Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Роль іпотечного ринку у стимулюванні економіки у короткостроковому періоді 2 страница




2) змінам рівнів досліджуваних показників властива зво­ротна залежність: із зростанням обсягів житлового іпотечно­го кредитування його ефективність знижується (r = -0,97);

3) оцінка коефіцієнта кореляції за і-критерієм Стьюдента показала його значущість, що дає змогу припустити з імовір­ністю 97,5 % наявність тісного оберненого зв'язку між дослі­джуваними змінними у генеральній сукупності;

4) у цілому ефективність житлового іпотечного кредитування на 94 % обумовлена рівнем розвитку житлового сег­мента іпотечного ринку (d = 0,94);

5) залежність між ефективністю житлового інвестування і рівнем розвитку іпотечного ринку описується рівнянням про­стої експоненційної кривої виду ŷ = а·eb·x, де x —частка жит-пової іпотечної заборгованості у ВВП, у — ефективність жит­лових іпотечних інвестицій; тобто

у = 3,339 ·e-0,036·x. Парамет­ри а і b обчислено за методом найменших квадратів із використанням системи замін (табл. 4.8);

6) у результаті оцінки надійності рівняння регресії за кри­терієм Фішера було прийнято гіпотезу про рівність дисперсій у генеральній і вибірковій сукупностях, що дозволило вважа­ти встановлене рівняння регресії значущим.

Регресійний аналіз розкрив такі залежності:

а) ефективність житлового іпотечного інвестування знижується в середньому на b·x = -0,036 · х процентів (відносно середнього значення) у разі збільшення частки житлових іпо­течних кредитів у ВВП на 1% (відносно середнього рівня);

б) граничний продукт (приріст реального ВВП, вироблений за умов залучення додаткової одиниці житлових іпотечних кредитів) знижується таким самим темпом, що і реальний ВВП за умов збільшення частки житлових іпотечних кредитів у ВВП: a·b·eb·х= -0,12 ·e-0,036·x.



Інвестиції у формі житлових іпотечних кредитів вважаємо ефективними, якщо додаткова одиниця житлових іпотечних кредитів забезпечує приріст реального ВВП на величину, більшу за одиницю. І навпаки, житлові інвестиції вважаємо неефективними, якщо додаткова одиниця житлових іпотечних кредитів забезпечує приріст реального ВВП на меншу ве­личину. Розв'язання нерівності виду 3,339 ·e-0,036·x >1 віднос­но х показало, що зростання розмірів житлового сегмента іпотечного ринку понад 33,5 % у ВВП призводить до неефек­тивності подальшого інвестування у житловий сектор за ра­хунок іпотечних кредитів.

Збільшення розмірів житлового сегмента іпотечного рин­ку понад 33,5% реального ВВП призводить до "витіснення" житловим сектором інших сфер першочергового інвестування з фінансових ринків. Наслідком "витіснення" житловим сектором інших сфер економіки, передусім промисловості та сільського господарства, з фінансових ринків є зниження аб­солютного приросту реального ВВП на одиницю житлових ін­вестицій та уповільнення темпів зростання ВВП у довгостроковому періоді. Фактором, який підвищує до непропорційних розмірів переваги житлового сектору щодо доступу до фінан­сових та інших ресурсів та обмежує у такий спосіб можливості інших галузей економіки, є політика підтримки житлового сектору шляхом стимулювання житлового іпотечного креди­тування. Як відзначають експерти, "немає іншої галузі, де втручання держави набуло б такого значного масштабу та складного характеру, як у житловому будівництві, особливо в Європі, де на підтримання фінансування житлового будівниц­тва виділяються значні суми"[76].

