Список рекомендованої літератури

1. Брагинский М.И. Договор хранения. - М.: Статут, 1999. - 155 с.

2. Владимирская Е. Договора ответственного хранения: как их правильно заключать в условиях нового Гражданского кодекса // Бухгалтерская неделя. - 2004. - № 45 (149). - С. 13.

3. Грамацький Е.М. Договір зберігання у цивільному праві: Авто-реф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 20 с.

4. КоломацкаяА.С. Договор складского хранения: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - М., 2004. - 23 с.

5. Сібільов М. Окремі види договору зберігання майна за проектом нового Цивільного кодексу України // Вісн. Акад. правових наук України. - 2001. - № 1. - С. 122-139.

6. Чилеев Д.Ф. Правовьіе основьі и принципи применения двойньїх и простих складских свидетельств // Налоговьій вестн. -2004. -№ 5.- С. 173-181.

ГЛАВА 11. ДОГОВІР ОХОРОНИ

§ 1. Загальні положення про договір охорони

Договір охорони як самостійний вид зобов'язання з'явився у вітчизняному цивільному законодавстві відносно недавно - з набут­тям чинності ЦК України 2003 р. Незважаючи на те, що в ЦК 1923 р. і ЦК 1963 р. цей договір був відсутній, послуги щодо охорони майна, які оформлювалися саме договором охорони, легально нада­валися ще з початку двадцятих років, коли в березні 1922 р. Рада Народних Комісарів Української РСР прийняла Постанову "Про ор­ганізацію з міліціонерів охорони заводів, фабрик, радгоспів та ін­ших державних підприємств, що мають важливе місцеве або за­гальнодержавне значення".

Сучасна історія договору охорони почалася з прийняття Поста­нови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" від 10 серпня 1993 р. № 615, якою було затверджено Положення про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ.

Ця служба була створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимча­сового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої без­пеки громадян, а також технічного захисту інформації на договір­них засадах. Крім того, на Державну службу охорони покладаються завдання:

1) реалізовувати технічні засоби охоронного призначення і нада­вати послуги з їх проектування, монтажу, ремонту та обслуго­вування;

2) брати участь у розробленні комплексу стандартів на технічні засоби охоронного призначення та забезпечувати випробуван­ня вітчизняних та іноземних зразків технічних засобів охо­ронного призначення для подальшого впровадження;

3) здійснювати в установленому порядку сертифікацію техніч­них засобів охоронного призначення, що застосовуються на території України тощо.

З прийняттям законів України "Про власність", "Про господар­ські товариства", "Про підприємництво", відмовою держави від

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

монополізму в сфері охоронної діяльності, з появою в господарській діяльності нових суб'єктів підприємництва значно розширилася і сфера застосування охоронних послуг. Цей договір також стає пред­метом самостійного дослідження і в навчальній юридичній літера­турі¹.

На сьогодні договір охорони вийшов з вузьковідомчих рамок і за своїм змістом все більше набуває характеру загально-цивілістичного договору.

За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підпри­ємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені дого­вором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачу­вати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК України).

Цей договір є консенсуальним (є укладеним з моменту досягнен­ня згоди), двостороннім (права та обов'язки виникають у обох сто­рін) і відплатним (охорона здійснюється за встановлену договором плату).

Окремими видами договору охорони є договори про охорону об'єктів, квартир, вантажів, готівки, фізичних осіб тощо.

Сторонами цього договору є замовник і охоронець.

Замовником² може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка звертається за наданням охоронних послуг.

