Планування та організація створення нового товару 2 страница

Загальна структура алгоритму оперативного планування ін­новаційного бізнес-проекту наведена на рис. 43.

Щі й ІІІШ ї№ ііі Й; і Иу ЛООСК «м \ 1 і { Рис. Алгоритм оперативного планування процесу проектування нового товару [21, с. 97§і.о/}ж ОЮхаїікнмЗДотшіп од ухнШоошдзазп

Підприємницька ідея

Усі ідеї нових товарів, на які є попит, проходять попередню селекцію під час аналітичного дослідження, що передбачає оціню­вання середовища, потенційного попиту та конкуренції. Особливе місце займає иозиціювання товару, яке здійснюють на основі, сис­теми критеріїв, що допомагають визначити місце нової продукції щодо інших товарів. Визначають характерні відмінності товару стосовно конкуруючих аналогів, можливості створення у потен­ційних покупців переважних стимулів та: мотивів придбання нова­ції. При позитивних результатах аналізу приймається рішення про доцільність випуску нового товару і розпочинається його проекту­вання. На даному етапі:

• відсіюються явно невигідні проекти, які не заслуговують на подальшу увагу; < іг изод а ^нтшатодо дішшоскія

• із числа тих, що залишилися після відсіву ідей відбирають найбільш вдалі і багатообіцяючі.

До основних проблем, що розглядаються на; даному етапі належать:

• визначення очікуваної потенційної норми прибутку нового товару;

• кон'юнктурне положення фірми, $ здатність до сприйняття нового товару;

• співвідношення між наявними фінансовими ресурсами і обся­гом капіталовкладень, необхідних для здійснення проекту. Необхідно дати оцінку технічної здійсненності пропоно­ваної ідеї і вірогідності успіху у рішенні поставлених завдань. Необхідно визначити» яке. устаткування потрібно для виготов­лення продукту, якими будуть витрати виробництва, чи до­статньо необхідних матеріалів і чи є гарантія їх безперервної поставки.

Підприємницький задум

На цьому етапі здійснюють перехід від ідеї, яка пройшла по­передню оцінку, до підприємницького задуму.

№

ХАЯ-ТЕКПРЕС

Змістом робіт на даному етапі є дослідження наступної ін­формації: п <

• вірогідність конструкторського і технологічного успіху;

• очікувані витрати на експериментальні роботи;

, необхідні капіталовкладення в організацію нового виробництва чи модернізацію старого;

• терміни завершення роботи;

• можливі труднощі технічного, фінансового, кадрового й ін­шого характеру;

• необхідність залучення суміжних організацій для виконання НДіПКР;

• прогноз ринку збуту на момент виходу товару на ринок і далі в часі;

• характер можливої конкуренції;

• сектори ринку, що потребують товар;

• прогнозована ціна та її залежність від обсягу збуту і діяльності конкурентів;

• можливість появи конкуруючого товару (терміни, характер товару).

Обсяг технічних досліджень на даному етапі може бути самим різноманітним у залежності від складності забезпечення визначе­них властивостей товару. Чим ближче товар до виробів існуючого асортименту, тим менша потреба в технічних дослідженнях. На цьому етапі виясняють фізичні властивості нового товару, органі­зують виробництво невеликих партій цього товару в лабораторних умовах, приступають до дослідження проблем його можливого використання, починають попередню роботу над патентами, про­водять попередні оцінки витрат виробництва.

На даному етапі фірма проводить роботу з пошуку потенцій­них клієнтів на купівлю нового товару. Для цього готують пропо­зиції (оферти), головне призначення яких є залучення замовлень. БЬнес-оцінка інноваційного проекту

Щоб інноваційний проект пройшов вдало, необхідно насам­перед продумати, обґрунтувати і сформулювати його зміст, цілі і завдання. Необхідний достатній практичний досвід інноваційної та підприємницької діяльності, теоретичні знання прогнозування ринкової кон'юнктури, вміння оцінювати конкурентів і партнерів у ринковому обігу. Чітко позначити, які товари найбільш приваб-⁴ ливі й вигідні у розробці, мають найменшу вартість і наскільки вони популярні у реального покупця. Саме на цій стадії фірма продумує та оцінює ефективність наступного інноваційного прое­кту, багатоваріантність розробки у відповідності із наявними ресурсами і можливостями їх придбання. Розробка плану виробництва нового товару Вивчаються прийнятні методи виробництва нового товару і з'ясовується інформація, яка потрібна для подачі заявки на патент.