Проілюструємо сутність проблеми на прикладі. Нехай, з метою стимулювання будівництва і придбання житла держава зменшує суму оподатковуваного доходу громадян на суму про­центних платежів за житловою іпотечною позикою, тобто T = = (Y - L) · t, де T — сума сплачуваного прибуткового податку, L — сума процентних платежів, У — дохід до оподаткування, t — ставка прибуткового податку. Зі зростанням доходу сума "економії" зі сплати прибуткового податку зростає з двох при­чин: а) у прогресивній системі оподаткування гранична ставка податку підвищується із зростанням доходу, тобто якщо t1< t2, то Lt1<Lt2; б) зі збільшенням доходу попит на Житло (та іпотеч­ні кредити) також підвищується, але більш забезпечені сім'ї отримують більшу суму іпотечної позики, а тому мають і біль­шу "економію" у сплаті податків. Вирахування із доходу до оподаткування суми процентних платежів за житловими іпотечними кредитами, з одного боку, призводить до скорочення податкових надходжень, з іншого — до зростання обсягів іпотечного кредитування, надмірного "споживання" житла в ре­зультаті відносного зниження його вартості та економічної неефективності. Остання виявляється у перевищенні суспіль­ними граничними витратами індивідуальних граничних ви­трат і призводить до відволікання фінансових та інших ре­сурсів від інших сфер першочергового інвестування.

Зокрема, на рис. 4.4 крива ринкового попиту D відображає граничний дохід суспільства від споживання додаткової оди­ниці житлової нерухомості (MR), а крива пропозиції S — гра­ничні суспільні витрати від виробництва додаткової одиниці Житлової нерухомості (MC). Оптимальний обсяг виробництва і споживання об'єктів житлової нерухомості (Q) досягається ва умов рівності суспільних граничних витрат і суспільних граничних доходів (MR = MC), тобто в точці перетину кривих D (MR) і S (MC). Рівність суспільних граничних витрат та граничного доходу суспільства в точці E означає оптималь­ний розподіл суспільних ресурсів. У разі зменшення суми оподатковуваного доходу громадян на суму процентних пла­тежів за житловим іпотечним кредитом індивідуальні гра­ничні витрати знижуються на суму процентних платежів до рівня S´ (MC´) за інших незмінних умов. Розміщення кривої індивідуальних граничних витрат (МС´) нижче кривої суспільних граничних витрат (МС) означає, що МС´ < МС і спо­живачі сплачують за об'єкти житлової нерухомості менше від їх суспільної граничної вартості. Це призводить до встанов­лення рівноваги в точці та зростання споживання житла Q до Q ´. Як наслідок, відбувається відволікання виробничих ресурсів із інших секторів економіки у сферу житлового

 
 

будівництва, їх перевитрата та надвиробництво житлових об'єк­тів.

Необхідно зауважити, що ступінь впливу державної під­тримки житлового будівництва і стимулювання житлового іпотечного кредитування на ефективність національної економіки залежить не лише від рівня розвитку іпотечного ринку та макроекономічної динаміки у країні, але й від ступеня зміни системою державної підтримки показників еластичності по­питу на житлову нерухомість та іпотечні кредити за їх ціною та доходом позичальника; від ступеня інертності та активності реальних інвесторів; від механізмів, інструментів і міри втру­чання держави у функціонування іпотечного ринку.

Саме вирахування із суми доходу до оподаткування вели­чини сплачуваних відсотків за іпотечними позиками, на дум­ку Р. Страйка, Н.Мейєра, Дж. Тучілло, стало причиною зни­ження ефективності економіки США у 70-х роках XX ст.[77] Це положення математично довів X. Розен, встановивши, що стимулювання житлового іпотечного кредитування призвело до зростання "споживання" житла в США в 1970-х роках на 14%, що відволікло у житлове будівництво значний обсяг ка­піталу[78].

Отже, стимулювання розвитку житлового сегменту іпотеч­ного ринку і політика держави, що спрямована на підтриман­ня житлового будівництва, можуть виступити фактором, який підвищує до непропорційних розмірів переваги житлового сектору щодо доступу до фінансових та інших ресурсів, обмежуючи у такий спосіб можливості інших сфер економіки. Кон­куренція між житловим сектором та іншими секторами еко­номіки під час розподілу ресурсів на фінансових ринках пов’язана з цим проблема "витіснення" набуває особливої гостроти під час структурних змін в економіці та уповільненні темпів економічного зростання в галузях, які підвищують су­спільний добробут. Для розв'язання проблеми "витіснення" необхідно об'єднувати заходи зі стимулювання промисловості і розвитку житлового сектору за рахунок іпотечного кредиту­вання в єдину політику соціально-економічного розвитку.

