Дані для розрахунку (рис. 4.1): – потужність, що передається ведучим шківом, кВт; – частота обертання ведучого шківа, хв-1; ‑ попереднє значення передатного числа клинопасової передачі. Характер навантаження (дивись технічне завдання на проект):
- максимальне короткодіюче навантаження у відсотках від номінального;
- кількість змін роботи передачі;
- кількість годин роботи передачі.
4.1.1. Вибираємо переріз паса за номограмою ГОСТ 1284.3-80 (рис. 4.2) в залежності від споживаної потужності на валу ведучого шківа і частоти його обертання.
Користуючись ГОСТ 1284.1-80 (табл. 4.1), виконують ескіз переріза вибраного паса і всі його параметри та характеристики.
4.1.2. Для прийнятого перерізу паса визначаємо діаметр ведучого шківа. При цьому слід користуватися рекомендацією з метою підвищення строку служби паса. Мінімальні значення та рекомендовані значення діаметрів для різних пасів наведені у табл. 4.2.
4.1.3. Визначаємо колову швидкість і порівнюємо її з допустимою для цього типу паса
, м/с
(4.1)
де – діаметр ведучого шківа, мм; – частота обертання ведучого шківа, хв-1.
4.1.4. Визначаємо орієнтовно діаметр веденого шківа , при цьому коефіцієнт пружного ковзання паса вибирають :
, мм
(4.2)
де – попереднє передатне число пасової передачі (дивись вхідні дані).
Значення округляємо до найближчого стандартного значення згідно з ГОСТ 20898-75: 90, 100, 112, 125, 140, 160, 180, 200, 224, 250, 280, 315, 355, 400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 1000,..., яке буде розрахунковим діаметром веденого шківа , мм.
4.1.5. Уточнюємо передатне число:
.
(4.3)
4.1.6. Визначаємо відносну похибку передатного числа за формулою:
.
(4.4)
4.1.7. Визначаємо фактичну частоту обертання веденого шківа:
.
(4.5)
4.1.8. Визначаємо орієнтовно міжосьову відстань:
, мм
(4.6)
де – вибирають з табл. 4.3. При цьому повинна виконуватись умова:
4.1.11. Уточнюємо міжосьову відстань, відповідно прийнятій довжині паса, в мм:
.
(4.10)
4.1.12. Визначаємо кут обхвату ведучого шківа:
,
(4.11)
якщо умова не виконується, то збільшуємо довжину паса до наступної стандартної довжини (див. пункт 4.1.9) і виконуємо повторні розрахунки за пунктами 4.1.10, 4.1.11 та 4.1.12.
4.1.13. Визначаємо потрібну кількість пасів:
,
(4.12)
де – потужність на ведучому шківі, кВт, ; – допустима номінальна потужність (кВт) для одного клинового пасу в залежності від перерізу, діаметра ведучого шківа , та його швидкості (табл. 4.4); –коефіцієнт динамічності та режиму роботи передачі (табл. 4.5); – коефіцієнт кута обхвату (табл. 4.6); – коефіцієнт, що враховує вплив на довговічність довжини паса в залежності від відношення розрахункової довжини паса до базової (табл. 4.7), або за формулою:
;
(4.13)
– коефіцієнт, що враховує число пасів у комплекті клинопасової передачі (табл. 4.8).
Таблиця 4.4.
Номінальна потужність , кВт, що передається одним клиновим пасом, за ГОСТ 1284.3-80
studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление