Фразеологія як наука

Фразеологія – порівняно молода лінгвістична дисципліна, основне поняття, обсяг проблематики й обсяг вивчення якої ще остаточно не визначені. Фразеологічні одиниці (ФО) виникають на базі одиниць кількох взаємозв’язаних рівнів: лексичного, морфологічного, синтаксичного і семантичного.

Предметом вивчення фразеології є стійкі сполучення двох і більше слів, що становлять семантичну цілість і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули.

Перед фразеологією стоять такі специфічні завдання:

– вивчення особливостей структури ФО і законів створення семантичної цілісності у сполуках слів, визначення причин їх фразеологізації;

– дослідження взаємовідношень фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями – словом, словосполученням, реченням;

– з’ясування історико-етимологічних основ ФО, внутрішня форма яких утрачена;

– вивчення законів розвитку фразеологічного складу;

– вироблення наукової системи опрацювання різнотипних фразеологічних структур у загальномовних та спеціальних фразеологічних словниках тощо.

Зусилля багатьох теоретиків-фразеологів скеровані на те, щоб виробити чіткі критерії відмежування фразеологічних явищ від нефразеологічних, щоб серед багатьох типів стійких словесних комплексів визначити об’єкт саме фразеології. В умовах великої термінологічної дублетності найзручнішим родовим найменуванням на позначення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, визнано терміни фразеологічна одиниця, або фразеологізм.

Фразеологічні одиниці відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови, відмінними від інших лінгвістичних одиниць – від слова, звичайного словосполучення, речення.

Ряд подібних ознак зближує слово і ФО:

– будучи складним цілим, і ті й інші не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються як готові значеннєві одиниці;

– велика кількість ФО вільно реалізує граматичні категорії (входять у синтаксичні зв’язки з словами і виконують синтаксичні функції певних частин мови).

І все ж у структурно-семантичному плані ФО є більш складними утвореннями, ніж слово. Зовнішня різниця полягає у тому, що ФО є нарізно оформлені, а це означає, що слова, компоненти ФО, можуть вільно функціонувати поза фраземою.

Лексичне значення слова і ФО теж не адекватні, хоч моменти спільного є й тут. Більшість ФО, які співвідносні із словом, виражають певне логічне поняття, але, у той же час, фразеологізми мають свої особливості:

– більша конкретність значення;

– наявність образної конотації;

– більша виразність з емоційно-експресивного погляду;

– іноді значення ФО не можна передати одним словом.

ФО та словосполучення і речення

– ФО генетично і за формою є словосполученням чи реченням, але якісно відрізняються від синтаксичних одиниць тим, що відтворюються як цілісні структури;

– ФО властиве варіювання структури, але його можливості значно менші, ніж у синтаксичних одиниць;

– порядок слів у ФО більш сталий.

Отже, фразеологічною одиницею (фразеологізмом) звичайно називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільна лексично, стійка у своєму складі й структурі, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові.

В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення – семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).

Фразеологічні єдності – тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (заст)).

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися – в ліс не ходити.

Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне «Словник лінгвістичних термінів» (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.

Лаконічно й образно передаючи «великі мислені маси» (Потебня), ФО доносять голос старожитніх писаних пам’яток, колишній світ воїна й мирного орача, мисливця і пастуха, їхні звичаї, обряди, забобони, побут. ФО віддзеркалюють різні сторони народного буття.

1. Давній побут, трудові процеси селянського життя: волам хвости крутити, повертати голоблі, нарубати дров, ні в тин ні в ворота, передати куті меду;

2. Історичні події, факти життя: хоч куди козак, мандрівочка – рідна тіточка, сідати в чужі сани, накрити мокрим рядном;

3. Рослинний і тваринний світ: обідрати як липку, не ликом шитий, як з гуски вода, брати бика за роги.

4. Соціальні відносини: невістка – чужа кістка, кланятися в ноги, пасти задніх.

5. Одиниці виміру: від горшка два вершка, рукою подати, знати почому корець (фунт) лиха.

6. Духовна культура: читати глаголи, брати рушники, підкова на щастя.

7. Фольклор: хатка на курячій ніжці, залишити ріжки та ніжки, накласти головою.

Сталі словесні формули, що являють собою часто повторювані в писемному й усному мовленні влучні вислови видатних осіб – письменників, філософів, учених, політичних діячів – об’єднуються під назвою «крилаті вислови».

1. Крилаті вислови античного джерела:

а) Старогрецькі: ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, сізіфова праця;

б) Староримські: гроші не пахнуть, перейти Рубікон, людина людині вовк.

2. Крилаті вислови релігійного походження:

а) Біблійні: випити чашу до дна, камінь спотикання, не хлібом єдиним, око за око;

б) Євангельські: блудний син, вовк в овечій шкурі, нести хрест, ходіння по муках.

3. Переклади влучних висловів із художніх, філософських та інших творів багатьох мов:

а) німецького походження: весна народів, переоцінка цінностей, чисте мистецтво;

б) французького походження: буря в склянці воді, варфоломіївська ніч, золота молодь;

в) англійського походження: бути чи не бути, мета виправдовує засіб тощо.

Серед крилатих висловів чимало засвоєних із давньоруських джерел: ламати списи, сіяти смуток, іду на ви, мертві сраму не імуть.

Багатий фонд крилатих висловів, що виникли на власне українському ґрунті: всякому городу…, любов к отчизні де героїть…, конотопська відьма, а віз і нині там і т.д.

Фразеологізми, як правило, не перекладаються з мови на мову. Для їх відтворення при перекладі потрібно знайти національний відповідник або пояснити зворот описово.

Запозичені фразеологізми являють собою стійкі сполуки слів, що як готові відтворювані одиниці склалися в іншій мові і були перенесені на український мовний ґрунт без перекладу – в транслітерованому чи нетранслітерованому вигляді – alma mater (альма матер).

Фразеологічні одиниці, що з’явилися в мові внаслідок дослівного перекладу іншомовного звороту, складають фонд фразеологічних кальок: боротьба за існування (англ. struggle for life); папір не червоніє (лат. epistola non erubescit).

Питання для самоконтролю

1. Лексикологія як наука. Основні риси української лексики.

2. Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми.

3. Групи української лексики. Принципи класифікації.

4. Фразеологія як наука. Поняття фразеологічної одиниці.

5. Класифікації фразеологізмів.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 96; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!