Зберігання у банку

Одним із видів послуг, що надаються банками, є послуги щодо зберігання. Вони опосередковуються такими договорами:

1) договором зберігання цінностей у банку;

2) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

3) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком.

Договори банківського зберігання є двосторонніми, реальними (окрім договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, який є консенсуальним) і відплатними.

Усі вказані договори характеризуються тим, що зберігачем ви­ступає банк, тобто юридична особа, яка має виключне право на під­ставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фі­зичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Можливість банку укладати договори зберігання, крім ЦК Укра­їни, передбачається і п. 8 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якому вказується, що банк має право

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОҐОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

здійснювати послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів.

У договорах зберігання банки виступають як професійні збері-гачі, отже на них поширюються відповідні правила, передбачені за­гальними положеннями про зберігання.

Поклажодавцем, зазвичай, виступають фізичні особи, хоча ни­ми можуть бути також юридичні особи.

Особливості договору зберігання цінностей у банку:

1) предметом зберігання є цінності, під якими законодавець розуміє документи, цінні папери, дорогоцінні метали, камін­ня, інші коштовності та цінності. Поняття дорогоцінних ме­талів і каміння, а також їх перелік дається в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і вико­ристання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р.;

2) при передачі на зберігання цінних паперів поклажодавець (клієнт) може уповноважити банк на вчинення з ними правочинів (щодо їх продажу, міни, управління цими папе­рами тощо). У такому разі банк може за дорученням клієнта здійснювати операції на ринку цінних паперів. Вчинення банком правочинів з цінними паперами клієнтів здійснюється відповідно до Положення щодо організації діяльності комер­ційних банків на ринку цінних паперів, затвердженого рі­шенням Державної комісії з цінних паперів та фондового рин­ку від 18 травня 1999 р. № 104 і постановою Правління Національного банку України від 18 травня 1999 р. № 239;

3) оформлення договору здійснюється шляхом видачі банком поклажодавцю іменного документу, пред'явлення якого є під­ставою для повернення цінностей (ч. З ст. 969 ЦК України).

Особливості договору про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком:

1) за цим договором банк надає поклажодавцю індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними (ч. 1 ст. 970 ЦК України);

2) предметом зберігання є цінності. Банк може визначити кон­кретний перелік речей, які можуть або не можуть бути пред­метом зберігання;

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

3) банк приймає цінності безпосередньо від поклажодавця, конт­ролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа;

4) банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що іден­тифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвід­чує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей;

5) у договорі необхідно передбачити, хто має право отримати передані на зберігання у банк цінності: тільки поклажода­вець, його представники, спадкоємці або ж пред'явник клю­ча, картки, іншого знака чи документа, який посвідчує право доступу особи до сейфа або його вмісту.

Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, по своїй суті є договором найму (оренди), тому до нього застосовуються положення про найм (ст. 971 ЦК України).

За цим договором одна сторона (банк) надає у тимчасове викори­стання клієнту (наймачу) банківський сейф, який при цьому не ви­ходить з-під володіння банку.

Внаслідок укладання такого договору наймач має право без конт­ролю з боку банку поміщати у сейф та вилучати з нього будь-які речі, габарити яких дозволяють помістити їх у сейф, окрім заборо­нених законом та договором (зброю, наркотичні речовини тощо).

Банк не здійснює охорону речей. їх схоронність забезпечується тим, що сейфи знаходяться у сховищі банку, яке в цілому взято під охорону.

Договором може бути передбачено спільний режим кори­стування сейфом кількома особами або доступ до сейфа інших осіб.

Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, укладається у простій письмовій формі.

Основними обов'язками наймача є:

1) оплата послуг банку відповідно до умов договору;

2) дотримання умов і заборон, встановлених законом та дого­вором;

3) дотримання вимог банку щодо забезпечення безпеки при до­ступі до сховища банку, в якому розташований сейф, та пра­вил перебування у ньому;

4) дотримання правил поводження із ключем від банківського сейфа.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Основними обов'язками банку є:

1) надання у користування наймача справного сейфа, розташо­ваного у сховищі банку, та молсливості доступу до нього;

2) надання наймачу у володіння і користування ключа від сейфа;

3) створення умов для роботи наймача з речами, які знаходяться у сейфі, якщо це передбачено умовами договору.

Оскільки умови про відповідальність сторін за таким догово­ром законом не визначені, вони мають бути передбачені у договорі. У іншому разі вони визначаються на загальних підставах.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 49; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!