Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ 2. Організаційно-економічний аналіз експортної діяльності ПАТ «ПБК «радомишль» за 2009 -2011рр. 1 страница




ВСТУП

Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом сторіч вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами, що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім. У ході еволюції зовнішньоекономічні зв'язки переросли зовнішню торгівлю і перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин - світове господарство. Процеси, що відбуваються в ньому, торкаються інтересів усіх держав світу.

Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвинутих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності.

На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, об'єднань, підприємств. Як частина загальної структури народного господарства, зовнішньоекономічна діяльність впливає на удосконалювання внутрішньогосподарських пропорцій, розміщення і розвиток виробничих сил. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи. Ось чому ця тема актуальна сьогодні, коли все більша кількість підприємств залучається у ЗЕД і на їхньому шляху виникають безліч проблем.

Розділ 1. Теоретичні засади експортних операцій в Україні 1.1. Сутність і організація експортних операцій Серед різномаїтних форм зовнішньоекономічної діяльності історично першою та переважаючою є міжнародна торгівля, тобто міжнародний обмінпродуктами й послугами. За напрямком товарного потоку операції уміжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемосутність експорту. Експорт товарів – продаж товарів украінськими суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарськоїдіяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митнийкордон України. Таким чином, украінський суб'єкт зовнішньоекономічноїдіяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортнаоперація являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз закордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Дляпродавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець –пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть утретій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це будеекспортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту зіноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни -експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митногокордону держави. Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання прометод експорту. Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції. У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту: Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником іспоживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділзовнішньоекономічних зв'язків. Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу. Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствахвиправдано, якщо: - частка експорту велика в загальному обігу; - зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно; - випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажаноунікальна за своїми властивостями; - невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розуміввикористання; - на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічноїдіяльності. На кожному підприємстві експортні операції виконують спеціалізованіпідрозділи. У залежності від розміру підприємства і рівня йогоінтернаціоналізації можливі наступні формі організації експортноїслужби: - відділ збуту - використовується підприємством, якщо обсяг йогозовнішньоторговельних операцій незначний і основна частина продукціїреалізується на внутрішньому ринку; - экспортний відділ - створюється при збільшенні обсягу експортнихоперацій; - відділення закордонних операцій – створюється закордоном іпідпорядковує усі відділення у даній країні; - центральна контора - створюється дочірня експортна фірма; - спільні збутові компанії; Але незалежно від форми організації головною метою роботи експортної служби є експорт конкурентоспроможної продукції, що досягається шляхом виконання наступних функцій: - збір на підприємстві інформації про продукцію, підготовленої іпланованої на експорт; - складання калькуляції цін на експортну продукцію; - підготовка рекламних матеріалів; - аналіз інформації про експорт за попередні періоди; - аналіз відгуків про товари в кінцевих споживачів; - складання попереднього списку потенційних споживачів; - переписування з питань висновку контракту; - переговори за контрактом і його висновок; - пророблення і висновок угод з посередниками; - забезпечення упакування і транспортування; - виконання митних обов'язків; - забезпечення одержання платежу; - гарантійне і постгарантійное обслуговування. Першим етапом здійснення експортної операції є пошук контрагента івстановлення з ними контактів. Для експортера засобом встановленняконтактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції – оферти.При прямому методі торгівлі виникає визначена фінансова вигода, оскількискорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику,знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності відможливої несумлінності чи недостатньої компетенції посередницькоїорганізації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і вчасно на них реагувати. У той же час використання прямогометоду торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації іторгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки нескоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля впорівнянні з внутрішньої є більш ризикованої, що обумовленоекономічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різнихкраїнах, їхніми традиціями й звичаями, а також великими відстанями міжторговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, а іноді простонеобхідно використовувати посередників для проведення міжнароднихторгових операцій. Непрямий метод - вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників. Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб. Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними. Торгове посередництво містить у собі значне коло послуг, зокрема зпошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди,кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем,проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарівпри транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення

рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки,

здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій. Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення івисновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основнимиобов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і праввласності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару. 1.2. Законодавче регулювання експортних операцій в Україні Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, МіністерстваЗовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, щорегулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами,укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актамиУкраїни. По-перше основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльністі; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльністі; визначає коло суб'єктівзовнішньоекономічної діяльністі, їх права та обов'язки; дає перелікможливих видів зовнішньоекономічної діяльністі; законодавчо закріплюєрегулювання зовнішньоекономічної діяльністі; регулює економічнівідносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовимиорганізаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктівзовнішньоекономічної діяльністі; зумовлює відповідальність України якдержави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі при порушенні нимиЗаконів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, атакож визначає застосовувані до них санкції. Згідно з даним законом до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністіналежать: - фізичні особи, які мають цивільну правоздатність і дієздатність, атакож постійно проживають на теріторії України; - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійнемісцезнаходження на теріторії України; - об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб; - структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності; - спільні підприємства; - Україна в особі її органів; - інші держави та ін. Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законами України “Про митну справу в Україні” і “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України. Згідно з законом “Про митну справу в Україні” Україна як сувереннадержава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.Згідно з законом “Про Єдиний митний тариф”: Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, якимобкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територіюУкраїни або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф

України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

При укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати затверджені МіністерствомЗовнішньоекономічних Зв'язків “Положення про форму зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах. Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” і «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», а також Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютногорегулювання і валютного контролю” експорт є валютною операцією, боекспорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародномуобігу як засобу платежу. При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретаціїкомерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2000, згідно зякими існує 13 базисних умов постачання, які відрізняються заобов'язками, які несуть контрагенти. Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким прививезенні товару з митної території України ставка податоку на доданувартість дорівнює нулю; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Проподаток на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктомоподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку відреалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки(без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат навиробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції(робіт, послуг). Порядок квотування і ліцензування експорту визначає Декрет КабінетуМіністрів України “Про квотування і ліцензування експорту товарів(робіт, послуг)”, згідно з яким рішення про запровадження режимуліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається КабінетомМіністрів України за поданням Міністерства економіки України звизначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають підрежим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму; а такожщорічні Постанови “Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягаєквотуванню і ліцензуванню”. В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України “ Про страхування” Проти демпінгу використовується Указ Президента України "Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок". 1.3. Управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств Організаційні структури для управління експортними операціями: 1) Відділ збуту - діяльність на внутрішньому ринку сполучається з проведенням експортних операцій.2) Якщо немає коштів утримувати власну експортнуорганізацію - можна скористатися послугами відділу збуту іншихпідприємств. Такий експеримент оплачується через систему комісійнихнарахувань, хоча реалізація продукції здійснюється від іменіпідприємства-експортера зі зберіганням його торгової марки. 3) Спільний збут фірми - доцільно створення у філії акціонерних товариств або О.О.О., що забезпечить якісний управлінський вплив із боку материнського підприємства й оперативний розподіл прибули. Фірма практично купує товар у підприємств-фундаторів і реалізує його відповідно до домовленості від імені цих підприємств або під власною торговою маркою. При цьому, діяльність фірми націлена на одержання прибутку.4) В окремих випадках доцільно створювати експортні асоціації - вони існують на засоби фундаторів (по фінансовій вартості або у відсотках від прибутку), свою діяльність засновують не на одержанні прибутку для власних цілей, а з метою обгрунтованого поділу між підприємствами-фундаторами.5) Певні договірні зобов'язання з крупними фірмами, наприклад, на основіфранчайзинговых договірних відношень. (Макдональдс - відчисляє щомісяцяу виді гонорарної плати 3% від суми прибутку, рентні платежі - 8,5%, атакож 4% за рекламу). 6) Використання іноземних представників на основахдоговору про визначені послуги. Вони є службовцями МП, що знаходяться на повному його забезпеченні, і можуть мешкати в країні збуту або в країні,де розміщена материнська компанія. (У останньому випадку представникповинен постійно їздити в країну збуту). Оплата праці - у відсотках відобсягу реалізації або від прибутку в процентному відношенні попрогресивній або регресивній ставці, із фіксованою або плаваючоюмінімальною зарплатою і т.п.). Закордонні представництва можуть мативизначений штат (секретар, референт, програміст і т.д. (4-8 чоловік,значні компанії - 50 і більш людина).7) Роз'їзні агенти - комівояжери - виступають від імені підприємства, забезпечують одержання замовлень від потенційних покупців на основі демонстрації зразків товарів. Оплата праці - відрядна, погодинна або комісійна.8) Вмонтований експортний відділ - підпорядковується віце-президенту по ЗЕД. Вмонтований експортний відділ входить до складу служби збуту підприємства і здійснює тільки експорт продукції материнської компанії, а дочірні підприємства займаються збутом самостійно в країнах базування (підпорядковуються безпосередньо вищому керівництву материнської компанії). Поруч з умонтованим експортним відділом інші служби комерційного аппарату вирішують проблеми упаковки і транспортування експортної продукції, страховки, рекламного забезпечення, технічного обслуговування, фінансово-юридичного забезпечення, обліку і т.д.9) Спеціальний експортний відділ («Міжнародний відділ», «Відділ міжнародної торгівлі», «Зовнішньоекономічний відділ» і т.д.) підпорядковується віце-президенту по зовнішньоекономічних зв'язках і самостійно вирішує всі питання, пов'язані з експортом товарів. Функціонує в достатньо автономному режимі. Може бути побудований по:- Функціональному принципу (доцільно виділяти сектори замовлень, розрахунків, маркетингових досліджень, реклами і т.п. Робота виконується незалежно від групи товарів, країни реалізації і т.д.)- Товарному(якщо фірма здійснює багато експортних операцій у багатьох країнах. При цьому створюються сектори, що виконують усі види робіт, пов'язаних з експортом конкретного товару або групи товарів)- Територіальному принципу(Сектори спеціальних експортних відділів закріплюються за конкретними країнами (групами країн) і виконують усі види робіт, пов'язаних з експортною діяльністю, незалежно від номенклатури товару).

