Практичне заняття № 16

Тема заняття: Санітарні рубки.

Мета заняття: Показати студентам, що санітарні рубки проводять з метою оздоровлення лісу, поліпшення його стану.

Санітарні рубки проводять з метою оздоровлення лісу, поліпшення його стану, своєчасного вилучення і використання ушкодженої деревини. Найчастіше санітарні рубки поєднують з рубками догляду. Дійсно санітарні рубки суміщають з рубками догляду і можуть бути її складовою частиною. Рубки догляду починаються з видалення природного відпаду, хворих, ушкоджених дерев.

У практиці лісового господарства США розрізняють два види санітарних рубок: так звана «рятувальна», при якій вибираються відмерлі дерева, усихаючі, ушкоджені, що псуються, щоб в перщу чергу використовувати деревину ще до того, як вона стане не придатною; санітарно-оздоровча, чи власне санітарна, при якій видаляються дерева тих же категорій плюс дерева, сприйнятливі до різних ушкоджень, і рубка проводиться з метою зниження небезпеки епідемічних загроз.

Санітарні рубки дерев і насаджень проводяться в деревостанах незадовільного санітарного стану шляхом ліквідації сухостою, бурелому, вітровалу й інших ушкоджених і заражених дерев, а також з метою попередження захворювань і масового розмноження комах і шкідників.

Основна задача санітарних рубок – оздоровлення насаджень і санітарна профілактика, попередження лісових пожеж. Захламленність у лісі утворюються в результаті відмирання дерев, ушкоджень верхівок, поломки крон і стовбурів, сніго- і вітровалів, сніго- і буреломів, ушкоджень дерев шкідниками й іншими несприятливими факторами. Такі дерева закономірно з'являються в насадженні, що формується, протягом усього періоду росту і розвитку.

Необхідність у санітарних рубках особливо проявляється в той період росту лісу, коли припиняються рубки догляду. Однак і в більш молодому віці, наприклад у період між проріджуванням і прохідними рубками, коли молоді дерева піддаються якому-небудь стихійному лиху, призначаються санітарні рубки. На відміну від рубок догляду санітарні рубки переслідують тільки санітарні цілі, а не мету догляду за складом лісу, формою стовбура і світловим приростом, як це роблять при рубках догляду.

Розрізняють суцільні і вибіркові санітарні рубки. Суцільні призначають при значних ушкодженнях (40% усіх дерев) насаджень шкідниками і хворобами. Призначають після спеціального обстеження деревостану. Вибіркові санітарні рубки проводять у насадженнях різного віку, включаючи приспіваючі і спілі ліси. При цьому видаляють у першу чергу дерева усохші, вітровальні, заселені короїдами, вусанями, златками й іншими шкідниками, сильно уражені сірянкою, кореневою губкою. З дерев, уражених сірянкою, вирубують ті, у яких заражені або нижня частина крони, або половина окружності стовбура. З числа дерев, уражених стовбурними гнилями, із плодовими тілами на стовбурах, у першу чергу призначають у рубку ті, котрі мають на стовбурі кілька плодових тіл.

Усі дерева, призначені в рубку, клеймять в місці кореневої шийки, а пеньки після рубок в торці.

Технологія санітарних рубок включає всі операції механізованого формування деревостанів. У тих випадках, коли в насадженні раніше була розроблена територія, досить відновити коридори і користуватися ними як транспортними шляхами. Якщо до моменту проведення санітарних рубок (крім суцільних санітарних) територія насадження не була розроблена, у ньому прорубують технологічні коридори через 60 чи 100 м шириною 3-4 м, використовуючи при цьому дорожню мережу, просіки і не покриті лісом ділянки таким чином, щоб можна було організувати і послідовно виконати всі робочі операції по санітарних рубках.

Роботу комплексної бригади організують на базі колісного трактора і механізмів для спилювання дерев і їх видалення з насадження. У гірських умовах бажано використовувати повітряні і підвісні засоби трелювання.

При проведенні санітарних рубок важливим є часовий фактор. Потрібно швидке втручання в насадження, що піддається небезпеці. З іншого боку, необхідно враховувати біологію комах-шкідників, фази їхнього розвитку, інші фактори і проводити рубки в найбільш вигідні, уточнені терміни. Відсутність такого підходу може привести до зворотних результатів, наприклад сприяти масовому розмноженню шкідників з наслідками, що звідси випливають.

У санітарних правилах для лісів даються відповідні критерії. Надалі потрібно уточнення об'єктів (наприклад типи горільників, припустима давнина об'єктів). Обсяг санітарних рубок постійно росте. У результаті стихійних лих і інших причин (урагани, лісові пожежі, шкідливі комахи, грибні інфекції) виникають вогнища ушкодження лісу. У таких випадках різко зростає необхідність розширення санітарних рубок, їхнього невідкладного проведення.

В другій половині 20 в., з'явився новий патологічний об'єкт – ліси, отруєні сучасною індустрією, складний об'єкт для санітарних рубок. Отруєння лісів шкідливими викидами промислових підприємств відбувається і в старих, і в недавно створених індустріальних центрах, а нерідко і на відстані від них внаслідок переносу повітряних мас, перетворення їх у насичені кислотами опади, що випадають, (кислотні дощі).

