Список рекомендованої літератури

1. Бойцова Л.В. Ответственность государства за ущерб, причи­неними гражданам в сфере правосудия: генезис, сущность, тенден-ции развития: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.02, 12.00.09 / НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при ген. прокуратуре РФ. - М., 1995. - 43 с.

2. Маркова М.Г. Проблеми возмещения вреда, причиненного незаконними действиями органов дознания, предварительного следствия, прокуратури и суда // Юрид. мьісль. - 2002. - № 2. - С. 39-47.

3. Ніжинська І.С. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в системі орга­нів внутрішніх справ України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. -К., 2003. -16 с.

4. Чернов В.М. Возмещение вреда, причиненного юридическим лицам незаконними действиями (бездействием) правоохранитель-ннх органов // Цивилистические исследования. - Вьш. 1. - М.: Статут, 2004. - С. 270-283.

§ 7. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину

Конституцією України (ст. 55) кожному гарантовано право на судовий захист від протиправних посягань на честь і гідність, жит­тя і здоров'я, особисту свободу і майно. Кожна особа, яка потерпіла від злочину, має право звернутися до суду з позовом до порушника її прав про відшкодування завданої шкоди. Про шкоду, завдану злочином, може йтися лише тоді, коли по справі винесено обвину­вальний вирок суду, який набрав законної сили.

^^™-^Д^~о_в1РН,_ЗОІОВ,_здння

Однією з особливостей делікту з відшкодування шкоди фізичній особі, яка постраждала від злочину, є те, що з таким позовом може звернутися не будь-хто, а тільки потерпілий від злочину або особа, яка має право діяти від його імені. Порядок визнання особи потер­пілою встановлено кримінально-процесуальним законодавством. Пленум Верховного Суду України звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду¹.

Якщо при призначенні справи до судового розгляду буде встанов­лено, що будь-хто з осіб, які постраждали від злочину, не визнаний потерпілим у стадії досудового слідства, суддя своєю постановою, а суд ухвалою мають визнати таку особу потерпілою по справі і пові­домити її про це.

Вирішуючи питання про визнання особи потерпілою, суд має з'ясувати, яку конкретно шкоду їй завдано злочином (моральну, фізичну чи майнову), і вказати про це в ухвалі. Особу, якій завдано майнової шкоди і яка пред'явила вимогу про відшкодування збит­ків, необхідно одночасно визнавати цивільним позивачем та забез­печити їй всі передбачені законом права як потерпілого та цивіль­ного позивача.

Потерпілий може також звернутися з позовом про відшкодуван­ня шкоди, завданої йому злочином, у порядку, передбаченому ци­вільно-процесуальним законодавством України, уразі, якщо він з будь-яких причин не зміг заявити такий позов у процесі розгляду кримінальної справи.

У разі, коли внаслідок злочину настала смерть потерпілого, пра­во на відшкодування шкоди мають його родичі, які в установленому законом порядку повинні визнаватися потерпілими.

У законі зазначено вичерпний перелік близьких родичів (згідно з п. 11 ст. 32 Кримінально-процесуального кодексу України ними

РОЗДІЛ 2. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

є батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки). Інші особи не можуть визнаватися потерпілими по цих справах.

В інтересах малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб мо­жуть звертатися до суду їх батьки, опікуни, піклувальники або представники установ та організацій, під опікою чи піклуванням яких перебувають ці особи. Представником потерпілого може бути адвокат.

Позивачем у справі про відшкодування шкоди, завданої злочи­ном, може бути заклад охорони здоров'я, в якому лікувався потер­пілий від злочину (ст. 1206 ЦК України). Позивачем може висту­пати також юридична особа, держава, територіальна громада.

Відшкодовувати шкоду, як правило, повинна особа, яка вчи­нила злочин, завдавши цим шкоду потерпілому, а у встановлених законом випадках таке відшкодування може покладатись і на ін­ших осіб. Так, відповідно до ч. 2 ст. 1206 ЦК України, якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на ліку­вання потерпілого відшкодовуються особами, визначеними ст. 1178 і 1179 ЦК України.

Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок зло­чину, у встановленому законом порядку може відшкодовуватися також державою.

У ЦК України вперше введено норми (ст. 1177, 1207), які покла­дають на державу обов'язок такого відшкодування.

У ст. 1177 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується держа­вою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

А згідно зі ст. 1207 ЦК України, держава повинна відшкодову­вати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину. Таке відшкодування також може мати місце тільки тоді, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Отже, держава зобов'язується відшкодовувати майнову шкоду. Про відшкодування моральної шкоди в зазначених нормах не йдеться. Проте передбачене ст. 1177, 1207 ЦК України накладення на державу відшкодування шкоди потерпілому від злочину поки що

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ є обов'язком на майбутнє. Доти, доки не прийнято спеціального закону, в якому будуть встановлені умови та порядок відшкодуван­ня державою майнової шкоди потерпілому, зазначені норми не мо­жуть бути застосовані.

У разі, якщо шкода була завдана злочином, вчиненим декіль­кома особами, то всі вони є солідарними боржниками (ч. 1 ст. 1190 ЦК України). Але на підставі ч. 2 даної статті за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шко­ди, у частці відповідно до ступеня їх вини.

Специфікою відповідальності за шкоду, завдану вчиненням зло­чину, є неможливість зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища (ч. 4 ст. 1193 ЦК України).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 38; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!