Структура державної податкової служби України

РОЗДІЛ 2

РОЗДІЛ 1

ВСТУП

Податкова система як один із важливих атрибутів держави формується і розвивається із становленням державності. Аналіз становлення та розвитку системи оподаткування, її проблеми і шляхи удосконалення сьогодні заслуговують на особливу увагу.

В житті кожного суспільства має підтримуватись баланс між окремою людиною і державною машиною. Більше того, суспільство розвивається тим успішніше, чим краще збалансовані відносини особистості і держави. І, навпаки, якщо превалюють інтереси тієї чи іншої сторони, в суспільстві починається загнивання, наростають руйнівні і дестабілізуючи елементи.

Для нормальної життєдіяльності людині потрібно задовольняти потреби у певних благах, і щоб їх отримати, люди працюють, створюючи матеріальні, інтелектуальні, духовні та інші цінності. Проте людина не може існувати поза суспільством і державою, а тому індивідуум мусить частину створеного ним багатства віддавати державі, яка за це бере на себе зобов'язання задовольняти певну суму потреб кожного індивідуума та здійснювати соціальні функції: забезпечувати соціально незахищені верстви населення - пенсіонерів, інвалідів, дітей; утримувати атрибути держави (армію, міліцію, владні структури тощо) та інституції зовнішніх відносин і безпеки; підтримувати гуманітарні галузі - культуру, освіту, охорону здоров'я тощо.

Витрати на названі цілі притаманні будь-якому суспільству. Але забезпечити їх можна лише за рахунок частини багатства, створеного людьми. Чим більше людина вироблятиме, тим більша грошова маса доходу припадатиме на податкову ставку, яку вона має сплачувати.

Найважливішим механізмом підтримання балансу між інтересами людини і державної машини є податкова система - система збирання податків. Саме вона формує економічну частину балансу суспільства "людина - держава", забезпечуючи існування як державної машини, так і задіяних у ній індивідуумів.

Актуальність обраної для написання теми курсової роботи становить той факт, що як переконує світовий досвід, ефективність оподаткування залежить від раціональної побудови податкової системи і рівня організації податкової служби в державі. Із поєднанням цих факторів проявляється об'єктивність і суб'єктивність системи оподаткування.

Об'єктивність — через те, що раціо­нально побудована податкова система дає змогу ефективніше використовува­ти об'єктивні функції податків, а суб'єктивність — через те, що існування по­даткової системи означає наявність податкової служби, з допомогою якої держава проводить свою суб'єктивну діяльність у сфері оподаткування. При­чому ці фактори тісно взаємопов'язані, тому суттєві зміни принципів побудо­ви податкової системи супроводжуються перебудовою організації роботи по­даткової служби.

Певна робота в галузі оподаткування проводилася в Україні ще за радян­ських часів, коли податкова система була замінена системою платежів до бюджету, яка контролювалася відповідними органами.

Робота щодо держав­них доходів у Міністерстві фінансів СРСР була покладена на Управління дер­жавних доходів. У міністерствах фінансів союзних республік працювали уп­равління державних доходів, а в міністерствах фінансів АРСР, крайових, обласних і міських фінансових органах — відділи державних доходів.

Управ­ління і відділи виконували функції, пов'язані з організацією роботи щодо державних доходів на відповідній території, а також контролювали правиль­ність нарахування платежів і виконання зобов'язань перед бюджетом.

Метою роботи стало вивчення питань – етапів розвитку Державної податкової служби України, Державної податкової адміністрації, податкової міліції, досвіду зарубіжних країн з питань контролю за справлянням податків, пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв податкової служби.

Для досягненя мети мною були проаналізовані численні нормативно-правові акти, а також наукова та монографічна література по предмету роботи. Зокрема, можна назвати хоча б окремі праці: Вурлакова Л.В. “Система налогообложения: (отечественный й зарубежный опыт)”, Геги П.Т., Доля Л.М. “Основи податкового права”, Криницкого И.Е., Кучерявенко Н.П. “Налоговое право”, Федосова В.М. “Податкова система України”, Поддєрьогіна А.М. “Податкова система України на шляху розвитку”, Стояна В.І. “Удосконаленя податкової системи України” та ряд інших.

Дана робота розкривається у наступній структурі: розділі 1 “Етапи розвитку Державної податкової служби України”, розділі 2 “Державна податкова адміністрація”, розділі 3 “Податкова міліція”, розділі 4 “Досвід зарубіжних країн з питань контролю за справлянням податків”, розділ 5 “Пiдготовка, перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв податкової служби”.

СУТЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДПС УКРАЇНИ

Початок діяльності Державної податкової служби України розпочинається з липня 1990 року, саме тоді відбулося створення податкової служби України як підрозділу Міністерства фінансів України, який мав відповідати за адміністрування надходжень до Державного бюджету.

Формування структури податкової служби України започатковано постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 квітня 1990 року №74 „Про створення державної податкової служби в Українській РСР". Саме цим документом регламентовано створення 1 липня 1990 року державної податкової служби в системі Міністерства фінансів УРСР.

Забезпечити цю роботу зобов'язані були Міністерство фінансів УРСР і виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів. Державна податкова служба складалась із Державної податкової інспекції Міністерства фінансів УРСР та державних податкових інспекцій в областях, містах і районах. Податкові інспекції підпорядковувались інспекціям вищого рівня.

Сформована ще на початку 90-х років, відразу після проголошення у 1991 році незалежної держави, податкова система України постійно змінювалася в напрямі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки і зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності держави.

Так, Закон Української РСР "Про систему оподаткування" було прийнято ще 25 червня 1991 року, до проголошення Акту про незалежність України, і кілька місяців потому при оподаткуванні використовувались нормативні акти колишнього СРСР.

Згаданий закон був доволі недосконалим як за структурою, так і за змістом, але ним фактично було проголошено нову систему оподаткування та основні принципи податкового регулювання. У зв'язку з цим у грудні 1991 та у 1992 році з'являються нові види податків: податок на доходи підприємств, на додану вартість, акцизний збір.

Занадто складним виявився період 1992-1993 року, під час якого велися дискусії щодо перспектив подальшого розвитку податкової системи. Дискусії точилися навколо найбільш ефективного податкового механізму наповнення державного бюджету. У цей період сформувалося декілька основних концепцій:

• в основу позиції Верховної Ради було покладено оподаткування обсягів реалізації за звітний період та диференціація ставок залежно від сфери та виду діяльності;

• застосування єдиної ставки 30-35% та пільг при інвестуванні, оподаткування фізичних осіб з річного сукупного доходу пропонували Головна державна податкова інспекція, Міністерство фінансів та Міністерство економіки;

• позиція Українського союзу промисловців та підприємців відповідала попередній, але передбачала пріоритетність товаровиробників.

Тому вже з другого кварталу 1993 року було відновлено оподаткування доходу підприємств, тобто обрано посилення податкового тиску основним важелем політики подолання дефіциту бюджету. Проте були й позитиви - у 1993-1994 роках було введено податковий кредит, таким чином підприємства отримали право на термінову відстрочку сплати податку.

На початку 1994 року в Україні почали формуватись податкові механізми, зокрема з'явилися податок на промисел, місцеві податки та збори, почала запроваджуватися контролююча функція фізичних осіб шляхом створення державного реєстру фізичних осіб (Закон України від 22.12.1994 №320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»).

Протягом 1995 року відбувалося налагодження роботи податкового механізму: вдосконалювалась робота, яка була спрямована на забезпечення сталого надходження коштів до бюджетів усіх рівнів. Крім того, з м етою забезпечення прозорості діяльності органів податкової служби та підвищення податкової культури населення створено редакцію журналу „Вісник податкової служби України".

Таким чином, період 1991 - 1995 років можна назвати періодом перших кроків на шляху становлення та розвитку державної податкової служби.

У 1996-1997 році почався новий етап розвитку державної податкової служби в Україні. У цей час створено та розпочато функціонування Державної податкової адміністрації України (Указ Президента України від 22 серпня 1996 року №760/96 „Про створення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій", постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1996 року №1385 „Про забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації України").

1999 рік можна вважати початком докорінних змін податкових органів. Так, у червні цього року розпочався експеримент зі створення та розробки нових підходів до питання примусового стягнення податкової заборгованості. Саме тоді й було визначено головні стратегічні напрями розвитку державної податкової служби України.

З метою здійснення координації робіт з розробки та впровадження проекту модернізації державної податкової служби у жовтні 1999 року в Державній податковій адміністрації України було створено Управління розвитку та модернізації ДПС.

З метою залучення широкого кола фахівців державної податкової служби до процесу модернізації ДПС України, належної координації роботи працівників всіх рівнів організаційної структури ДПС було створено Внутрішню консультативну групу з впровадження Програми модернізації на центральному, обласному та районному рівнях наказом ДПА України від 18 червня 2001 року №376 «Про координацію роботи структурних підрозділів ДПА України при впровадженні проекту Програми модернізації ДПС».