Проведення великомасштабних санітарних рубок як суцільних, так і вибіркових, у таких об'єктах необхідно. Однак проблема є дуже складна, і потребує диференційованого підходу (листяні і хвойні), до віку дерев і деревостанів.

Оздоровлення подібних вогнищ одними тільки санітарними рубками неможливо. Потрібно не тільки комплекс лісогосподарських заходів, але насамперед корінні міри з боку самих промислових підприємств.

Список літератури

1. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.

2. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.

3. Синицын С.Г. Горные леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1979. – 200 с.

4. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навч. посібник для студ. біол. спец. вищих навч. закл. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 160 с.

5. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. – М.: Лесн. пром-сть, 1968. – 304 с.

6. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.

Список рекомендованої літератури

1. Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. – 128 с.

2. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. Львів: Піраміда, 1996. – 208 с.

3. Горшенин Н.М., Швиденко А.Й. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 302 с.

4. Мелехов И.С. Лесоводство. Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с.

5. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. – М.-Л.: Гослесбумиздат, 1954. – 656 с.

6. Погребняк П.С. Общее лесоводство, 2-е пререработанное изд. М.: Колос, 1968. – 440 с.

7. Погребняк П.С. Основи лесной типологии, 2-е испр. и доп. изд. – К.: АН УССР, 1955. – 455 с.

8. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.

9. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.

10. Синицын С.Г. Горные леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1979. – 200 с.

11. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.

Додаткова

1. Белов С.В. Лесоводство. Учебн. пособ. для вузов. – М.: Лесная промішленность, 1983. – 325 с.

2. Воробьев Л.В. Методика лесотипологических исследований. 2-е испр. и доп. изд. – К.: Урожай, 1967. – 388 с.

3. Воробьев Д.В. Типі лесов Европейской части СССР. – К.: АН УССР, 1953. – 451 с.

4. Голубев В.Н., Корженевский В.В. Антропогенные преобразования растительности в Южном Крыму // Антропогенные процессы и растительность. – Уфа, 1985. – С. 77-88.

5. Голубець М.А. Ретроспектива і перспектива лісової топології. – Львів: Поллі, 2007. – 78 с.

6. Генсірук С.А. Ліси України. Львів: Наук. тов. ім. Т.Г. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. – 492 с.

7. Комин Г.Е. К вопросу о типах возрастной структуры насаждений // Лесной журн. – 1963. – № 3. – С. 37-42.

8. Лісовий кодекс України, Закон України “Про внесення змін до Лісового кодексу України”. – К.: КМ України, 2006. – 53 с.

9. Молотков П.И. Буковіе леса и хозяйство в них. – М.: Лесная промішленность, 1966. – 224 с.

10. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. 7-е изд. – М.-Л.: гослесбумиздат, 1949. 456 с.

11. В.Д. Новосельцев, С.Г. Синицын, Г.М. Киселев и др. Справочник лесничего. 4-е перераб. изд. М.: Лесная промышленность, 1980. – 399 с.

12. Основи лесной биогеоценологии / под ред. В.Н. Сукачева и Н.В. Ділиса. – М.: Наука, 1964. – 574 с.

13. Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів. Вибрані праці. – К.: Наук, думка, 1993. – 496 с.

14. Правила відновлення лісів. – К.: КМ України, 2007. – 6 с.

15. Правила поліпшення якісного складу, формування і оздоровлення лісів. – К.: КМ Укарїни, 2007. – 8 с.

16. Санітарні правила в лісах України. – К.: КМ України, 1995. – 19 с.

17. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль горных лесов Карпат и Крыма и пути оптимизации при антропогенном воздействии. – Симферополь, 2003. – 220 с.

18. Поляков А.Ф., Плугатарь Ю.В., Барвинская Т.М. Экологические требования при рекреационном использовании лесов Горного Крыма // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематич. сб. науч. работ. – Симферополь, 2002. – Вып. 12. – С. 170-174.

19. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навч. посібник для студ. біол. спец. вищих навч. закл. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 160 с.

20. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. – М.: Лесн. пром-сть, 1968. – 304 с.

21. Шавнин А.Г. Плотность древостоев // Лесн. журн. 1988. – № 1. – С. 117-118.

22. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси України: біорізноманітність та збереження // Укр. ботан. журн. – 2001. – Т. 58, № 5. – С. 519-528.

Методичні рекомендації до проведення практичних занять з дисципліни "Основи лісоексплуатації" для студентів 4 курсу денної і 4 курсу заочної форми навчання спеціальності 6.090103 "лісове і садово-паркове господарство"

освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"

галузі знань 0901 – сільське господарство і лісництво

Укладач: Коба Володимир Петрович

Рецензенти: д.б.н. професор Івашов А.В., д.б.н. Захаренко Г.С.

Редактор Н. А. Василенко

Підписано до друку 25.10.11 Формат 60х84/16 Папір тип. ОП

Обсяг 2,25 др. л. Тираж - 100 Замовлення

95007 р. Сімферополь, пр.-т академіка Вернадського, 4

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!