноособові рішення;

· колегіальні рішення — готуються групою фахівців, а приймає їх відповідна група менеджерів;

· колективні рішення — приймаються загальними зборами, відповідним колективом.

7. За характером:

· економічні рішення;

· технологічні рішення;

· соціально-психологічні рішення;

· адміністративні рішення.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 97; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!