Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація управлінської інформації




Таблиця 7.1

№ з/п Ознака класифікації Види управлінської інформації Примітки
          Призначення   Ступінь надійності     Повнота   Ступінь готовності до використання     Можливість зберігання     Одноцільова     Багатоцільова     Достовірна   Вірогідна   Часткова     Комплексна     Первинна   Проміжна   Кінцева   Та, що фіксується   Та, що не фіксується Призначена для вирішення разової конкретної проблеми. Призначена для вирішення низки різноманітних проблем Абсолютно надійна, перевірена. а) не зовсім надійна, бо не має методу одержання надійної; б) перекручена при передаванні; в) навмисне перекручена. Використовується сукупно з іншою інформацією. Повні дані про об`єкт. Можна приймати будь-які рішення. Сукупність ”непросіяних” даних. Вже ”просіяна” і систематизована. Годиться для прийняття рішень. Може зберігатися без перекручень, довго, використовується протягом тривалого часу. Використовується в момент одержання, зберігати не можливо через невідворотні перекручення

 

Комунікаційний процес - це обмін інформацією між двома чи більше людьми. В ньому налічують чотири базових елементи: 1)відправник інформації; 2)повідомлення; 3)канал передачі інформації; 4)одержувач інформації. Виділяють також чотири етапи цього процесу: а) зародження ідеї (чи відбір інформації); б) кодування інформації та вибір коду її передачі; в) сама передача; г) декодування інформації, її осмислення. З`єднавши докупи елементи і сталі комунікаційного процесу, одержимо таку схему (рис. 7.1).

На схемі позначено також лінію зворотного зв`язку. Зворотний зв`язок - це сигнал-відгук, направлений одержувачем інформації відправнику, в якому підтверджується факт одержання інформації та повідомляється про ступінь її розуміння (чи нерозуміння). Тривалий зворотний зв`язок є необхідною умовою підвищення надійності комунікації. Він дозволяє хоч би частково уникнути її витрат та перекручень смислу. Останні можливі через перешкоди, що завжди мають місце при передаванні інформації. Боротьба з ними - найважливіший шлях підвищення ефективності комунікацій.

На шляху руху інформації існують дві групи перешкод – міжособові та організаційні.

Першу групу складають:

а) перешкоди, зумовлені сприйманням. Вони можуть бути у обох кореспондентів. Це стереотипи, тобто сталі погляди щодо інших людей та ситуацій, через які людина складає думку про них з асоціацією. Це і упереджене відношення до людини. До цієї підгрупи слід віднести і відсутність інтересу до повідомлення, і перешкоди обумовлені вплив фізіологічних та психологічних причин (втомленість, забудькуватість, слабка пам`ять, лінощі партнерів та ін.);

 

ї

 

 

 


Рис. 7.1

Умовні позначення:

1 - відправник; 2- одержувач;

à - лінія прямого зв`язку; --- > - лінія зворотного зв`язку

б) семантичні перешкоди. Семантика - це наука про способи використання слів та значення, які передаються словами. У кожній мові є омоніми - слова, що звучать однаково, але мають різне значення (скажімо, коса, бар, пік, вид тощо). Або дуже часто у співрозмові людина каже: ”Так”, ”Добре”, хоча це свідчить лише про її уважність, але зовсім не значить, що вона поділяє думки чи ідеї співрозмовника. До цієї підгрупи відносять також і різне розуміння іншомовних слів;

в) невербальні перешкоди (латинське ”верб” - слово). Ми по-різному можемо сприймати тон розмови, жести та пози співрозмовника. Такі невербальні додатки спроможні перекрутити інформацію вербальну. Якщо ви розмовляєте з вихідцем із Болгарії, будьте уважні. Якщо він киває головою - це заперечення, а не ствердження, як у нас;

г) незадовільний зворотний зв`язок (через недооцінку його важливості, слабкість сигналу - відгуку, ненадійність каналу передачі, різні підходи до кодування та декодування);

д) невміння або небажання слухати - найбільш банальна і поширена перешкода. На вислухування людина витрачає 45% часу спілкування. Але як часто ми стикаємося з такими прикладами: ”Все ясно! Можете не продовжувати” або (не дослухавши співрозмовника) ”А от у мене...”, де частина інформації залишається не переданою. Дехто з керівників полюбляють слухати те, що закріплює їх положення або підкреслює досягнуті ними успіхи, і не дуже охочі до неприємних новин. Підлеглі тоді не поспішають з інформацією негативного характеру. А в результаті виникає справжня стіна, яка перешкоджає нормальній комунікації.

Як подолати ці перешкоди, щоб зробити комунікації ефективними? Наука управління рекомендує:

- формулювати повідомлення коротко і ясно;

- виключати можливість двозначного тлумачення слів чи висловів;

- в співрозмові уважно слідкувати за інтонацією, ”мовою” поз, жестів;

- в розмові бути щирим, відкритим, не тільки намагатися зрозуміти співрозмовника, але й явно виказувати своє намагання до цього;

- всіляко поліпшувати зворотний зв`язок.

Другу групу – групу організаційних перешкод складають:

а) перекручення повідомлень під час просування управлінськими ”сходинками”. Інформація, яку вони містять, може модифікуватися на проміжних рівнях управління у власних інтересах, дещо з неї просто втрачається, часто приховується з різних причин (острах перед карою; небажання повідомляти неприємні новини; інформація здається некорисною);

б) інформаційні перевантаження;

в) незадовільна структура організації - багато рівнів управління, некваліфіковані кадри, невдалий склад комітетів, робочих груп тощо.

Основними способами їх подолання, усунення наука управління вважає:

- регулювання інформаційних потоків (кому? що? скільки?);

- використання паралельних каналів передачі;

- дублювання усної інформації письмовою;

- використання сучасних інформаційних технологій (електронна пошта, відеозапис, комп`ютерна техніка, телебачення).

Приведемо декілька формул щодо комунікацій, які слід пам`ятати практикуючому менеджеру:

Щоб спілкування проходило нормально, забудьте, який ви великий начальник.

Атмосфера ”секретності” завжди породжує непорозуміння.

Друковане слово не замінить живого людського спілкування.

Природа дала людині два вуха і лише один язик - більше слухайте.

Емоції бувають важливіші за слова.

Будь-який канал передачі може бути заблоковано.

Інформація буває більш важливою і менш важливою, але ніколи зайвою.

Щоб зрозуміти співрозмовника, залізайте в його шкіру і спроможіться побачити світ його очима.

Саме дотримуючись таких порад, можна зробити комунікації справжнім шляхом до успіху.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 97; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.