Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розподіл земель за рівнями адміністративно-територіальних утворень, їх склад та правова документація




Розділ ІІ. Загальні відомості та характеристика об’єкту вивчення

Згідно розділу IX ст. 132 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності на цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Згідно ст.133 систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села, [1].

Адміністративно-територіальна одиниця – це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За станом на 31 травня 2004 р. систему адміністративно-територіального устрою України становили:

- Автономна Республіка Крим;

- 24 області;

- 490 сільських районів;

- 118 районів в містах;

- 2 міста загальнодержавного значення;

- 456 міст, із них міст загальнодержавного значення (зі спеціальним статусом) - 2, міст обласного значення (республіканського в Автономній Республіці Крим) - 176, районного значення - 278);

- 885 селищ міського типу;

- 28 592 села.

Конституція України не лише визначила систему адміністративно-територіального устрою України (ст. 133), в ній також закріплено засади територіального устрою України:

- єдність і цілісність державної території;

- поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади;

- збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, гео­графічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій (ст. 132).

Адміністративно-територіальні одиниці нашої держави можна розрізняти відповідно до рівня територіального розподілу. Згідно з Конституцією України первинним рівнем системи територіального устрою є міста, села і селища (природні територіальні утворення). Другий рівень складають райони, а третій – області, міста Київ і Севастополь (відповідно до ст.133 Конституції України вони мають аналогічний з областями територіальний статус), а також Автономна Республіка Крим (штучні територіальні утворення). Територіальні утворення кожного з рівнів разом із загальними рисами мають і особливості свого статусу. Звідси випливає необхідність різних форм організації влади та місцевого самоврядування в цих адміністративно-територіальних одиницях.

Згідно з Конституцією України (ст. 140) самокерованими адміністративно-територіальними утвореннями є міста, села і селища. Відповідно до цього положення й повинна будуватися вся організація системи місцевого самоврядування в Україні, [1]. Проте практика місцевого самоврядування розкрила певні суперечності в його реалізації. Насамперед виявилася невідповідність конституційно встановленого первинного рівня територіального устрою тому, що є на практиці, [3].

Нечіткість конституційного визначення адміністративно-територіальної одиниці первинного рівня, а по суті ототожнення її з населеним пунктом, зумовили реальне існування таких територіальних утворень, як «селище міського типу», селища та міста в місті, міста в районі міста. Іноді, навіть в офіційних документах, зустрічається тлумачення «сільської ради» як адміністративно-територіальної одиниці. Територія громад у нас, в основному, обмежена рамками населених пунктів. Залишається багато територій, на які не розповсюджується компетенція жодної територіальної громади. В результаті дискусій, пануючою стала ідея про закріплення в Конституції України як базової, первинної адміністративно-територіальної одиниці – громади (сільської, селищної, міської), що знайшло своє відображення в законопроекті № 3207-1. Ця ідея отримала свій розвиток у названому законопроекті «Про територіальний устрій».




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 49; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.