Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Окреме провадження




1. Що таке окреме провадження?

1) Це спрощений вид провадження у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний харак­тер. Його ще можна назвати непротокольним, оскільки хід провадження не фіксується у протоколах чи інших процесу­альних документах (журналі судового засідання чи ін.).

2) Це сукупність процесуальних правовідносин між Верховним Судом України, сторонами та іншими особами, які бе­руть участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов’язки, що виникають з метою перевірки законності судових рішень, які вже розглядали­ся судом касаційної інстанції.

3) Це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження на­явності або відсутності юридичних фактів, що мають зна­чення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

4) Це вид провадження у цивільному судочинстві, за якого судом вирішується справа про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна на користь особи, яка має право вимоги без проведення судового засідання.

5) Це форма судового роз­гляду цивільної справи за відсутності відповідача, який не з'явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив.

2. В якому розмірі справляється судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження?

1) 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

2) 0,2 розміру мінімальної заробітної плати

3) 1 розмір мінімальної заробітної плати

4) 1,5 розміру мінімальної заробітної плати

5) не справляється

3. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) визнання фізичної особи недієздатною

2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою

3) усиновлення

4) встановлення фактів, що мають юридичне значення

5) відновлення сплатоспроможності боржника та визнання його банкрутом

6) поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

7) звільнення майна з-під арешту

8) визнання права власності на нерухоме майно

4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю:

1) заявника і третіх осіб

2) заявника і заінтересованих осіб

3) боржника і стягувача

4) позивача і відповідача

5) боржника і кредитора

5. Суд в окремому провадженні розглядає справи про встановлення факту:

1) належності особі паспорта

2) належності військового квитка

3) права власності на нерухоме майно

4) вагітності жінки

5) родинних відносин між фізичними особами

6) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу

7) перебування фізичної особи на утриманні

8) усиновлення

6. Що робить суд, якщо під час розгляду справи про встановлення факту, що має юридичне значення, буде виявлено спір про право?

1) залишає заяву без задоволення

2) закриває справу

3) залишає заяву без руху

4) залишає заяву без розгляду

5) повертає заяву заявнику

7. Яким чином визначається підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення?

1) Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Державної судової адміністрації.

2) Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді місцевого суду загальної юрисдикції.

3) Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Апеляційного суду.

4) Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Вищого спеціалізованого Суду України.

5) Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.

8. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя

2) медичний висновок про стан здоров'я заявника

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням

5) свідоцтво про народження дитини

6) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток

7) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання

8) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення

9. До висновку органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини мають бути додані:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя

2) медичний висновок про стан здоров'я заявника

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням

5) свідоцтво про народження дитини

6) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток

7) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання

8) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення

10. Ким може бути подана заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права?

1) опікунами

2) наркологічним закладом

3) психіатричним закладом

4) близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання

5) батьками (усиновлювачами)

6) піклувальниками

7) органом опіки та піклування

11. На чий рахунок відносяться судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи?

1) Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок заявника.

2) Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

3) Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок цієї особи.

4) Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок органу місцевого самоврядування.

5) Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок органу опіки та піклування.

12. Які дані повинні бути викладені у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності?

1) у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа перебуває у шлюбі

2) у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа займається підприємницькою діяльністю

3) у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа є опікуном малолітньої особи

4) у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа навчається у вищому навчальному закладі

5) у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа працює за трудовим договором

6) у заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа є матір'ю чи батьком дитини відповідно до актового запису цивільного стану

Розгляд судами окремих категорій цивільних справ в порядку окремого

1. Який строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя?

1) Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим одного місяця.

2) Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим двох місяців.

3) Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим трьох місяців.

4) Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим шести місяців.

5) Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим одного року.

2. Протягом якого строку суд призначає справу про відновлення права на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі до розгляду?

1) Якщо протягом місячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви про те, що він є його держателем, суд призначає справу до розгляду.

2) Якщо протягом двомісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви про те, що він є його держателем, суд призначає справу до розгляду.

3) Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви про те, що він є його держателем, суд призначає справу до розгляду.

4) Якщо протягом шестимісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви про те, що він є його держателем, суд призначає справу до розгляду.

5) Якщо протягом року з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви про те, що він є його держателем, суд призначає справу до розгляду.

3. В який строк розглядається справа про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю?

1) Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у триденний строк з дня надходження заяви.

2) Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви.

3) Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у семиденний строк з дня надходження заяви.

4) Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у десятиденний строк з дня надходження заяви.

5) Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається невідкладно після надходження заяви.

4. В який строк особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду?

1) Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у місячний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

2) Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятнадцятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

3) Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у десятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

4) Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у семиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

5) Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

5. Протягом якого строку подається заява про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування?

1) Заява подається протягом п’яти днів з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

2) Заява подається протягом трьох днів з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

3) Заява подається протягом двох днів з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

4) Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

5) Заява подається невідкладно після виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

6. В який строк суд розглядає справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування?

1) Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі.

2) Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше двох днів після відкриття провадження у справі.

3) Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі.

4) Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше п’яти днів після відкриття провадження у справі.

5) Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше семи днів після відкриття провадження у справі.

7. В який строк судом розглядається заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладу?

1) протягом 24 годин з дня її надходження до суду

2) протягом трьох днів з дня її надходження до суду

3) протягом п’яти днів з дня її надходження до суду

4) протягом семи днів з дня її надходження до суду

5) протягом десяти днів з дня її надходження до суду

8. В який строк судом розглядається заява про проведення психіатричного огляду у примусовому порядку?

1) протягом 24 годин з дня її надходження до суду

2) протягом трьох днів з дня її надходження до суду

3) протягом п’яти днів з дня її надходження до суду

4) протягом семи днів з дня її надходження до суду

5) протягом десяти днів з дня її надходження до суду

9. В який строк судом розглядається заява про про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації?

1) протягом 24 годин з дня її надходження до суду

2) протягом трьох днів з дня її надходження до суду

3) протягом п’яти днів з дня її надходження до суду

4) протягом семи днів з дня її надходження до суду

5) протягом десяти днів з дня її надходження до суду

10. Ким може бути подана до суду заява про визнання спадщини відумерлою?

1) Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

2) Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом прокуратури за місцем відкриття спадщини.

3) Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом державного нотаріату за місцем відкриття спадщини.

4) Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом державної виконавчої служби за місцем відкриття спадщини.

5) Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом юстиції за місцем відкриття спадщини.

11. В якому випадку суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою?

1) Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заяву подано до закінчення одного місяця з часу відкриття спадщини.

2) Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заяву подано до закінчення трьох місяців з часу відкриття спадщини.

3) Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заяву подано до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

4) Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заяву подано до закінчення одного року з часу відкриття спадщини.

5) Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заяву подано до закінчення п’яти років з часу відкриття спадщини.

12. За яких підстав суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади?

1) Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня прийняття її на облік.

2) Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення шести місяців з дня прийняття її на облік.

3) Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня прийняття її на облік.

4) Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення шести місяців з дня прийняття її на облік.

5) Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення п’яти років з дня прийняття її на облік.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.