Розкладання білого світла у спектр

Дисперсія світла

Довжина хвилі і колірність променів

Подібно до того, як частота коливань у звуковій хвилі визначає то­нальність звука, що його сприймають органи слуху людини, частота коливань (або довжина хвилі) у світловій хвилі визначає колірність світла, що його сприймають органи зору людини (коротко: колір анало­гічний висоті тону).

Колір — суб'єктивне поняття, характеристика зорових відчуттів люди­ни. У людей з дефектами зору (дальтоників) уявлення про колір не збігаються з уявленнями більшості людей.

Переконаємось, що показник заломлення світла речовиною залежить від довжини хвилі.

Для вакууму: .

При переході світла у речовину не змінюється (і Т), змінюються і v. Для променів різного кольору:

Домножимо на Т: Отже: .

Залежність показника заломлення світла речовиною від довжини хвилі світла називається дисперсією світла.

Замість вузької білої світлової смужки сонячного світла на вході у скляну призму, на виході з неї утворюється розширена кольорова смуга з неперервною (плавною) зміною кольорів. Ця смуга називається спектром.

Для запам'ятання кольорів у спектрі зручно: користуватись мнемонічними умовними фразами. В російській мові така фраза стосується "допитливого мисливця" і "фазана" і не

може застосовуватись в українській мові. Замість неї можна запропонувати іншу (теж "природничу"): "Часто Охоче Жаба Зелена в Болоті Сидить на Фазенді"(початкові букви відповідають чергуванню кольорів у спектрі: чер­воний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). (Цю фразу можна навіть співати на мотив "Щоб наша доля нас не цуралась...".)

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 96; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!