КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)
Процесуальна норма права 1 страница
|
|
|
|
ВСТУП
ПЛАН
ЗАЯВА
ЗАЯВА
ЗАЯВА
ЗАЯВА
ЗАЯВА
ЗАЯВА
ЗАЯВА
ПРОШУ
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про відшкодування витрат на усунення недоліків переданого в найом (оренду)
автомобіля
Відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу, укладеного між Шевченком П. М. і відповідачем Мальцевим М. П. і посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Косаревою Ольгою Семенівною, 20 вересня 2011 року за реєстром №555, Шевченко передав Мальцеву в користування автомобіль Мицубіши «Аутлендер», що належав Шевченку, держномер АН 98-92 АА, на термін з 01 вересня 2011 року по 01 грудня 2011 року, а відповідач зобов'язався щомісячно на 1 число поточного місяця перераховувати на мій поточний рахунок в «Кредитпром банку» плату за користування автомобілем у сумі 2000 грн.
На 01 вересня 2011 року покази спідометра складали 25 222 кілометри. Зі слів Мальцева до машини ніяких претензій не було. Все було в робочому стані. Але вже 5 вересня вийшов із строю перемикач скорості та акумулятор. Вартість ремонту склала 1000 грн. Про що є відповідна довідка із станції технічного обслуговування.
Я запропонував Мальцеву включити вартість ремонтних робіт в рахунок плати за користування автомобілем, він відмовився.
На підставі викладеного та керуючись статтями 759, 762, 765, 768, 783, 785 ЦК України, статтями 3, 4, 80, 88, 119 ЦПК України,1. Стягнути з відповідача Мальцева Миколи Петровича на мою користь витрати на усунення недоліків переданого в найом (оренду) автомобіля Мицубіши «Аутлендер» держномер АН 98-92 АА в сумі 2000 грн. сумі 1000 грн.,
2. Витрати у зв'язку із сплатою судового збору в сумі _______ грн.
Додаток: копія позовної заяви,
копія договору найму (оренди) автомобіля від 01.09.2011 р. - 2 примірники,
квитанція про сплату судового збору,
довідка СТО №111 від 05.09.2011 р.,
копія довідки СТО №111 від 05.09.2011 р.,
10 вересня 2011 року П.М. Шевченко
18. Заява про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати
Матеріальна норма права
Кодекс законів про працю України // Затверджується Законом N 322-VIII (322а-08) від 10.12.71 - ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&nreg=322-08 Стаття 13. Зміст колективного договору Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.Процесуальна норма права
5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року, № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України, 2004. – №№ 40-41.42. – Ст.492; Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 та Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3674-17
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ 1. Судовий наказ може бути видано, у разі якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб; 5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів. Стаття 95. Стягнення на підставі судового наказу 1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. 2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. 3. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Стаття 97. Підсудність 1. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу 1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. 2. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік документів, що додаються до заяви. 3. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. 4. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження. 5. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору. 6. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу 1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. 2. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву. Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3674-17
Стаття 3. Об'єкти справляння судового збору 1. Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів. 2. Судовий збір не справляється за подання: 1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 2) заяви про скасування судового наказу; 3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення; 5) заяви про винесення додаткового судового рішення; 6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки; 7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; 14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей. Стаття 4. Розміри ставок судового збору 1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. 2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: -------------------------------------------------|Найменування документа і дії, | Ставка судового збору ||за яку справляється судовий збір| ||--------------------------------+-------------------------------||1. За подання до суду: | ||--------------------------------+-------------------------------||1) позовної заяви майнового |1 відсоток ціни позову, але не ||характеру |менше 0,2 розміру мінімальної || |заробітної плати та не більше || |3 розмірів мінімальної || |заробітної плати ||--------------------------------+-------------------------------||2) позовної заяви немайнового |0,1 розміру мінімальної ||характеру |заробітної плати ||--------------------------------+-------------------------------||3) позовної заяви: | ||--------------------------------+-------------------------------||про розірвання шлюбу |0,1 розміру мінімальної || |заробітної плати ||--------------------------------+-------------------------------||про поділ майна при розірванні |1 відсоток ціни позову, але не ||шлюбу |менше 0,2 розміру мінімальної || |заробітної плати та не більше || |3 розмірів мінімальної || |заробітної плати ||--------------------------------+-------------------------------| |4) заяви про видачу судового |50 відсотків ставки, що ||наказу |визначається з оспорюваної суми|| |у разі звернення до суду з || |позовом у порядку позовного || |провадження | |--------------------------------+-------------------------------||5) заяви у справах окремого |0,1 розміру мінімальної ||провадження |заробітної плати ||--------------------------------+-------------------------------|
про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові
заробітної плати
Києвський місцевий районний суд
м. Донцька
83054, м. Донецьк
вулиця Кірова, будинок 25
Заявник: Зубов Микола Петрович,
прож.: 86100, Донецька область, місто
Макіївка, вулиця Джарти, будинок 1,
квартира 1; телефон: 5-11-11
Боржник: Донецький юридичний
інститут МВС України
83054, м. Донецьк, вул.. Засядька, 13;
телефон: 305-02-02
про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати
З 1 вересня 1993 року і дотепер я працюю в Донецькому юридичному інституті МВС України на кафедрі цивільного права та процесу. Кожен місяць, 20 – го числа, я отримував заробітні плату. Але починаючи з 1 січня 2011 року я не отримую заробітну плату за свою працю в інституті. Всього на суму 10000 грн. Керівництво інституту пояснює затримку не повним фінансуванням та своєчасним переказом коштів на рахунок інституту, але таке свавілля чиниться вже 3 місяці. Мені із сім’єю нема за що жити. Вважаю все вищезгадане недопустимим.
