Процеси діагенезу

Діагенез і фації

Запитання для самоперевірки

1. Дайте характеристику будови рельєфу дна океанів.

2. Охарактеризуйте хімічний склад води океанів і морів.

3. Охарактеризуйте причини виникнення припливів і відпливів.

4. Дайте характеристику хвиль.

5. Що таке абразія?

6. Охарактеризуйте органічний світ морів і океанів.

7. Охарактеризуйте основні акумулятивні форми рельєфу, утворені під впливом геологічної діяльності морів.

8. Дайте характеристику основним генетичним типам морських осадків.

9. Назвіть основні органогенні породи які утворюються в морях та океанах.

10. Назвіть основні хемогенні породи, які утворюються в морях і океанах.

Завдання для самостійної роботи студента

Скласти аналітичний реферат на тему «Характеристика морів України».

Накопичення осадків це лише перший етап у формуванні осадових гірських порід. Всі гірські породи, які складають зовнішню частину сучасної земної кори є здебільшого осадками древніх морів, які зазнали значних діагенетичних та післядіагенетичнихзмін впродовж багатьох мільйонів років. Перетворення пухких осадків на щільні гірські породи, тобто скам’яніння (літофікація) їх являє собою складний та тривалий процес, який називається діагенезом (грецьк. “діагенезис” – переродження”).

Первинний морський осадок здебільшого являє собою багатокомпонентну систему до складу якої входять: хімічні сполуки, органічні речовини, тверді частинки у вигляді різних за розмірами уламків гірських порід і мінералів, а також реліктові (залишкові) води, які заповнюють пори. Загалом це суміш різноманітних сполук і вже на початковій стадії існування осадка починається взаємодія його окремих складових між собою, залишковими водами та середовищем, в якому відбувається осадконакопичення.

Сам процес перетворення осадку в гірські породи дуже багатогранний і в ньому бере участь ціла низка явищ, до яких відносяться: 1) розчинення та виділення з осадка слабкостійких мінералів; 2) утворення нових мінералів відповідно до нової фізико-хімічної обстановки; 3) ущільнення та зменшення вологості осадку; 5) перекристалізація.

До важливих умов, які сприяють перетворенню осадку на гірську породу належать: 1) висока вологість осадка, яка має великий вплив на перерозподіл елементів і зумовлює дифузійне переміщення речовин у вертикальному та горизонтальному напрямках, що сприяє взаємодії складових і утворенню нових діагенетичних мінералів; 2) наявність великої кількості бактерій, які сприяють розкладу органічних сполук, утворюють нові активні компоненти та змінюють хімічний склад середовища, зумовлюють окислення закисних сполук і навпаки; 3) мулові розчини води, які суттєво відрізняються від складу придонної води підвищеною мінералізацією, нижчим вмістом сульфатних іонів, присутністю заліза, марганцю та інших елементів, що сприяє обміну речовин між собою, та утворенню нових діагенетичних мінералів; 4) окислювально-відновний потенціал, який залежить від вмісту органічної речовини та гранулометричного складу осадка. В межах мілководдя, де переважають добре водопроникні піски з незначною кількістю органічної речовини, в середині шару осадка виникають окислювальні умови, що призводить до поодиноких новоутворень гідрооксидів заліза навколо зерен піску. В глибоководному мулі, багатому на органічні речовини та бактерії, окислювальні або нейтральні умови характерні лише для верхньої частини осадового шару, де формують зону потужністю близько 10-20 см, в межах якої відбувається утворення гідрооксидів заліза та марганцю. Нижче знаходиться відновлювальна зона, в якій можливе утворення сірчаного колчедану (піриту).

Внаслідок діагенезу в осадках відбуваються наступні зміни:

– о безводнення й ущільнення, спричинені тиском нових осадків, що накопичилися поверх них;

– цементація, яка відбувається під впливом різних хімічних сполук, що заповнюють пори та порожнини, а також скріплюють частинки осадка. В ролі таких речовин здебільшого виступають кремнезем, оксиди заліза, карбонати;

– кристалізація і перекристалізація, яка проявляється в дрібнозернистих та мулистих хемогенних і органогенних осадках, до складу яких входять легкорозчинні мінерали. Це може призвести до перетворення опалу на халцедон, а згодом – на кварц. З аморфних гелів утворюються кристалічні форми глинистих та інших мінералів. Особливо кристалізація є характерна для органічної основи коралових рифів, яка перетворюється на кристалічні вапняки;

– утворення конкрецій. У процесі діагенезу виникають різні новоутворення, які відрізняться за складом та формою знаходження. Здебільшого вони концентруються навколо яких-небудь центрів і утворюють конкреції кулеподібної, ниркоподібної та іншої форми. Розміри їх становлять від декількох міліметрів до великих конкреційних лінз у декілька метрів завдовжки.

Всю сукупність складних процесів утворення осадків (седиментогенез) і осадових гірських порід (діагенез) М.М. Страхов запропонував називати літогенезом (грецьк. “літос” – камінь).

До післягенетичних змін осадових порід відносяться катагенез, метагенез і гіпергенез.

Катагенез (грецьк. “ката” – вниз) – це процес зміни осадових гірських порід, який відбувається поза зоною діагенезу, при підвищених температурі і тиску, під впливом мінералізованих підземних вод.

Метагенез (грецьк. “мета” – після) – розпочинається вже після катагенезу, коли осадові гірські породи опиняються на значних глибинах, де суттєво підвищується температура та тиск. При цьому відбуваються процеси розчинення, перекристалізації, взаємодії циркулюючих мінеральних розчинів і мінералів, а також привнесення та винесення речовин.

Гіпергенез (грецьк. “гіпер” – над, зверху) – це процес, який відбувається у при поверхневій зоні кори і супроводжується змінами в гірських породах, під впливом різноманітних факторів вивітрювання.

Таким чином, історія утворення осадових гірських порід і їх подальші зміни відбуваються в наступній послідовності: седиментація (накопичення осадків) або седиментогенез ® діагенез (перетворення осадків на гірські породи) ® катагенез (зміни в осадових порідах на глибині поза зоною діагенезу) ® метагенез (більш істотні зміни в осадових порідах на глибині) ® гіпергенез (зміни в породах під впливом процесів вивітрювання в приповерхневій частині земної кори).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 174; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!