Про що умовчується в цьому фрагменті документа?

⇐ Предыдущая 52 53 54 555657 58 59 60 Следующая ⇒

П1 О

Модель легітимізації джерела

П1 О

Пов.

Модель викривлення джерела

Пов₁

При другій моделі пропагандист П таємно вміщує оригінальне повідомлення Пов₁ у легітимному джерелі П₁. Це повідомлення у вигляді Пов₂ передається пропагандистом до отримувача О у вигляді Пов₃ як таке, що надійшло з джерела П₁.

Пов₁Пов ₃

Пов ₂

Мотиваційний аналіз тексту дозволяє встановити, що саме насправді думав автор, які його мотиви.

При журналістському аналізі тексту виділяють дві процедури:

· визначення основних характеристик тексту;

· оцінка цих характеристик за певними критеріями.

У якості характеристик розглядаються:

· тема;

· ідея;

· образний орієнтир.

Критерії залежать від позиції журналіста:

· аналіз із позиції журналіста матеріалів своїх колег;

· вивчення документа як джерела інформації.

У першому випадку критеріями є:

· композиція;

· літературна якість твору.

В другому випадку вивчаються:

· зміст документа і те, що за ним стоїть (контекст);

· надійність і достовірність тексту;

· можливі мотиви комунікатора;

· стиль документа.

Біографічний метод дозволяє досліджувати розвиток суспільства і людини на прикладах конкретних життєописів. Об'єктами таких досліджень є не тільки біографії й автобіографії, а всі матеріали, за якими можна вивчити життєвий шлях людини. Цей метод застосовують в історичних, політичних, психологічних дослідженнях. За допомогою цього методу вивчають установки, мотиви поводження особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні товариства.

Історичний метод:

· включає перевірку на достовірність тексту, що встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора);

· з'ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора;

· висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа.

Крім розглянутих використовують літературні, лінгвістичні, психологічні, юридичні, соціологічний методи класичного аналізу документів.

У цілому, класичні методи аналізу дуже схожі. Вони дозволяють, не гублячи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Вони ефективні в тому випадку, коли дослідник має справу з унікальними документами. Проте, у цих методів є істотна вада - вони суб'єктивні. Інтепретація документа або документів цілком залежить від установок, із якими дослідник підходить до опрацювання матеріалів. Тому часто в дослідженнях міжнародної обстановки традиційними методами, проведеними різними дослідниками з одною і тією же метою, на підставі тих самих документів, висновки істотно відрізняються, аж до протилежних.

Перебороти цю ваду, зробити висновки дослідження об'єктивними і переконливими, дає можливість формалізований метод вивчення документів - контент-аналіз.

9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів

Контент-аналіз - кількісно-якісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури, що полягає в квантификаційному опрацюванні тексту з подальшою інтепретацією результатів.

Предметом контент-аналізу є проблеми соціальної дійсності, у тому числі міжнародних відносин і зовнішньої політики, що висвітлюються або, навпаки, утаємничуються в документах, а також внутрішні закономірності об'єкта досліджень.

Основні принципи контент-аналізу:

· строгість аналізу, тобто його обгрунтованість і воспроизводимость; повне охоплення всіх досліджуваних джерел інформації;

· об'єктивність аналізу.

Мета і задачі контент-аналізу - дослідження документа або сукупності документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів, установок і умов, що його породили.

Типи контент-аналізу:

· пошуковий і контрольний;

· спрямований і ненаправлений;

· прямий і непрямий;

· структурний.

Пошуковий контент-аналіз характеризується тим, що в ньому фіксується наявність або відсутність певних елементів змісту.

Контрольний контент-аналіз розглядає частоту наявності елементів змісту.

Спрямований контент-аналіз повинен мати чітку мету і фундаментальну наукову гіпотезу.

Ненаправлений контент-аналіз, застосований до великих обсягів даних може призвести до дарма загубленого часу.

Прямий контент-аналіз передбачає простий підрахунок одиниць дослідження в тому вигляді, у якому вони подані.

Непрямий контент-аналіз тонко інтепретує те, що подано в змісті документа, тому може визначити схований зміст комунікації.

Структурний контент-аналіз обумовлений тим, що деякі елементи не можна підрахувати, не звертаючи уваги на контекст, на їх зв'язок з іншими словами.

Види контент-аналізу:

· підрахунок символів (одиниць аналізу);

· класифікація символів за ставленням комунікатора до проблеми на позитивні і негативні;

· аналіз за елементами (головним і другорядним);

· тематичний аналіз;

· структурний аналіз (аналіз взаємовідносин тем у тексті: таких, що взаимодоповнюють; таких, щооб'єднують; таких, що зіштовхують);

· серійний аналіз (аналіз усіх матеріалів за темою).