Охоронцем можуть виступати лише суб'єкти підприємницької діяльності: спеціально утворенні охоронні фірми, які мають відпо­відні дозволи на надання такого роду послуг, Державна служба охо-

'Див., наприклад: Чуб Г.П. Договор об охране квартир вневедомственной охраной: Лекция. - М., 1973. - 20 с; Космин Ю.П. Договор об охране обт>ектов подразделениями вневедомственной охраньї МВД СССР: Учеб. пособ. - К., 1982. - 52 с; Кириченко Ю.І. Договір про охорону об'єктів. Договір про охо­рону квартир // Цивільне право: Навч. посіб. / В.С. Гопанчук, Ю.О. Заіка, І.А. Бірюков та ін. - К., 1994. - Ч. 2. - С. 58-75; Космін Ю.П. Договір про охорону об'єктів // Цивільне право:. Навч. посіб. / За ред. О.А. Підопригори, Д.В. Боб­рової - Ч. 2. - К., 1996. - С. 280-285.

²У літературі для позначення цієї сторони вживаються терміни "Власник", "Клієнт", "Володілець". Ми вважаємо найбільш вдалим використання саме наведеного поняття, оскільки предметом охорони можуть виступати не лише матеріальні об'єкти, а і безпека фізичної особи.

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

рони, що є рівноправним конкурентом на ринку охоронних послуг, відповідні підрозділи МВС України ("Титан", "Беркут" та ін.).

Договір охорони обов'язково повинен бути укладений у письмо-вій формі.

Положення про договір охорони законодавець розмістив у гл. 66 ЦК України "Зберігання".

Дійсно договори охорони і зберігання мають спільні риси:

1) відносяться до категорії договорів по наданню фактичних послуг;

2) об'єднані спільною метою - забезпечити збереження майна власника.

Водночас, договору охорони притаманні специфічні особливості, що дають підставу розглядати його не як різновид договору збері­гання чи якогось іншого договору, а як самостійний цивільно-правовий договір¹:

1) особливий суб'єктний склад;

2) охоронна діяльність підлягає ліцензуванню, оскільки підпри­ємницька діяльність з надання послуг по охороні пов'язана із благами, що мають істотне значення для людини: життям, здоров'ям, приватною власністю, а також значними майно­вими інтересами як фізичних, так і юридичних осіб. Юри­дичні особи, в засновницьких документах яких передбачено здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні, а також фізичні особи-підприємці звертаються до від­повідного територіального управління Державної служби охорони за місцем державної реєстрації суб'єктів підприємни­цької діяльності із заявою про видачу ліцензії по наданню пос­луг з обраного виду охоронної діяльності.

Суб'єкт підприємницької діяльності може бути позбавлений на­даної ліцензії за грубе порушення правил та умов надання послуг по охороні (наприклад, за порушення податкового законодавства; здійснення охоронної діяльності не за договорами та за межами пов­новажень суб'єктів підприємництва; надання послуг по охороні вантажів, що вивозяться з України або ввозяться на її територію без наявності на них відповідних ліцензій);

'Див.: Волошин Н.П. Договор об охране обгектов подразделениями вневедомственной охраньї // Советское гражданское право: Учебник / Под ред В.А. Рясенцева, Н.П. Волошина. - М., 1987. - С. 350.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

3) об'єкт приймається під охорону в місці його розташування,
тобто майно залишається у володінні замовника. На відміну
від цього, за договором зберігання майно передається у воло-

. діння зберігача;

4) надання послуг може бути епізодичним (наприклад, по годинам, в нічний час, по мірі необхідності). Для порівняння: за договором зберігання зберігач надає послуги безперервно -протягом всього часу дії договору;

5) обов'язки охоронця, як правило, обмежуються завданням, зокрема не допустити крадіжку, розбій, грабіж на об'єкті. У той же час професійний зберігач повинен ще вживати всіх необхідних заходів до забезпечення збереженості майна, на­віть якщо про це безпосередньо в договорі не зазначено (на­приклад, з метою недопущення псування чи пошкодження майна поклажодавця періодично провітрювати приміщення, трусити, змазувати, перекладати речі);

6) передумовою укладання цього договору, як правило, є обсте­ження об'єкту охорони з метою узгодження, зокрема виду охорони; кількості постів; необхідності обладнання засобами сигналізації; технічного укріплення, виходячи з розмірів те­риторії об'єкту, його характеру, режиму роботи на ньому та інших умов забезпечення схоронності майна.

Результати обстеження оформлюються відповідним актом, у якому вказуються пропозиції замовнику щодо усунення виявлених недоліків по технічному укріпленню об'єкта (наприклад, укріпити паркан, забезпечити освітлення території, поставити ґрати на вік­на, добудувати тамбур, поміняти двері, прикріпити сейфи до підло­ги) та строки їх усунення. Про відмову замовника від обладнання технічними засобами охорони місць можливого проникнення на об'єкт спеціально зазначаються в договорі;

7) охоронець зобов'язується виконати певну роботу в інтересах
замовника (наприклад, як і за договором підряду), при належ­
ному виконанні якої ніяких нових матеріальних цінностей
не створюється, а лише забезпечується збереженість вже
існуючого матеріального об'єкту. Наслідком же належного
виконання своїх обов'язків підрядником є певний речовий
результат - створення нової речі, якісне відновлення раніше
існуючої тощо.

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Якщо послуги з охорони надаються Державною службою охорони або відповідним підрозділом МВС України, то правовідносини між охоронцем і замовником регламентуються спеціальними відомчими нормативними актами: Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабі­нету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615; Наказом МВС України "Про організацію охорони Державною службою охорони при МВС України об'єктів, квартир та інших приміщень з особистим майном громадян за допомогою технічних засобів" від 25 листопада 2003 р. № 1429 тощо. У випадках, коли охоронна діяльність здійс­нюється відповідною підприємницькою структурою, то зміст дого­вору формує охоронець за погодженням із замовником.

Оскільки охоронець виконує спеціальні завдання, підрозділи Державної служби охорони озброюються вогнепальною зброєю, а також оснащуються спеціальними засобами індивідуального захи­сту та активної оборони, пристроями для примусової зупинки авто­транспорту тощо.

Охоронні підрозділи недержавних охоронних структур можуть мати на озброєнні вогнепальну спортивну і вогнепальну мисливську зброю, а також оснащуватися спеціальними засобами індивідуаль­ного захисту та активної оборони, а саме: гумовими кийками, при­строями для відстрілювання патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не­смертельної дії, балончиками та пістолетами із сльозоточивими ре­човинами, пневматичною зброєю.

§ 2. Договір про охорону об'єктів

Загальна характеристика договору про охорону об'єктів. За договором про охорону об'єктів охоронець зобов'язується забез­печити збереження товарно-матеріальних цінностей замовника і здійснювати пропускний режим на об'єктах, а замовник зобов'я­зується створити необхідні умови для несення служби і провадити оплату за охорону відповідно до встановленого тарифу.

Оскільки це цивільно-правовий договір, на нього поширюються положення ЦК України та нормативних актів, що встановлюють загальні положення про такі договори.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Предметом договору про охорону об'єктів є організація і забез­печення охорони матеріальних цінностей замовника від розкрадан­ня, а також здійснення на об'єктах пропускного режиму.

Об'єктами охорони можуть бути будинки, приміщення, тери­торія, де знаходяться товарно-матеріальні цінності (універмаги, склади, м'ясокомбінати, банки, навчальні заклади тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 затверджений "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами", а саме до таких об'єктів нале­жать:

- будинки, в яких розміщуються центральні органи виконавчої

влади (крім центральних органів виконавчої влади, що здійс­нюють керівництво військовими формуваннями, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби);

- Укртелерадіокомпанія, телевізійні центри, будинки радіомов-

лення та звукозапису;

- державні архіви та їх сховища;

- державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповід-

ники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються істо­ричні та культурні цінності загальнодержавного значення;

- Українська фондова біржа та її філії;

- державні підприємства ювелірної промисловості;

- інспекції пробірного нагляду;

- бази, склади благородних металів, дорогоцінного каміння та

виробів із нього;

- підприємства, що виробляють цінні державні папери;

- об'єкти водопостачання населених пунктів з резервуарами пит-

ної води;

- центральні й обласні аптечні склади;

- склади мобілізаційного резерву;

- підприємства, спеціалізовані цехи і дільниці, що виробляють

вогнепальну спортивно-мисливську зброю, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, засоби активної оборони, вибухові речовини та об'єкти їх зберіган­ня;

- пункти поховання радіоактивних відходів;

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

- об'єкти, розташовані в зоні безумовного відселення та відчу-

- психіатричні лікарні з посиленим наглядом;

- спеціальні відділення лікарень, призначені для проведення су-

дово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вар­тою;

- особливо важливі мости на залізничних магістралях і авто-

магістралях державного значення;

- Національний виставочний центр при Кабінеті Міністрів Ук-

раїни (м. Київ);

- Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м.

Київ) тощо. Об'єкти, які передаються під охорону, повинні відповідати та-ким вимогам:

1) територія по периметру об'єктів (наприклад, підприємств, виробничих цехів, складів, баз, будівельних майданчиків) і підступи до них, а також інші приміщення, що охороняють­ся, з настанням темряви повинні освітлюватися так, щоб во­ни були доступні спостереженню охоронця;

2) стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і две­рі приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цін­ності, мають бути в полагодженому стані;

3)на вікнах приміщень нижніх поверхів повинні бути встанов­лені металеві ґрати або віконниці із замками; 4) об'єкт повинен бути обладнаний засобами охорони (зв'язок, сигналізація, прилади охоронно-пожежної сигналізації, освітлення, огорожі, замки, засуви, турнікети, механізовані ворота, оглядові майданчики, кімнати особистого огляду працівників і службовців та зберігання їх особистих речей та ін.) тощо. Одночасно з укладенням договору складається план (схема) об'єкту і дислокація, де вказується перелік об'єктів, що підлягають охороні, час і вид охорони, розрахунки вартості по кожному виду охорони і поста, витрат на утримання бюро перепусток і службових собак, обслуговування сигналізації та ін.

Розмір оплати за послуги по охороні визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору і залежить від

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

категорії об'єкту (наприклад, склад будівельних матеріалів, пункт обміну валюти, ювелірний магазин), характеру охорони, строку договору. У разі зміни норм витрат охоронця, в тому числі прове­дення державою індексації доходів населення, інших засобів, що викликають зростання витрат на забезпечення охорони, сума опла­ти може збільшуватися на підставі наданого охоронцем розрахунку без переоформлення договору.

Обов'язки сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець зобов'язаний:

1) забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей, гро­шових коштів замовника і не допускати проникнення сторон­ніх осіб на об'єкт, що охороняється;

2) здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію;

3) після закінчення робочого дня пересвідчуватися у тому, що всі відвідувачі, пропущені через контрольно-пропускний пункт, залишили територію об'єкта, що охороняється;

4) здійснювати експлуатаційне обслуговування приладів охо­ронної сигналізації та усувати її несправності за заявкою за­мовника в технічно можливий строк тощо.

На охоронця за договором можуть бути покладені й інші обов'яз­ки, наприклад:

- включати сигналізацію на об'єкті;

- охороняти спеціальні товари, продукцію чи готівку при пере­везеннях;

- виставляти додаткові пости при надходженні на об'єкт вели­ких партій матеріальних цінностей, появі нових місць їх збе­рігання, при порушенні цілісності огорожі тощо.

Відповідні обов'язки покладені і на замовника:

1) своєчасно сплачувати за послуги охоронця;

2) зберігати грошові кошти, вироби з дорогоцінного каменю і дорогоцінного металу в сейфах;

3) перевіряти перед здаванням об'єкта під охорону, щоб в примі­щеннях, які охороняються, у неробочий час не залишалися сторонні особи;

4) замикати замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері виробничих і службових приміщень (складів, баз, виробни-

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

чих цехів, магазинів, ательє, павільйонів тощо); пломбувати (опечатувати), за наявності, тамбура, внутрішні двері; зами­кати зовнішні навісні замки, крім внутрішніх засувів, і оплом­бовувати (опечатувати) двері запасних виходів і т. ін.;

