Додаткові клініко-лабораторні критерії прееклампсії

Діагностика

Клінічні прояви

Чинники ризику розвинення прееклампсії

1. Екстрагенітальна патологія: захворювання нирок, печінки, гіпертонічна хвороба, хронічні захворювання легенів та бронхів, вади серця, цукровий діабет, ожиріння та інші прояви ен­докринопатії.

2. Акушерсько-гінекологічні фактори ризику:

- наявність гіпертонічних розладів у спадковому анамнезі;

- наявність прееклампсії при попередній вагітності;

- вік вагітної (менше 19, більше 30 років);

- багатоводдя, багатопліддя;

- анемія вагітної;

- ізосенсибілізація за Rh-фактором та АВО-системою;

3. Соціально-побутові чинники:

- шкідливі звички;

- професійні шкідливості;

- незбалансоване харчування.

Знання чинників ризику розвинення прееклампсії та їх виявлення дозволить своєчасно формувати групи ризику щодо виникнення преекламсії.

Класична тріада симптомів гестозу (набряки, протеїнурія, гіпертонія), описана у 1913 році німецьким акушером Цангемейстром.

Головний біль, порушення зору, біль в епігастрії та правому підребер′ї є клінічними проявами тяжких форм прееклампсії.

Діагноз прееклампсії є правомірним у терміні більше 20 тижнів гестації за наявності AT більше 140/90 мм рт. ст. або у разі підвищення діастолічного AT на 15% від вихідного в І триместрі вагітності з наявністю протеїнурії (білок у добовій сечі більше 0,3 г/л) і генералізованих набряків (збільшення маси тіла вагітної більше 900,0 г за тиждень чи 3 кг за місяць).

Діагноз "прееклампсія" встановлюють за наявності гіпертензій у поєднанні з протеїнурією або генералізованими набряками або за наявності всіх трьох ознак.

На даний час розрізняють "чисті" і "поєднані" форми ПГВ. Поєднаний гестоз розвивається на тлі екстрагенітальних захворювань.

Для поєднаних форм пізніх гестозів ставлять діагноз гестозу залежно від проявів і ступеня тяжкості, а потім додають фразу "на тлі" якоїсь екстрагенітальної патології.

Як критерій тяжкості гіпертензії у вагітних, показання до початку антигіпертензивного лікування та оцінки його ефективності використовують тільки значення діастолічного АТ. Для визначення останнього слід враховувати V тон Короткова (а не IV, як раніше).

Примітка. Наявність у вагітної хоча б одного з критеріїв більш тяжкої прееклампсії є підставою для відповідного діагнозу.

З метою моніторінгу стану вагітних з групи ризику щодо розвитку прееклампсії необхідно проводити скринінгові тести:

- контроль маси тіла – щотижневе збільшення маси тіла більш ніж на 400г;

- збільшення обводу гомілковостопного суглоба більш ніж на 1 см упродовж тижня;

- позитивний симптом «кільця»;

- проба Мак Клюра – Олдрича – у передпліччя чи гомілку внутрішньошкірно вводять 0,2 мл фізіологічного розчину і реєструють час - у нормі розсмоктується пухир близько 60 хв., при схильності до набряків папула зникає менш ніж за 40 хв..;

- підвищення нічного діурезу більш ніж на 75 мл, та зниження добового діурезу більш ніж на 150 мл свідчить про схильність до утворення набряків;

- судина асиметрія при вимірюванні АТ на обох руках понад 10 – 15 мм рт. ст..;

- зменшення пульсового артеріального тиску (ПАТ) (ПАТ = АТ систолічний – АТ діастолічний) до 30 мм. рт. ст.;

- збільшення АТ на 30-40% порівняно з початковим рівнем;

- збільшення середнього артеріального тиску (САТ) на 10-20 мм рт ст..

АТ систолічний + 2АТ діастолічних

САТ = -----------------------------------------------------------;

- зменшення кількості тромбоцитів на 10-15%. Критичний рівень – 180 × 10⁹/л.

- підвищення рівня агрегації тромбоцитів на 15 – 20%;

- гіперкоагуляція периферичної крові, що виявляється скороченням часу Лі-Уайта (норма 6-8 хвилин);

- визначення Hb та Ht в динаміці – підвищення на 15-20%;

- при проведенні капіляроскопії нігтьового ложа, щілинною лампою ЩЛ-56 спостерігається периваскулярний набряк, ущільнення судинної сітки, звивистість капілярів, поява зернистого чи «штрих-пунктирного» кровотоку у функціонуючих капілярах, а також відмічаються явища агрегації еритроцитів у венулах дрібного і середнього калібру.

Проводиться дослідження сечі на вміст білка, бактеріоскопічне дослідження сечі 1 раз на З тижні в першій половині вагітності і 1 раз на 2 тижні з 20 до 28 тижня та щотижнево після 28 тижня вагітності.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!