У цілому наукові розробки тільки почали здійснюватися у цьому напрямі, тому в найближчий час їх глибина і напрями не будуть вичерпані. У такому контексті наведемо думку Н. Іноземцева, який ставить проблему співвідношення інвес­тиційної активності та економічного прогресу[79]. Так, у рамках економічних теорій індустріального суспільства скорочення інвестицій розцінюється як негативний фактор, наслідком якого є зниження темпів економічного зростання. Перехід до постіндустріальної економіки обмежує сферу застосування попередніх теоретичних постулатів, а в ряді випадків робить їх застосування неможливим. Зокрема, В. Іноземцев прихо­дить до висновку, що в інформаційному суспільстві зниження інвестицій в їх традиційному розумінні не є перешкодою для стійкого економічного зростання. Тобто в постіндустріальному суспільстві економічне зростання та інвестиційна активність є незалежними і взаємно нейтральними змінними[80].

Отже, в результаті дослідження ролі і значення іпотечного ринку у суспільному відтворенні зроблено висновок про його неоднозначний вплив на макроекономічну динаміку. Застосування інструментарію кейнсіанської і неокласичної теорій та методів економіко-математичного моделювання дозволило розширити уявлення про рушійну силу іпотечного кредиту­вання в економічному розвитку. У короткостроковому періоді іпотечний ринок усуває ситуацію недовикористання вироб­ничих потужностей, стимулює сукупний попит, забезпечує зростання національного доходу і зайнятості, стимулює роз­виток галузей і ринків, укріплює фінансову і банківську системи, підвищує якість життя населення. У довгостроковому періоді зростання розмірів житлового сегмента іпотечного ринку понад 33,5% ВВП може призвести до "витіснення" житловим сектором із фінансових ринків інших сфер першо­чергового інвестування. Ефект "витіснення" виявляється у зниженні абсолютного приросту реального ВВП на одиницю житлових інвестицій та уповільненні темпів зростання реаль­ного ВВП. Розв'язання проблеми "витіснення" знаходиться у площині пошуку рівноваги у розвитку промисловості і житлового будівництва у довгостроковій перспективі.

Зауважимо, що у дослідженні розкрито лише головні особ­ливості впливу потоку іпотечних кредитів на стан національ­ної економіки та узагальнено ступінь варіації деяких проявів економічного впливу в різних країнах. Відмінності у впливі залежать від особливостей, ступеня, типу економічного і со­ціального розвитку економіки в цілому та іпотечного ринку зокрема, моделі організації іпотечних фінансових відносин, від ступеня задоволення потреб суб'єктів господарювання в іпотечному капіталі, а також від особливостей методів та інс­трументів політики держави на іпотечному ринку.


[1] Павлова И.В. Основные элементы системы ипотечного жилищного кредитований // Деньги и кредит. — 2003. — № 3. — С. 57; Ипотечный кредит в Австро-Венгрии. — СПб.: Типография В. Киршбаума, 1896. — С. 38.

[2] Кутыркин А.Н., Цупор И.И. Долгосрочные ипотечные вложения в промышленность. — Донецк: ИЭП НАН Украины — ДИ9ХП, 2001. — С. 26.

[3] Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в пе­рехідний до ринку період. — Т.: Збруч, 2000. — С. 11.

[4] Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — 4-те вид., стер. — К.: Знання, 2004. — С. 14.

[5] Там само. — С. 14.

[6] Григорьев Л:, Гурвич Л., Саватюгин А. Финансовая система и экономическое развитие // Мировая экономика и международные отношения. — 2003. — № 7. — С. 66.

