Планування та організація створення нового товару 1 страница

Билет №29

Билет №28

Билет №27

Билет №26

Билет №25

Билет №24

Билет №23

Билет №22

Билет №21

Билет №20

Билет №19

Билет №18

Билет №17

Билет №16

Билет №15

Билет №14

Билет №13

Билет №12

Билет №11

Билет №10

Билет №9

Билет №8

Билет №7

Билет №6

Билет №5

Билет №4

Билет №3

Билет №2

Билет №1

КЛАСС

ПО ГЕОГРАФИИ

ЭКЗАМЕНАЦИОННЫЙ МАТЕРИАЛ (БИЛЕТЫ) ПЕРЕВОДНЫХ ЭКЗАМЕНОВ

Максимальний струмовий захист

ТЕРМИНЫ

Акрополь, анты, дромос, мегарон, ордер, продомос, толос, фреска, циклопическая кладка.

Струм спрацювання реле:

/К_в, (24)

де, к_з- коефіцієнт надійності;

к_з=1,2;

к_сзп-коефіцієнт самозапуску;

к_сзп=3;

I_с.з.= 1,2 3 23121,583/0,8=104044,5 А.

Струм спрацювання МТЗ вибираємо за умовою:

I_с.з ≥ 4 I_ном.тр;

I_ном.тр= I_роб.max;

104044,5≥4∙23121;

104044,5≥92484.

Струм уставки спрацювання реле:

I_у.ср= I_с.з∙К_сх /К;_I (25)

I_{у.ср =} 104004,5∙1/160=650,278 А.

Коефіцієнт чутливості захисту:

К_Ч=I_р⁽²⁾_.min/I_у.ср; (26)

К_Ч=696/650=1,07.

Розрахунок диференційного захисту з реле ДЗТ-11

Кількість витків тормозної обмотки визначають за умовою:

Wт= ,

(27)

де К_Н - коефіцієнт надійності,К_Н=1,5;

I_{нб.расч} - розрахунковий струм небалансу при к.з;

W_у.расч - розрахункове число витків урівнюючої обмотки;

I_т – струм, який протікає через тормозну обмотку при

к.з(I_т=I_{к.мах 10});

tgα=0,87(відповідає мінімальному тормозінню по заводській характеристиці;

I_{нб.расч} = К_одп ∙ f_i∙ I_к.мах , (28)

К_одп – коефіцієнт однотипності,який приймають за 1;

f_i-відносна прогрішність

f_i=0,1.

I_{нб.расч}= 1∙0,1∙4240=424;

W_у.расч=W_р∙I_П/I_П; (29)

W_у.расч=14∙4,17/4,36=13,38;

W_т= = 2,306.

Коефіцієнт чутливості захисту:

К_ч=_Iр.⁽²⁾_min∙w_р/F_с.р≥2;

К_ч=435∙14/100=60,9;

60,9≥ 2.

Составитель учитель географии Ларцева О.В.

1. План местности. Условные знаки

2. Начертить график хода годовой температуры:

1.Масштаб. Для чего необходим масштаб. Виды масштаба.

2. Начертить план поля длиной 50м и шириной 20м, применив масштаб: в1см 10м.

1.Стороны горизонта. Азимут. Ориентирование.

2. Определить азимут по карте следующих географических объектов: высота162,3; одиноко стоящая ольха. (см 1 форзац учебника)

1. Форма и размеры Земли. Глобус – модель Земли.

2. Определить географические координаты: г. Самара; г. Москва; г. Мехико.

1.Внутреннее строение Земли. Земная кора. Как изучают земную кору.

2. Начертить «Розу ветров».

1. Горные породы. Дать характеристику магматическим горным породам.

2.Определить географические координаты: г. Вашингтон, г. Кейптаун,

г. Владивосток.

1. Горные породы. Дать характеристику осадочным горным породам.

2.Построить график хода годовых температур:

1. Движение земной коры. Землетрясение.

2. Начертить «Розу ветров».

1. Горы. Классификация гор.

2. Начертить план поля длиной 50м и шириной 20м, применив масштаб: в 1 см 10м.

1.Равнины суши. Классификация равнин.

2. Определить азимут по карте следующих географических объектов: высота162,3; одиноко стоящая ольха.

1. Гидросфера. Круговорот воды в природе.

2. Начертить схему круговорота воды в природе.

1. Части Мирового океана.