Одночасно досліджуються проблеми управління якістю ново­го товару і розробляються плани заходів, які слід проводити в цій галузі на етапі дослідного виробництва і наступних етапах. Продо­вжується пошук потенційних споживачів. За наявності потреби проводяться випробування в робочих умовах обмежених партій нового товару, виготовленого в лабораторних умовах.

Крім того, на даному етапі розпочинають роботу над назвою товару та його упаковкою. Ретельно перевіряється конструкція виробу, аби переконатися, що всі пропозиції і поради, що заслуго­вують на увагу, зібрані в ході обмежених пробних випробувань то­вару в робочих умовах, належним чином враховані і використані. Дані, що отримані в процесі дослідження і відпрацювання методів виробництва, а також результати всебічного вивчення товару, який вироблявся на цьому і попередньому етапах, плюс інформа­ція про ринок і данні економічного характеру дають достатньо інформації для підготовки звіту про стан справ, в якому, зокрема, даються рекомендації відносно подальшого напрямку робіт над проектом.

Розробка плану випуску нового товару на ринок На даному етапі розробляється детальний план виробництва нового товару:

Ш

• встановлюються джерела матеріально-технічного постачання;

• готуються робочі креслення; здійснюється запуск продукції у

виробництво;

• організується збут товарів.

Одним із основних завдань даного етапу є перевірка прийнят­ності і придатності запропонованої технології виготовлення товару. Для здійснення цієї мети розгортають невелике дослідне виробни­цтво, на якому виготовляються обмежені партії товару. Маючи у своєму розпорядженні порівняно достатню кількість товару, спе­ціалісти з організації збуту проводять практично всебічні натурні випробування новинки серед вузького кола клієнтів.

Діяльність дослідного виробництва, як правило, дає повний обсяг вихідної інформації щодо запуску нового товару в серію і дозволяє досить точно визначити рівень і структуру витрат вироб­ництва. На цей час закінчують дослідження товару на пробному ринкові і виробник отримує дані про можливі шляхи і способи застосування новинки. В ході дослідного виробництва на товар призначається певна ціна. Одночасно визначають і очікувану ціну реалізації товару в умовах серійного виробництва. На основі всій наявної інформації більш точно визначають розміри ринку і дають оцінку нормі прибутку нового товару. Ця інформація лягає в ос­нову звіту, що складається для керівництва проекту. Якщо проект отримує підтримку останнього, то він передається на остаточне затвердження вищому керівництву фірми, після чого приступають до розгортання серійного виробництва. Саме в цей момент фірма приймає рішення про виділення для продовження робіт значних сил і коштів.

Важливим питанням є розробка програми виходу з товаром на ринок і органічного включення новинки у існуючий асорти­мент продукції фірми. В ході робіт на даному етапі вирішують наступні питання: щ

І. Які саме канали розподілу будуть використовуватися для збуту нового товару?

В ідеальному варіанті — це ті ж канали, які використовуються фірмою для реалізації інших товарів.

Необхідно мати на увазі, що новий товар може бути розрахо­ваний на інше коло покупців, що вимагає зовсім іншого підходу в частині організації і техніки його збуту. Це питання вирішується ще на етапі розробки нової продукції.

, Яке місце повинен зайняти товар у межах існуючого асор­тименту?

Новий товар може або являтися повноцінним доповненням існуючого асортименту і придавати товарній номенклатурі фірми підвищену привабливість в очах потенційних покупців, або при­йти на зміну одному із старих товарів, виконуючи ті ж функції більш ефективним чином.

3. Яку ціну необхідно встановити на новий товар і яка пови­нна бути загальна спрямованість політики цін по відношенню до новинки?

При цьому на проблему формування ціни можуть впливати такі ситуації.

А) Товар з'являється як щось самостійне, а не з метою заміни яко-

го-небудь виробу, що вироблявся раніше чи виробляється зараз. Б) Товар призначається для заміни старого, який має певну ціну

і підпорядкований певній політиці цін. Перед розробником

виникають дві альтернативні задачі, а саме:

• встановити найбільш високу ціну, щоб встигнути повні­стю компенсувати витрати на його створення і вартість необхідного для його виробництва технологічного устаткування на протязі певного часу, коли ще немає серйозної конкуренції, якщо новий товар надзвичайно привабливий і на нього мається попит:

• встановити ціну на такому рівні, щоб вона залишалась незмінною і при наявності конкуренції.

4.Якої політики необхідно дотримуватися стосовно рівня то­варних запасів новинки?,цєао г 0
рівень новизни споживчих властивостей; радикальності задумів; новацій у дослідженнях, розробленні, техніці і технології виготов­лення; сутгевості змін у ринковому просуванні та обслуговуванні.

Для практичного визначення можливостей найефективні­шого використання освоєної виробництвом продукції та її ринкового позиціювання (рис. 6.1) використовують так званий менеджмент продуктового портфеля (Ргосіисі Рогі/оііо Мапа%е- тепі— РРМ).

1. Продукція з перспективою подальшого розвитку 2. Продукція з

реальним потенціалом збільшення випуску 3. Продукція, | що

користується успіхом

4. Продукція з непевною перспективою

6. Продукція, що

наближається доуепіху

7.

Безперспективна продукція

9. Продукція з перспективою спеціалізації

Менше

Більше ^---- ----------- ------------------------- 1 і ■ Менше

Конкурентоспроможність підприємства

Рис. 6.1. Класифікація об'єктів товарної пропозиції за методом менеджменту продуктового портфеля [21, с. 177]

ЖезЖ

хМ-жпмв

н Цих запасів повинно бути достатньо для повного задоволення несвідомого і ще не визначеного попиту. З іншого боку, запас по­винен бути мінімальним, щоб у випадку провалу товару фірма не опинилася у важкому стані, зв'язавши із створенням цих запасів великі кошти. ' г ч:!

5. Які купівельні мотиви щодо нового товару?

6.3. Планування матеріально-технічного забезпечення інноваційної діяльності

Ефективна інноваційна діяльність фірми полягає, насампе­ред, у плануванні поставок матеріальних запасів вже на перших етапах розробки нового товару. Першочерговими завданнями та­кого планування є:

• визначення і підтримка відповідності матеріальних запасів планованому обсягу виробництва нового товару;

•н ув'язування календарних термінів надходження матеріальних запасів із термінами запуску їх у виробництво;

• визначення умов своєчасної поставки матеріальних запасів при мінімальних витратах за їх заготовку, доставку і зберігання. Головною метою планування матеріальних запасів є забезпе­чення гарантії поставок при мінімальних витратах. Воно включає:

дослідження ринку сировини і матеріалів;

• визначення потреби фірми в матеріальних ресурсах;

• складання плану закупівлі матеріальних ресурсів;

• вартісний аналіз матеріального забезпечення виробництва нового товару.

Розвиток нових галузей економіки, постійно розширювана номенклатура матеріальних ресурсів, поява зовсім нових видів си­ровини з новими фізичними і хімічними властивостями — все це робить ринок менш оглядним. І в той же час повна інформація про ринок є умовою ефективної інноваційної діяльності фірми.

ХА5»-ТБ< ПРЄС

Дослідження ринку сировини і матеріалів — це систематичний збір, опрацювання і аналіз даних по проблемах, оцо стосуються поставок матеріальних ресурсів.

Мета досліджень ринку сировини і матеріалів забезпечення фірми-розробника надійною і достовірною інформацією про ри­нок, структуру і динаміку попиту на сировину, матеріали та ком­плектацію, бажання покупців та можливість отримати такі ресурси, що дозволять розробити і випускати новий товар, який відповідає вимогам ринку краще, аніж товар конкурента, задовольнити попит.

