Структурно-семантична характеристика кореневих морфем 5 страница

син'- о -жовт-ий

Афіксальний спосіб базується на словотвірному форманті,за допомогою якого утворене похідне слово і який є основним засобом вираження словотвірного значення. Афіксальні словотвірні форманти поділяються на власне афіксальні та конфіксальні.

Афіксальний словотвірний формант встановлюється шляхом «віднімання» основ слів у мінімальній словотвірній парі ̶ віднімання від похідної основи (або словоформи) твірної основи(або словоформи).

Префіксальний спосіб творення прикметників є малопродуктивним. Творення похідних шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ префікса ̶ до твірної бази.

кваз'і - науковий

пан -американс'кий

Суфіксальний спосіб творення похідного слова шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ суфікса ̶ до твірної основи.

Суфікси є виразниками різних словотвірних значень ̶ мутаційних,модифікаційних, транспозиційних. Прикметники ̶ модифікаційні(якісні прикметики), мутаційний ̶ (кушч- уват -ий),транспозиційний (степ- ов -ий,театр- ал'н -ий,черн'ігів- с'к -ий).

Конфіксальний спосіб творення шляхом єдності двох або трьох морфем,які лише разом(як єдиний словотвірний засіб) утворюють нове слово.

Складені прикметники – це переважно синонімічні,антонімічні,редупліковані єдності.

Як утворені словоскладанням можна вважати і похідні на твірній базі підрядного словосполучення,одним із компонентів якого є прислівник: нижчепідписаний(підписаний нижче). Такі похідні історично утворені лексико-синтаксичним способом ̶ зрощенням компонентів вільного словосполучення в одне слово.

Основоскладання ̶ спосіб творення похідних шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю кілька основ.

метал- о -звар'ува- л'н -ий,гриб- о -подіб- н -ий,бол -е -заспокій- лив -ий,сам- о -закохан-ий.

Осново-словоскладання ̶ контамінований різновид складання похідних на твірниій базі сурядних і підрядних сполук слів шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю основи першого компонента і слова другого компонента.

історик -о -філологічн-ий,науков- о -практичн-ий.

28. Прикметники-композити:способи словотворення,твірні бази,словотвірні бази.

У результаті осново складання утворюються складні слова ̶ композити (лат. «складний,складений із частин»):

чорн- о -ок - ᴓ -ий

чорн- о -ок- ᴓ- ого

чорн- о -ок- ᴓ- ому

чорн- о -ок- ᴓ- ого

чорн- о -ок- ᴓ- им

чорн- о -ок- ᴓ- ому

Основоскладання ̶ спосіб творення похідних шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю кількох основ. Основоскладання відбувається на твірній базі сурядних і підрядних сполук слів за допомогою інтерфікса та супроводжується втратою одним зі словотвірних компонентів словозмінної здатності. Основоскладання обов’язково поєднується із суфіксацією (суфікс може бути нульовий),іноді префіксацією(дуже рідко).

Інтерфікс робить незмінною першу основу та слугує показником осново складання.В українській мові словотвірну синтагматичну функцію виконують такі інтерфікси:

-о- ̶ після ім. та прикм. Основ на тверду приголосну: гриб- о -подібний, інш- о -мов- н -ий,коротк- о -метраж- н -ий.

-е- ̶ після ім. основ на м'яку приголосну: бол- е -заспокій -лив -ий.

- и-,-ох- ̶ після числівикових основ: пйат- и -поверх- ов -ий,

-е-,-о- ̶вс- е -сил'- н -ий, сам -о -закоханий.

Словотвірне значення в таких похідних передається композицією твірних частин ̶ твірних основ,поєднаних за допомогою інтерфікса та суфікса(іноді префікса). Словотвірними засобами також є: сталий порядок словотвірних компонентів, єдиний основний наголос. Словотвірний формант ̶ інтерфікс ̶ у складних словах має сигматичне словотвірне значення.

Основоскладання надзвичайно продуктивний спосіб творення похідних прикметників(біл-о-кор- ᴓ- ий, л'ів-о-береж-н-ий, сем-и-доб-ов-ий).

29.Загальна характеристика словотворення дієслів (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).

Дієслова можуть бути утворені як афіксальними, конфіксальними так і безафіксними способами на твірній базі одного слова.

Афіксальні способи базуються на словотвірному форманті який утворює похідне слово і який є основним виразником СЗ. Афіксальні форманти формально тотожні морфемі (суфіксу, постфіксу, префіксу).

Найпродуктивніший у системі дієслів – префіксальний спосіб творення (префікс приєднується до вихідної словоформи), де дієслова творять:

10. префікси прийменникового походження (за-, від-, під-, до-, пере-робити);

11. іншомовного походження (де-мобілізувати, дис-гармоніювати)

Суфіксальний спосіб менш продуктивний для дієслів; до ТО приєднується СФ – суфікс, який може бути і фонемно вираженим і нульовим. (стук- ну -ти- ᴓ, білʹ- і -ти, малʹ- ува -ти, чорн -и -ти). Деякі суфікси можуть виражати ГЗ тому вони є словозмінними (формозмінними) – (розби- ᴓ -ти- ᴓ - розби- ва -ти- ᴓ - ГЗ виду). Такі суфікси виконують формозмінну ф-ю і становлять видові пари (зароб-и-ти- ᴓ - зароблʹ-а-ти-ᴓ,).

Постфіксальний спосіб полягає в тому, що постфікс приєднується до інфінітива словоформи; постфікс у дієслові не змінює його загального ЛЗ; форм-ся зворотні дієслова.

При конфіксальному способі творення дієслів беруть участь декілька морфем (2-3 афікси).

Преф-суф спосіб полягає в тому, що до твірної основи приєднується P-S Сф (роз -роблʹ- ува -ти, роз -крʹіпач- ува -ти (на основі твірної бази ім.-ка), пере -білʹш- и -ти- ᴓ (на осн твірної базим прик-ка).

Преф-постфіксальний спосіб характерний лише для похідних дієслів (Сф приєдн-ся до інфін). Префікс найчастіше репрезентує «інтенсивність дії», а постфікс – «зворотність, неперехідність» (на -працʹувати- ᴓ- сʹа).

Суф-постфіксальний – творення похідного дієслова шляхом приєднання Сф до твірної основи ім.-ка чи при-ка (лʹін- ува- ти- сʹа, тел.- и -ти- сʹа, брат- а -ти- сʹа).

Преф-суф-постфікс – до твірних основ імен-ка та прик-ка приєднується трикомпонентний формант (в укр. мові приблизно 50 таких слів) (роз -погод- и -ти- ᴓ- сʹа, на -смʹіл- и -ти- ᴓ- сʹа).

При безафіксному способі, а саме лексико-семантичному творяться небагато дієслів, розвиваючи нові ЛСваріанти і формуючи омоніми (пропускати – давати пройти, пропускати – пари).

Складання, а саме осново-словоскладання не продуктивний спосіб для творення дієслів. Лише нечисленні дієслова давнього походження (кол-о-бродити- ᴓ, бог-о-творити- ᴓ. Верх-о-водити- ᴓ). У СУМ дієслова таким шляхом не утв-ся.

30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика

Похідні можуть бути утвор на твірній базі одного слова або ТБ кількох слів. Залежно від цього розрізняють похідні:

12. афіксальні (і конфіксальні) – безафіксні;

13. прості похідні – складні похідні.

Способи творення іменників:

14. афіксальні:

- власне афіксальні:

15. префіксальний: СФ _P+слово: віж- коли, за- швидко, аби -де

Прислівники дуже рідко утвор шляхом безпосереднього приєднання префікса до твірного прислівника. Найчастіше вони є лексикалізованими сполуками іменників у певній відмінковій формі з один(двома) прийменниками(на- двор′- і, в- вечер′- і)

16. суфіксальний: ТО+СФ _S:

Суфіксальні прислівники, які перебирають значення твірного прикметника, можуть мати лише транспозиційні СЗ ( весел- о, рад -о).