2.1. Загальна характеристика підприємства

Основною площадкою корпорації «Рідна Марка» є ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", розташований у 70-ти кілометрах від Києва.

Історія цієї колись маленької пивоварні бере свій початок з 1886 року. Засновано її було братами-чехами Гнатом і Франком Альбрехтами. Радомишль став ідеальним місцем для заснування пивоварної справи - м'яка вода, ячмінь і хміль, що вирощувався місцевими селянами, найчистіше екологічне середовище й працьовитий люд. Пивоварня досить швидко набрала обертів, і про радомишльське пиво почали складати легенди. Спочатку тут виробляли, переважно, чеський сорт - класичний Pilsen, а згодом почали освоювати інші популярні у світі сорти - "Віденське", "Бок-Бірс", "Мюнхенське" - та розробляти свої власні рецептури: "Українське", "Оксамитне", "Богданові шляхи", "Володимирське особливе".

Кілька років тому молода й амбітна управлінська команда групи компаній "Рідна Марка" ухвалила сміливе та історичне для Радомишльської пивоварні рішення: налагодити в Україні виробництво популярного в усьому світі оригінального пива - пшеничного пива баварського типу Weissbier. При цьому ціллю компанії було представити українському споживачеві еталонний смак справжнього баварського Weissbier, а не просто нефільтрованого пива з використанням пшеничного солоду. Тому й ідея виробництва була привезена з Баварії. Проаналізувавши різні можливості виробництва пшеничного пива в Україні, в тому числі й розлив пива на вже існуючих виробничих потужностях, керівництво групи компаній "Рідна Марка" дійшло висновку щодо доцільності будівництва нового спеціалізованого комбінату, оскільки на звичайному заводі, нехай навіть чудово оснащеному, зварити оригінальне пшеничне пиво, дотримуючись оригінальної технології, просто неможливо.
У 2001 році розпочався новий етап у розвитку ПБК "Радомишль" - завод став основною виробничою базою групи компаній "Рідна Марка". В 2001 - 2003 рр. тут було збудовано відразу 2 унікальних за своїми технічними характеристиками комплекси: з виробництва оригінального пшеничного пива та натуральної сокової продукції.

Радомишльський пиво-безалкогольний комбінат був обраний базовою площадкою невипадково: саме він ідеально підходив для настільки незвичайного проекту - чудове розташування, ідеальне екологічне середовище та, що дуже важливо, славна історія, якою були просякнуті навіть стіни цього заводу.