2. Показать на карте океаны, моря: Охотское, Черное, Карибское.

Острова: Сахалин, Курильские, Новая Зеландия.

1.Атмосфера. Строение атмосферы.

2. Показать на карте: океаны,

Моря: Каспийское, Средиземное, Аравийское.

Полуострова: Камчатка, Аравийский, Скандинавский.

1. Ветер. Ночной и дневной бриз. Муссон.

2.Построить график хода годовых температур:

1. Погода и климат.

2. Начертить схему круговорота воды в природе.

1. Воды суши. Подземные воды.

2. На вершине горы высотой 3500 м барометр показал 720 мм.рт.ст. Каково давление у подножия?

1. 1. Реки. Части реки. Основные типы питания и режим реки.

2. 2. На дне шахты барометр зафиксировал давление 780 мм.рт.ст., у поверхности земли – 760 мм.рт.ст. Найдите глубину шахты.

1. Озера. Классификации озер. Ледники в Мировом океане.

2. Альпинисты поднялись на высочайшую вершину Кавказа гору Эльбрус, высота которой 5642 м. Какое атмосферное давление они там будут ощущать?

1. 1. Понятие об атмосфере: строение, состав, значение.

2. 2. Определите, чему равна высота горы Ямантау на Урале, если атмосферное давление на ее вершине составляет 604 мм. рт. ст.

1. 1. Нагревание атмосферы. Температура воздуха.

2. 2. Атмосферное давление в Москве 750 мм. рт. ст., а в Смоленске 739 мм. рт. ст. Определите, откуда и куда будет дуть ветер и почему?

1. 1. Атмосферное давление. Пояса атмосферного давления на Земле.

2. 2. Температура воздуха у подножия горы 22⁰С. Чему равна температура воздуха на вершине горы на высоте 4000м?

1. 1. Ветер. Причины образования ветра. Виды ветров.

2. 2. Нарисуйте в центре листа точку А. Расположите относительно этой точки предметы в соответствии с данными азимутами: а)дом- азимут 60^; б)колодец – азимут 120⁰; в)родник – азимут 240⁰; г)мост – азимут 300⁰; д)памятник – азимут 360^0.

1. 1. Влажность воздуха. Классификация облаков.

2. 2. Нарисуйте условные знаки, используемые для изображения плана местности: а) болото; б)луг; в)овраг; г)мост;д)лес; е)полевая и грунтовая дорога.

1. 1. Атмосферные осадки: виды и значение. Понятие о погоде.

2. 2. Переведите именованный масштаб в численный: а) в 1 см – 100 м;

б) в 1 см – 3 км; в) в 1 см – 8м; г) в 1 см – 20 км.

1. 1. Климат. Классификация климатических поясов Земли. Причины, влияющие на климат.

2. 2. Переведите численный масштаб в именованный: а)1:500; б)1:10000; в)1:250000; г)1:1000000.

1. 1. Понятие о биосфере.

2. 2. Определите и назовите, какие географические объекты находятся в точках, имеющих следующие географические координаты: 80⁰ с.ш. и 20⁰ в.д.; 40⁰ ю.ш. и 178⁰ в.д.

1. Природные зоны Земли. Характеристика трех природных зон по выбору.

2. Определите и назовите, какие географические объекты находятся в точках, имеющих следующие географические координаты: 28⁰ ю.ш. и 110⁰ з.д.; 35⁰ ю.ш. и 20⁰ в.д.

1. Понятие о природном комплексе. Взаимодействие организмов с земными оболочками.

2. Определите географические координаты: а) г.Мехико; б) г.Джомолунгма (Эверест).

1. Население Земли: численность, размещение, расы. Основные типы населенных пунктов.

2. Определите географические координаты: а) г. Москва;

б) влк. Везувий

Положення 5. Фірма розробляє основні напрями і форми ви­ведення нової продукції на цільові ринки.

Планування є тим необхідним фундаментом, який забезпечує високу результативність інноваційної діяльності фірми. Основне управлінське завдання керівництва фірми при плануванні полягає в Тому, щоб зменшити рівень ризику в проведенні інноваційної діяльності і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріо­ритетних напрямах. Ефективна реалізація інноваційних проектів на потрібному рівні мало-реальна без продуманого і всеохоплюю- чого планування.

