Фінансові системи Великобританії, Німеччини, Франції

Фінансова система Японії

Японія – високорозвинена країна, технологічного прогресу та інновацій. Склад фінансової системи:

1) бюджет центрального уряду;

2) місцеві бюджети;

3) спеціальні фонди;

4) фінанси підприємств і корпорацій державного сектору.

Бюджетна система – дворівнева, включає державний і місцевий рівень. Дохідна частина бюджету формується за рахунок податкових та неподаткових (значних) надходжень. Ставки податків переважно прогресивні, основними податками є прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, податок на дивіденди, непрямий податок на споживання, відрахування на соціальні заходи, муніципальні податки.

У Японії відбувся перехід до японської моделі суспільного добробуту, основними рисами якої є:

1) мінімальні суспільні асигнування на вирішенні соціальних проблем;

2) свобода індивідуумів та гарантія мінімального доходу кожному;

3) принцип “справедливого розподілу” суспільних благ.

Особливість Японії – це наявність крім бюджетного фінансування державних потреб, паралельної державної системи фінансування економічних проектів із залученням позабюджетних коштів так званого Інвестиційного бюджету.

Розвинена система соціальних фондів забезпечує пенсійне страхування та різного роду допомоги. Це Фонди фінансових корпорацій та Фонди спеціальних банків.

Місцеві бюджети формують свої доходи за рахунок власних податкових надходжень, відрахувань від загальнодержавних податків, дотацій держави на здійснення загальнонаціональних заходів і неподаткові надходження –позики.

З метою перерозподілу фінансових ресурсів у межах різних територій створена спеціальна установа - Фонд фінансового вирівнювання у складі бюджету центрального уряду за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків.

Державний сектор економіки Японії незначний, головним чином представлений підприємствами інфраструктури, до них відносяться казенні підприємства. Муніципальними підприємствами є міський транспорт, школи, лікарні, будівництва і експлуатації муніципального житла.

Великобританія – об’єднане королівство, до складу якого входять Англія, Шотландія, Уельс, провінція Північна Ірландія, самоврядних територій о.Мен, Нормандські острови. Рівень перерозподілу ВВП через систему державних фінансів складає біля 40%.

Фінансова система Великобританії складається з:

1) державного бюджету;

2) місцевих бюджетів,;4

;спеціальних позабюджетних фондів,

3) фінансів державних підприємств та корпорацій.

Державний бюджет складається з двох частин:

- звичайного бюджету (або Консолідованого фонду, з якого фінансуються видатки поточного характеру та витрати постійного обслуговування;

- Національного фонду позик (фінансування видатків інвестиційного характеру щодо отримання позик та надання кредитів).

Податки поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Бюджетний рік включає період з 1 квітня по 31 березня. Проект бюджету складається казначейством (Міністерство фінансів).

Бюджетний дефіцит покривається за допомогою державних запозичень, правила яких є досить жорсткими.

Позабюджетні фонди переважно мають характер соціальних. Серед позабюджетних фондів найбільшу роль відіграє Фонд національного страхування, з якого фінансуються програми соціального характеру: виплата пенсій, допомог по безробіттю, оплата допомоги з тимчасової непрацездатності. Джерелами формування доходів фонду є внески роботодавців та найманих працівників, асигнування з бюджету, доходи від інвестиційної діяльності фонду.

З місцевих бюджетів фінансуються житлове і шляхове господарство, освіта, місцева влада, судова система, охорона навколишнього середовища, поліція. Головним джерелом їх є муніципальний податок (залежно від вартості майна та кількості дорослих членів сім’ї).

Особливості фінансової системи Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) зумовлені її політичним та соціально-економічним розвитком (І і ІІ Світових воєн, повоєнною відбудовою та виплатою репатріації, “німецьким дивом” Л.Ерхарда, об’єднанням Східної та Західної Німеччини, принципами “соціального ринкового господарства”). ФРН є федеративною республікою, тому складовими фінансової системи ФРН:

1) фінанси федерації (федеральний бюджет, спеціальні фонди, фінанси державних підприємств);

2) фінанси земель у складі відповідного бюджету, спеціальних фондів, фінансів підприємств. Всі землі мають права автономій, свою конституцію, парламент, обирають прем’єр-міністра;

3) місцеві фінанси (бюджети округів, громад-общин, фінанси комунальних підприємств).

Бюджетний рік збігається із календарним.

Податкова система Німеччини складається із 40 податків: власних (закріплені за конкретним бюджетом) та загальних (розподіляються за нормами за різними бюджетами – прибутковий податок, податок з корпорацій, з обороту). Федеральними податками є доходи від фінансових монополій, митні збори, з транспорту, на майно, на користь ЄС. Земельними податками є на майно, спадщину, за придбання земельної ділянки, на автомобілі, на пиво, проведення лотерей, з гральних будинків. Додаткові надходження дають внески на медичне та пенсійне страхування, страхування по безробіттю. Громади отримують у бюджети промисловий, поземельний податок, місцеві податки.

Бюджети є переважно хронічно дефіцитні. Для бюджетного вирівнювання формується Федеральний фонд фінансового вирівнювання, що формується з частини відрахувань від ПДВ. Вертикальне вирівнювання передбачає через спеціальну квоту покриття розподіл податкових надходжень між федераціями, землями і громадами. Горизонтальне вирівнювання передбачає розподіл фінансової допомоги між окремими землями, всередині земель, між громадами.

Фонд німецької єдності – спеціальна установа для вирівнювання фінансового потенціалу східних земель, створений у 1990р. Кошти фонду формуються за рахунок внесків із федерального бюджету і бюджетів земель; до загальнодержавного податку на прибуток та корпоративного податку було введено надбавку солідарності до цього Фонду.

Франція – високо розвинена країна, одна із країн “великої шістки”. Це унітарна держава, очолювана Президентом. До складу фінансової системи входять:

1. державний бюджет;

2. місцеві бюджети;

3. спеціальні фонди;

4. фінанси державних підприємств.

Бюджетна система багатоланкова з високим ступенем централізації, включає центральний бюджет, приєднані бюджети та спеціальні рахунки Казначейства. Приєднані бюджети містять доходи і видатки, пов’язані з поточною діяльністю, інвестиційні витрати та спеціальні ресурси, призначені на їх покриття (військовий, бюджети пошти, телеграфу, телефону, національної друкарні, монетного двору). Спеціальні рахунки Казначейства – різні фонди соціально-культурного характеру і торгові рахунки.

Державний бюджет складається із:

- фінансових ресурсів, операції за якими є остаточними (поточні та капітальні видатки безповоротного характеру в межах одного року);

- операції кредитного характеру на поворотній основі.

За рахунок бюджету здійснюється соціальне забезпечення та пенсійне страхування, охорона здоров’я, цим зумовлений високий рівень оподаткування. Основними податками є внески на соціальні потреби, ПДВ, прибутковий податок. Оподаткування прибутку підприємств має диференціацію ставок, потужними для бюджету є податки на власність (майно, майнові права, цінні папери).

Місцеві бюджети є фінансовим інструментом адміністративних одиниць – регіонів, департаментів, комун. Бюджети складаються з двох розділів: бюджету поточної діяльності (функціонального) та бюджету нового будівництва (інвестування). Джерелами доходів є внутрішні та зовнішні (дотації, кредити). Місцевими податками є земельний на забудовані та незабудовані ділянки, податок на житло, професійний податок з підприємницької діяльності.

Для вирівнювання доходів місцевих бюджетів застосовується глобальна (єдина) дотація функціонування; Фонд якого формується за рахунок відрахувань від ПДВ. Дотації територіям обчислюються в розмірі на одного жителя, залежно від розміру території та видатків на одного жителя і мають різні форми.

Спеціальні фонди представлені численними спеціальними рахунками Казначейства, приєднаними бюджетами, фондами фінансово-кредитних установ і соціальним бюджетом; і поділяються на фонди доходів і витрат, які включаються до бюджету, позабюджетні фонди. До їх числа відносяться Пенсійний фонд, фонди страхування по хворобі, інвалідності, материнства, допомоги сім’ям, допомоги по безробіттю.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!