Комплексна модернізація виробництва та залучення до співпраці відомих німецьких пивоварів дозволили ПБК "Радомишль" не тільки істотно збільшити обсяги випуску продукції, але й повернути собі високий авторитет на вітчизняному ринку. Сьогодні ПБК "Радомишль" є ультрасучасним підприємством, гордістю українського пивоваріння - підприємством, що не поступається найкращим європейським пивним заводам. Більше того, в 2004 р. тут було зварено пиво - Weissbier "Пшеничне Еталон", - яке вперше в історії України було визнане найкращим у світі та одержало в своєму класі Золоті медалі обох найпрестижніших конкурсів пива: американського World Beer Cup®-2004 та європейського Brewing Industry International Awards-2004.

Рис. 2.1. Нагороди ПАТ «ПБК «Радомишль»

 

На даний момент усі виробничі потужності ПБК "Радомишль" пройшли міжнародний аудит якості та отримали офіційне підтвердження відповідності виробництва міжнародним стандартам ISO. Процес водопідготовки, що включає в себе високотехнологічну фільтрацію, має 8 ступенів очищення, а контроль якості вхідної сировини та готової продукції здійснюється в новітній лабораторії, все обладнання якої офіційно атестовано в Україні.

Сьогодні на ПБК "Радомишль" виробляються:

· Оригінальне нефільтроване пшеничне пиво баварського типу Weissbier ТМ "Пшеничне Еталон".

· Легке світле пиво ТМ "Kristall".

· Натуральне ячмінне пиво ТМ "Радомишль", відновлене за класичними рецептурами.

· Серія "Пиво Радомишльської пивоварні" - серія з 3-х сортів світової класики пива.

· Натуральні соки та нектари ТМ "Мрія"

· ТМ "Морс Лісова Ягода" - унікальна група сокомістких напоїв зі свіжих лісових ягід.

Завод є юридичною особою і має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банків України та за її межами, печатки, штампи, бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, інші реквізити. Товариство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, послуги та необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку. Підприємство ПАТ «ПБК «Радомищль» самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва. Реалізація продукції здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, у випадках передбачених законодавством України - за державними регульованими цінами. Фірма сплачує платежі в бюджет згідно чинного законодавства України. Порядок використання доходу, що залишається після сплати податків та інших платежів в бюджет визначають збори Учасників фірми. Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці в порядку і розмірах, що не суперечать чинному законодавству.

Джерелами формування майна товариства є:

­ грошові та матеріальні внески учасників;

­ доходи одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

­ придбання майна іншого підприємства, організації, безоплатні або благодійні внески організацій, підприємств, громадян;

­ доходи від цінних паперів;

­ інші джерела не заборонені законодавством.

Завод здійснює оперативний та бухгалтерський облік своєї діяльності, веде статистичну звітність.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається чинним законодавством України. Службові особи фірми за перекручення державної звітності несуть установлену законодавством дисциплінарну, матеріальну, кримінальну відповідальність.

Одним з ключових стратегічних завдань розвитку товариства є завоювання та стабільне утримання лідерських позицій на українському ринку, а також поступове виведення продуктів власного виробництва на закордонні ринки. Провідні бренди товарства - соки та нектари "Мрія", пиво "Пшеничне Еталон" і "Kristall" - користуються заслуженою довірою та популярністю серед споживачів у всіх регіонах країни та входять у 6-ку лідерів у своїх ринкових сегментах і нішах. При цьому «ПАТ «ПБК «Радомишль» залишається единим вітчизняним виробником пшеничного пива.

 

2.2. Аналіз господарчо-виробничої діяльності «ПАТ «ПБК «Радомишль» за 2009-2011рр.

 

Аналіз реалізації товарів основний вид діяльності для підприємства роздрібної та оптової торгівлі проводиться щомісяця, щокварталу, кожне півріччя, щороку. У процесі його фактичні данні порівнюють з плановими, за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту.

Аналіз загального обсягу та складу доходів торговельного підприємства (табл.2.1.) На цьому етапі аналітичної роботи визначається загальний обсяг доходів підприємства, його абсолютна та відносна зміна порівняно з попереднім періодом, аналізується склад доходів, тобто питома вага окремих джерел формування доходів в їх загальному обсязі від реалізації, іншої реалізації, позареалізаційних операцій тощо.

В таблиці наведенні дані, що до загального обсягу та складу доходів підприємства, в ній можна спостерігати тенденцію з 2007-2011 роки зміну обсягів доходів підприємства від операційної діяльності. Також спостерігаються наявні збитки які відображенні в (табл. 2.1) логічно буде сказати про значне зниження ефективності операційної діяльності.

Але є показники про збільшення тенденції нарощування товарообороту який проявився в період з 2006-2010 роки по яких і був наведений показник в таблиці. Обсяг товарообороту або загальний дохід від реалізації товарів прогнозується на основі матеріалів аналізу фактичного товаро­обороту за останні 5 років з врахуванням маркетингових досліджень на ринку товарів і послуг, чинного законодавства з оподаткування та ціноутворення.

А також фінансову звітність розміщено в додатках А, Б за 2010-2011 роки та баланс В,Д за період 2010-2011 років.

 

Таблиця 2.1. Показники операційної діяльності ПАТ «ПБК «Радомишль» за 2007-2011рр.

Показник 2007р. 2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2007 від 2011рр.
Виручка від реалізації,тис.грн 902,6 396,2 2428,4 2549,3 2468,2 +1565,6
ПДВ,тис.грн. 150,4 66,0 404,7 424,9 411,4 +261,0
Чистий дохід, тис.грн. 752,2 330,2 2023,7 2124,4 2056,8 +1304,6
Собівартість реалізованих товарів,тис.грн. 635,2 526,9 1979,8 2189,3 2069,4 +1434,2
Прибуток від операційної діяльності,тис.грн. +117,0 -196,7 +43,9 -64,9 -12,6 -129,6
Рентабельність операційної діяльності,%% 15,5 - 2,17 - - -15,5

 

За даними таблиці 2.1 можна зробити висновки про зниження ефективності операційної діяльності підприємства, про що свідчить наявність збитків, а відповідно – і відсутність рентабельності у 2008р. порівняно з 2007р. Проте спостерігається тенденція нарощування обсягів товарообороту за період 2009 -2011рр., особливо стрімкий злет відчувся у 2009 році, майже в три рази.

Аналіз обсягу та джерел формування валового доходу торговельного підприємства наведено в (табл. 2.2.)

Використання валового доходу як основного узагальнюючого показника ефективності дає змогу визначити реальний економічний ефект, котрий отримується від діяльності підприємства. Переваги показника валового доходу полягають у тім, що в ньому найбільш реально відбито таку важливу сторону діяльності, як підвищення продуктивності праці.

 

Таблиця 2.2 Показники валового доходу ПАТ «ПБК «Радомишль».

Показники 2009р. Структура, % 2010р. Структура, % 2011р. Структура, %
Чистий дохід від реалізації, тис.грн 2023,7   2124,4   2056,8  
В т.ч.  
реалізація товарів, тис.грн. 1732,3 85,6 1737,8 81,8 1663,9 80,9
дрібний опт 250,9 12,4 327,1 15,4 343,5 16,7
операції з тарою,тис.грн 10,1 0,5 27,6 1,3 22,6 1,1
операції з переміщенням товару,тис.грн 4,05 0,2 23,4 1,1 8,2 0,4
платні послуги, тис.грн 6,05 0,3 8,5 0,4 18,5 0,9

 

З таблиці 2.2 видно, що найбільшу питому вагу на протязі 2009-2011 рр. займає в структурі чистого доходу реалізація товарів –більше 80%, проте поступово йде нарощування дрібного опту на підприємстві, що свідчить про налагодження каналів збуту та роботу через посередників. Також варто відмітити збільшення вартості наданих платних послуг майже вдвічі порівняно з 2009 роком.

Аналіз виконання плану реалізації продукції наведено в (табл. 2.3)

В таблиці наведенні данні по кожному із чотирьох кварталів. З них видно що третій та читвернтий квартал є найбільш не результативними що вказує на зменшення попиту продукта.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 246; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.