Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту

Випромінювання поділяється на: іонізуюче, ультрафіолетове, електромагнітне, лазерне.

Діючи на шкіру, іонізуюче випромінювання викликає опіки або сухість, випадіння волосся, під час дії на очі — катаракту. Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та методами:

ізоляцією або захищенням джерел випромінювання за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів;

обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно небезпечній зоні;

відділенням робочого місця від джерел випромінювання;

використанням дистанційного керування;

застосуванням приладів сигналізації і контролю;

використанням засобів індивідуального захисту.

Виділяють наступні засоби захисту від ультрафіолетового випромінювання:

екранування джерел випромінювання;

загородження робочих місць щитами, ширмами, спеціальними кабінами;

застосування індивідуальних засобів захисту (спецодягу, спецвзуття, захисних окулярів, рукавиць).

Електромагнітне випромінювання — це процес утворення віль­ного електромагнітного поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються. Його головними джерелами є телевізійні передачі та радіолокаційні станції, пристрої сотового й інших видів радіозв’язку, високовольтні мережі електропередач, комп’ютерна техніка тощо.

Захист від електромагнітного випромінювання здійснюється за такими напрямами:

завдяки дистанційному контролю і керуванню в екранованому приміщенні.

організаційними заходами (проведенням дозиметричного контролю, медичних оглядів, додатковою відпусткою, скороченням робочого часу);

застосуванням засобів індивідуального захисту (окулярів, шоломів, рукавиць, спеціального взуття, спецодягу).

3.8. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей
на ефективність праці

Для економічної оцінки впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці необхідно проаналізувати низку показників по цеху, дільниці, робочому місцю до і після вжиття заходів, спрямованих проти їх негативного впливу. Такими показ­никами є:

випуск продукції за зміну;

середня тривалість виконання основної виробничої операції;

питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу;

питома вага допоміжного часу в оперативному часі;

частка втрат робочого часу в змінному фонді робочого часу;

питома вага бракованої продукції в загальному випуску.

На основі перелічених показників можна розрахувати вплив виробничих шкідливостей на ефективність праці. Так, коефіцієнт впливу зниження шуму на ефективність праці за показниками (випуск продукції, питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу), величини яких зростають після вжиття заходів, визначається за допомогою формули:

а за показниками (витрати часу на операцію, процент браку), чис­лові значення яких повинні зменшитися при зниженні, наприклад, шуму, — за формулою:

де а ₁ — величина показника після вжиття заходів;

а ₀ — величини показника до вжиття заходів.

Загальний коефіцієнт впливу шуму на ефективність праці

де — відповідні показники.

Можливе зростання продуктивності праці за рахунок зниження шуму визначається за формулою:

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА
ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО
ТРАВМАТИЗМУ

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 42; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!