Противаги Президенту

Противаги Верховній Раді

Противаги і стримування щодо парламенту можна розподілити на правові та інституційні. Серед правових противаг слід відзначити: особливий порядок прийняття законів; ускладнена процедура внесення змін до Конституції (внесення змін до першого, третього і тринадцятого розділів вимагає затвердження всеукраїнським референдумом, призначеним Президентом); окремі положення Основного Закону (стосовно прав людини) зовсім не можуть стати предметом перегляду.

Інституційні противаги означають наділення певних органів спеціальними повноваженнями щодо стримування влади Верховної Ради.

З боку Президента. Насамперед необхідно відзначити право глави держави на дострокове припинення повноважень парламенту лише в одному випадку: якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися його пленарні засідання. Крім того, Президент бере активну участь у законодавчому процесі в таких формах:

а) має право (в тому числі невідкладне) законодавчої ініціативи;

⁸ Див: Малиновський В Актуальні проблеми нової моделі розподілу державної влади в Україні // Вісник У АДУ. - 1999 ->4 -С 137-140.

б) підписує і офіційно оприлюднює закони (промульгація), прийняті Верховною Радою, володіє при цьому правом відкладального вето;

в) до 28 червня 1999 р. мав право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами, що надавало цим нормативно-правовим актам силу і роль закону;

г) звертається з посланням до народу та зі щорічним і позачерговим посланнями до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище держави;

д) призначає позачергові вибори до парламенту у строки, встановлені Конституцією.

З боку Кабінету Міністрів противаги Верховній Раді є не такими значними. Вони виражаються в тому, що лише за його поданням парламент може бути розпущений Президентом. Саме уряд має виключне право розробляти і виконувати закон про Державний бюджет України, в якому містяться й видатки на утримання законодавчого органу.

З боку Конституційного Суду противаги Верховній Раді є дуже вагомими:

а) до повноважень цього органу належить право визнати закон чи інший правовий акт Верховної Ради неконституційним і, як наслідок, -нечинним;

б) він - єдиний орган, який має право офіційного тлумачення Конституції та законів України (раніше це право належало самій Верховній Раді).

З боку Верховної Ради конституційне визначено цілий комплекс важелів стримування президентської влади. Ось основні з них:

а) вона наділена правом усунення Президента з поста в порядку особливої процедури (імпічменту) у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину;

б) вона може подолати вето Президента на прийнятий закон двотретинною більшістю від свого конституційного складу;

в) має право подавати запит до Президента на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради, попередньо підтриману не менш як однією третиною від її конституційного складу;

г) затверджує Державний бюджет, у якому містяться й розміри видатків на утримання глави держави та його апарату;

д) визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики, яких повинен дотримуватись у своїй діяльності Президент.

З боку Кабінету Міністрів засоби впливу на Президента, враховуючи форму правління в Україні, звичайно, є обмеженими. Вони полягають у тому, що всі свої недискреційні повноваження глава держави здійснює за поданням і контрасигнуванням (скріплення підписом) відповідно Прем'єр-

міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання. До речі, інститут контрасигнування як форма правових стосунків між Президентом і Урядом вперше з'явився в Україні лише в новій Конституції.

З боку Конституційного Суду противаги Президенту як, і Верховній Раді виражаються в праві визнання актів глави держави неконституційними.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 46; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!