Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мікроцитогенетичні синдроми




Синдром полісомії за Y-хромосомою

Вперше описали синдром А.А.Sandberg et al. (1961). Частота аномалії в новонароджених хлопчиків становить 1:840 і зростає до 10% у популяції високорослих чоловіків (вище 200 см).

Фенотипові прояви анеуплодії поліморфні, але є клінічні симптоми, що дозволяють запідозрити цю хромосомну патологію. Більшість авторів відзначають прискорення росту в дитячому віці. Довжина тіла дорослих чоловіків також збільшена і становить, у середньому, 186 см. Пацієнти часто мають євнухоподібну статуру: високу талію, довгі ноги, відносно широкий таз, відкладення жиру за жіночим типом. Нерідкі різні аномалії: мікроцефальний череп, грубі риси обличчя, виступаючі надбрівні дуги і перенісся, збільшена нижня щелепа. Часто виявляють високе піднебіння, неправильний ріст великих зубів з дефектами зубної емалі, великі вушні раковини з прирослою мочкою. Можлива екскавація груднини, вальгусна девіація колінних і ліктьових суглобів, молоткоподібні пальці, вальгусне положення 1 пальця стопи, радіоульнарний синостоз. Нерідко у хворих описують порушення статевої сфери (гіпогонадизм, оволосіння за жіночим типом, безплідність, крипторхізм), але в більшості випадків статева функція не страждає і вони мають здорових дітей.

Неврологічні зміни у вигляді легкого інтенційного тремору, м'язової слабкості і порушеннями "тонкої" моторики. У 30-40% хворих виявляють ознаки інтелектуальної недостатності. Частіше це гранична розумова відсталість, ускладнена емоційно-вольовими порушеннями.

Психічний стан у дітей з каріотипом 47ХYY і розумовою відсталістю визначається психопатоподібними розладами: дисфоричні прояви, розгальмування і перекручення бажань, афективна нестійкість, вибуховість та ін.

При цитологічному дослідженні виявляють дві (рідше більше) Y-хромосоми як самостійні, так і в різних поєднаннях з іншими аномаліями статевих хромосом.

Як експрес-метод діагностики додаткової Y-хромосоми досліджують букальний зскрібок за допомогою люмінесцентної мікроскопії. Виявлення подвійного У-хроматину свідчить про наявність зайвої Y-хромосоми.

Прогноз у відношенні життя сприятливий. Є дані про збільшення частоти хромосомних аномалій у потомства.

 

У цю групу входять синдроми, зумовлені незначними делеціями або дуплікаціями чітко визначених ділянок хромосом. Їх називають мікроделеційними і мікродуплікаційними синдромами.

Термін "мікроцитогенетика" уже ввійшов до літератури. Поки що не встановлено, що лежить в основі розвитку мікроцитогенетичних синдромів – відсутність структурного гена або більш довгої ділянки хромосоми, яка включає конкретний ген. Природа клінічних проявів цих синдромів різна.

Патологічний процес при деяких з них розгортається через активацію онкогенів. Клініка інших синдромів зумовлена не тільки розподілами, але й явищами хромосомного імпринтингу й однобатьківських дисомій.

Більшість із них трапляються дуже рідко (1:50000-1:100000 немовлят). Їхня клінічна картина, як правило, чітка. Діагноз можна поставити за сукупністю симптомів, однак у зв'язку з необхідністю прогнозу здоров'я майбутніх дітей у родині потрібне високодостовірне цитогенетичне дослідження пробанда і його батьків.

Клінічні прояви мікроцитогенетичних синдромів варіюють у зв'язку з різною довжиною делеції або дуплікації, а також з батьківською приналежністю мікроперебудови – успадкована вона від батька або від матері. В останньому випадку мова йде про імпринтинг на хромосомному рівні. Це явище було відкрито при вивченні двох клінічно відмінних синдромів (Прадера-Віллі й Ангельмана). В обох випадках мікроделеція спостерігається в хромосомі 15 (ділянка q 11-q 12). Лише молекулярно-цитогенетичними методами встановлена дійсна природа синдромів. Ділянка q 11-q 12 в хромосомі 15 володіє настільки вираженим ефектом імпринтингу, що синдроми можуть бути викликані однобатьківськими дисоміями. Дисомія за материнською хромосомою 15 зумовлює синдром Прадера-Віллі, як і делеція тієї ж ділянки в батьківській хромосомі при різнобатьківській дисомії. Зовсім протилежною є ситуація при синдромі Ангельмана.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 199; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.