Електричне подразнення

А) Подразнення імпульсним струмом. Вмикають у мережу стимулятор. Препарат подразнюють імпульсним струмом частотою 1 – 20 імп/с, амплітудою 0,01 – 0,10В. Зверніть увагу на відповідну реакцію м'яза, що швидко зникає після припинення подразнення.

Висновок:

2. Механічне подразнення

Ділянку нерва якнайближче до шматочка хребта подразнюють механічно ребром зімкнених ножиць. Спостерігають скорочення м'яза у відповідь на подразнення.

Висновок:

3. Термічне подразнення

Нагрітою препарувальною голкою або скляною паличкою подразнюють нерв і спостерігають за станом м'яза.

Висновок:

4. Хімічне подразнення

На нерв кладуть кілька кришталиків кухонної солі.

Фіксують момент настання м'язових скорочень (інтервал часу після нанесення хімічного подразнення), звертають увагу на їх характер, порівнюють з подразненням електричним струмом.

Висновок:

5. Подразнення внаслідок висихання

Розміщують нерв так, щоб він вільно звисав з електродів. М'яз змочують розчином Рінгера, а нерв залишають сухим. Фіксують появу скорочень м'яза. Змочують нерв розчином Рінгера і спостерігають за станом м'яза.

Висновок:

6. Вплив порушення провідності

Накладають на нерв між електродами і м’язом лігатуру і, порушивши провідність нерва, відзначають відсутність реакції під дією тих самих подразників на нерв вище від місця накладання лігатури. Проводять контрольний дослід нанесенням подразнення нижче від місця накладання лігатури.

Дослід повторюють, накладаючи на нерв між електродами і м’язом шматочок ватки, змоченої розчином новокаїну або аміаку.

Висновок:

Зробіть загальний висновок, у якому вкажіть про умови зберігання фізіологічних властивостей нервово-м'язового препарату і про особливості дії різних подразників:

Дослід 3

Визначення порога збудливості нерва і м'яза

Мета роботи: Порівняти збудливість двох видів збудливих тканин – нервової і м'язової.

Матеріали та обладнання: жаба, набір інструментів для препарування, електростимулятор, коркова пластинка, розчин Рінгера.

Хід роботи:

Нервово-м'язовий препарат фіксують на корковій пластині і за допомогою електростимулятора визначають поріг подразнення, тобто мінімальну напругу, за якої м'яз скорочується у випадку прямого і непрямого подразнення.

Пряме подразнення - Гц

Непряме подразнення – Гц

Висновок:

Дослід 4

Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза

Мета роботи: Вивчити вплив частоти подразнення на характер відповіді м'яза.

Матеріали та обладнання: жаба, набір інструментів для препарування, штатив, міограф, електростимулятор, кімограф, кювети, марля, вата, коркова пластинка, розчин Рінгера.

Хід роботи:

Приготуйте нервово – м'язовий препарат і зафіксуйте його в міографі. На барабані кімографа записують криві поодиноких скорочень і, збільшуючи частоту подразнення, одержують криву зубчастого тетанусу

Рис.3. Криві поодинокого і тетанічного скорочення м'яза:

1 – поодинокі скорочення; 2 – зубчастий тетанус; 3 – гладенький тетанус

1.:

Рис.3. Криві поодинокого і тетанічного скорочення м'яза:

1 – 2 – 3 –

Висновок:

Дослід 5

Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза

Мета роботи: Визначити залежність виконуваної м’язом роботи від величини навантаження та абсолютної сили м'яза.

Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, штатив, міограф, електростимулятор, кімограф, кювети, марля, вата, розчин Рінгера, набір гір, коркова пластинка.

Хід роботи:

Готують нервово-м'язовий препарат і фіксують його в міографі. Під стрілку міографа вміщують обмежувач. Підбирають оптимальну силу подразника і на барабані кімографа записують відповідь м'яза без навантаження. Обертаючи барабан кімографа рукою, записують висоту підняття пера міографа при навантаженнях у 5, 10, 15, 20,... n г, тобто знаходять максимальний вантаж, який може підняти м'яз. На барабані кімографа скорочення м'яза записані у збільшеному вигляді H, для обчислення роботи м'яза слід визначити справжнє скорочення м'яза h (рис. 4).

Для цього визначають довжину важеля міографа від осі обертання до кінця пера К і відстань від осі обертання до точки прикріплення м'яза l.

Величину справжнього скорочення м'яза обчислюють за формулою:

Дані записують у протокол (табл. 1), визначають роботу м'яза за формулою:

Рис.4. Вплив величини навантаження на роботу м'яза:

1 – нерв; 2 – м'яз; 3 – барабан кімографа; 4 – міограф; 5 – важок

Таблиця 1. Протокол досліду з вивчення впливу навантаження на роботу м'яза

Для визначення абсолютної сили даного м’яза F, г/см² максимальну силу P ділять на його фізіологічний переріз – площу розтину, перпендикулярну до усіх м’язових волокон даного м’яза S:

Площу S знаходять за формулою для визначення площі кола:

Радіус перерізу досліджуваного м’яза визначають за формулою для визначення довжини кола:

звідки

Практично L вимірюють лігатурою за максимальним обводом черевця м’яза у стані спокою.

Будують графік залежності маси вантажу від роботи м’яза.

А

Р

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 77; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!