Практичні завдання, які виконуються на занятті

Теоретичні питання до заняття.

1. Показання до застосування знімних протезів.

2. Загальна характеристика і конструктивні елементи часткових знімних пластинчастих протезів.

3. Переваги та недоліки ЧЗПП.

4. Загальні умови застосування часткових знімних протезів.

5. Ефективність конструкцій часткових знімних протезів.

- ідентифікувати складові частини часткових знімних протезів;

- оцінити ефективність конструкцій часткових знімних протезів за можливими (на моделі) параметрами.

5. Зміст теми.

Дефекти зубних рядів відновлюють незнімними, знімними (дугові, пластикові) та умовно знімними конструкціями зубних протезів.

Часткові знімні протези слід застосовувати при:

1) недостатній кількості опорних зубів для виготовлення незнімних протезів.

2) опорних зубах з різним ступенем атрофії пародонта, відсутності резервних сил пародонта біля дистальної опори.

3) одно – та двосторонніх дистально необмежених дефектах зубних рядів (I, II класи за Кенеді).

4) включених дефектах (ІІІ клас за Кеннеді - дефект у боковій ділянці щелепи при відсутності більш ніж 3 зубів; IV клас за Кеннеді - дефект у фронтальній ділянці при відсутності більш ніж 4 зубів).

5) значній непаралельності, дистопії опорних зубів (якщо неможливо провести ортодонтичну підготовку).

6) ортопедичному лікуванні для корекції висоти оклюзії.

Складовими елементами часткового знімного пластинчастого протеза є базис (пластмасовий або металевий), штучні зуби з різних матеріалів і різноманітні механічні пристосування для фіксації протеза в порожнині рота (кламери, магніти, кореневі ковпачки).

Базисом (основою) знімного пластинчастого протеза є пластинка з пластмаси, металу або полімеру, на якій фіксуються штучні зуби та механічні пристосування для утримання його в роті. Величина протезного базиса залежить від кількості збережених зубів, ступеня атрофії альвеолярного відростка, вираженості склепіння твердого піднебіння, характеру податливості слизової оболонки, наявності торуса на піднебінні, рвотного рефлексу та ін.

Для заміщення втрачених зубів в базиси знімних протезів позиціонують штучні зуби, які бувають металеві, пластмасові, композитні, комбіновані та природні. Штучні зуби розрізняють за кольором, розміром і формою (фасон), анатомічною груповою належністю.

Кламер ( в перекладі з німецької ” гачок ”) – це механічний, фіксуючий елемент знімних протезів, що використовується найчастіше. За функцією кламери поділяються на утримуючі та опорно-утримуючі. Утримуючі кламери (гнуті або литі) виконують практично одну функцію - ретенцію (утримання) протеза в порожнині рота, при цьому весь вертикальний жувальний тиск передається на слизову оболонку. Утримуючі кламери захищають протез від самовільного знімання (частково від бокових зміщень). Їх поділяють в залежності від матеріалу виготовлення (металеві, пластмасові, комбіновані), способу виготовлення (гнуті, литі), форми (круглі, напівкруглі, стрічкові) та величини охопленняя опорного зуба (одноплечі, двоплечі, багатоланкові, перекидні).

В конструкції будь-якого утримуючого металевого кламера виділяють плече, тіло і відросток. Плечем кламера називається пружна частина, що охоплює коронку зуба. Його положення визначається анатомічною формою зуба. Плече розміщується між екватором зуба і яснами, щільно прилягає до поверхні, повторює її конфігурацію. Тіло – це частина кламера, яка з’єднує плече з відростком кламера. Тіло розміщується на контактній поверхні зуба незначно вище екватора і ближче до оклюзійної поверхні і надає кламеру необхідну жорсткість. Відросток – частина кламера, за допомогою якої він фіксується в базисі протеза, розміщується під штучними зубами.

Опорно-утримуючі кламери є більш досконалими в функціональному відношенні за утримуючі. В їх конструкції виділяють плече, тіло та опорну оклюзійну накладку – відгалуження кламера, яке розміщується на оклюзійній поверхні зубів (на жувальній – у бокових зубах і оральній – у передніх зубах.). Опорно-утримуючі кламери не тільки фіксують протез, але і розподіляють жувальний тиск між слизовою оболонкою протезного ложа і пародонтом опорних зубів за рахунок оклюзійної накладки.

Знімні пластинчасті протези, крім лікувального ефекту, можуть викликати і небажані побічні дії. Для запобігання механічної травми утримуючим кламером твердих тканин зубів, опорні зуби рекомендують захищати штучними коронками, як правило штампованими. На жаль, це передбачає необхідність незворотнього абразивного зішліфування твердих тканин зубів. Також використання утримуючих кламерів часто порушує естетику.

Знімні дугові ( ті, що спираються ) конструкції більш благоприємно розподіляють жувальне навантаження між опорними зубами та слизовою оболонкою альвеолярних відростків і піднебіння, ніж пластинчасті ( ті, що погрузають ), що дозволяє підвищити їх функціональну цінність, зменшити межі протезного ложа та покращити умови користування протезом.

При довготривалому користуванні пластинчастими протезами наступають деструктивні зміни еластичних волокон сполучної тканини, кровоносних судин і нервових елементів слизової оболонки порожнини рота. Однією із суттєвих причин, яка викликає патологічні зміни в яснах, вважають дію перевантаження, нерівномірного розподілу тиску під базисом такого протезу, виникнення зон підвищеного тиску. Зміни в слизовій оболонці відображаються і на стані кісткової тканини. Під базисом пластинчастих протезів через рік спостерігається зниження висоти альвеолярного краю на 2-3%, через 2 роки – на 7-20%.

Подібні протези можуть використовуватись в основному як тимчасові.

Можливе їх застосування при малій кількості збережених зубів з ослабленим пародонтом, так як весь жувальний тиск в цьому випадку потрібно перенести на слизову оболонку.

Оцінка ефективності протезування.

Найближчі і віддалені результати протезування оцінюють на основі:

1) суб’єктивних відчуттів хворого;

2) стану тканин протезного ложа і парадонта опорних зубів;

3) фіксації і стабілізації протеза;

4) можливості хворого вживати з протезом різноманітну їжі;

5) відновлення зовнішнього вигляду пацієнта;

6) чистоти дикції і мовотворення;

7) даних додаткових методів обстеження (електроміографія жувальних м’язів, комп’ютерна томографія СНЩС), які дозволяють обмірковувати успішність перебудови рефлексів і вироблення в зв’язку з цим повноцінних в функціональному відношенні жувальних рухів;

8) за даними жувальних проб.

Відновлення жувальної, естетичної, мовотворчої функції, дикції у пацієнтів, яким виготовлені часткові знімні протези, залежить від локальних клінічних умов ротової порожнини, конструкції і об’єму протеза, матеріалу виготовлення, часу, що минув від втрати зубів, користування чи ні знімними протезами в анамнезі, якості виготовлених протезів, алергологічного статусу, ретельного дотримання рекомендацій лікаря і т.д. Відповідно до всіх умов відсоток відновлення певних функції може коливатися від 5% до 90%.

6. Матеріали для самоконтролю (додаються)

7. Рекомендована література.

Основна:

· Руководство к практическим занятиям по ортопедической стоматологии для студентов 3 курса.// Под редакцией И.Ю. Лебеденко, В.В. Еричева, Б.П. Маркова. – М. – Практическая медицина. – 2006. – с. 50 – 58.

Додаткова:

· Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н., Бычков В.А., и др. – Ортопедическая стоматология. –Смоленск. –2000. – с.146 – 147, 153 – 154.

· Мережа інтернет.

· http://stomfak.ru/ortopedicheskaya-stomatologiya/klammer.-ego-sostavnye-chasti.-

vidy-klammerov.html?Itemid=76

Методичну розробку упорядкувала асистент кафедри

ортопедичної стоматології ВНМУ ім. М.І.Пирогова

Н.Ф.Бабійчук

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!