КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Практичне заняття № 16
Тема заняття: Санітарні рубки. Мета заняття: Показати студентам, що санітарні рубки проводять з метою оздоровлення лісу, поліпшення його стану.
Санітарні рубки проводять з метою оздоровлення лісу, поліпшення його стану, своєчасного вилучення і використання ушкодженої деревини. Найчастіше санітарні рубки поєднують з рубками догляду. Дійсно санітарні рубки суміщають з рубками догляду і можуть бути її складовою частиною. Рубки догляду починаються з видалення природного відпаду, хворих, ушкоджених дерев. У практиці лісового господарства США розрізняють два види санітарних рубок: так звана «рятувальна», при якій вибираються відмерлі дерева, усихаючі, ушкоджені, що псуються, щоб в перщу чергу використовувати деревину ще до того, як вона стане не придатною; санітарно-оздоровча, чи власне санітарна, при якій видаляються дерева тих же категорій плюс дерева, сприйнятливі до різних ушкоджень, і рубка проводиться з метою зниження небезпеки епідемічних загроз. Санітарні рубки дерев і насаджень проводяться в деревостанах незадовільного санітарного стану шляхом ліквідації сухостою, бурелому, вітровалу й інших ушкоджених і заражених дерев, а також з метою попередження захворювань і масового розмноження комах і шкідників. Основна задача санітарних рубок – оздоровлення насаджень і санітарна профілактика, попередження лісових пожеж. Захламленність у лісі утворюються в результаті відмирання дерев, ушкоджень верхівок, поломки крон і стовбурів, сніго- і вітровалів, сніго- і буреломів, ушкоджень дерев шкідниками й іншими несприятливими факторами. Такі дерева закономірно з'являються в насадженні, що формується, протягом усього періоду росту і розвитку. Необхідність у санітарних рубках особливо проявляється в той період росту лісу, коли припиняються рубки догляду. Однак і в більш молодому віці, наприклад у період між проріджуванням і прохідними рубками, коли молоді дерева піддаються якому-небудь стихійному лиху, призначаються санітарні рубки. На відміну від рубок догляду санітарні рубки переслідують тільки санітарні цілі, а не мету догляду за складом лісу, формою стовбура і світловим приростом, як це роблять при рубках догляду. Розрізняють суцільні і вибіркові санітарні рубки. Суцільні призначають при значних ушкодженнях (40% усіх дерев) насаджень шкідниками і хворобами. Призначають після спеціального обстеження деревостану. Вибіркові санітарні рубки проводять у насадженнях різного віку, включаючи приспіваючі і спілі ліси. При цьому видаляють у першу чергу дерева усохші, вітровальні, заселені короїдами, вусанями, златками й іншими шкідниками, сильно уражені сірянкою, кореневою губкою. З дерев, уражених сірянкою, вирубують ті, у яких заражені або нижня частина крони, або половина окружності стовбура. З числа дерев, уражених стовбурними гнилями, із плодовими тілами на стовбурах, у першу чергу призначають у рубку ті, котрі мають на стовбурі кілька плодових тіл. Усі дерева, призначені в рубку, клеймять в місці кореневої шийки, а пеньки після рубок в торці. Технологія санітарних рубок включає всі операції механізованого формування деревостанів. У тих випадках, коли в насадженні раніше була розроблена територія, досить відновити коридори і користуватися ними як транспортними шляхами. Якщо до моменту проведення санітарних рубок (крім суцільних санітарних) територія насадження не була розроблена, у ньому прорубують технологічні коридори через 60 чи 100 м шириною 3-4 м, використовуючи при цьому дорожню мережу, просіки і не покриті лісом ділянки таким чином, щоб можна було організувати і послідовно виконати всі робочі операції по санітарних рубках. Роботу комплексної бригади організують на базі колісного трактора і механізмів для спилювання дерев і їх видалення з насадження. У гірських умовах бажано використовувати повітряні і підвісні засоби трелювання. При проведенні санітарних рубок важливим є часовий фактор. Потрібно швидке втручання в насадження, що піддається небезпеці. З іншого боку, необхідно враховувати біологію комах-шкідників, фази їхнього розвитку, інші фактори і проводити рубки в найбільш вигідні, уточнені терміни. Відсутність такого підходу може привести до зворотних результатів, наприклад сприяти масовому розмноженню шкідників з наслідками, що звідси випливають. У санітарних правилах для лісів даються відповідні критерії. Надалі потрібно уточнення об'єктів (наприклад типи горільників, припустима давнина об'єктів). Обсяг санітарних рубок постійно росте. У результаті стихійних лих і інших причин (урагани, лісові пожежі, шкідливі комахи, грибні інфекції) виникають вогнища ушкодження лісу. У таких випадках різко зростає необхідність розширення санітарних рубок, їхнього невідкладного проведення. В другій половині 20 в., з'явився новий патологічний об'єкт – ліси, отруєні сучасною індустрією, складний об'єкт для санітарних рубок. Отруєння лісів шкідливими викидами промислових підприємств відбувається і в старих, і в недавно створених індустріальних центрах, а нерідко і на відстані від них внаслідок переносу повітряних мас, перетворення їх у насичені кислотами опади, що випадають, (кислотні дощі). Проведення великомасштабних санітарних рубок як суцільних, так і вибіркових, у таких об'єктах необхідно. Однак проблема є дуже складна, і потребує диференційованого підходу (листяні і хвойні), до віку дерев і деревостанів. Оздоровлення подібних вогнищ одними тільки санітарними рубками неможливо. Потрібно не тільки комплекс лісогосподарських заходів, але насамперед корінні міри з боку самих промислових підприємств.
Список літератури 1. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с. 2. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с. 3. Синицын С.Г. Горные леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1979. – 200 с. 4. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навч. посібник для студ. біол. спец. вищих навч. закл. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 160 с. 5. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. – М.: Лесн. пром-сть, 1968. – 304 с. 6. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.
Список рекомендованої літератури
1. Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. – 128 с. 2. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. Львів: Піраміда, 1996. – 208 с. 3. Горшенин Н.М., Швиденко А.Й. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 302 с. 4. Мелехов И.С. Лесоводство. Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с. 5. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. – М.-Л.: Гослесбумиздат, 1954. – 656 с. 6. Погребняк П.С. Общее лесоводство, 2-е пререработанное изд. М.: Колос, 1968. – 440 с. 7. Погребняк П.С. Основи лесной типологии, 2-е испр. и доп. изд. – К.: АН УССР, 1955. – 455 с. 8. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с. 9. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с. 10. Синицын С.Г. Горные леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1979. – 200 с. 11. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.
Додаткова
1. Белов С.В. Лесоводство. Учебн. пособ. для вузов. – М.: Лесная промішленность, 1983. – 325 с. 2. Воробьев Л.В. Методика лесотипологических исследований. 2-е испр. и доп. изд. – К.: Урожай, 1967. – 388 с. 3. Воробьев Д.В. Типі лесов Европейской части СССР. – К.: АН УССР, 1953. – 451 с. 4. Голубев В.Н., Корженевский В.В. Антропогенные преобразования растительности в Южном Крыму // Антропогенные процессы и растительность. – Уфа, 1985. – С. 77-88. 5. Голубець М.А. Ретроспектива і перспектива лісової топології. – Львів: Поллі, 2007. – 78 с. 6. Генсірук С.А. Ліси України. Львів: Наук. тов. ім. Т.Г. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. – 492 с. 7. Комин Г.Е. К вопросу о типах возрастной структуры насаждений // Лесной журн. – 1963. – № 3. – С. 37-42. 8. Лісовий кодекс України, Закон України “Про внесення змін до Лісового кодексу України”. – К.: КМ України, 2006. – 53 с. 9. Молотков П.И. Буковіе леса и хозяйство в них. – М.: Лесная промішленность, 1966. – 224 с. 10. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. 7-е изд. – М.-Л.: гослесбумиздат, 1949. 456 с. 11. В.Д. Новосельцев, С.Г. Синицын, Г.М. Киселев и др. Справочник лесничего. 4-е перераб. изд. М.: Лесная промышленность, 1980. – 399 с. 12. Основи лесной биогеоценологии / под ред. В.Н. Сукачева и Н.В. Ділиса. – М.: Наука, 1964. – 574 с. 13. Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів. Вибрані праці. – К.: Наук, думка, 1993. – 496 с. 14. Правила відновлення лісів. – К.: КМ України, 2007. – 6 с. 15. Правила поліпшення якісного складу, формування і оздоровлення лісів. – К.: КМ Укарїни, 2007. – 8 с. 16. Санітарні правила в лісах України. – К.: КМ України, 1995. – 19 с. 17. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль горных лесов Карпат и Крыма и пути оптимизации при антропогенном воздействии. – Симферополь, 2003. – 220 с. 18. Поляков А.Ф., Плугатарь Ю.В., Барвинская Т.М. Экологические требования при рекреационном использовании лесов Горного Крыма // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематич. сб. науч. работ. – Симферополь, 2002. – Вып. 12. – С. 170-174. 19. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навч. посібник для студ. біол. спец. вищих навч. закл. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 160 с. 20. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. – М.: Лесн. пром-сть, 1968. – 304 с. 21. Шавнин А.Г. Плотность древостоев // Лесн. журн. 1988. – № 1. – С. 117-118. 22. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси України: біорізноманітність та збереження // Укр. ботан. журн. – 2001. – Т. 58, № 5. – С. 519-528.
Методичні рекомендації до проведення практичних занять з дисципліни "Основи лісоексплуатації" для студентів 4 курсу денної і 4 курсу заочної форми навчання спеціальності 6.090103 "лісове і садово-паркове господарство" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" галузі знань 0901 – сільське господарство і лісництво
Укладач: Коба Володимир Петрович
Рецензенти: д.б.н. професор Івашов А.В., д.б.н. Захаренко Г.С.
Редактор Н. А. Василенко
Підписано до друку 25.10.11 Формат 60х84/16 Папір тип. ОП Обсяг 2,25 др. л. Тираж - 100 Замовлення
95007 р. Сімферополь, пр.-т академіка Вернадського, 4 Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |