Валютна інтеграція, спільна валютна політика

Гармонізація податкової політики країн ЄС

У результаті економічної інтеграції в ЄС виникла необхідність уніфікації податкових систем та гармонізації податкових механізмів. Податкова уніфікація – введення обов’язкових однакових юридичних норм та правил у сфері оподаткування і формування на цій основі єдиної податкової системи.

Податкова гармонізація базується на таких принципах:

- забезпечення нейтральності податків з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, тобто недопущення податкової дискримінації для будь-кого з учасників;

- усунення податкового (митного) контролю на внутрішніх кордонах ЄС;

- усунення подвійного оподаткування для підприємств, які здійснюють діяльність на території кількох держав;

- неможливість ухилення від оподаткування;

- гарантування податкових надходжень до доходів бюджетів країн-учасниць.

Механізми податкової уніфікації та гармонізації:

- приведення у відповідність податкового законодавства;

- підпорядкування національних податкових систем спільним завданням євроінтеграції.

Уніфікацію податкових систем здійснено по джерелах доходів бюджету ЄС:

1) сільськогосподарські податки (податки з імпорту та експорту с/г продукції з країнами не членами ЄС; податок на цукор з держав-виробників цукру; податок на ізоглюкозу);

2) мита, стягнуті в ЄС (виконують протекціоністську функцію, існують у формі антидемпінгових та компенсаційних мит з товарів, що перетинають зовнішні кордони ЄС);

3) частина відрахувань від ПДВ;

4) прибутковий податок з фізичних осіб, що працюють в апараті ЄС (прогресивна шкала 5-45%).

Валютна інтеграція – складова частина економічної інтеграції, яка полягає у створенні регіональних валютних зон (наприклад Єврозони), у межах яких забезпечується відносно стійке співвідношення курсів національних валют або поступова заміна її спільною валютою, а також спільне регулювання валютних відносин та єдина валютна політика щодо інших країн.

Складовими валютної інтеграції є:

- підтримка валютного курсу спільної валюти у межах узгодженого паритету;

- використання як паритету найсильнішої національної валюти або міжнародної розрахункової одиниці;

- створення спільного фонду для надання кредитів країнам-учасникам для підтримки курсу національної валюти;

- створення міждержавного органу для грошово-кредитного та валютного регулювання.

З 1 січня 1999 року була введена єдина валюта ЄС євро, яку прийняли усі країни крім Великобританії, Данії та Швеції. До 30 червня 2002 р. розрахунки в євро здійснювалися лише в безготівковій формі, а з 1 липня 2002р. банкноти та монети євро замінили національні валюти країн-членів ЄС.

Для проведення єдиної економічної, фінансової, бюджетної, податкової, валютної політики створені спеціальні органи управління - інституції ЄС. Усі інституції ЄС можна умовно поділити на основні та допоміжні. До основних відносяться Європейська Рада, Європейський Парламент, Рада Євросоюзу, Європейська Комісія та Суд ЄС. Допоміжні органи доповнюють функції та повноваження основних організацій та включають Економічний та соціальний комітет, Комітет регіонів, Європейський інвестиційний банк, різні консультативні та регулятивні комітети.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 59; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!