Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класичні методи аналізу документів




Загальні принципи аналізу документів

У соціології й інших науках, що займаються аналізом різноманітних документів, виділяють два класи методів:

· класичні (традиційні) методи аналізу;

· формалізовані методи (контент-аналіз).

Загальні підходи, що мають місце в обох класах, визначені американським ученим К. Криппендорфом. Він розробив три моделі, що уточнюють характер взаємозв'язку тексту і реальності:

· асоціативна модель, що виражає характер джерела;

· дискурсивна модель, що відбиває події і явища;

· комунікативна модель, що визначає вплив на аудиторію.

В документі з позицій комунікації найбільш важливим є дискурс, як складне комунікативне явище, що включає соціальний контекст, інформацію про учасників комунікації, знання процесу виробництва й сприйняття текстів.

Приклади комунікативних дискурсів [2]:

· теле- і радіодискурс - розмовний тип мовлення, який характеризується невимушеністю, непідготовленістю, неофіційним характером;

· газетний дискурс характеризується розривом у просторі й часі автора та читача;

· театральний дискурс зацікавлює глядача підкреслено символічними знаками;

· кінодискурс як реалізація важливої ролі синтагматики (лінійного розміщення знаків);

· літературний дискурс, в якому найважливішим є форма, а вже потім зміст;

· дискурс у сфері "паблік рілейшнз" як комунікація взаємовідносин суспільних інституцій з громадянами;

· рекламний дискурс має привернути увагу споживача до одного з багатьох товарів;

· політичний дискурс, який спрямований на майбутній контекст;

· тоталітарний дискурс задає умови, коли вирішальною фігурою є промовець, а всім іншим відведені пасивні функції;

· неофіційний дискурс (чутки, анекдоти);

· релігійний дискурс (комунікація з Абсолютом, молитва, проповідь);

· неправдивий дискурс;

· ритуальний дискурс (урочисті збори, вручення нагород, поховання тощо);

· лайливий дискурс;

· етикетний дискурс;

· фольклорний дискурс;

· міфологічний дискурс;

· святковий дискурс;

· іронічний дискурс та багато інших.

Класичні і формалізовані методи об'єднують як об'єкт, так і мета дослідження. Різниця полягає в тому, що класичні (традиційні) методи вважаються якісними, а контент-аналіз - кількісним методом. В даний час неможливо однозначно визначити в чистому вигляді ці методи як якісні або кількісні, тому, що усе частіше в класичних методах використовується різноманітна квантифікація, а контент-аналіз стає кількісно-якісним методом.

 

Класичні (традиційні) методи аналізу документів - сукупність операцій, що дозволяють інтепретувати текст із метою дослідника. Це викликано тим, що кожний документ створювався зі своєю метою, що часто не збігається з метою дослідника. Інтепретація тексту в ході традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа, визначити глибинні задуми і мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, у який створювався документ.

Спільним для всіх класичних методів є наявність зовнішнього та внутрішнього аналізу документа.

Зовнішній аналіз документа дозволяє зробити висновки щодо історичних обставин, у яких створювався документ, його дійсних намірів, дозволяє перевірити надійність і достовірність документа, тобто зовнішній аналіз розглядає документ як елемент у системі суспільних відносин і за його допомогою можна зробити висновки про те, наскільки важливий цей елемент і яку роль він зіграв.

Внутрішній аналіз - це аналіз змісту документа. Він допомагає за особливісті стилю знайти його автора, при необхідності, вивчити співвідношення різних елементів тексту, ставлення автора до теми тощо.

Розглянемо деякі традиційні методи аналізу документів.

Семіотичний аналіз полягає у дослідженні документа з наголошенням знакової природи, тобто умовного зв’язку мови і змісту. Наприклад, епіграма, малий за обсягом текст, який характеризується афористичністю, влучністю. Як перекласти текст з однієї мови на іншу, щоб передати текст і контекст? Як перекласти роман на балет?

Прагматичний аналіз вивчає людські виміри тексту, пов’язаність з мовними структурами. Наприклад, встановлено, що висловлювання, якими ми користуємося, бувають двох типів: констативами та перформативами. Констативи - це звичайне уявлення про висловлювання, ми констатуємо те, що бачимо у дійсності. Перформативи - формують дійсність. Констативи можна оцінювати за критеріями правда/брехня, а перформативи в такій шкалі оцінок не мають.

Структурний аналіз - формальний аналіз літературних текстів. Наприклад, В.Я. Пропп у праці "Морфологія казки" встановив такі правила:

1. Постійними, сталими елементами казки є функції дійових осіб.

2. Чарівна казка має обмежену кількість таких таких функцій.

3. Послідовність функцій завжди така сама.

Так, В.Пропп визначив 31 функцію: відлучка, заборона, порушення заборони, випитування, отримання інформації і т.д.

Х.Олкер вийшов на можливість аналізу реальних історичних подій.

Пропагандистський аналіз полягає в знаходженні моделей викривлення джерела або легітимізації джерела.

Перша модель полягає в тому, що пропагандист П створює викривлене джерело П1 , з якого виходить повідомлення Пов1. Отримувач О розглядає цю інформацію як таку, що надійшла від П1, не знаючи ні оригіналу П, ні того, що лежить в основі повідомлення Пов1.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 106; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.