Історичні витоки риторики

ПЕРЕДМОВА

Р И Т О Р И К А

Е.В. Віленська

Імені Е.О.Дідоренка

Проследите, какими уловками пользуетесь Вы? Ваши однокурсники?

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з

навчально- методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ мені Е.О. Дідоренка

професор

Р о б о ч а н а в ч а л ь н а п р о г р а м а

Луганськ

Укладачі: Р.І.Пащук, кандидат філологічних наук, доцент; А.О.Скорофатова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри

Ухвалено на засіданні кафедри юридичної лінгвістики та документознавства Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка

Протокол № 1 від „ 31 ” серпня 2011 року

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„РИТОРИКА”

(за вимогами ECTS)

МЕТА:

освітня (навчальна) − одним з головних завдань риторичної освіти є вивчення й відродження традицій школи вітчизняного красномовства: забезпечення належного рівня знань з мовленнєвої майстерності, яка є необхідним засобом оволодіння фаховими дисциплінами;

розвивальна − удосконалення навичок мовленнєвої діяльності, підвищення рівня культури мовлення; формування навичок і умінь раціональної мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях професійного спілкування, приділення уваги ефективності мовленнєвого повідомлення (оволодіння методикою публічного виступу);

виховна − усвідомлення цінності вітчизняного риторичного ідеалу; утвердження моральних основ професійної діяльності: чесності, порядності, поваги до особи опонента та його поглядів.

Представників юридичної професії завжди вирізняло надзвичайно уважне ставлення до мови, слова, його вживання в юридичних текстах. У цьому контексті слід згадати імена таких видатних представників попередніх правничих шкіл, як С.Андреєвський, М.Карабчевський, О.Кістяківський, А.Коні, В.Плевако, − професійні й мовленнєві здібності й доробки яких золотими літерами вкарбовано в історію вітчизняної юриспруденції та судової риторики.

Ціннісна парадигма риторики як навчальної дисципліни полягає в її історичній, соціальній і гуманітарній ролі й визначається гармонійною організацією мовленнєвих цілей, комунікативних форм та її ієрархізованих функцій: функції техніки (мистецтва) переконання, функції настанови, моралі, культури. Отже, вона займає вагоме місце в освітньо-професійній програмі з підготовки майбутніх юристів.

За всіх часів найактуальнішою й найбажанішою метою освіченої людини була тріада практичних навичок та вмінь: красиво говорити й легко спілкуватись, активно слухати, реально й вагомо впливати мовленим словом. Саме цими аспектами мовленнєвого акту (вплив мовлення на думки й почуття і внаслідок цього на справи та вчинки опонента), названими перлокуцією, здавна займалася риторика.

І сьогодні немає таких професій, де б майстерне володіння словом як інструментом думки й переконання було непотрібним, проте в багатьох сферах інтелектуальної діяльності, насамперед у юриспруденції − це стає визначальною умовою професійного успіху й обов’язковим атрибутом іміджу інтелігентного, кваліфікованого та компетентного фахівця.

Риторика як наука і мистецтво ефективної усної переконувальної комунікації, безумовно, становить фундамент професіоналізму юриста. Спілкування в службовій діяльності слідчого, дізнавача виступає одним з найважливіших детермінувальних факторів.

З-поміж багатьох достоїнств і чеснот, яким має відповідати юрист як професіонал, що покликаний надавати правові послуги найрізноманітнішого характеру всім, хто їх потребує, чільне місце посідає комунікативна культура, одним з вагомих складників якої є культура мовлення.

Опанування законів риторики, за якими організовується та скеровується мисленнєво-мовленнєва діяльність, з’ясування правил культурного спілкування для мовця і слухача й параметрів техніки мовлення, оволодіння в системі й окремо видами мовленнєвого впливу (інформування, переконання, навіювання) та риторичними методами аргументування, засвоєння норм мовленнєвого етикету, усвідомлення традицій різних шкіл красномовства й особливостей судової риторики в історичному просторі, розуміння принципів безконфліктного спілкування та знання прийомів активізації уваги слухачів, − усе це надасть здобувачам вищої юридичної освіти реальних можливостей досконало використовувати вербальну зброю, якою є слово. Знання з риторики скеровують розвиток пріоритетних духовних цінностей, якими є інтелектуальна самостійність та оперативність мислення, здатність до творчого пошуку розв’язання проблеми та вміння обґрунтовано й логічно подавати інформацію, забезпечуючи її достатньою системою аргументів, уміння цивілізовано переконувати та спростовувати думки опонента, навички культурної комунікації та мовленнєвої культури. Сформовані риторичні уміння допоможуть ефективно й відповідно до законів національної логосфери володіти мовними ресурсами при створенні текстів, різних за метою, завданнями, жанрами.

Курс навчальної дисципліни “Риторика” покликаний вирішувати такі завдання:

· ознайомити курсантів/студентів з основними науково-теоре­тичними та історичними категоріями й законами риторики, основами ораторського мистецтва;

· формувати риторичні уміння й навички як способи впливу:

· вести розгорнутий монолог (лекцію, повідомлення тощо), конструктивну, ефективну бесіду на будь-яку тему з позиційкультурної, високоосвіченої людини;

· володіти полемічним мистецтвом, культурою діалогу та полілогу (диспут, полеміка, дискусія), володіти етикою оратора;

· виробляти індивідуальний образ автора, власний ораторський стиль;

· розуміти й виявляти риси національної специфіки виступів і риторичних текстів зі скарбниці українського красномовства.

УМІННЯ,

яких повинні набути студенти в процесі вивчення навчальних тем

змістового модуля 1,2

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1

ТЕМА 1. Риторика як навчальна дисципліна та наука красномовства.

ТЕМА 2. З історії античної риторики.

ТЕМА 3. З історії слов’янської риторики й красномовства.

ТЕМА 4. Закони риторики.

До змістового модуля №1

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 109; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!