Значення трансплантації ембріонів

Трансплантація ембріонів

Основним методом удосконалення існуючих порід великої рогатої худоби є штучне осіменіння корів з використання спермопродукції високопродуктивних бугаїв. Прискорення процесу тиражування корів з високими параметрами продуктивності забезпечує біотехнологічний метод трансплантації ембріонів (ТЕ). Суть методу полягає в тому, що генетично видатні самки звільняються від необхідності виношування плоду і вигодовування потомства. Крім того, їм проводять гормональну стимуляцію з метою збільшення виходу яйцеклітин, потім вилучають сформовані зародки на ранніх стадіях і пересаджують менш цінним у генетичному відношенні реципієнтам.

На основі цього методу в селекційно-племінній роботі з великою рогатою худобою відкриваються можливості прискореного розмноження генетично цінних тварин за материнською лінією. Метод ТЕ часто має назву МОЕТ − (англ. тultiple оvulationandетbryotransfer), що означає індукцію суперовуляції у тварин, штучне осіменіння тварин, вилучення ембріонів, їх оцінка і трансплантація реципієнтам.

Відомо, що на відміну від плідників, коли завдяки штучному осіменінню можна одержати десятки тисяч його нащадків, від корів за традиційними способами відтворення одержують у середньому лише 3...8 телят. Яєчник телиць і корів містить велику кількість ооцитів (120...200 тис). Таким чином, можливості розмноження самок з цінним генотипом у скотарстві вельми обмежені.

Традиційні селекційні програми базуються на використанні методу штучного осіменіння, за якого інтенсивність селекції в основному визначається за рахунок батьків бугаїв і матерів бугаїв. У селекційному процесі застосовується метод МОЕТ, коли одну корову-донора використовують протягом року п'ять разів, кількість одержаних від різних донорів ембріонів широко варіює, але в середньому становить близько 25 придатних для пересадки ембріонів за рік від одного донора за середньої приживлюваності свіжовилучених зародків на рівні 60... 70%, а заморожених-розморожених − на рівні 50%. Цей метод дозволяє точніше визначити племінну цінність корів, забезпечує прискорене розмноження тваринних цінних генотипів, зокрема бугаїв-поліпшувачів, більш ніж в 10 разів підвищує інтенсивність великомасштабної селекції, сприяє збільшенню темпів генетичного прогресу за рахунок ефективнішого відбору матерів корів, а також підвищує ефективність відбору матерів бугаїв. ТЕ збільшує роль родин у формуванні структури породи і має важливе значення для відбору кращих «бугайвідтворних» корів.

Генетичний прогрес за рахунок застосування трансплантації ембріонів очікується у тому разі, коли від однієї корови-донора одержано 10 телят на рік. Під час ТЕ для отримання наступного материнського покоління можливо з популяції відібрати лише 10% кращих корів, у той час як за традиційних способів відтворення і селекції матерями наступного покоління є 90% корів. Скорочення частки матерів з 90 до 10% в результаті використання ТЕ можливе за умови щорічного отримання 10 телят від кожної корови-донора.

ТЕ дає можливість не тільки збільшити інтенсивність селекції серед корів, але і точніше оцінити племінну цінність бугаїв, також підвищити генетичний прогрес у популяції за рахунок скорочення інтервалу між генераціями. Зокрема, за використання ТЕ можливий перехід на більш раннє оцінювання бугаїв і корів за племінними якостями. При цьому рекомендовано проводити оцінювання за сибсами та напівсибсами. Перевага цього оцінювання полягає в тому, що воно скорочує тривалість випробування, а за наявності великої кількості сибсів (при ТЕ коли корову-донора осіменяти спермою одного і того ж бугая) і напівсибсів її точність може бути цілком задовільною. Крім того, система МОЕТ дозволяє скоротити інтервал між генераціями з 7-ми до 4-х років. Вся племінна робота при цьомупроводиться в одному стаді, що має назву селекційне ядро, яке формується з кращих корів.

Також ТЕ у поєднанні з методами кріоконсервування ембріонів дозволяє без особливих витрат зберігати генетичні ресурси аборигенних і зникаючих порід великої рогатої худоби шляхом створення ембріобанків (для збереження генофонду локальних порід у банк закладають не менше 1000 спермодоз від п'яти бугаїв кожної лінії і створюють запас ембріонів як мінімум від 25 неспоріднених між собою бугаїв і 150...200 корів). Життєздатність ембріонів, що зберігаються в ембріобанку, повинна забезпечити одержання не менше 10 нащадків від кожного плідника. Вважається, що для відновлення породи достатньо мати 150...200 заморожених ембріонів. Перевага збереження генетичних ресурсів шляхом заморожування ембріонів, порівняно із заморожуванням сперми, полягає у тому, що у разі потреби протягом однієї генерації можна відновити необхідне поголів'я чистопорідних тварин, оскільки ембріони містять у собі гени обох батьків. Як реципієнтів при цьому можна використовувати тварин будь-якої породи.

Крім того, ТЕ дозволяє уникнути значних витрат на закупівлю, транспортування і акліматизацію закупленого поголів'я, знизити рівень карантинних ветеринарних вимог за експорту-імпорту (збудники багатьох захворювань не проникають через прозору оболонку ембріонів, тобто не передаються від матері ембріону), обробка ембріонів розчинами антибіотиків і (або) розчином 0,25-процентного трипсину запобігає розповсюдженню інфекції.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 58; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!