На підставі викладеного та керуючись статтею 13 КЗпП України, керуючись статтями 96 ч.1 п.1, ст.97,98,99 ЦПК України та ст.4 ч.2.п.4 Закону України «Про судовий збір»
ПРОШУ:
1. Зобовязати адміністрацію Донецького юридичного інституту МВС України повернути мені зароблені та невиплачені мені гроші в розмірі 10000 грн.
2. Судові витратита сплату судового збору покласти на боржника
Додаток: копія заяви,
довідка із бухгалтерії ДЮІ про розмір заботної плати Зубова М.П.
копія довідки із бухгалтерії ДЮІ про розмір заботної плати Зубова М.П.
довідка про заборгованість по зарплаті Зубова М.П. із ДЮІ
копія довідки про заборгованість по зарплаті Зубова М.П. із ДЮІ
11 квітня 2011 р. М.П. Зубов
19. Судовий наказ по заяві про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати
Матеріальна норма права
Кодекс законів про працю України // Затверджується Законом N 322-VIII (322а-08) від 10.12.71 - ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&nreg=322-08 Стаття 13. Зміст колективного договоруПроцесуальна норма права
5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року, № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України, 2004. – №№ 40-41.42. – Ст.492; Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 та Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3674-17
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказСтаття 95. Стягнення на підставі судового наказу Стаття 103. Зміст судового наказу 1. У судовому наказі зазначаються: 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу. 2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання. 3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили. Стаття 104. Надіслання боржникові копії судового наказу 1. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. 2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів. 3. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 4. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою. Стаття 105. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання 1. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. 2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. 3. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) наказ, що оспорюється; 4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
6) перелік документів, що додаються до заяви. 4. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. 5. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. 6. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 цього Кодексу. Стаття 105-1. Розгляд заяви про скасування судового наказу 1. Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. 2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.
3. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу. 4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді. 5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів. 6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви. 7. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.
8. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
3) змінити судовий наказ. 9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом. Стаття 106. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві 1. У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання. 2. Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Справа №2-1223/11 СУДОВИЙ НАКАЗ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2011 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі судді Назарцевої В.О., при секретарі Морозовій Я.Е., за участю заявника Зубова М.П. та представника боржника за дорученням Скадиньш В.М. Донецького юридичного інституту МВС України розглянув заяву про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
20 вересня 2011 року до Київського районного суду м. Донецька із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати звернувся громадянин Зубов. Суд розглянув заяву і встановив, що ДЮІ МВС України дійсно має затримку у виплаті заробітної плати Зубову М.П. в суммі 10000 грн.
На підставі викладеного, відповідно до статті 13 КЗпП України, керуючись статтями 96 ч.1 п.1, 95 ч.1, 3, 103 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
1.Видати судовий наказ про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати Зубову Миколі Петрович
Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
П:ідпис: суддя Назарцева В.О
20. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
Матеріальна норма права Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи 1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи,якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. 3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15). 4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи 1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. 3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника.
Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. 4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. 5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі. Процесуальна норма права Стаття 234. Окреме провадження 1. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. 2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. 3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. 4. У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження 1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією (254к/96-ВР) і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. 2. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. 3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. 5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди. 6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. 8. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. 7. Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3674-17
Стаття 3. Об'єкти справляння судового збору 1. Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів. 2. Судовий збір не справляється за подання: 9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; Стаття 4. Розміри ставок судового збору 1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. 2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: ------------------------------------------------------------------|Найменування документа і дії, | Ставка судового збору ||за яку справляється судовий збір| ||--------------------------------+-------------------------------||1. За подання до суду: | ||--------------------------------+-------------------------------||--------------------------------+-------------------------------|| |позовом у порядку позовного || |провадження ||--------------------------------+-------------------------------||5 ) заяви у справах окремого |0,1 розміру мінімальної ||провадження |заробітної плати ||--------------------------------+-------------------------------||--------------------------------+-------------------------------| Стаття 236. Підсудність 1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу. 2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України. Стаття 237. Особи, які можуть бути заявниками 1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути поданачленами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом. 2. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. 3. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом. Стаття 238. Зміст заяви 1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. 2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права. 3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Стаття 239. Призначення експертизи 1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. 2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу. Стаття 240. Розгляд справ 1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.
2. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,відносяться на рахунок держави.
3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати. Стаття 241. Рішення суду 1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. 2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. 3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування. 4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування. 5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
ПРО ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!