Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ

Список рекомендованої літератури

1. Безклубий І. До питання про юридичну природу договору факторингу // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 3.-С. 89-91.

■—мі

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

2. Внукова Н.Н. Факторинг в рьіночной зкономике. - Харьков Бизнес Информ, 1997. - 158 с.

3. Новоселова ЛА. Сделки уступки права (требования) в ком мерческой практике. Факторинг. - М.: Статут, 2003. - 494 с.

4. Чапічадзе Я.О. Договір факторингу: Автореф. дис.... канд юрид. наук: 12.00.03 / Ун-т внутр. справ. - X., 2000. - 18 с.

ГЛАВА 21. ДОГОВОРИ ЩОДО РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Інститут права інтелектуальної власності є одним з найважли­віших інститутів цивільно-правової науки. Охороняючи духовні цінності нашого народу, він створює правові підстави регулювання суспільних відносин, які виникають у процесі творчої та науково-технічної діяльності людей. Так, відповідно до чинного законодав­ства України створення творів літератури, науки та мистецтва, ви­находів, корисних моделей, промислових зразків тощо є підставою для виникнення у їх автора комплексу особистих немайнових та майнових прав на результат своєї творчої праці.

Право інтелектуальної власності на твори літератури, науки та мистецтва (авторське право) виникає в автора автоматично, без ви­конання будь-яких формальностей, з моменту створення твору. На відміну від авторського права, момент виникнення права інтелек­туальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зраз­ки (патентного права, або права промислової власності), супрово­джується проходженням процедури реєстрації зазначених об'єктів у відповідних державних органах.

Правомірно набуте авторське або патентне право може переда­ватись іншим особам на підставі договору (слід акцентувати увагу на тому факті, що відчужуватися можуть лише майнові права авто­ра, особисті немайнові авторські права, за окремими винятками, є невідчужуваними). Відповідно до ст. 1107 ЦК України розпоря­дження майновими правами інтелектуальної власності може здійс­нюватися на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної влас­ності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

4) договір про передання виключних майнових прав інтелекту­альної власності;

5) інший договір щодо розпорядження майновими правами ін­телектуальної власності.

Договори щодо розпорядження майновими правами інтелекту­альної власності є двосторонніми (правами та обов'язками наділені обидві сторони договору: суб'єкт права інтелектуальної власності та особа, яка виявляє бажання використовувати об'єкти авторського чи патентного права); консенсуальними (договір вважається укла­деним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами), від-платними (обов'язку однієї сторони вчинити певні дії відповідає обов'язок іншої сторони).

Істотними умовами договору щодо розпорядження майнови­ми правами інтелектуальної власності є: предмет (об'єкт права інте­лектуальної власності, права щодо використання якого передають­ся за договором; конкретні права, що передаються; способи використання зазначеного об'єкта тощо), ціна (плата за викори­стання об'єкта права інтелектуальної власності) та строк (період у часі, протягом якого діє договір). Крім того, за власним бажанням сторони можуть включити у договір й інші умови, без досягнення згоди за якими договір не буде вважатись укладеним.

Сторонами договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності є суб'єкт права інтелектуальної власності (ліцензіар, автор тощо) та особа, яка виявила бажання використо­вувати об'єкт права інтелектуальної власності (ліцензіат, замовник тощо).

Сторонами даного договору можуть бути як фізичні особи, які досягли 14 років, так і юридичні особи (незалежно від форми влас­ності та місцезнаходження).

Форма договорів щодо розпоряджання майновими правами інте­лектуальної власності є письмовою. У разі недодержання письмової форми дані договори є нікчемними. Проте законом можуть вста­новлюватись випадки, в яких договори щодо розпоряджання май­новими правами інтелектуальної власності можуть укладатися усно (ч. 2 ст. 1107 ЦК України).

Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелекту­альної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації,

__________________ РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗ АННЯ

хоча вона може бути здійснена на вимогу однієї із сторін у порядку, встановленому законом. Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зок­рема на право звернення до суду за захистом своїх прав.

Розглянемо особливості окремих договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

§ 2. Окремі види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!