КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структура, класифікація і складові елементи ПР
Типові схеми РТК. Роботизовані технологічні комплекси. Компоновки ПР з технологічним обладнанням. Захватні пристрої ПР. Агрегатно-модульний принцип компонування ПР. Основні принципи проектування роботів. Структура, класифікація і основні елементи ПР. Лекція №6 Робототехнічні комплекси в гнучких виробничих системах
6.6 Технологічна підготовка РТК.
Структура робота, що взаємодії з навколишнім середовищем (НС) та людиною-оператором, спрощено може бути проілюстрована схемою, що зображена на рис. 6.1.
Рисунок 6.1 – Узагальнена структура робота
Згідно схеми робот складається з чотирьох систем: виконавча або рухома (ВС); керуюча або інтелектуальна (КС); інформаційно-вимірювальна або сенсорна (ІВС) та система зв'язку або мова робота (СЗ). До навколишнього середовища (НС) відноситься технічне обладнання, об'єкти маніпулювання, перешкоди в робочій зоні. ВС – призначена для відпрацьовування керуючих сигналів, що сформовані керуючою системою. Виконавчою системою у роботах є механічні маніпулятори, пристрої переміщення, електромагнітні та пневматичні маніпуляційні пристрої. ІВС – призначена для сприйняття та перетворення інформації про стан навколишнього середовища, результати його взаємодії з ВС та стану самого робота у відповідності з погребами керуючої системи. Елементами ІВС є теле- та оптико-електронні пристрої, лазерні та ультразвукові далекоміри, давачі тощо. КС – формує закон керування для ВС на підставі сигналів зворотного зв'язку від ІВС. організує спілкування робота з оператором відповідною мовою, планує дію робота та приймає цілеспрямовані рішення. КС створюється на базі ЕОМ чи мікропроцесорів. СЗ – призначена для обміну інформації між роботом, оператором, іншими роботами, функціональними пристроями. Інформація від оператора надходить через пункт керування, а від робота до оператора – у формі світлових чи звукових сигналів та передається через табло, цифрові індикатори, дисплеї, монітори, синтезатори мови, та ін. В залежності від призначення та задач, що розв'язуються, роботи розподіляються на два великих класи: виробничі та пошукові. Виробничі роботи призначені для виконання фізичної роботи, а також окремих видів трудомістких, напружених та стомлюючих розумових робіт (проектування, інформаційне забезпечення, керування). Виробничі роботи підрозділяються на: промислові, транспортні, будівельні, сільськогосподарські, побутові та ін. Пошукові роботи призначені для пошуку, збирання, переробки та передачі інформації про досліджувані об'єкти.
Рисунок 6.2 – Складові елементи ПР Такими об'єктами є – космос, океанічні глибини, надра Землі, зони обслуговування термоядерного енергетичного обладнання та ін. Найбільше розповсюдження отримали промислові роботи, особливо в ковальсько-штампованому, зварювальному виробництві, механообробні, складальних операціях, нанесенні покриття та оздоблюванні поверхонь, автоматизації транспортно-складських робіт. Згідно ГОСТ 25686-85 ПР – це автоматична машина, стаціонарна чи рухома, що складається з виконавчого пристрою у вигляді маніпулятора, який має декілька ступенів рухомості, та перепрограмованого пристрою програмного керування для виконання у виробничому процесі рухомих та керуючих функцій. Маніпулятор (ГОСТ 25686-85) – це керуючий пристрій чи машина для виконання рухомих функцій, що аналогічні функціям руки людини у просторі, який оснащений робочим органом. Робочий орган – це складова частина виконавчого пристрою ПР для безпосереднього виконання технологічних операцій чи допоміжних переходів. Пристрій керування ПР – складова чистина робота для формування та видачі керуючих дій виконуючому пристрою у відповідності з керуючою програмою. Перепрограмованість (ГОСТ 25686-85) - це властивість ПР змінювати керуючу програму автоматично чи за допомогою людини-оператора. Складові елементи промислового робота з конструктивної точки зору наведені на рисунку 5.2, з якого видно, що функціонально він складається з двох пристроїв - виконавчого та керування. Конструктивне виконання ПР залежить від багатьох факторів як суб'єктивних так і об'єктивних, наприклад, його призначення, виду технологічного обладнання, характеру технологічного процесу, технічних вимог, наявності та рівня комплектуючих виробів, тощо. Класифікація ПР. У відповідності з ГОСТ 25685-83 «Роботи промислові, класифікація» всі ПР незалежно від конкретного призначення підрозділяються за ознаками спеціалізації на універсальні, спеціалізовані та спеціальні. Універсальні ПР призначені для виконання різних технологічних операцій і можуть працювати з різними групами моделей технологічного обладнання. Спеціалізовані ПР мають більш вузьке призначення і можуть виконувати технологічні операції певного виду з окремо визначеною групою моделей технологічного обладнання. Спеціальні ПР можуть виконувати тільки одну операцію з окремою моделлю технологічного обладнання. За видом виконуваних технологічних операцій ПР розподіляються на основні, що здійснюють основні технологічні операції і допоміжні, що виконують допоміжні технологічні операції щодо обслуговування технологічного обладнання. Основні роботи відносяться до основного технологічного обладнання, а допоміжні – до засобів автоматизації. Для більш детальної класифікації використовуються такі ознаки (рис. 6.3):