обмежений спосіб для творення прислівників

У суч мові відбулося переосмислення словотвірної похідності та словотвірної мотивації, а також морфемної структури таких слів. Сучасне розуміння прислівників і визнання необхідності розмежування синрх та діахронного словотворення уможливлює розгляд цих похідних як суфіксальних. Адвербалізація давніх прикметників на- о,- е стала підґрунтям для надзвичайно продуктивного в суч мові словотвірного типу ТО_Adj+-o/-e: бездоганно, рівноцінно.

17. постфіксальний

постфіксальні прислівники входять до непродуктивних СТ із закритими рядами слів, які в суч мові не поповнюються новотворами: де- с′, коли- с′, куди- с′

- конфіксальні:

18. префіксально-суфіксальний: ТО+СФ_P-S

1. в -дом- а, з -бок -у, до- низ -у -на твірній базі менників

2. по - бат′ківс′к- ому, по- мой- ему, по- мал -у – на ТБ прикметників

3. у- тр- ичі, у- дв- ох- на ТБ числівників

Суфіксальний компонент форманта визначає частиномовну належність слова і формує його загальне СЗ. Префіксальний компонент лише модифікує значення слова.

31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).

Активну роль у сучасній українській номінації відіграє словотворення, де потужним засобом творення нових слів слугують абревіатури, девербативи, складання; розширення семантичних полів відбувається за рахунок похідних композитів (так абстрактні іменники утворюються від прикметників із конотативним значенням).

4. Девербатив – це особливий граматичний феномен, специфічна асиметрична мовна одиниця. Термін уживають на позначення віддієслівних утворень загалом та як синонім до терміна «віддієслівний іменник». (споглядати –споглядання, зітхати – зітхання, наказувати – наказ, існувати - існування).Девербативи найчастіше поєднуються із прикметниками та інфінітивом (довголітнє товаришування, прагнення зробити).

5. Абревіатури - це складноскорочені слова, які утворюються шляхом абревіації. Продуктивність абревіації в СУМ зумовлена тенденцією до економію мовних засобів. (ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва). Виділяють буквенні (АТС, ТСН), буквенні іншомовні (НАТО,ЮНІСЕФ), звукові (ООН, НЕП), буквенно-звукові (ПАР’Є), умовно складові (Інтерпол, Кабмін).

6. На позначення слів, утворених шляхом усічення використовують термн «контрактиви»: проф., комп, студ, зав.

7. Від багатьох прикметників з конототивним ореолом утворюються абстрактні іменники, через творення яких розширюються семантичні межі: утрадиційненість, незбалансованість, краса.

32.Словотвірні словники. Принципи укладання.

Словотвірні словники подають інформацію про словотвірні гнізда та словотвірні ряди, щоби більш наочно проілюструвати систему упорядкованості словотворення, закономірну передбачуваність похідних та систематизацію чинників які обмежують сполучуваність словотвірних формантів із твірними основами. Словотвірні словники подають найпотужніші словотвірні гнізда СУМ, в яких слова упорядковані за відношеннями похідності й об’єднані спільними коренями; показано ступінчастий характер словотворення і відбито послідовність формування словотвірних пар слів. Це дає змогу краще уявити будову гнізд, словотвірну структуру слів і і сприйняти механізм словотворення.

Словники:

8. Клименко Н.Ф. Шкільний словотвірний словник СУМ/ Н.Ф.Клименко, Є.А.Карпіловська, Л.В.Кислюк. – К., 2005.

9. Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник укрмови /Є.А.Карпіловська. – К., 2002. (Це перший в українській лексикографії морфемно-словотвірний словник гніздового типу. Він унаочнює організацію в сучасному українському лексиконі слів з коренями-омографами та їхніми неомографічними формальними варіантами.)

10. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник / З.С.Сікорська. – К., 1985.

11. Тихонов А.Н. Словобразовательный словарь русского языка: в 2 т.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!