Ефективне внутрішньофірмове планування передбачає необ­хідність дотримання наступних принципів:

• гнучкості і адаптивності, тобто одночасного реагування на впливи факторів зовнішнього середовища;

• планування тими особами, які будуть потім впроваджувати ці

плани;

• компетенції по відношенню до розпорядження ресурсами

фірми, якими вона забезпечена.

Будь-які масштаби інноваційної діяльності потребують роз­робки довгострокових і оперативних планів із послідовним роз­глядом всіх етапів і процедур їх здійснення, узгодження цілей і за- діяних ресурсів.

Передумовою реалізації будь-якого інноваційного проекту являється формування довгострокового плану інноваційної діяльності фірми. Це, по суті, викладення концепції розвитку, де розглядаються основні проекти і задаються пріоритети. При виведенні нової продукції на ринок необхідно знайти оптимальні рішення, що відповідають як вимогам ринку, такі можливостям фірми.

Оновлення товарної пропозиції дозволяє фірмі закріпитися на ринкові, зберегти конкурентоспроможність, розширити обсяг продажів. Але виведення на ринок нового товару пов'язане із значними труднощами і ризиком.

Для того, щоб процес розробки і впровадження інноваційних проектів був вдалим, фірмі необхідно правильно вирішити три ос­новних питання:!. Які товари виробляти?

2. Яку прийняти стратегію збуту?

3. Чи необхідні додаткові дослідження для збільшення достовір­ності наявної інформації?

Стратегічне планування — це багаторазовий процес розробки кон­цепції розвиту всієї фірми, формування для неї «місії», яка визначає тривалу орієнтацію інноваційної діяльності з метою створення свого імід жу і завоювання високого і стабільного положення на ринкові.

Головна мета стратегічного планування полягає у виборі най­більш ефективних напрямів і режимів діяльності фірми пр створенню конкурентоспроможної продукції для отримання мак­симального прибутку при мінімальних сукупних витратах.

Обгрунтування головної мети стратегічного розвитку інно­ваційних процесів фірми розробляється при дотриманні таких основних факторів:

• врахування розподілу ресурсів;

«адаптація до ринкового зовнішнього середовища;

• визначення внутрішніх можливостей фірми і регулювання ними;

• об'єктивна оцінка внутрішньофірмових переваг і нЬдоліків стосовно основних конкурентів.

Вибір мети передбачає її наділення на досягнення певної су­купності ресурсів, якими володіє фірма. Оскільки ці ресурси зав­жди обмежені, фірма повинна визначити, досягнення яких цілей забезпечить найбільшу продуктивність використання цих ресур­сів, тобто забезпечить її конкурентну перевагу. При цьому фірма визначає альтернативну вартість таких цілей, тобтЬ оцінює, чим необхідно пожертвувати, щоб досягти цієї цілі. Таким чином, мар­кетингова стратегія повинна виробляти таю правила і прийоми вибору цілей і засобів їх досягнення, щоб напрям якого-небудь ресурсу на реалізацію тієї чи іншої цілі не впливав негативно на процес досягнення хоча б однієї з'інших отратегі чних^ілей. і нив ні

І

В основу формування стратегічного плану розробки нового товару покладають наступні принципи.

1. Стратегічний план інноваційної діяльності фірми передбачає розробку довгострокових цільових установок і методів їх реа­лізації.

2. Стратегія інноваційної діяльності пов'язується з розробкою головних, вирішальних напрямків діяльності фірми по ство­ренню нової продукції. Відносна деталізація напрямків і! форм інноваційної діяльності має місце тільки в межах основ­них стратегічних установок.

3. Основні довгострокові напрямки діяльності формуються, ви­ходячи із пріорйтету ринкової привабливості нового товару над суто виробничими. Прийняття рішень про напрями удо­сконалення виробництва здійснюються на основі ринкових критеріїв, оскільки тільки успіх нового товару на цільовому ринку вирішує долю виробництва.

4. Фірма приймає активну програму поведінки на споживчому ринку. Така програма передбачає розробку і виведення на ринок нових товарів не В міру виникнення потреби в них, а за рахунок витіснення конкурентів і розширення самого ринку. Це передбачає розробку стратегічних підходів до розширення ринкової частки і підвищення ефективності збуту нового товару.

Структура методики розробки стратегічного плану створення нового товару наведена на рис. 6.2.^!

