Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності

Поняття та загальна характеристика договору. За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелекту­альної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк (ч. 1 ст. 1112 ЦК України).

Істотними умовами договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності є: предмет

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

договору, строк створення об'єкта права інтелектуальної власності, способи та умови його використання, ціна. Умови договору, що об­межують право творця на створення інших об'єктів права інтелек­туальної власності в майбутньому, є нікчемними.

Предметом договору про створення за замовленням і викори­стання об'єкта права інтелектуальної власності є твори літератури, науки, мистецтва та інші об'єкти права інтелектуальної власності.

Залежно від предмета розрізняють такі види договорів про ство­рення за замовленням та використання: літературних, музичних, аудіовізуальних творів, творів архітектури та образотворчого ми­стецтва тощо.

Особливістю договору про створення за замовленням і викори­стання об'єкта права інтелектуальної власності є відсутність об'єк­та договору на момент його укладання. Твір літератури, науки, мистецтва або інший об'єкт права інтелектуальної власності ство­рюється автором за замовленням іншої сторони.

У зв'язку з цим, часто виникає проблема розмежування цього договору з договором підряду. Близькі за своєю юридичною при­родою, названі договори різняться за предметом та розподілом прав сторін. Так, предметом договору підряду є результат звичайної, не-творчої роботи, в той час як договору замовлення - твір або інший об'єкт права інтелектуальної власності. У результаті виконання до­говору підряду замовник набуває повного обсягу прав на створений підрядником предмет, в той час як у автора створеного твору зали­шаються особисті немайнові права на нього.

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності слід відрізняти і від трудового до­говору, укладеного між автором та роботодавцем. В останньому ви­падку створення твору входить до кола трудових обов'язків автора, що зумовлює відповідний розподіл прав на створений об'єкт права інтелектуальної власності. Так, відповідно до ст. 429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, ство­рений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать праців­никові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених зако­ном, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник. Майнові права інтелектуальної

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юри­дичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Права та обов'язки сторін договору про створення за замов­ленням та використання об'єкта права інтелектуальної власності. Чинне законодавство України у сфері інтелектуальної власності не регламентує змісту договорів даного роду, роблячи його прерогати­вою сторін. Враховуючи викладене, а також значну кількість видів такого роду правочинів, їх взаємність (обов'язки однієї сторони від­повідають правам іншої), наведемо приблизний перелік обов'язків творця та замовника, вироблений практикою.

Творець має такі основні обов'язки:

1) створити особисто визначений у договорі об'єкт права інте­лектуальної власності;

2) у встановлений строк передати створений об'єкт замовнику;

3) змінити твір, відповідно до зауважень замовника, висунутих при його прийнятті;

4) брати участь у підготовці твору до використання;

5) не передавати право на використання твору третім особам, якщо договором передбачена передача виключних прав ав­тора.

Замовник зобов'язаний:

1) прийняти створений відповідно до умов договору об'єкт пра­ва інтелектуальної власності;

2) використовувати твір чи інший об'єкт права інтелектуальної власності протягом встановленого строку та відповідно до умов договору, не порушуючи при цьому особистих немай-нових прав автора;

3) сплатити автору визначену договором винагороду;

4) не передавати право на використання твору третім особам, якщо договором не передбачено інше.

Зі змістом договору про створення за замовленням та викори­стання об'єкта права інтелектуальної власності тісно пов'язана проблема розподілу між творцем та замовником права інтелек­туальної власності на створений об'єкт. Відповідно до ч. 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності становлять особисті

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

немайнові (право авторства, право на авторське ім'я тощо) та май­нові права інтелектуальної власності (виключне право на викори­стання твору). Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта (у випадках, передбачених законом, окремі особисті немай­нові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть нале­жати замовникові). Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

З наведеного вище загального принципу розподілу права інте­лектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, є ви­нятки. Так, при створенні за замовленням твору образотворчого мистецтва (картини, скульптури, гравюри тощо) майнові права інтелектуальної власності на твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором (ч. З ст. 1112 ЦК України).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!