5) вмикати на об'єкті охоронну сигналізацію після закінчення робочого дня та пересвідчуватися, що об'єкт прийнятий під охорону;

6) у разі несправності охоронної сигналізації негайно повідом­ляти про це охоронця і не залишати об'єкт до усунення не­справності або передачі об'єкта під охорону у встановленому порядку;

7) при охороні торгівельних приміщень повідомляти про розмі­щення товарів підвищеного криміногенного інтересу;

8) не розголошувати особливості організації охорони;

9) не допускати сторонніх осіб до сигналізації;

10) повідомляти про проведення капітального ремонту об'єкту,
зміну режиму, профілю роботи на ньому, появу чи зміну місць
зберігання цінностей, а також проведення заходів, внаслідок
яких може виявитися необхідною зміна характеру охорони
тощо.

Відповідальність сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець несе матеріальну відповідальність за збитки, запо­діяні:

- розкраданням під час знаходження об'єкту під охороною, внас-

лідок незабезпечення належної охорони або внаслідок невико­нання охоронцем встановленого на об'єкті порядку вивозу (ввозу) товарно-матеріальних цінностей;

- знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які про-

никли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охорон­цем своїх обов'язків;

- пожежами або внаслідок інших причин з вини працівників, які

здійснюють охорону об'єкту. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вар­тість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні по­шкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, що понесені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, тобто охоронець відшкодовує лише прямі

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

збитки, а неотримані замовником доходи відшкодуванню не підля­гають.

Розмір збитків визначається при безпосередній участі охоронця шляхом зіставлення вартості залишків матеріальних цінностей з бухгалтерськими документами.

У разі встановлення осіб, винних у розкраданні чи пошкодженні майна, збитки стягуються з них охоронцем у порядку регресу.

Охоронець звільняється від відповідальності за шкоду, яка заподіяна внаслідок розкрадання чи знищення майна, якщо він до­веде відсутність своєї вини, а також у разі:

1) грошові кошти чи вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігалися на об'єкті понад встановленого ліміту;

2) грошові кошти, вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріп­лених до підлоги;

3)збитки завдані зловмисником у середині приміщення, що охороняється, якщо він проник у це приміщення до його за­криття і залишив його в період, коли воно не охоронялось;

4) майно викрадено з вітрин магазинів, ательє за відсутності ого­рожі, пломб та опису цих товарів та виробів;

5) замовник не виконав вимог щодо технічного зміцнення об'єк­та, зазначених у двосторонньому акті обстеження, якщо це стало умовою здійснення крадіжки;

6) викрадено особисте майно працівників замовника;

7) якщо розкрадання допущене у зв'язку з тим, що замовник не ввімкнув охоронну сигналізацію, не здав об'єкт під охорону або не повідомив охоронця про несправності сигналізації;

8) приміщення, з якого сталася крадіжка, не внесено до дисло­кації;

9) збитки завдані стихійним лихом, масовими заворушеннями тощо.

Залежно від суб'єктного складу договору про охорону об'єктів, у ньому можуть бути зазначені й інші обставини, які будуть звіль­няти охоронця від відповідальності. Так, приватні фірми серед об­ставин, які звільняють охоронця від відповідальності, зазначають доказану причетність працівників замовника до крадіжки, грабежу чи розбою (наприклад, касир повідомив зловмисників про дні, коли

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

на об'єкті зберігаються найбільша сума готівки, про порядок і умо­ви охорони); визначення розміру збитків в односторонньому поряд­ку замовником; проведення на об'єкті спеціальних заходів органа­ми внутрішніх справ, внаслідок чого охоронець не може належним чином виконувати свої обов'язки тощо.

Відповідальність за договором несе і замовник, який, наприк­лад, зобов'язаний відшкодувати охоронцю витрати, пов'язані з перезакриттям об'єкту після спрацювання сигналізації з його вини.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 51; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!