До складу зазначеної групи входили представники органів ДПС України усіх рівнів. Загальна кількість членів вказаної групи налічувала 3238 членів.

19 жовтня 2001 року Головою ДПА України було затверджено Стратегічний план розвитку державної податкової служби України до 2013 року, в якому визначено основні напрями модернізації:

1. організаційна структура;

2. основна операційна діяльність;

3. виконавче управління;

4. управління людськими ресурсами;

5. інформаційна-аналітична система;

6. взаємодія з іншими державними установами;

7. взаємини із суспільством.

У 2002 році триває процес вдосконалення роботи податкових органів. Так, з метою створення неупередженої діяльності Державної податкової служби України, орієнтованої на формування партнерських взаємовідносин з платниками податків та на підтримку громадськості у травні 2002 року створено Громадську колегію при ДПА України як постійного дорадчого органу ДПА України, до складу якого увійшли представники неурядових, громадських організацій та об'єднань, бізнесових кіл, представники засобів масової інформації. Діяльність Громадської колегії призначена для забезпечення відкритості та прозоростідій ДПА України. Головним завданням Громадської колегії є сприяння реформуванню державної податкової служби України відповідно до світових вимог і стандартів.

Організаційна структура органів ДПС є одним з основних засобів створення ефективних технологій адміністрування податків. її реалізація повинна забезпечувати виконання ДПС України поставлених завдань і досягнення визначених цілей. Концепція вдосконалення організаційної структури ДПС - це сукупність основних принципів та цілей управління наявною матеріально-технічною, науковою базою та персоналом органів Державної податкової служби України, конкретизованих відповідно до Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України до на період до 2013 року.

У 2003 році було затверджено Концепцію вдосконалення організаційної структури державної податкової служби України (наказ ДПА України від 15.09.2003 №431), основним завданням якої є аналіз стану та визначення актуальних проблем у сфері вдосконалення організаційної структури органів ДПС України, а також визначення основних правових, організаційних, фінансових, інших засад, їх вирішення відповідно до Конституції та законодавства України.

2005 - 2006 роки - період зміцнення позитивного іміджу державної податкової служби України.

Так, у 2005 році було сформовано законодавчу базу щодо покращення взаємовідносин з платниками податків. Зокрема було прийнято низку законів:

Закон України від 12 січня 2005 року №2322-ІУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)";

Постанову Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року №179 „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій ".

Крім цього, організація ефективної роботи з платниками податків у 2006 році стає пріоритетним напрямом модернізації Державної податкової служби України. Зокрема покращення професійного рівня працівників ДПС, підтримка функціонування автоматизованих інформаційних систем, удосконалення податкової звітності, вдосконалення системи адміністрування податків, співробітництво з податковими органами іноземних держав і міжнародними податковими організаціями є основними завданнями напряму у цей час.

Так, у рамках етизації податкової служби розроблено та прийнято низку нормативно-правових документів:

1. Кодекс професійної етики працівника Державної податкової служби України;

2. Концепція управління персоналом Державної податкової служби України на 2006-2010 роки;

3. Кодекс честі працівника Державної податкової служби України;

4. Концепція вдосконалення організаційної структури органів державної податкової служби.

У рамках вдосконалення професійного рівня працівників ДПС Національну академію державної податкової служби України було перетворено на Національний університет державної податкової служби України від 01 березня 2006 року „Про утворення Університету державної податкової служби України, а Указом Президента України від 03 квітня 2006 року №279/2006 йому було присвоєно статус національного.

У 2007 році у рамках Проекту модернізації податкової служби створено Інформаційно-довідковий центр, спрямований на висококваліфіковану та оперативну обробку звернень платників податків (постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. «Про утворення Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби»). Так, дослідну експлуатацію центру було розпочато у жовтні 2007 року, а з березня 2008 року Інформаційно-довідковий департамент працює в режимі промислової експлуатації.

З початку 2007 року активується робота податківців і у сфері міжнародного обміну досвідом. Так, протягом 2007 року працівники органів ДПС України брали участь у 12 навчальних курсах ОЕСР з питань оподаткування, у форумах та навчальних семінарах, організованих Внутрішньо-європейською організацією податкових організацій.

З початком 2008 року ДПА України перейшла на новий етап взаємовідносин з платниками податків, основною метою якого стало створення партнерських відносин між платниками податків та податківцями.

Так, 19 лютого 2008 року було підписано Меморандум про створення сприятливого податкового клімату між Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП) та ДПА України.