Контент-аналіз також поділяють на:

· семантичний (класифікація елементів змісту на підставі їхніх значень);

· прагматичний (ув'язування з елементами змісту характеристик комунікатора або адресата);

· текстовий (розчленовування тексту повідомлення на елементи змісту і синтез категорій моделі змісту тексту);

· послідовний (аналіз динаміки змісту в часі з жорсткою фіксацією ланцюжка перехідних станів).

Сильні сторони контент-аналізу:

· об'єктивність;

· строгість;

· системність;

· квантифікація об'єкта дослідження.

Слабкі сторони контент-аналізу:

· не розрізняються півтони в документі;

· чим менше обсяг тексту, тим менш обгрунтовані висновки;

· губиться своірідність документа.

Процес контент-аналізу містить такі етапи:

· вибір категорії аналізу (ємних і одночасно лаконічних висловлювань проблеми дослідження, відповідно яких сортуються одиниці аналізу і квантифікується текст);

· вибір одиниць дослідження (тієї частини змісту, яка виділяється як елемент, що потрапляє під ту або іншу категорію);

· квантифікація тексту (підрахунок і кількісне зіставлення одиниць аналізу в документі або частині документа);

· інтепретація даних дослідження (відслідковування тенденцій статистичних змін, внутрішньотекстові порівняння, зіставлення контент-аналітичних і інших джерел).

У таблиці наведені спільні характеристики аспектів досліджень, задач, об'єктів і предметів контент-аналізу засобів масової комунікації й інших документів.

Досліджуваний аспект комунікації Задача контент-аналізу Об'єкт контент-аналізу Предмет контент-аналізу

Відтворення об'єктивних подій і явищ Реконструкція подій і явищ Денотивний зміст пові-домлень Об'єктивні характеристики проблемних ситуацій міжнарод-них відносин і зовнішньої політики

Встановлення закономір-ностей відтворення дійсності Тематична структура і семантичне значення повідомлень

Вираження цілей і характеристик творця повідомлень Виявлення соціальних задач, комунікативних намірів і пропагандист-ських цілей Функціональні харак-теристики повідомлень. Співвідношення пізна-вальних, ціннісних і нормативних елементів змісту повідомлень Характеристика автора-розроблювача інформації і комунікатора-аніматора

Визначення характе-ристик комунікатора Структура і прагматичні значення повідомлень

Задоволення комунікатив-них потреб адресата Визначення особливостей повідомлень задоволення комунікативних потреб Інформаційна якість повідомлень Відповідність характеристик повідомлень інформаційним по- требам адресата

Взаємодія комунікатора й адресата Пояснення і прогнозуван-ня комунікативної ефек-тивності впливу Мова повідомлення, структура тексту, пропагандистські прийоми Відповідність комунікативних засобів цілям впливу і комуні-кативному досвіду адресата

Пояснення і прогнозуван-ня соціальної ефек-тивності впливу Об'єкти комунікації, характер відбитку різноманітних сфер діяльності Відповідність змісту повідом-лень соціальному досвіду й установкам груп адресата

Визначення комунікацій-них відносин між різними групами Соціальні характеристики джерела й адресата, їх взаємодія Відповідність встановлених відносин певним соціальним групам

Питома вага категорій змісту може бути розрахована за формулою:

,

де П_Т - питома вага теми,

Р_Т - загальний обсяг рядків, коли тема головна;

К_гол - кількість випадків, коли тема головна;

К_др - кількість випадків, коли тема другорядна;

К_а - кількість випадків, коли тема детально аналізується;

К_в - кількість випадків, коли тема висвітлюється;

К_зг - кількість випадків, коли тема просто згадується.

У такому випадку дослідник бере потрійну гарантію міцності. Починаючи з найпростішого відношення кількості рядків, у яких визначена головна тема, до всієї кількості рядків, де згадуються досліджувані категорії, поступово доходять до більш тонкого аналізу теми, коли враховуються ситуації, в яких тема детально аналізується, висвітлюється, просто згадується.

Нижче наведено фрагмент одного з документів.

"… Политико-стратегические вопросы мировой важности следует доверить новому органу, состоящему из Соединенных Штатов Америки, Великобритании и Франции. Этот орган должен взять на себя ответственность за принятие совместных решений по всем политическим вопросам, влияющим на безопасность во всем мире. и за составление, а при необходимости воплощение в жизнь стратегических планов, особенно тех, что связаны с применением ядерного оружия. Он также должен будет нести ответственность за возможную организацию обороны отдельных оперативных регионов, таких как Северный Ледовитый, Атлантический, Тихий и Индийский океаны. Эти регионы могли бы, если возникнет нужда, разделиться на отдельные подрайоны"

Використовуючи будь які методи, способи аналізу документів, спробуйте дати відповіді на питання:

· Хто автор цього документа?

· Кому адресовано цей документ?

· В який історичний період створено цей документ?

· Про які події йде мова в документі?

· Як називається цей документ?

· Дата підписання документа?

⇐ Предыдущая 52 53 54 555657 58 59 60 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 87; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.013 сек.