Етап 1. Створення інформаційної бази масиву даних. Це досить витратний і трудоємний етап. На Даному етапі фірма проводить роботи по створенню інформаційної бази, яка включає в себе:

• масив даних про ринкову кон'юнктуру;

• кількість реальних і потенційних постачальників і покупців;

• Науково-технічні довідкові дані про стан якості, технічні харак­теристики пропонованих товарів та.товарів, що; купуються,

' ж(робіт,! послуг та їхрізш на внутрішньому і зовнішньому ринках..)

хартія тс Рис. 6.2. Методика розробки стратегічного плану інноваційно! діяльності [45, с. 111]

Необхідно провести ретельне відслідковування вітчизняних і світових тенденцій розвитку науки і техніки, що відповідають напрямам діяльності фірми. Для цього застосовують сучасні методики опрацювання великих масивів науково-технічної доку­ментації [37].

Метод структурно-морфологічного аналізу Полягає у фіксації появи принципово нових технічних ідей, розробок, проектів, визначення предметної галузі і точок прикла­дання інноваційної діяльності фірми. Цей метод визначає іннова­ційну стратегію на підгалузевому рівні.

Метод визначення характеристик публікаційної активності Виходить із аналізу інформаційного потоку, який розгляда­ється як організована система. Відслідковуючи публікації, можна

алгоритм планування забезпечення процесу створення нового товару матеріальними ресурсами визначення потреби в необхідних ресурсах;

• уміти: складати структуру та методику розробки стратегічного плану створення нового продукту.

6.1. Основні завдання планування продукції

Досить часто розробка наукомістких продуктових інновацій розглядається як визначальна частина стратегічного управління фірмою для створення довгострокових конкурентних переваг. Характерною ознакою сучасного етапу глобалізації є велика неви­значеність тенденцій розвитку ділового навколишнього середови­ща. Значне посилення процесів турбулентності, нестабільності та непрогнозованості ринкових чинників збільшує роль продуктових інновацій у нейтралізації негативних наслідків господарської діяльності. Через це індивідуальна Й креативна енергія вищого ке­рівництва, віра в новий продукт мають нині хоч і велике, але не вирішальне значення. Потрібне ретельне дослідження прибутків від виробництва і реалізації різних продуктів, які виготовляються підприємством. Метою такого вивчення стає пошук стратегічних рішень щодо дальшого зростання.

Для визначення ніш перспективних прибутків використову­ють так званий геп-аналіз (від англ. $ар — ніша, вилом). Оцінка стратегічних резервів збільшення потоків прибутків за умов вико­ристання цільових ніш здійснюється за такими напрямками:

• резерви використання;

• резерви розподілу;

• резерви продукту;

• резерви конкуренції.

Одночасно для визначення ніші перспективних прибутків треба сформулювати найважливішу з погляду майбутнього покуп­ця споживчу цінність інноваційного продукту, тобто встановите визначити, на якому етапі життєвого циклу розвитку знаходиться предметна'галузь в тій чи іншій країні. Цей метод визначає фор­мування інноваційної політики на галузевому рівні. _

Метод визначення груп патентів із сімейством патентів-аналогів Він базується на тому, що фірми патентують за кордоном тільки ті інноваційні ідеї, які мають практичну значущість. Метод дозволяє визначити спрямованість інноваційної діяльності прові­дних світових фірм у розвитку виробничого потенціалу. Метод термінологічного і лексичного аналізу Він виходить із припущення про заміну термінологічного апарату при використанні дослідниками теорій, ідей, знань з інших галузей техніки і науки. Термінологічний аналіз дозволяє виявити за­родження перспективних інновацій на ранніх етапах і спрогнозува- ти спрямованість очікуваних структурних змін у тій чи іншій галузі. Метод показників

Даний метод базується на аналізі показників технічних систем. Кожна Технічна система описується певним набором показників. З розвитком науково-технічного прогресу вони удосконалюються, що відбивається в технічній документації. Дослідження змін у характеристиках показників технічних об'єктів дає достатньо повну уяву про тенденції виконання наукового пошуку і спряму­вань інноваційних процесів у світовій і вітчизняній практиці.

Загальний порядок виконання робіт по першому етапу наве­дений в табл.-б.і/27, г. 207].

