КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми
З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода¹ – стовбур зрубаного дерева, колода² – комплект гральних карт – омонімія). Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення слова голова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слів колода¹ і колода² нічого спільного немає). У лексикології розглядаються лексичні омоніми, тобто слова, які становлять один звуковий комплекс, що має два і більше лексичних значень, не пов’язаних семантично в сучасній лексичній системі: л аска – ніжність; ласка – хижа тварина. До лексичних омонімів звичайно відносять слова, які належать до однієї частини мови і мають однаковий набір граматичних ознак. Звичайно визначають омоніми повні і неповні. До повних омонімів належать ті, у яких омонімічні усі граматичні форми:
До неповних належать ті омоніми, у яких не усі граматичні форми мають однаковий фонетичний склад. Р.в. проліск а (квітки) – проліск у (узлісся); Н.в. мн. кучер и (візники) – кучер і (локони). За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов. Перший клас має такі види. а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова. Порох¹ – пил порох² – вибухова речовина. б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів слати¹ (із сълати) і слати² (із стьлати). в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ кормовий¹ – від корм кормовий² – від корма. г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення провід¹ – керівництво – провідник¹ – людина провід² – дріт – провідник² – матеріал. Другий клас має такі види. а) Запозичене слово тотожне до слова української мови Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.). б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова Гриф¹ – хижий птах (гр.) гриф² – частина струнного музичного інструменту (нім.) гриф³ – штемпель, відбиток (фр.) Омографи – різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри – горú. Омофони – різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби і греби, сонце – сон це. Омоформи – різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово). Пароніми – слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент. Синоніми – слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, дивак, чудак, оригінал, чудило, химерник, кумедник; колишній, перейдений, дотеперішній, тодішній, булий, прожитий, перебутий. Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну. Є кілька основних причин виникнення синонімів. 1. Необхідність фіксувати у слові нові відтінки явища, уявлення чи поняття: сміливий – відважний. 2. Для передачі своєрідності бачення, оцінки явища, вияву свого ставлення до нього: лисий – плішивий. 3. Засвоєння іншомовних слів: кіннота – кавалерія. 4. Діалектні слова: лопата – заступ, городник, рискаль… 5. Явище полісемії. Слово розпалювати у переносному значенні є синонімом до слова збуджувати. Говрячи про синонімічний ряд, треба визначитись із поняттям домінанти. Домінанта – один із членів синонімічного ряду, навколо якого групуються всі інші слова-синоніми цього ряду; стрижневе слово. Домінантою є слово найбільш загальне за лексичним значенням і здебільшого нейтральне в експресивному й стилістичному відношенні. Гідність (дом.), достоїнство, гордість, самоповага, гонор. Синонімічний ряд – слова, пов’язані відношенням градації: кожне наступне виражає більшу міру виявлення певної характеристики. Великий, чималий, гігантський, колосальний, грандіозний… – тут кожне слово пов’язане і з домінантою, і з суміжним словом. Антоніми – це слова з протилежним значенням. Але антоніми визначають не взагалі будь-які протилежні поняття, а обов’язково поняття співвідносні, об’єднані змістом на основі їх протиставлення. Антоніми об’єднуються в антонімічні пари: високий – низький, сум – радість, добро – зло. В антонімічні відношення вступають не всі слова нашої мови. Не входять в антонімічні зв’язки слова, які означають конкретні поняття, а саме: іменники з конкретним значенням, велика кількість відносних прикметників, багато дієслів… Багатозначні слова у кожному значенні утворюють окрему антонімічну пару: свіжий (хліб) – черствий, свіжа (сорочка) – брудна, свіжа (газета) – стара, свіжа (риба) – копчена, тухла, морожена – залежно від контексту. Антоніми бувають різнокореневі та однокореневі. Різнокореневі: старий – молодий, добре – погано. Однокореневі: друг – недруг, відбігати – підбігати.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 90; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |