Поняття, метод, принципи та джерела трудового

Динамічним або часовим рядом (time series) будемо називати послідовність спостережень, отриманих у рівновіддалені моменти часу, а відповідну йому ймовірнісну модель — дискретним випадковим або однофакторним стохастичним процесом.

Діагностика — полягає в підготовці висновків і узагальнювального підсумку (на зразок аудиторського) щодо наявно-
го стану та рівня соціально-економічного розвитку із визначенням позитивних і негативних чинників, які здійснили вплив на нього.

Економічні (природні) процеси — це процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів, або інтелектуальних продуктів — інформаційних та інноваційних процесів.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — це індекс цін типового кошика імпортних та вітчизняних товарів, які споживаються резидентами.

Міжгалузевий баланс (МГБ) є найвідомішим серед міжгалузевих моделей,головна позитивна якість котрих як інструмента прогнозових розрахунків полягає в тому, що вони ґрунтуються на попередньому визначенні суспільних потреб.

Методологія прогнозування — це галузь знань про методи, способи та системи прогнозування.

Загальнотеоретичним підґрунтям прогнозування є спеціальна галузь — прогностика, що вивчає закономірності розроблення прогнозів. Прогностика визначає також:

Методи прогнозування — сукупність заходів і способів мис­лення, що вможливлює на основі аналізу ретроспективних даних, екзогенних та ендогенних зв’язків об’єкта прогнозування, а також вимірювань їх у межах явища або процесу, що розглядається, ймовірний висновок стосовно майбутнього розвитку об’єкта.

Об’єктом соціально-економічного прогнозуванняє соціально-економічні процеси (СЕП) — тобто сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання.

Однорідність означає відсутність нетипових, аномальних спостережень, а також викривлень тенденції. Під аномальним рів­нем розуміють окреме значення рівня часового ряду, яке не відповідає потенційним можливостям економічної системи, що вивчається, і яке, залишаючись рівнем ряду, чинить суттєвий вплив на значення основних характеристик часового ряду.

Порівнянність означає, що рівні часових рядів повинні мати однакові одиниці вимірювання, однакову періодичність обліку окремих спостережень, однаковий ступінь агрегування, обчислюватися за тією самою методикою.

Прогноз — науково обґрунтоване судження стосовно можливих станів об’єкта в майбутньому, альтернативні шляхи й терміни їх здійснення. Прогноз має випадковий характер, та оскільки він будується на підставі аргументованих наукових уявлень про стан і розвиток об’єкта, здійснення його є доволі ймовірним. Самі розробники прогнозу оцінюють його як очікуваний, імовірний стан об’єкта в майбутньому.

Процес розроблення прогнозів називають прогнозуванням. По­дібно до будь-якого процесу трудової діяльності (зокрема й твор­чої) характер прогнозування визначають його суб’єкт і об’єкт, застосовувані засоби й методи, а також навколишнє середовище.

Прогнозування індексу споживчих цін (ІСЦ). ІСЦ є найпоши­ренішим показником рівня інфляції і, як правило, обчислюють на підставі періодичних обстежень споживчих цін.

Прогнозування соціально-економічних процесів (СЕП) — це
наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Процес — послідовна зміна станів або явищ, що відбувається закономірним порядком; перебіг розвитку чого-небудь.

Реалізацією випадкового процесу називають послідовність результатів спостережень певного економічного процесу в моменти часу .

Системи прогнозування — впорядкована сукупність методик і технічних засобів, призначена для прогнозування складних явищ або процесів. Система прогнозування СЕС означає певну єдність методології, організації й розроблення прогнозів, що забезпечує узгодженість, послідовність і неперервність їх.

Стійкість часового ряду відбиває перевагу закономірності над випадковістю у зміні рівнів ряду. На графіках стійких часових рядів унаочнюється закономірність, а на графіках несталих рядів зміни послідовних рівнів постають хаотичними, тож пошук закономірностей формування значень рівнів таких рядів марний.

Соціальні (суспільні) процеси — це процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або придбання та споживання створених продуктів. Соціальні (суспільні) процеси формують сферу соціальної економіки, яка охоплює соціальні технології та пов’язані із ними політичні й організаційні процеси.

Соціально-економічну систему країни (СЕС) можна визначити як систему соціальних і економічних відносин у процесі виробниц­тва, обміну, розподілу та споживання соціальних і матеріальних благ.

Стратегія соціально-економічного розвитку — це наука і мистецтво розроблення сукупності концептуально взаємопов’я­заних довготермінових рішень, спрямованих на системне використання політичних, економічних, технологічних, соціальних, психологічних, організаційних та управлінських чинників для реалізації соціально-економічної політики, здійснюваної органами виконавчої влади в межах чинного законодавства.

Способи прогнозування — отримання й оброблення інформації про майбутнє на підставі однорідних методів розроблення прогнозу.

Стаціонарний часовий ряд у широкому сенсі — це процес, для якого математичне сподівання та дисперсія існують і є сталими величинами, що не змінюються в часі, а автокореляційна (автоковаріаційна) функція залежить лише від різниці між двома моментами часу і не залежить від конкретного періоду часу.

Суб’єктами прогнозування соціально-економічного розвитку є органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, також науково-дослідні й консалтингові організації, окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів.

Часовий ряд (time series) — це ряд динаміки, впорядкований за часом, або сукупність спостережень економічної величини в різні моменти часу.

Рекомендована література

Основна

1. Барковський В.В. Математика для економістів II: Навчальний посібник /В. В. Барковський, Н. В. Барковська, О. К. Лопатин. - К.: НАУ, 1997. - 255с.

2. Бережная Е.В., Бережной В.И. Математические методы моделирования экономических систем: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 368с.

3. Бочаров В.В. Финансовое моделирование – СПб: Питер, 2000. – 208с.

4. Вентцель Е. С,, Овчаров Л.А. Теория случайных процессов и её инженерные предложения: Учебное пособие для втузов. – 2-е изд., пер. – М.: Высшая школа, 200. – 383 с.

5. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування та планування: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 188с.

6. Зацеркляний М.М. Вступ в економетрію: Навчальний посібник / М.М. Зацеркляний, І.І. Парфьонова. – Х.: АЛМАКС, 2005. – 242 с.

7. Костина Н.И., Алексеев А.А. Финансовое прогнозирование в экономических системах: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 285 с.

8. Кремер Н.Ш., Эконометрика: Учебник для вузов / Н.Ш. Кремер, Б.А. Путко; под ред. проф. Н.Ш. Кремера. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 311 с.

9. Лямец В.І., Тевяшев А.Д. Системний аналіз. Вступний курс. – 2-е вид., перероб. та допов. – Харків, ХНУРЕ, 2004. - 448 с.

10. Магнус Я.Р. Эконометрика. Начальный курс: Учеб. / Я.Р. Магнус, П.К. Катышев, А.А. Пересецкий. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: ДЕЛО, 2004. – 576 с.

11. Макаренко В.О. Вища математика для економістів: Навчальний посібник. / В.О. Макаренко. - К.Знання, 2008. - 517с.

12. Математическое моделирование / Под ред. Дж.Эндрюса и Р.Мак-Лоуна: Пед. С англ. / Под ред Ю.П.Гупало. – М.: Мир, 1979. – 278с.

13. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа / Пер. С пол. В.В. Иванова; Науч. ред. В.М. Жуковской. – М.: Статистика, 1980. – 151 с.

14. Саати Т. Принятие решений: Метод анализа иерархий: Пер. англ. - М.: Радио и связь.- 1993. - 224с.

Додаткова

15. Высшая математика для экономистов / Под ред. проф. Н.Ш. Кремера. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

16. Дубровский С.А. Прикладной многомерный статистический анализ. – М.:. Финансы и статистика, 1982. – 216.

17. Кемени Дж., Снелл Дж. Конечные цепи Маркова. – М.: Наука, 1970. – 272 с.

18. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финанси и статистика, 2002. – 560с.

19. Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 256с.

20. Просветов Г.И. Математические методы в логистике: задачи и решения: Учебно-практическое пособие. 2-е изд., доп. / Г.И. Просветов. – М.: Издательство «Альфа-Пресс», 2009. – 304 с.

21. Шефтель З.Г. Теорія ймовірностей: підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. / З.Г. Шефтель. – К.: Вища школа, 1994. – 192 с.

22. Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 194 с.

[1] Варфоломеев В. И. Алгоритмическое моделирование элементов экономических систем: Практикум: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 2000.

^[2] Строгий метод можна знайти у статті: Куперштох В. Л., Миркип Б. Г. Упорядочение взаимосвязанных объектов. I, II. Автоматика и телемеханика, 1971, № 6, 7. – Прим. пер.

^[3] У вітчизняній літературі відомий ряд методів, дуже схожих з методом дендритів, зокрема метод кореляційних плеяд та алгоритм «Спектр», опис яких можна знайти, наприклад, у книзі: Аркадьев Л.Г., Браверман Э. М. Обучение машин классификации объектов. М., Наука, 1971. – Прим. пер.

^[4] В советской математической литературе чаще используется термин «дерево». – Примеч. ред.

[5] Відзначимо, що обчислені за цими формулами елементи матриці відстаней не задовольняють умові (1.12).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 70; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!