Вплив міграції на економічне становище країн ЄС

Изменение функций служб персонала

Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах — експортерах та країнах — імпортерах робочої сили.

1. Витрати міграції. Міжнародна міграція спричиняє витрати, пов'язані з переїздом та перевезенням особистого майна, альтернативні витрати, викликані втратою доходу під час переїзду та влаштування у країні, що приймає, витрати, пов'язані з адаптацією до нової культури, мови, клімату тощо. Якщо ці витрати перевищують вигоди, які принесе висока заробітна плата у країні, що приймає, то потенційний емігрант відмовляється від еміграції. 2. Грошові перекази. Країна — експортер робочої сили зазвичай отримує своєрідну плату за такий експорт у вигляді переказів назад на батьківщину частини доходів емігрантів своїм сім'ям. Це призводить до перерозподілу чистої вигоди від еміграції між країною — експортером і країною — імпортером робочої сили. Грошові перекази емігрантів, що працюють у країні 2, призведуть до того, що приріст обсягу національного продукту в країні 2 та втрати в обсязі національного продукту в країні 1 будуть меншими, ніж це зображено на рис. 1.

3. Зворотні потоки. Повертаючись на батьківщину, емігранти привозять з собою значні матеріальні цінності та солідну робочу кваліфікацію та/або управлінський досвід, який вони потім використовують у своїй країні. Отже, зворотні потоки, тобто повернення емігрантів додому із заробітків за кордоном, з часом змінюють співвідношення вигод та втрат у країні 1 та країні 2. Проте дуже часто емігранти, набути досвід та кваліфікацію, залишаються у країні, що приймає. До того ж здебільшого країну залишають найкваліфікованіші працівники, тобто відбувається "відплив умів", що призводить до зниження технологічного потенціалу країн — експортерів робочої сили, падіння їх загального наукового та культурного рівня.

4. Безробіття. Частою причиною міграції є не відмінності у рівнях заробітної плати у різних країнах, а хронічне безробіття або неповна зайнятість. Внаслідок цього країна 1 виграє від еміграції безробітних, тому що вони не беруть ніякої участі у створенні національного продукту країни 1 та живуть на трансфертні платежі за рахунок тих, що працюють. Добробут громадян країни 1 збільшиться на суму цих трансфертних платежів, якщо безробітні емігрують до країни 2. І навпаки, якщо робітники-емігранти не зможуть знайти роботу в країні 2 та будуть отримувати засоби до існування за рахунок тих, що працюють у країні 2, то середні реальні доходи робітників країни 2 зменшаться.

5. Фіскальні аспекти. Вплив іммігрантів на податкові надходження та державні втрати країни, що приймає, залежить від характеристик самих іммігрантів. Якщо іммігранти молоді, кваліфіковані, освічені, володіють мовою країни, що приймає, то вони знайдуть собі відповідну роботу і будуть платити великі податки.

Якщо іммігранти некваліфіковані, не знають мови, то їм буде потрібна державна або доброчинна допомога протягом декількох років, щоб вивчити мову та асимілюватись.

Окремі європейські країни та ЄС в цілому вже витратили значні кошти на вирішення міграційної кризи. Із транзитом та прибуттям значної кількості мігрантів зросли фінансове навантаження на місцеві бюджети та державні витрати. Прогнозується, що в поточному та наступному роках тільки з бюджету Євросоюзу на подолання проблеми біженців буде виділено 9,2 млрд євро. Так, в листопаді ц. р. Європейської комісією були прийняті рішення про виділення 1,8 млрд євро з «Фонду допомоги Африці» для стримування потоку біженців з країн Північної Африки та Близького Сходу, а також 3 млрд євро фінансової допомоги для Туреччини, де знаходиться понад 2,2 млн сирійських біженців. 25 листопада ц. р. Франція та ФРН оголосили про створення окремого спеціального фонду для вирішення проблеми біженців у розмірі 10 млрд євро.

Проти мігрантів в ЄС говорить суха статистика. Так на графіку, підготовленому The Guardian, видно, як рівень економічного розвитку країн єврозони взаємопов'язаний з потоками нелегалів. Блакитним кольором пофарбована лінія іммігрантів, синім - стан економіки.

Рис. 2.3.1 Залежність економіки ЄС від хвиль міграції

На даному Рисунку помітно, що при значних стрибках міграції до ЄС, економіка малоефективно розвивалась, і навпаки, при стабільній демографічній ситуації, економіка розвивалася стрімкими темпами.

В той же час, в останньому економічному прогнозі Генерального директорату Європейської комісії з економіки та фінансів (The Directorate-General for Economic and Financial Affairs, DG ECFIN) від 5 листопаду ц. р. вперше дається позитивна оцінка економічного впливу від прибуття великої кількості мігрантів в ЄС — в середньостроковій перспективі очікується додатковий позитивний ефект зростання від збільшення пропозиції робочої сили, за умови правильної політики щодо полегшення мігрантам доступу до ринків праці. Наприклад, DG ECFIN прогнозує, що Швеція, яка прийняла в 2015 році найбільшу кількість біженців у перерахунку на душу населення, може отримати до кінця 2015 року до 0,5 % додаткового зростання ВВП.

Багато біженців - висококваліфіковані працівники.

«На відміну від загальноприйнятої думки, біженці в основному відбуваються не з найбідніших верств населення своєї батьківщини, а, навпаки, найчастіше мають більш високу кваліфікацію, ніж основна маса населення цих країн».

Це положення особливо очевидно в нинішній ситуації: згідно з офіційними даними Швеції і Німеччини, які прибувають в ЄС сирійці, зокрема, мають більш високий рівень освіти, ніж ті мігранти, які приїжджали в ЄС під час гуманітарної катастрофи, викликаної розпадом Югославії.

Так, в Німеччині 15% біженців з Сирії мають диплом про вищу освіту або його еквівалент, ще 16% мають закінчену повну загальну середню освіту та 35% незакінчену середню.

Саме з цієї причини, як передбачається в доповіді ОЕСР, хоча в короткостроковій перспективі прийом біженців обійдеться країнам ЄС в круглу суму і абсолютно точно буде викликати суспільний неспокій, в середньостроковій і довгостроковій перспективі приймаючі країни зможуть отримати від припливу мігрантів чималу економічну користь.

Однак, деякі експерти побоюються, що іноземці різко погіршать ситуацію на ринку праці. Інші чекають серйозного удару по державних фінансах.

Якщо говорити про зниження зарплат, то німцям, швидше за все, не слід особливо хвилюватися. Все вказує на те, що в короткостроковій перспективі міграція майже не вплине на зайнятість і рівень зарплат, пише британський журнал The Economist.

У найбільш важкому становищі перебувають малокваліфіковані робітники і вже живуть в Європі мігранти, так як прибувають біженці готові виконувати ту ж саму роботу за менші гроші. Але і тут, на думку економістів, вплив буде незначним.

Останнє дослідження Оксфордського університету і Банку Англії виявило, що 10% -е збільшення частки мігрантів в сегменті малокваліфікованої праці (як, наприклад, прибирання приміщень і вулиць) знижує зарплату в цих професіях всього на 2%.

Подібне зниження зарплат може мати і позитивний ефект. Вчені Метте Фогед і Джованні Пері вивчали трудову діяльність біженців, які прибули в Данію з 1991 по 2008 рр., І виявили, що мігранти витіснили малоосвічена корінне населення з низькооплачуваних професій. Але замість того щоб сидіти на посібнику, велика частина втратили роботу громадян знайшли місця з більш високою зарплатою.

Що стосується впливу біженців на бюджет, то і тут картина поки не дуже зрозуміла через складну системи оподаткування та надання фінансової допомоги. Тим часом, згідно з даними ОЕСР в період з 2007 по 2009 рр. розмір фіскального вкладу мігрантів в країнах-членах організації склав приблизно 0,35% ВВП.

Однак досвід минулих мігрантів, швидше за все, не дуже корисний при оцінці наслідків нинішньої хвилі біженців на економіку Європи. У минулі роки мігранти в Німеччині ставали додатковим навантаженням для бюджету, через те що серед них було багато пенсіонерів. Прибувають сьогодні іноземці на контрасті в основному молоді, а значить, мають довгу трудове життя.

Але не слід очікувати, що біженці найближчим часом почнуть платити податки, а їх загальна сума буде більше, ніж те, що вони отримують в якості державної допомоги (у формі посібників, безкоштовного житла і різних пільг). Недавнє дослідження австралійських біженців виявило, що перші 15-20 років вони платять менше податків, ніж отримують від держави.

Вся надія на те, що прибувають до Європи мігранти будуть іншими. Ще не так багато інформації про їхню освіту, але є свідчення, що вони відносно кваліфіковані.

Згідно з попередньою оцінкою МВФ державні витрати на біженців в 2016 р складуть близько 0,19% ВВП Євросоюзу (0,35% в Німеччині). Ці витрати збільшать і без того великий державний борг. Крім того, через біженців слід очікувати невеликого збільшення загального безробіття.

Згодом іноземці повинні стати невід'ємною частиною ринку праці та підвищити річне виробництво на 0,1% для всього ЄС і на 0,3% в Німеччині. Вони також повинні допомогти (хоч трохи) розгорнути тренд зростання витрат на виплату пенсій в частці ВВП (враховуючи їх відносну молодість).

Безумовно, всі ці цифри попередні, і багато буде завити від того, скільки ще прибуде нових біженців, як швидко їх заяви про надання притулку будуть розглянуті і як скоро вони знайдуть роботу. Влада може пом'якшити їх негативний вплив через прискорення всіх цих етапів.

Запевнення єврочиновників про позитивний вплив мігрантів на економіку країн Євросоюзу служать інтересам великих корпорацій

Чергові заворушення спалахнули днями в наметовому таборі мігрантів у французькому Кале - спроби співробітників правопорядку його знести натрапили на запеклий опір біженців, яких довелося розганяти за допомогою спецзасобів. В результаті зіткнення декілька поліцейських постраждали. Минулої ночі невідомі підпалили наметове місто (населення якого оцінюється вже в 4 тисячі чоловік), який отримав у місцевого населення назва «Джунглі». На щастя, вогонь вдалося швидко згасити.

Одночасно з цими подіями канцлер Німеччини Ангела Меркель виступила з закликом відкрити кордони Євросоюзу для ще одного мільйона біженців з Сирії. На думку політика, в даний час в Європі не так вже й багато мігрантів, і європейські країни можуть прихистити додаткові партії переселенців.

Незважаючи на зростаюче серед європейців невдоволення через наплив приїжджих з країн Близького Сходу і Африки (особливо неприємне враження справили події в німецькому Кельні, коли мігранти атакували беззахисних городян на нічних вулицях), європейська влада продовжують наполягати на необхідності прийняття нових біженців.

Одним з популярних аргументів на користь політики «відкритих кордонів» є концепція економічної доцільності припливу в «старіючу» Європу іноземної робочої сили.

Зокрема, Європейська комісія опублікувала заяву, в якій говориться про доброчинної ролі мігрантів на економіку ЄС - на думку єврочиновників, міграція дозволить європейським країнам вийти з періоду стагнації. У ЄК підрахували, що, якщо три чверті біженців будуть ставитися до осіб працездатного віку, це збільшить загальну кількість робочої сили Євросоюзу на 0,1% в цьому році, і на 0,3% в 2016 та 2017 років роках.

У січні аналогічну доповідь представив МВФ - аналітики фонду вважають, що за умови швидкої і успішної інтеграції мігрантів в європейський ринок праці, мігранти стануть фактором зростання європейської економіки. У фонді визнають, що поява дешевої робочої сили мігрантів зробить негативний вплив на середній рівень зарплат в ЄС, проте стверджують, що цей ефект буде тимчасовим. Крістін Лагард, яка представила доповідь в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі закликала європейські держави зняти бар'єри на шляху працевлаштування мігрантів.

Відхід у тінь.

Дійсно, на території більшості європейських держав, зокрема, в Німеччині, діють закони, покликані захистити ринок праці від експансії дешевої робочої сили, здатної витіснити власних громадян. Перш ніж взяти на роботу іноземця, компанії повинні пропонувати вакансію співгромадянам, і тільки в разі їх відмови можна наймати мігранта. Втім, компанії знаходять можливості оминати ці заборони - зрозуміло, що найм приїжджих вигідний - мігранти часто можуть погодитися на гірші умови праці, ніж корінні жителі.

Зокрема, в ряді країн процвітає тіньовий ринок праці. Приміром, за даними глави шведської профспілки, зайнятого захистом прав мігрантів Стіна-Еріка Йоханссона, компанії використовують державні бюро з працевлаштування для найму приїжджих, однак про дотримання трудового права по відношенню до таких працівників не йдеться. Ніхто не перевіряє згодом, на яких саме умовах трудяться переселенці, нерідко не мають навіть документів, кажуть у профспілці.

Слід зазначити, що більшість приїжджих, які отримують відмову в наданні офіційного статусу, зовсім не поспішають повертатися додому і вбудовуються в тіньову економіку, працюючи без оформлення. Зокрема, багато жителів наметового містечка в Кале зізнаються, що в'їхати до Великобританії вони планують якраз для пошуку нелегальної роботи.

Дублінські угоди, що діють на території Європи, сприяють розвитку чорного ринку праці: за їхніми умовами, біженець може натурализоваться лише в країні прибуття, але прикордонні держави (зокрема, Італія та Сербія) не в змозі створити умови для асиміляції всіх, хто прибуває мігрантів. Біженці пускаються в мандри по Європі в пошуках кращої долі, однак на території інших країн-учасниць ЄС вони часто не отримують офіційний статус і стають нелегалами. Не отримуючи допомоги, покладених «офіційним» мігрантам, вони спрямовуються в тіньову економіку.

Трудовий демпінг.

У той же час виплата допомоги мігрантам також є серйозною тягарем для бюджетів європейських країн: в середньому розмір виплат біженцям в Німеччині становить 670 євро, і це не рахуючи витрат на проживання та навчання приїжджих мови і професіями. Але скорочення виплат здатне виштовхнути мігрантів на ринок праці, що, з одного боку, зняло б навантаження з держави, а з іншого - знизило б доходи місцевого населення і спровокувало б зростання безробіття.

У доповіді Банку Англії, представленому в кінці минулого року йдеться про зниження заробітної плати низькокваліфікованих британців через приплив мігрантів в країну, перш за все, мова йде про вихідців з країн Східної Європи. На думку представників банку, поява великої кількості мігрантів завдає шкоди британській економіці.

Що стосується біженців з країн Африки та Близького Сходу, їх популярність у європейських роботодавців також зростає: за даними проведеного недавно опитування, більше третини німецьких компаній зацікавлені в наймі іноземців. Бізнесмени вважають вигідним рішенням заміну місцевих працівників приїжджими - це й не дивно, так як запити останніх із зарплати і умов праці нижче. Таким чином, мігранти «демпінгують» на ринку праці, як це відбувається, наприклад, і в Росії, де приїжджі поступово витіснили місцевих працівників з цілого ряду областей діяльності.

Не всі в Європі поділяють думку, згідно з яким мігранти здатні забезпечити зростання європейської економіки: екс-глава Чехії Вацлав Клаус на початку цього року заявив, що прибуття в ЄС мігрантів не зробить ніякого позитивного впливу на європейську економіку, і призведе до одних витрат. За словами політика, Європа, всупереч поширеній думці, не відчуває дефіциту робочої сили, навпаки, безробіття в ЄС становить близько 10%. Крім того, Клаус розкритикував популярну думку про те, що мігранти нової хвилі візьмуть на себе непрестижну в середовищі європейців роботу.

«Люди, які, приїжджаючи сюди, відмовляються від пляшок з водою, тому що хочуть«Кока-колу», навряд чи стануть тими, хто займе вакансії, на яких не хочуть працювати європейці», - підкреслив він.

Тим більше, що з технологічним розвитком економіки такий «чорної» роботи, яка потребує ні знання мови, ні спеціальних навичок, стає все менше. На думку ряду експертів, якщо Європа і відчуває необхідність в імпорті трудових резервів, то в першу чергу кваліфікованих.

«Некваліфікована іноземна робоча сила в певному сенсі створила європейський економічний ріст 60-70 років, але зараз в Євросоюзі спостерігається надлишок мігрантів, і їх ККД на ринку праці різко знижується. Проте для європейського бізнесу часто вигідніше приймати на роботу приїжджих, які менш вимогливі, а іноді навіть є нелегалами, ніж оплачувати працю європейців, захищених різного роду стандартами Євросоюзу», сказав в інтерв'ю«Російській планеті»доцент кафедри інтеграційних процесів МГІМО, кандидат політичних наук Олександр Тевдой-Бурмулі.

«Що стосується Ангели Меркель, то вона змушена робити заяви про прийом біженців, підкоряючись певним ціннісним режиму Європейського союзу. Меркель з одного боку, говорить про те, що ЄС повинен прийняти вимушених переселенців, але з іншого - Брюссель останнім часом посилює режим фільтрації і прийому мігрантів. У Європейського союзу з даного питання досить двояка позиція», - зазначив експерт.

Додамо, що багато громадян Німеччини бачать в напливі мігрантів загрозу для свого благополуччя: наприклад, на сході країни діє рух PEGIDA («Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу»), активістами якого є звичайні працівники, представники середнього класу. Руху вдавалося виводити на вулиці до 30 тисяч чоловік - одним з вимог протестуючих було недопущення витіснення мігрантами німців з робочих місць. Говорити про те, що всі жителі Західної Європи працюють лише на висококваліфікованих посадах, про що нерідко згадують прихильники міграції, було б перебільшенням.

Напевно, все-таки кращим рішенням проблеми біженців було б не переселення їх на чужину, а забезпечення безпечного і стабільного існування на батьківщині. На жаль, саме стабільності і перешкоджає політика США і Євросоюзу на міжнародній арені. Виявляти «жалість» до біженцям, перетворивши перед цим їх рідні країни в осередок хаосу і війни щонайменше лицемірно.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 98; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!