Облік чисельності ш складу працівників І иикористаини робочої« часу

У бюджетних установах загальна чисельність та склад працюючих визначається штатним розкладом.

Штатний розклад - це перелік і кількіоть посад, затверджених вищою організацією. Для масоаих установ (шкіл, дитачих дошкільних закладів, лікарень, ВНЗ тощо) встановлені типові штати залежно від типу установи, обсягу роботи (кількості класів, ліжок, відвідувань поліклініки, обслуговуваного населенна і т. ін.).

Загальна чисельність фактично працюючих відповідно до штатного розкладу становить їх спискову (штатну) чисельність. У той же час для виконання окремих робіт тимчасово можуть залучатися працівники, що не перебувають у штаті установи і працюють за трудовою угодою. Таких працівників зараховують до неспискового (позаштатного) складу.

Облік персоналу бюджетних установ ведуть за професіями і спеціальностями. Оскільки бюджетні установи - це різні за своїм призначенням організації, то дуже різноманітним є і склад їх працівників (лікарі, вчителі, медсестри, інженери та ін.).

Залежно від виконуваних функцій персонал бюджетних установ поділяється так:

основні працівники (персонал основної діяльності), на яких покладено виконання головних функцій у відповідній бюджетній установі (педагогічний персонал, професорсько-викладацький склад, лікарі та ін.);

адміністративно-управлінський персонал, який забезпечує керівництво та раціональне функціонування установи (керівник установи, керівники відділів, заступники керівників тощо);

- допоміжний обслуговуючий персонал, який виконує функції обслуговування працівників перших двох категорій і сприяє кращому виконанню функцій установи в цілому (середній медперсонал, навчально- допоміжний персонал тощо);

- молодший обслуговуючий персонал (прибиральниці, санітарки тощо).

Працівники, що обіймають посади в державних органах влади та Тх апараті, є державними службовцями. При прийнятті на роботу вони складають присягу державного службовця і їм присвоюється відповідний ранг (з 1 по 15) у межах установленої категорії (з 1 по 7).

Оперативний облік наявності та складу персоналу установи веде відділ кадрів на підставі первинних документів типових форм, затверджених наказом Державного Комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 05.12.08 р. № 489:

До них належать:

№ П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу";

№ П-2 "Особова картка працівника";

№ П-3 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки";

№ П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)";

№ П-5 "Табель обліку використання робочого часу";

№ П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника";

№ П-7 "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)".

При прийнятті на роботу працівник подає до відділу кадрів оформлену відповідним чином трудову книжку, паспорт, довідержавна казначейська служба України про присвоєння ідентифікаційного коду, заяву, документ про освіту (Його засвідчену копію), довідержавна казначейська служба України про медичний стан майбутнього працівника (за вимогою установи) тощо. Після укладання трудового договору чи контракту у відділі кадрів на кожного працівника заводять особову картку, а на спеціалістів та керівних працівників - ще й особовий листок а обліку кадрів, до яких заносять анкетні та інші дані про трудову діяльність особи, прийнятої на роботу. Кожному працюючому присвоюють табельний номер, який зберігається за ним на весь час роботи в установі. У разі звільнення або переводу працівника в інший відділ його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років.

У зміцненні трудової дисципліни та підвищенні продуктивності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності явок на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи. Облік виходу на роботу та залишення роботи здійснюється за допомогою системи реєстрації, яка може бути:

перепусткова, за якої, коли працівник, прийшовши на роботу, здає свою перепустку, а після закінчення роботи отримує її. Черговий працівник реєструє час виходу на роботу і залишення роботи у спеціальному реєстрі;

рапортна, за якої контроль здійснюється на підставі рапорту працівника відділу про явку (неявку) працівників на роботу;

карткова, коли за допомогою контрольного годинника автоматично фіксується час прибуття на роботу в особовій картці працівника;

жетонна, коли реєстрація здійснюється за допомогою жетонів, на кожному з яких проставлено табельний номер працівника.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які знаходять відображення в "Табелі обліку використання робочого часу".

Табель обліку використання робочого часу (форма П-5) - поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу установи з відмітками навпроти кожного прізвища про використання працівником робочого часу протягом облікового періоду.

Табель ведеться окремо за категоріями,а в межах категорії працюючих- у порядержавна казначейська служба України табельних номерів або алфавітному порядержавна казначейська служба України. Заповнюгться табель працівником (табельником), якому доручено його

ведення.

У табель вносяться відомості про відпрацьований час, надурочні години, запізнення та неявки, причини яких позначаються умовними знаками. Розшифрування цих знаків наведено на лицьовому боці бланка.

У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, дозволені законом (відрядження, виконання державних обов'язків тощо), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не показують.

Установами на вибір застосовуються два способи ведення табелів:

Суцільна реєстрація - при цьому записуються всі виходи і невиходи на роботу;

Вибіркова реєстрація - при цьому відмічають тільки відхилення від нормального робочого режиму.

Табель складається за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць в одному примірнику. Записи в табель здійснюються на підставі належно оформлених документів з обліку особливого складу працівників: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення.

Належним чином оформлений табель обліку використання робочого часу підписується відповідальною особою (табельником) і керівником структурного підрозділу (служби) і у встановлений строк передається до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.

Нормальна тривалість робочого часу згідно з Кодексом Законів про працю (далі - КЗпП) не може перевищувати 40 годин на тиждень, але для деяких категорій працівників бюджетної сфери законодавчо встановлено скорочену тривалість робочого часу (викладачі, вчителі, лікарі та ін.), враховуючи підвищене інтелектуальне і нервове напруження їх праці

Для контролю за ефективністю та якістю праці в деяких бюджетних установах застосовують і нормування шляхом установлення обсягу робіт, який необхідно виконати в зазначений термін і на відповідному якісному рівні. Так, у вищих навчальних закладах для професорсько-викладацького складу в основу нормування покладено річне навчальне навантаження в академічних годинах, до якого включають: проведення лекцій, лабораторних, семінарських і практичних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виробничою і переддипломною практиками, керівництво дипломними роботами студентів тощо. На кожен вид робіт установлено норми в годинах. Для професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів встановлено 36-годинний робочий тиждень, протягом якого зазначена категорія працівників має виконувати всі види робіт, передбачені навантаженням (навчальну, методичну, науково- дослідну, виховну, організаційну) відповідно до індивідуального плану роботи.

Норма навантаження вчителів старших класів — 18 годин педагогічної роботи на тиждень (720 годин на рік), вихователів дошкільних дитячих закладів - 36 годин на тиждень. Тривалість робочого дня дільничного лікаря, що працює в лікарні, - 6,5 годин, а лікаря, зайнятого тільки прийомом, - 5,5 годин. Лікар-стоматолог повинен прийняти протягом однієї годили трьох пацієнтів і т. ін. Подібна практика нормування праці створює можливість не лише контролювати її кількість та якість, а й визначати нормативну потребу у працівниках відповідних професій та спеціальностей.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!