Завдання досліджень ринку сировини і матеріалів — створення умов для пристосування виробництва до змінюваної пропозиції та попиту і підтримка розробки системи організаційно-технічних заходів з підвищення конкурентоспроможності нового товару і ін­тенсифікації збуту. Така робота передбачає:

• відпрацювання Чіткої «стратегії постачання»;

• системний збір, опрацювання, аналіз і оцінку інформації про потенційних постачальників, асортимент матеріальних ресур­сів, про нові технології виготовлення важливих для спожи­вача матеріалів, про ціни на сировину, матеріали, паливо, напівфабрикати;

• зберігання інформації.

У зміст «стратегії постачання» вкладається вирішення осно­вного питання: чи буде фірма сама виробляти матеріали, деталі, напівфабрикати або ж буде купувати їх на стороні. При цьому визначальними моментами є:

• загальний стан ринку сировини і матеріалів;

• рівень цін;: •

• виробничі можливості самої фірми.

Розробка «стратегії постачання» здійснюється на основі по­рівняльного вартісного аналізу, тобто порівнюється вартість влас­ного виробництва з ціною постачальника.

Поточне планування поставок матеріальних ресурсів склада­ється з двох етапів.

ХАЛ-ТЕК грєс

Етап 1. Дослідження ринків.

Це, насамперед, маркетингові дослідження ринків сировини, матеріалів та комплектації, які полягають в наступному:

• систематичне збирання, обробка, оцінка інформації про потенційних постачальників та асортимент матеріальних, ресурсів;

• отримання інформації про нові технології виготовлення най­важливіших для споживача матеріалів та ціни на них. Отримання інформації відбувається за допомогою прямих і

непрямих методів.

Первинне дослідження ринку матеріальних ресурсів — це, отримання інформації за рахунок:

• контактів із постачальниками;

• контактів із посередниками;

• збереження інформації;

• відвідування ярмарок і виставок з отриманням інформації про технічні розробки, ціни, якість запасних частин і можли­вість отримати каталоги та інші рекламні матеріали;

• відвідування підприємств-постачальників, знайомство >з їх діяльністю, оцінкою їх виробничого рівня та можливості надання необхідних послуг.

Вторинне дослідження ринку матеріальних ресурсів перед­бачає використання вже наявних документів. В якості вихідних даних для вивчення ринку служать:

• огляди стану кон'юнктури ринку, біржові бюлетені, що міс­тять дані про зміни цін;

• журнали, газети, радіо, телебачення;

• V фірмові журнали, що випускаються торгово-промисловими

палатами, а також постачальниками сировини, матеріалів та

комплектації;;.- їййіж?іф дооод) шшшшмо. *

• пропозиції продажу, що містяться в спеціальних журналах, каталогах, брошурах, проспектах;

• галузеві адресні книги, технічні довідники.

ХА?УГЕКПРЕС

Результати дослідження ринку матеріальних запасів мають дати відповіді на питання за певними групами. Маркетингові:

• хто і що поставляє на внутрішньому і зовнішньому ринках?

• які ціни на необхідні матеріали?

• які можливі постачальники?

• наскільки велика конкуренція серед покупців?

• хто з покупців купує ці матеріали дешевше і в яких обсягах?

• які можуть бути найбільш вірогідні умови поставки матеріалів? Логістнчні:

• де розташовані потенційні постачальники і які види транспорту можливо використати для доставки продукції?

• які логістичні канали поставок продукції є?

• чи потрібні додаткові умови з організації складського госпо­дарства?

Виробничі:

• чи з'являються нові технології у постачальників щодо удоско­налення виробництва матеріалів та комплектуючих?

• чи є можливість заміни матеріалів та комплектуючих у постам чальників?

• чи є можливість заміни матеріалів та комплектуючих за узгодженням з виробником основної продукції?

• які реальні виробничі потужності у постачальників та перспек­тиви їх нарощування чи скорочення?

Етап 2. Розробка плану забезпечення матеріальними ресурсами. Основні етапи плану наведені на рис. 6.4. 1. Визначення необхідного виду матеріалів та комплектації. У відповідності з виробничим планом логістична служба фір* мй отримує замовлення на організацію поставок потрібних видів матеріалів та комплектації. При цьому фахівці можуть стикнутися із наступними ситуаціями:

а) необхідні матеріали є в наявності безпосередньо на складі підприємства або ж у постачальника;

Рис. 6.4. Загальний алгоритм планування забезпечення процесу створення нового товару матеріальними ресурсами

б) необхідні ресурси відсутні у виробника чи постачальника. Розгля­дається питання розробки необхідного виду матеріальних ресурсів і технологічної документації, достатньої для їх відтворення. 2. Встановлення необхідної кількості матеріальних ресурсів. Розрізняють два основні методи визначення кількості матері­альних ресурсів — на плановій основі та на основі витрат матеріа­льних запасів минулих періодів [1, с. 50—52]/

Перший метод вимагає поєднання планів збуту, виробництва і поставок матеріальних ресурсів. Вихідними даними для визна­чення потреби в них служать: план виробництва, конструкторські специфікації, норми витрат матеріальних запасів.

Потреба в Кожному виді матеріально-технічних ресурсів вста­новлюється як добуток планованої кількості продукції на норму потреб у матеріальних запасах.

Другий метод пов'язаний з обліком складських залишків матеріальних запасів і постійним поповненням 6с з регулюванням термінів поставок чи розмірів партій, а також врахуванням матері - альних запасів минулих періодів.

3, *Встановлення необхідної якості матеріальних ресурсів. Вимоги до якості матеріальних ресурсів визначають у відпо­відності з діючиминормативно-технічними документами. Якщо матеріальні ресурси не відповідають встановленим показникам якостіг за взаємною домовленістю постачальника і споживача проводять роботи по створенню відповідних документів або ж по удосконаленню матеріальних ресурсів.

4. Визначення форми закупівлі матеріальних ресурсів. А) Закупівля безпосередньо у постачальника.

Такі закупівлі, як правило, здійснюють при великому обсязі споживання матеріальних запасів. Б) Оптові закупки через посередника.

У цьому випадку матеріальні ресурси закуповують невели­кими партіями чи роблять термінові закутої для забезпечення безперебійної комерційної ДІЯЛЬНОСТІ.

5. Доставка матеріальних ресурсів у потрібний час< Даний фактор визначають за такими варіантами;

• підприємства, що вимагають регулярної доставки матеріаль­них ресурсів у межах певного терміну;

• підприємства, що вимагають гарантованої доставки матеріа­льних ресурсів до певного, попередньо узгодженого терміну;

• підприємства, що вимагають доставки матеріальних ресурсів з підвищеною швидкістю.

6, Забезпечення прийнятних витрат.

Фірма повинна знижувати сукупні витрати, що пов'язані з обслуговуванням і утримуванням матеріальних запасів. Об'єктив­но політика матеріально-технічного забезпечення полягає в раціо­нальному розділенні праці поміж постачальниками, посередника­ми і споживачами. В залежності від ринкових змін вона має бути

гнучкою по відношенню до всіх партнерів у плані поліпшення їх економічно-логістичних стосунків. У той же час пріоритетом в та­ких стосунках повинні бути інтереси споживача. Така постановка питання веде до пониження собівартості готової продукції.

7. Доставка матеріальних ресурсів в потрібне місце.

Фірма визначає форму доставки матеріальних ресурсів: транзит­ну, складську чи трансформаційну. В першому випадку матеріальні ресурси рухаються безпосередньо від постачальника до замовника без додаткових перевалок.

Складська форма доставки передбачає отримання матеріальних ресурсів через склали посередників. Вибір схеми їх доставки за ознакою «в потрібне місце» має забезпечити мінімальні транспортні витрати.

У третьому випадку матеріальні ресурси проходять через трансформаційні пункти транспортних організацій на шляху їх доставки від виробників (постачальників) до споживачів (перева­нтажувальні станції, порти тощо).

8. Забезпечення бажаного споживачем логістичного сервісу. Ключовими параметрами якості логістичного сервісу являються:

• час від отримання замовлення до поставки постачальником матеріальних ресурсів споживачеві;

• гарантована надійність доставки матеріальних ресурсів за будь-яких умов;

• реальна можливість доставки за першою вимогою замовника;

• наявність необхідних запасів у логістичній системі;

• стабільність матеріально-технічного забезпечення клієнтів;

• максимальна відповідність виконання замовлень вимогам клієнтів;

• прогресуючий рівень доступності виконання замовлень в діючій логістичній системі;

• зручність розміщення замовлення в логістичній системі в будь- який час;

• якнайшвидше підтвердження замовлення, прийнятого поста­чальником до виконання;

ХАЙ.-ТЕКПРЕ=

• об'єктивність цін на логістичні послуги;

• регулярне інформування клієнтів про рівень і структуру витрат на логістичне обслуговування? '

• наявність в логістичній системі можливостей надання постій­ним клієнтам товарних кредитів і прихованих знижок у вигляді безкоштовно наданих логістичних послуг;

• високу ефективність технології вантажопереробки на складах та інших трансформаційних об'єктах логістичної системи;

• забезпечення високої якості упаковки товарної продукції;

• можливість здійснення пакетних і контейнерних перевезень.

Контрольні запитання

1. Яку роль виконує планування в інноваційній діяльності фірми? '

2. У чому сутність стратегічного планування створення нової продукції?

3. У чому зміст матриці вибору стратеги розробки нової продукції?

4. У чому полягають принципи стратегічного планування розробки нової продукції?

5. З яких етапів складається методика розробки стратегічного плану розробки нової продукції?

6. У чому сутність оперативного планування розробки нової продукції?

7. У чому полягають принципи оперативного планування розробки нової продукції?

8. З яких етапів складається розробка стратегічного плану розробки но­вої продукції?

9. З яких етапів Укладається розробка матеріально-технічного забезпе­чення розробки нової продукції?

Література

1. Алькема В. Г. Логістика. Теорія та практика: Навчальний посібник /> В. Г. Алькема, О. М. Сумець. — К.: ВД «Професіонал», 2008. — С. 44-55.

ХАЙ-1ЖПЧЄ

За допомогою менеджменту продуктового портфеля оціню­ються ринкові стратегічні позиції продукції, виробництво і реалі­зація якої вже здійснюється. Ці позиції бувають: сильні, середні, слабкі. Відповідно до ідей розробників цього аналітичного методу можливе застосування стандартної стратегії для кожної групи про­дукції (квадранти матриці 1—9) залежно від її внеску до загальної прибутковості підприємства.

1. Продукція з перспективою дальшого розвитку — потребує ви­біркового інвестування.

2. Продукція з реальним потенціалом збільшення випуску — має достатню привабливість, але потребує поліпшення головних відмітних ознак.

3. Продукція, що користується успіхом, ^е головним джерелом доходів і прибутків підприємства, має велику частку ринку і великі потенції для дальшої диверсифікації в інші сфери.

4. Продукція з непевною перспективою — передбачає скорочення ресурсних надходжень у зв'язку з великою ймовірністю вихо­ду з ринку. За пожвавлення кон'юнктури має шанси для сут­тєвого посилення своїх ринкових позицій.

5. Продукція із сумнівним потенціалом — потребує перегляду стратегічних напрямків розвитку.

6. Продукція, що наближається до успіху, — за умов посиленого ресурсного забезпечення може значно посилити конкуренто­спроможність підприємства.

7. Безперспективна продукція — потребує негайного усунення з ринку.

8. «Зів'яла» продукція — свідчить про велику ймовірність швидко­го усунення з ринку, потребує значного обмеження ресурсів.

9. Продукція з перспективою спеціалізації — в цілому товарна група не має великого успіху, але окремі види продуктів є достатньо популярними для послідовного розвитку. Зрозуміло, що коли ринок насичено, а конкуренція є головним

завданням планування продукту, то є і прискорене створення

ХЛЛ-ТЖ< ПРЕС

нових товарів. Водночас планування продукту охоплює всю діяль­ність, котра дає можливість виробникам та посередникам визна­чити таку товарну політику фірми, яка забезпечить їй отримання прибутку. Удосконалення товару, що інколи згадується в контексті планування продукту, з більш обмежений термін, що здебіль­шого ототожнюється з технічною інженерною діяльністю зі ство­рення новацій. Кожна фірма-виробник, котра визнала для себе необхідність запровадження певних інновацій, вибирає такі варі­анти рішень:

• придбати ґрунтовну інформацію про новий товар або послугу (за контрактом чи ліцензією);

• винайти товар самостійно;

• удосконалити конструкцію або дизайн уже освоєного вироб­ництвом товару чи послуги;

• залучити інших партнерів до створення нової продукції. Заходи, необхідні для розробки нового продукту та його впро­вадження на ринок, включають в себе:

• комплекс дій з планування продукту;

• дії з реалізації результатів інноваційного процесу.

Варіація — це зміна попередніх властивостей продукту для підвищення міцності зв'язку між перевагами продукту та його сприйняттям споживачами. При цьому продукт, що раніше випу­скався, знімається з виробничої програми. Підставою для таких дій виробника є переважно ринкові чинники (дії конкурентів, зміни нормативних вимог). Під диференціюванням розуміють зміну про­дукту за умов, що попередній виріб з виробництва не знімається. Диференціювання дає змогу повніше врахувати особливості окре­мих ринків або їхніх сегментів.

Таким чином, пошук нових ідей є центральним елементом планування продукту. Тому в жорсткому конкурентному сере­довищі багато фірм саме в цьому шукають можливостей здобути перевагу над суперниками. З цією метою створюються спеціальні підрозділи для моніторингу технічних журналів та наукових

ХАЙ-ТВКГР6С

конференцій за відповідною тематикою. Проте докладна інфор­мація такого типу у відкритій пресі з'являється дуже рідко. Тому зараз існують спеціальні фірми, які пропонують бази даних з ін­формацією, що ті вибрано з тисяч періодичних видань багатьма мовами. Такий комбінований моніторинг дає змогу компанії оста­точно переконатися в тім, що вона має достатньо знань про нові розробки і може приймати такі стратегічні рішення:

• ігнорувати нововведення;

• намагатися протидіяти їм власними розробками; к*

• установити оперативні зв'язки з особами або організаціями,

які лідирують у відповідній галузі.

Ефективним засобом є також зміцнення творчих зв'язків з академічними та іншими дослідними організаціями у власній дер­жаві та за кордоном для виявлення можливих «проривів» у нова­цію ще до того, як про це стане відомо з публікацій у спеціальних журналах. Ще одним засобом пошуку нових ідей вважають акти­візацію самореклами — участь у торгових ярмарках, розпо­всюдження рекламних проспектів, налагодження прямих контак­тів з відповідними науковими консультантами. Така самореклама може підштовхнути відповідну організацію в процесі пошуку кяіє- нтів вибрати саме цю, а не іншу фірму. Крім того, компанія може розмістити частину своїх досліджень та розробок в інших країнах, які мають великий науковий потенціал. Слід зазначити, що нині інноваційні проекти реалізуються на ринку, котрий інтенсивно та перманентно змінюється, оскільки вимоги споживачів стають що­далі жорсткішими. Тому фірмам, які орієнтуються на інноваційну діяльність, треба бути постійно присутніми як на ринку збуту, так і на ринку інформації. Це тим більш необхідно, коли взяти до ува­ги, що витрати на інноваційні проекти не можуть бути повернені назад у разі невдач. З урахуванням цієї обставини інноваційна стратегія має бути спрямована на те, щоб отримати достатній зиск від продажу продукції і, відповідно, базуватися на вимогах спожи­вачів до неї. Зрозуміло, що за таких умов інноваційний проект має

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 96; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!