[7] Чухно АА. Розвиток товарного виробництва і обміну та економіч­на політика держави//Економічна теорія: сучасні проблеми розвит­ку сфери товарного обігу: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. Тези до­повідей (24—25 жовтня 2002 р.) / Відп. ред:. В. Д. Лагутін: У 2 ч. — Ч. 1.— К.,2002. — С. 11.

[8] Базилевич ВД. Посилення ролі фінансів у трансформаційній економіці // Фінанси України. — 2004. — № 5. — С. 5—9.

[9] Кравченко В.І. Іпотечний ринок як інститут розвитку економіки // Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. Тези доповідей (24—25 жовт­ня 2002 р.),/ Відп. ред. В.Д. Лагутін: У 2 ч. — Ч. 1. — К., 2002. — С. 117.

[10] Чухно А. Переростання товарно-грошового господарства в товарно-кредитне //Економіка України. — 1998. — № 2. — С. 4—13; Чухно А.А. Розвиток товарного виробництва і обміну та економічна політика держави // Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. Тези доповідей (24—25 жовтня 2002 р.) / Відп. ред. В.Д. Лагутін: У 2 ч. — Ч. 1. — К., 2002. — С. 11.

[11] Schumpeter J. A. Theorie der Wirtschaftlichen Entwicklung (The Theory of Economic Development). — Leipzig: Dunker und Humbolt, 1912; translated by Redvers Opie. — Cambridge, Mass: Harvard University Press. — 579 p.; Hicks J. A. Theory of the Economic History. — Oxford: Clarend on Press, 1969. — 321p.

[12] Доклад о мировом развитии 2002 года. Создание институциональных основ рыночной Экономики: Пер. с англ. — М.: Изд-во "Весь Мир", 2002. —С. 9.

[13] Пигу А. Экономическая теория благосостояния: В 2 т. / Пер. с англ. А.Г. Фонотов, С.М. Штернгарц; Общ. ред. С.П. Аукуционека. — М.: Прогресс, 1985. — Т. 1. — 512 с.

[14] Загорський В. С, Проблеми становлення і функціонування ринку цінних паперів в перехідній економіці України: Автореф. Дис…д-ра екон. Наук:08.01.01 / Львів. нац. Ун-т Івана Франка. — Л., 1996. — 44с.

[15] Григорьев Л., Гурвич Л., Саватюгин А. Финансовая система и экономическое развитие // Мировая экономика и международные отношения. — 2003. — №7. — С. 66.

[16] Михайлова Е. В., Рыжкова Ю. В. Финансово-кредитные методы регулирования инвестиционных рынков / Под научн. Ред. М. Н. Михайловой. — Л.: Узд-во ЛФЭИБ, 1991. — С. 10.

[17] Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: Либідь, 2001. — С.552.

[18] Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. — М.: Изд. группа "Прогресс", 1993. — Т. 1. — С. 137.

[19] Там же. — С. 138—139.

[20] Kucharska-Stasiak E. Nieruchomosc a rynek. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — С. 160.

[21] Чечелюк О А. Концептуальні засади розвитку іпотеки в Україні // Іпотечний ринок в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв'язання" (Київ, 7— 8 грудня 2001 р.). — К., 2002. — С. 55.

[22] Долан Э. Дж., Кэмпбелл К. Д., Кэмпбелл Р. Дж.. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М.; СПб., 1993. — С. 6.

[23] Аверьянова ТА. Ипотека: инновационная стратегия в жилищном строительстве России: Учеб. пособие / Новосибирский государственный архитектурно-строительный университет. — Новосибирск: НГАСУ, 2001. — С. 12.

[24] Яременко О.Л. Переходные процессом в экономике Украины: институциональный аспект. — X., 1997. — С.7.

[25] Кручок С. І. Іпотечне кредитування: європейська практика та перспективи розвитку в Україні. — К.: Урожай, 2003. — С. 14.

[26] Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка, 1998. — С. 181.

[27] Колесников В.И., Черненко ВА., Малькова СА., Иванова Г.М. Кредит и его формы: Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. —С.104.

[28] Васильченко С.М. Теоретичні основи інвестування // Фінанси України. — 2001. — № 1. — С. 93—98.

[29] Бланк ИА. Инвестиционный менеджмент: Учеб. курс. — К.: Эльга-Н: Ника-Центр, 2002. — 448 с.

[30] Манакова ТА. Финансовый рынок России и его инфраструктура. — Кемерово: Кузбассвузиздат, 2001.— 160 с.

[31] Гриценко ЕА. Рынок недвижимости: закономерности становления и функционирования. — X., 2002. — С. 65.

[32] Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. — Т.: Збруч, 2000. — С. 58—59; Фінанси. Грошовий обіг. Кредит.: Навч. посіб. / Л.О. Дробозіна, Л.П. Окунева, Л.Л. Андронова та ін.; За ред. проф. Л.О. Дробозіної. — Рівне: Видавнича агенція "Вертекс", 2001. — С. 250.

[33] Бойченко А.В., Дубинин С.К. Финансы, кредит и валютные отношения зарубежных стран. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — С. 36.

[34] Колесников В.И., Черненко ВА., Малькова СА., Иванова Г.М. Кредит и его формы: Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. — С. 31.

[35] Бойченко А.В., Дубинин С.К. Финансы, кредит и валютные отношения зарубежных стран. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — С. 36.

[36] Пересада А. А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 95—96.

[37] Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. Посіб, — 4-те вид., стер. — К.: Знання, 2004. — С. 79, 80, 84.

[38] Mishkin F. Symposium on the Monetary Transmission Mechanism // Journal of Economic Perspectives. — 1995, Vol. 9. —№4. — Р. 4.

[39] Васильченко С.М. Теоретичні основи інвестування // Фінанси України. — 2001. — № 1. — С. 94.

[40] Там само. — С. 95.

[41] Основы инвестирования. — М,: Церих-ПЭЛ, 1992. — С. 3.

[42] Рябченко Л.И. Ипотечное кредитование: Учеб. пособие. — М.: ФА, 2001. — С. 24.

[43] Горемикин В А., Бугулов Э.Р. Экономика недвижимости: Учебник. — М.: Информ.-изд. дом "Филинъ", 1999. — С. 3.

[44] Горемикин В А., Бугулов Э.Р. Экономика недвижимости: Учебник. — М.: Информ.-изд. дом "Филинъ", 1999. — С. 3.

[45] Гриценко ЕА. Рынок недвижимости: закономерности становле­ния и функционирования. — X., 2002. — С. 66.

[46] Гриценко Е. Формирование структуры рынка недвижимости // Бізнес-Информ. — 1999. — № 1—2. — С. 98.

[47] Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципи, проблеми и политика: Пер. с англ. 2-го изд. — К.: Хагар-Демос, 1993. — С. 136.

[48] Гриценко ЕА. Ринок недвижимости: закономерности становле­ния и функционирования. — X., 2002. — С. 130.

[49] Мікроекономіка і макроекономіка: Шдруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. — К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. — С. 236; Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: Либідь, 2001. — С. 122.

[50] Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 2-го изд. — К.: Хагар-Демос, 1993. — С. 171.

[51] Там же. — С. 171.

[52] Дронь А., Єщенко П. Ринок житла в Україні: перспективи і проблеми розвитку // Економіка України. — 1997. — № 7. — С. 6.

[53] Жданов В.П., Тимофеев В.В. Ипотечное жилищное кредитование: региональный аспект. — Калининград: Янтарний сказ, 2001. — С. 31.

[54] Гриценко Е. А. Рынок недвижимости: закономерности становле­ния и функционирования. — X., 2002. — С. 65.

[55] У 1933 р. майбутній лауреат Нобелівської премії з економіки Р. Фріш розділив динамічний аналіз економічних коливань на імпуль­си і поширення процесів. Сучасні вчені замінили поняття імпульсу поняттям шок, а поняття поширення — поняттям трансмісія.

[56] Взаимосвязь между жилищным строительством и национальной экономикой. Проект сводного доклада по Семинару, проведенному в Праге (Чехословакия), 10-14 мая 1982 г. /Европейская экономическая комиссия ООН. — New-York, 1985. — C. 15.

[57] Заєць В. М. Роль іпотечного кредитування в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України// Іпотечний ринок в Україні: проблеми та перспективи: Між нар. наку.-практ. конф. “Іпотечний ринок в Україні: проблеми та перспективи” (Київ, 17 грудня 2002р.) — к., 2003. — С. 51.

[58] Демянюк А.П. Организация системы строительных сбережений ипотечного кредитований // Іпотечний ринок в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв'язання" (Київ, 7—8 грудня 2001 р.). — К., 2002. — С. 219.

[59] Радченко Б. Недвижимость в движении. Ипотечный процесс в Украине начался // Киевский телеграф. — 2001. — № 48. — С. 24.

[60] Копченко І.М. Основні напрями державного регулювання та сприяння розвитку іпотечного ринку в Україні // Проблеми формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України: Зб. мат. круглого столу (м. Київ, 30 вересня 2002 р.). — К., 2002. — С. 62.

[61] Лагутін В.Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: Навч. посіб. для вузів. — К.: Просвіта, 1996. — С. 124.

[62] Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: Либідь, 2001. — С.308.

[63] Евтух А.Т. Ипотечный механизм инвестирования. — Луцк, 2000. — С. 20.

[64] Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. — К.: Голов­на редакція УРЕ, 1985. — С. 69.

[65] Коломойцев В.Е. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємниц­тво: Навч. посіб. — К.: Молодь, 2000. — С. 68.

[66] Ужегов А.Н. Квартира в кредит: ипотечная сделка. — СПб.: Питер, 2001. —288 с.

[67] Приходько О. Куда ведет дорога, вымощенная дешевой ипотекой? // Зеркало недели. — 2005. — 1 жовтня. — С. 7.

[68] Рябченко Л.И. Ипотечное кредитование: Учеб. пособие. — М.: ФА, 2001. — С. 3; Ипотечное жилищное кредитование: Учеб. пособие / Сост. И.В. Дубовик, О.Ю. Оношко. — Иркутск: БГУЗП, 2003. — 227 с.

[69] Ипотечное жилищное кредитование: Учеб. пособие / Сост. И.В. Дубовик, О.Ю. Оношко.— Иркутск: БГУЗП, 2003. — С. 41.

[70] Sirota D. Essentials of real estate finance. — 8th ed. — Chicago, IL: Real Estate Education Company, 1996. — P.3.

[71] Bielicki Gr. Supervision of Polish Mortgage banks // Http://www.Realkredittreaadet.dk. — P.88.

[72] Рубцов Б. Современные фондовые инструменты финансирования ипотечных кредитов // Рынок ценных бумаг. — 2001. — № 6.— С. 74.

[73] Поляченко И. А., Данилова Е.О. Прогноз рынка кредитования на­селення на основе анализа макроэкономических показателей // Банковское кредитование. — 2005. — № 4. — С. 3.

[74] Там же. — С. 6.

[75] Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти. Навч. посіб. / Р.В. Фещур, А.Ф. Барвінський, В.П. Кічортаін.; За наук. ред. Р.В. Фе-щура. — 2-ге вид., оновлене! доп. — Л.: Інтелект-Захід, 2003. — С. 21.

[76] Etudes sur les marche’s de capitaux. Rapport general, 1977. — С. 81.

[77] Struyk Raymond J., Mayer Neil, Tuccillo John A. Federal Housing Policy at President Reagan’s Midterm. — Washington, D. C.: Urban Institute, 1983. —167 р.

[78] Rosen Harvey S. Housing Decisions and the U. S. Income Tax: An Econometrics Analysis// Journal of Public Economics. — 1979. — №67.— Р. 1—23.

[79] Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики (инвестиции, производительность и хозяйственный рост в 90-е годы) // Мировая экономика и международные отношения. — 2000. — № 3. — С. 3—11.

[80] Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики (инвестиции, производительность и хозяйственный рост в 90-е годы) // Мировая экономика и международные отношения. — 2000. — № 3. — С. З—11.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.