Протягом 2009 року у рамках модернізації Державної податкової служби України розроблено та затверджено Концепцію „Основні засади запровадження ризикоорієнтованої системи адміністрування податків в Україні". З урахуванням її положень розроблено шаблони визначення ризиковості діяльності суб'єктів господарювання та заходи щодо недопущення втрат бюджету внаслідок ухилення таких суб'єктів господарювання від оподаткування.

У напрямі обслуговування платників податків розроблено та затверджено Концепцію створення та діяльності центрів обслуговування платників податків, типову структуру методики надання послуг ДПА України та інструкцію про порядок її розробки, підготовлено стандарти адміністративних послуг, які надаються органами ДПС України.

Для підвищення ефективності супроводження великих платників податків у складі ДПА України утворено Департамент обслуговування великих платників податків.

З метою досягнення балансу інтересів держави і платників податків у грудні 2010 року ухвалено Верховною Радою України і підписано Президентом України (02.12.10 № 2755Л/І) Податковий кодекс України.

Законом України "Про Державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. визначено структуру, статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади і складається з ДПАУ, державних податкових адміністрацій у АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), по районах у містах. До складу органів Державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Органи Державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Державна податкова адміністрація України (ДПАУ) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів.

Завданнями ДПА є:

• здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства;

• правильність обчислення, повнота і вчасність сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів та внесків до державних цільових фондів, установлених законодавством України;

• внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб;

• забезпечення безпеки діяльності працівників органів Державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

Права органів ДПСУ (ст. 11 Закону України "Про ДПСУ"):

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки

2) здійснювати контроль за:

• додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку;

• наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

3) отримувати від платників податків пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів Державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.;

5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ НБУ та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду — про обсяг та обіг коштів на рахунках, у т. ч. про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

6) отримувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб

7) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти;

8) вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів Державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів Державної податкової служби;

9) під час проведення перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів;

10) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;

12) застосовувати до платників податків, які в установлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам;

13) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, установлених законами України щодо таких видів платежів;

14) користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх керівників;

15) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів;

Закон України "Про ДПС" чітко визначає підстави і порядок проведення планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу Державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Вона проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу Державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік* Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами Державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), які знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом, іншими законами України.

Посадові особи органу Державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу Державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дати початку та закінчення перевірки, посади, звання і прізвища посадових осіб органу Державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу Державної податкової служби, скріпленого печаткою органу Державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку і дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або надання їх з порушенням вимог, установлених ч. 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу Державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Проведення перевірок органами Державної податкової служби не має порушувати нормального режиму роботи платників податків.

Рішення, дії або бездіяльність органів Державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів з боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів Державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

На податкову міліцію покладено завданнях

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

• розшуку платників, котрі ухиляються від сплати податків, інших платежів;

• запобігання корупції в органах Державної податкової служби та виявлення її фактів;

• забезпечення безпеки діяльності працівників органів Державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до чинного законодавства працівники податкової міліції уповноважені;

• здійснювати перевірку і приймати відповідні рішення за заявами, повідомленнями та іншою інформацією про злочини та правопорушення;

• здійснювати оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також провадити дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживати заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

• вживати заходів щодо виявлення та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування;

• забезпечувати безпеку працівників органів Державної податкової служби та захист їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

• збирати, аналізувати, узагальнювати інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

Для виконання покладених на них обов'язків працівників податкової міліції наділено такими самими правами, як і працівників державних податкових адміністрацій. Крім цього на них поширюється Закон України "Про міліцію".

Податкова міліція має право, згідно з Законом "Про міліцію": 1) вимагати від громадян і службових осіб, котрі порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій,

1) що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, котрі допустили малозначні адміністративні порушення;

2) перевіряти в громадян за підозри у вчиненні правопорушень документи, які посвідчують їхню особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо дотримання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що є в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати приводу їх у встановленому законом порядку;

4) виявляти і вести облік осіб, котрі підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та проводити огляд їхніх речей і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їхньому здоров'ю;

6) складати протоколи про адміністративні правопорушення;

7) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні утримання або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

8) здійснювати в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

9) матеріально і морально заохочувати громадян, котрі надають допомогу в охороні правопорядку та в боротьбі зі злочинністю;

10) застосовувати заходи фізичного впливу, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю.

Посадова особа податкової міліції самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу, передбачену законодавством, відповідальність.

При порушенні посадовою чи службовою особою податкової міліції прав і законних інтересів громадянина відповідний орган Державної податкової служби зобов'язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, а на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Посадова чи службова особа податкової міліції, котра виконує свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. Працівник податкової міліції, котрий порушив вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!