Етап 2. Аналіз внутрішньофірмових переваг і недоліків Даний етап полягає в точному визначенні і оцінці: що було і що повинно бути, тобто в оцінці внутрішньофірмових можливос­тей з наявності і перспективного стану фінансових, матеріальних і Трудових ресурсів. Приймаються до уваги: а) результати робіт з визначення структури управління розробкою нового виробу, б) оцінка динамічності і мобільності сталої організаційної струк­тури управління, в) культури організації, і психологічної взаємодії, г) рівня загального стану мікроклімату в колективі, йщ

Етап 3. Аналіз зовнішніх факторів і врахування їх впливу на інноваційні процеси

На даному етапі оцінюється ступінь впливу зовнішніх факто^ рів на досягнутий інноваційний успіх фірми. Проводиться аналіз і прогнозування кон'юнктури ринку з врахуванням поліТИОДйхі

економічних, соціальних і зовнішніх факторів, а також рівня нау­ково-технічного прогресу.

На основі такої узагальненої оцінки формується «іннова­ційний портфель» фірми з чітким визначенням потреби в інвес­тиціях.

Етап 4. Вибір пріоритетних напрямів інноваційної політики фірми

Даний етап полягає в остаточному виборі стратегічної мети інноваційної діяльності фірми, правил і прийомів її проведення як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках з врахуванням ретельного дослідження стану матеріальних ресурсів, цін, якості, термінів виконання робіт, стимулювання персоналу фірми, орієн­тованого на досягнення поставленої мети.

Етап 5. Механізм оцінки реалізації і контролю реалізації іннова­ційних процесів

На даному етапі формується механізм оцінки реалізації стратегічного плану і організації контролю за його виконана ням. Оцінюється планований стан фірми, її імідж. Дається оцінка можливої стратегічної неспроможності інноваційної ді­яльності на поточну і віддалену перспективу, тобто можливого банкрутства.

Остаточно розробляється «місія» фірми, яка дозволяє забезпечити систему конкурентне» переваги, фінансову стійкість фірми і стійкого міс­ця її наринку. ¹ ьІ^БИП ОПСІНЙШШЮННІ ОІОІ-ШИТБЧЗГТО БХдОфХКІ •

У сучасній швидкозмінюваній ринковій ситуації неможливо досягти позитивних результатів інноваційної діяльності, не плану­ючи конкретних дій з виконання робіт зі створення нової продукції. Така ринкова ситуація диктує необхідність використання нових підходів до оперативного внутрішньофірмового планування, тобто прийняття рішень для відносно короткого проміжку часу. Трива­лість оперативного планування залежить від масштабу інновацій­ної діяльності*

Оперативне планування інноваційного процесу являється необхідним елементом роботи фірми, що дозволяє визначити

послідовність дій в ході організації інноваційної діяльності, дати чіткий алгоритм рішення проблеми, пов'язати цілі і зада­чі, обсяги робіт на всіх етапах розробки нової продукції, намі­тити тактику поведінки на ринку, а також обсяги продажу і прибутків.

При формуванні внугрішньофірмового планування створення нової продукції на засадах маркетингу необхідно:

• чітко окреслити коло реальних і потенційних покупців;

• визначити розміри і стабільність товарної ніші, починаючи з оцінки потенційної місткості ринку, потенційних сум продаж нового товару з необхідними об'ємами реалізації і закінчуючи об'єктивною оцінкою переваг і недоліків основних конкурен­тів аналогічних товарів;

• намітити конструктивні дії в сфері пониження чи підвищення відпускної ціни; їх >< *: *,

• забезпечити збільшення швидкості поставок товару, надаючи споживачам різних за розміром партій товарів аж до одинич­них норм.

Оперативне планування нової продукції передбачає вирішення наступних завдань [21, с. 205]:

• розробка і визначення конкретних дій, що необхідні для досягнення поставлених цілей;

• розробка оперативного інноваційного плану із конкретизаці­єю персональної відповідальності, часу і місця проведення робіт;

» визначення конкретних заходів з пошуку і налагодження необхідних вигідних ділових зв'язків як із власниками... інтелектуальних продуктів, так і з постачальниками -ізанс й р овинщ матеріалі»;і)^омйлектаціі лотенційними по-

-Щ іщяия мвйі шзвм ще ітш?^ ШШШШ

• визначення заходів щодо забезпечення конкурентоспромож­ності продукції, шо розробляється для отримання макоималь-

;;,них;результа^в пр^!мі.щм^|>нихвитратах».іоі/_ ] г. <до6н

хлЯ-тк пг шс.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!