КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структура залікового кредиту
СТРУКТУРА ПРОГРАМА ВСТУП Дисципліна “Українська лексикологія, фразеологія та лексикографія” є складовою курсу сучасної української літературної мови. Названа дисципліна посідає важливе місце в підготовці українського філолога. Цей предмет охоплює вивчення лексичних значень слів, зокрема таких, як первинне й вторинне, пряме й переносне, конкретне й абстрактне, однозначних та багатозначних слів, омонімів і паронімів, синонімів та антонімів, значень, зумовлених контекстом чи ситуативними обставинами, у яких відбувається акт мовлення. Значна увага приділена вивченню словникового складу сучасної української літературної мови з погляду його походження, експресивно-стилістичного забарвлення лексики, можливостей її вживання в різних мовних ситуаціях і в різному словесному оточенні, вивчення її активних і пасивних компонентів, а також найважливіших процесів, що відбуваються в ній на сучасному етапі. Основною метою курсу “Сучасна українська літературна мова (Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)” постає формування у студентів-філологів систематизованих наукових знань про традиційні й нові підходи щодо класифікації та кваліфікації різних лексичних явищ. Навчальний посібник орієнтований на організацію самостійної проблемно-пошукової роботи студентів. Для цього запропоновано контрольно-тренувальні й підсумково-тренувальні завдання, що передбачають формування відповідних навичок та умінь. Курс лексикології викладається для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності "прикладна лінгвістика" і завершується складанням іспиту. Кожне практичне заняття, яке запропоновано у посібнику, передбачає: 1) опрацювання теоретичного матеріалу відповідної теми; для цього подаються питання і список літератури – основної, для конспектування, додаткової; 2) вироблення практичних навичок аналізу лексичних явищ; з цією метою до кожної теми подаються вправи та інші практичні завдання. Поточний контроль здійснюється шляхом опитування студентів на практичних заняттях, колоквіумах, під час виконання різних видів практичних завдань, а також контрольних робіт, які виконуються після вивчення кожного змістового модуля. Вивчивши курс лексикології, студенти повинні знати: – предмет, завдання й місце лексикології, фразеології та лексикографії серед інших мовознавчих дисциплін; – головні ідеї провідних українських і зарубіжних лексикологів; – аспекти й методи дослідження в лексикології; – основні ознаки слова та складові лексичного значення; – типи лексичних значень слів; – типи системного групування лексики; – диференціацію лексики української мови за різними ознаками; – основи української фразеології; – основні поняття лексикографії; – етапи становлення української лексикографії; – типи словників; – комп’ютерні технології в українській лексикографії. Студенти повинні вміти: – аналізувати наукові праці з лексикології, фразеології та лексикографії; – пояснювати лексичне значення слова і визначати семантичні компоненти (семи) в його структурі; – визначати типи лексичних значень за різними ознаками; – встановлювати парадигматичні та синтагматичні зв’язки слів; – характеризувати лексику української мови за різними ознаками; – визначати тип фразеологізмів; – аналізувати різні типи словників; – виконувати лексикологічний і фразеологічний аналіз. Методика організації роботи під час вивчення цього курсу складається з двох взаємопов’язаних частин: роботи викладача й роботи студента. Форми роботи викладача так і: – організація і проведення лекційних і практичних занять; – контроль за опрацюванням наукової літератури; – організація і проведення тестування; – консультування студентів; – проведення контрольних робіт; – організація і проведення іспиту. Форми роботи студента: – опрацювання теоретичного матеріалу; – читання і конспектування наукової літератури; – підготовка до практичних занять, колоквіумів, контрольних робіт; – складання тестових завдань, таблиць, схем; – підготовка до іспиту. навчальної дисципліни “Українська лексикологія, фразеологія та лексикографія” Лексикологія як наукова дисципліна. Предмет, завдання та її місце серед інших лінгвістичних наук. Лексикологія загальна, часткова, синхронна й діахронна, порівняльно-історична, контрастивна. Розділи лексикології: семасіологія, етимологія, ономасіологія, фразеологія, лексикографія. Слово