Рисунок 6.3 – Класифікація роботів
У виконавчих пристроях ПР використовуються механічні, електричні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані приводи. Широкого розповсюдження набули гідроприводні пристрої (≈37%),що забезпечують високу вантажопідйомність ПР, можливість керування в широкому діапазоні швидкостей та прискорень за відносно невисоких експлуатаційних витратах. Пневмоприводні пристрої найбільш поширені в ПР (≈47%),що мають незначну вантажопідйомність і використовуються на операціях перевантаження об'єктів та обслуговують високопродуктивне ковальсько-пресове та штампувальне обладнання. Розробка та впровадження у виробництво сучасних високомоментних, високо обертових і лінійних електродвигунів дозволили успішно застосовувати у ПР (≈ 14%) електропривод. Механічні приводи (≈ 2%)можна застосовувати в ПР з обмеженою вантажопідйомністю при високій швидкодії маніпулювання об'єктами і коли не потрібно проводити надто часте переналагодження Пристрої керування ПК ПР здійснюють автоматичне керування його маніпуляторами та пристроями переміщення і утворюють в сукупності з ними систему автоматичного керування робота. Окрім того ПК ПР часто застосовують для керування технологічним обладнанням, що працює сумісно з ПР. У відповідності з назвами поколінь роботів розрізняють наступні ПК ПР: - програмні (1-е покоління ПР) - це пристрої, що здійснюють керування виконавчою ланкою за завчасно введеною програмою, яка залишається незмінною під час процесу реалізації; - адаптивні (2-е покоління ПР) - це пристрої, що здійснюють керування виконавчою ланкою в функції від контрольованих параметрів стану зовнішнього середовища і ПР з автоматичною зміною керуючої програми; - інтелектуальні чи інтегральні (3-е покоління ПР) - це такі пристрої, в яких адаптивні властивості розвинені і доповнені здатністю планувати поведінку ПР в залежності від відповідних задач, критеріїв якості, власного стану зовнішнього середовища. За способом керування розрізняють ПР: - циклового керування - керуючий рух робочого органу ПР визначається тільки положенням початкової і кінцевої точок; - позиційного керування - керуючий рух робочого органу ПР відбувається за заданими точками позиціювання при відсутності контролю траєкторії руху між ними; - контурного керування - керуючий рух робочого органу ПР відбувається за заданою траєкторією з встановленою за відрізками часу переміщення швидкістю. ПК можуть мати зворотній зв'язок чи він може бути відсутнім. В залежності від цього розрізняють замкнені чи розімкнеш ПК. За типом використання сигналів - аналогові, цифрові, цифро-аналогові. ПК бувають індивідуальні (для одного ПР) та групові (для декількох ПР). ІТП (інформаційно-вимірювальний пристрій) ПР діляться на сенсорні пристрої, які виявляють геометричні, хімічні та інші властивості об'єктів. Для швидкого і точного виконання технологічних операцій ПР повинен бути оснащеним відповідними інформаційно-вимірювальними пристроями (ІВП). Особливо це стосується ПР з адаптивним керуванням, що містять мікроЕОМ, які зайняті на операціях механічного складання, електродугового та газового зварювання, фарбування, знімання деталей з конвеєра, сортування виробів. ІВП ПР діляться на сенсорні пристрої, що виявляють геометричні, хімічні та інші властивості об'єктів: - пристрої відчуття, що забезпечують робот зовнішньою інформацією: - пристрої внутрішньої інформації, що дають змогу оцінити стан вузлів і підсистем самого маніпулятора і параметри руху. За ознакою відстані отримання інформації ІТП розподіляються на: - пристрої щонайближчої дії для надання відчуття захватам та іншим частинам маніпуляторів, а також корпусу ПР. - пристрої близької дії для забезпечення інформацією безконтактним способом в безпосередній близькості від робота. - пристрої далекої дії для отримання інформації про зовнішнє середовище в об'ємі всієї робочої зони. - пристрої щонайдальшої дії, якими оснащуються рухомі роботи. У наведених сенсорних пристроях використовуються тактильні та силометричні здавачі, далекоміри, вимірювачі щільності ґрунту, локаційні сенсори, оптичні, радіотехнічні, телевізійні, інерційні системи тощо. До ІВП ПР висуваються наступні основні вимоги: - малі габаритні розміри і маса конструкції; - можливість розміщення в механізмах ступенів рухомості на захватних пристроях та інших частинах маніпуляторів; - висока надійність експлуатації в різних умовах експлуатації; - стійкість до механічної чи температурної дії; - простота регулювання, обслуговування чи заміни; - низька собівартість.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |