Праця й заробітна плата в бюджетних установах

П р а в о природокористування

ного окремого виду він має свою специфіку)» який у загальному охоплює:

— волевиявлення суб'єкта (як правило, це подання письмо­вого клопотання);

— отримання дозволу на спеціальне використання. Загаль­ний порядок отримання таких дозволів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. «Про Порядок ви­дачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержав­ного значення»¹;

— прийняття рішення про передачу у користування конкрет­ної частини природного об'єкта або укладення договору оренди;

— відведення частини цього об'єкта в натурі;

— при потребі отримання інших документів, зокрема пого­джень з відповідними державними органами.

Підстави припинення права природокористування закріп­лені галузевим законодавством і є загальними для різних видів користування та спеціальними для окремих видів, в залежності від об'єктів.

Загальними підставами припинення права спеціального при­родокористування є наступні:

— закінчення строку користування;

— припинення діяльності юридичної особи чи смерть гро-мадянина-користувача;

— добровільна відмова від користування об'єктом;

— використання природного об'єкта не за цільовим призна­ченням;

— невнесення плати за спеціальне природокористування;

— використання природних об'єктів у такий спосіб, що при­зводить до погіршення їх якості;

— вилучення (викуп) об'єкта для загальнодержавних по­треб.

У бюджетній сфері процес праці має такі особливості:

- бюджетні установи працюють у режимі п'ятиденного чи шестиденного тижня;

- бюджетні установи та організації, на яких погодинну оплату праці встановлено за рішенням Кабінету Міністрів, для оплати праці застосовують погодинний розмір мінімальної заробітної плати;

- для окремих категорій працівників ведеться сумарний облік відпрацьованого часу;

- результатом виконуваної роботи І часто не річ (продукція), а послуга (діяльність);

- праця носить переважно розумовий характер;

- у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.

Згідно із Законом України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати працівника установи залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна за робітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді погодинних тарифних ставок, тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Застосовуючи погодинні тарифні ставки, слід дотримуватись вимоги ст.З Закону про оплату праці. Згідно неї, при виконанні місячної норми праці заробітна плата має бути не нижче за мінімальну не тільки в годинному вимірі, але й у місячному.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

Вичерпний перелік основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат установлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Державним Комітетом статистики України 13.01.04 p. № 5.

Основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати складають Фонд оплати праці установи.

Держава згідно із Законом України "Про оплату праці" здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитеся оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога. У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" місячний розмір мінімальної заробітної плати для бюджетних установ закріплений на такому рівні: з 01.01.11р. - 941грн., з 01.04.11р. - 960 грн., 01.10.11р. - 985 грн., з 01.12.11р. - 1004 грн. При цьому в разі відпрацювання неповного робочого часу заробітна плата може бути меншою за мінімальну. Тому що в такій ситуації оплата праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (ст.56 Кодексу законів про працю).

Для бюджетних установ, на яких за рішенням Кабінету Міністрів України запроваджена погодинна оплата праці, погодинний розмір мінімальної заробітної плати закріплений на такому рівні: з 01.01.11р. — 5,66 грн., з 01.04.11р. - 5,77 грн., з 01.10.11р. - 5,92 грн., з 01.12.11р. - 6,04 грн.

Джерелом коштів на оплату праці працівників бюджетних установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 59; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!