як основна одиниця мови. Проблема визначення слова. Основні ознаки слова. Слово як двобічна одиниця. Лексичне значення слова, його складові. Лексичне і граматичне значення. Парадигматичні та синтагматичні відношення слів. Багатозначність слів. Поняття про полісемію. Однозначні та багатозначні слова. Семантична структура багатозначного слова. Лексико-семантичний варіант. Причини виникнення багатозначності. Види полісемії. Типи лексичних значень слів. Типи лексичних значень за відношенням до предмета: прямі й переносні. Види переносних значень: метафора, її види; метонімія, її види; синекдоха. Типи лексичних значень слів за ступенем семантичної мотивованості: немотивовані та мотивовані значення. Типи лексичних значень слів за відношенням до контексту: вільні та зв’язані значення. Види зв’язаних значень: фразеологічно зв’язані, конструктивно зумовлені, синтаксично зумовлені. Омоніми в українській мові. Пароніми. Поняття про омонімію й омоніми. Визначення лексичних омонімів. Основні типи лексичних омонімів. Міжмовні омоніми. Шляхи появи омонімів. Відмежування омонімії від полісемії. Паронімія в українській мові. Різновиди паронімів. Антоніми в українській мові. Поняття про антонімію й антоніми. Визначення лексичних антонімів. Типи антонімів. Стилістичне використання антонімів. Синоніми в українській мові. Поняття про лексичні синоніми Синонімічний ряд. Проблема класифікації синонімів. Шляхи творення синонімів. Види синонімів. Термінна лексика української мови. Поняття про термін. Основні риси термінів. Джерела формування термінолексики. Детермінологізація. Лексика української мови з погляду її походження. Споконвічно українська лексика. Запозичена лексика в українській мові: причини й передумови запозичення; освоєння іншомовних слів; типи запозиченої лексики за ступенем її освоєності; запозичення з конкретних мов. Слова-кальки. Слова-інтернаціоналізми. Активна і пасивна лексика сучасної української літературної мови. Лексика активного вжитку. Пасивна лексика вживання: неологізми, оказіоналізми, історизми, архаїзми. Лексика за сферою вживання. Загальнонародна лексика. Діалектна лексика. Спеціальна лексика: офіційна термінологія, професіоналізми, жаргонна лексика. Українська фразеологія. Поняття про фразеологізм. Основні ознаки фразеологізмів. Типи фразеологізмів. Джерела української фразеології. Стилістичне використання фразеологізмів. Українська лексикографія. Предмет лексикографії, основні поняття лексикографії. З історії української лексикографії. Типи словників. Енциклопедичні словники Тлумачні словники. “Словник української мови” в 11 томах і історія укладання, будова та обсяг словника, структура його словникової статті. Словники омонімів української мови. Словник паронімів. Словник антонімів. Словники синонімів. Перекладні словники. Словник іншомовних слів. Орфографічний словник. Орфоепічний словник. Словотвірний словник. Етимологічний словник української мови. Термінологічні словники. Фразеологічні словники. Історичні словники. Діалектні словники. Зворотні словники. Ономастичні словники. Частотні словники. Словники мови письменників. Короткий словник жаргонної лексики української мови. Сучасний стан лексикографічної роботи в Україні. Українська комп’ютерна лексикографія: стан розробки, проблеми, здобутки. програми навчальної дисципліни “Українська лексикологія, фразеологія та лексикографія”
СХЕМА ЛЕКСИКОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ 1. Записати слово в початковій формі. 2. Визначити: – слово однозначне чи багатозначне; – тип лексичного значення за відношенням до предмета: пряме чи переносне, вказати тип переносного значення; – тип лексичного значення за ступенем семантичної мотивованості: мотивоване чи немотивоване значення; – тип лексичного значення за відношенням до контексту: вільне чи зв’язане (конструктивно зумовлене, синтаксично зумовлене, фразеологічно зв’язане). 3. Характеристика слова: – за походженням: корінне чи запозичене; – за стилістичним критерієм: міжстильове (загальновживане), розмовне, книжне; – за забарвленістю: нейтральне чи емоційно забарвлене; – за соціально-територіальним критерієм: загальнонародне, діалектне, спеціальне; – за кількісним критерієм: активне, пасивне (історизм, архаїзм, неологізм);
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 74; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |