Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Міжнародний фінансовий ринок




Валютний курс та методи його формування

 

У сфері міжнародних економічних відносин необхідним є визначення валютного курсу. Валютний курс – це ціна валюти однієї країни в грошових одиницях іншої країни. Визначення курсу валют називають котируванням. Види валютних курсів відображені на рис. 17.1.

  Класифікація валютних курсів  
 
  Основні ознаки класифікація   Види валютних курсів
       
За способом фіксації ð Плаваючий  
Фіксований  
Комбінований  
     
За способом встановлення ð Офіційний  
Неофіційний  
   
За відношенням до купівельної спроможності валют ð Завищений  
Занижений  
Паритетний  
   
За відношенням до учасників угоди ð Курс купівлі  
Курс продажу  
   
За врахуванням інфляції ð Реальний  
Номінальний  
   
За способом продажу ð Курс готівкового продажу  
Курс безготівкового продажу  
   
За методом котирування ð Прямий  
Непрямий – крос-курс  
                   

Рис. 17.1. Класифікація валютних курсів

Існують наступні системи формування валютних курсів:

- “вільне плавання”, коли валютний курс формується під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку;

- кероване плавання, коли на величину валютного курсу крім попиту і пропозиції впливають центральні банки;

- фіксовані курси передбачають централізоване встановлення співвідношення валют;

- система цільових зон – режим функціонування курсів валют країн-учасниць Європейської валютної системи;

- гібридна система – сучасна світова валютна система, у якій існують країни, де здійснюється вільне плавання валютного курсу, і є країни з частково фіксованими курсами.

Національний банк України є головним органом валютного регулювання і валютного контролю в країні, що забезпечує розробку та реалізацію валютної політики держави, визначає умови і правила діяльності на валютному ринку, організовує торгівлю валютними цінностями, регулює імпорт та експорт капіталу, здійснює контроль за реалізацією валютних операцій.

 

З інституційного погляду, міжнародний фінансовий ринок складається з сукупності фінансово-кредитних інституцій, які виконують посередницькі функції у процесі перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями і покупцями у сфері світових фінансів.

Головне призначення міжнародного фінансового ринку – перерозподіл між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для забезпечення сталості світового економічного розвитку і одержання від цих операцій доходу.

Функціональне призначення міжнародного фінансового ринку – забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидкого залучення достатнього обсягу фінансових ресурсів на вигідних умовах на наднаціональному рівні.

Елементами міжнародного фінансового ринку є (рис. 17.2):

Рис. 17.2. Структура міжнародного фінансового ринку

 

Міжнародний валютний ринок - система економічних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів та розміщення тимчасово вільних валютних коштів. З інституційного боку, валютний ринок – сукупність установ та організацій, що забезпечують функціонування валютних механізмів – банків, валютних бірж, фінансових інститутів. На валютному ринку держава здійснює валютну політику у вигляді дисконтної політики; валютної інтервенції; девальвації та ревальвації; валютні обмеження, конвертації валют; диверсифікації валютних резервів.

Міжнародний ринок боргових зобов’язань (ринок кредитних ресурсів) – сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредитору право стягувати борг із боржника. Він включає міжнародний ринок банківських кредитів та ринок боргових цінних паперів.

Міжнародний ринок банківських кредитів – сукупність ринкових відносин, де відбувається рух позичкового капіталу між країнами на умовах повернення та платності, формується попит і пропозиція кредитних ресурсів та позичкового капіталу.

На міжнародному ринку боргових зобов'язань обертаються іноземні облігації (цінні папери, емітовані нерезидентами для обігу на національному ринку і в національній валюті) та єврооблігації (боргові цінні папери на пред’явника, випускаються позичальником як правило, в іноземній валюті, для отримання довгострокової позики на євроринку, розміщується транснаціональним синдикатом). Короткостроковими борговими цінними паперами євроринку є євроноти – 1-6 місячні векселі або депозитні сертифікати – до 1 р., що випускаються першокласними позичальниками з банківською гарантією розміщення.

Міжнародний ринок цінних паперів об’єднує міжнародний ринок титулів (прав) власності та ринок боргових цінних паперів. Міжнародний ринок титулів – сфера купівлі-продажу цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємства. Такими цінними паперами є євроакції та депозитарні розписки. Євроакції – акції, які емітуються міжнародними фінансово-кредитними інститутами і розміщуються одночасно на різних ринках, котируються у будь-якому фінансовому центрі, продаж їх здійснюється міжнародними синдикатами за євровалюту.

Міжнародний ринок похідних інструментів (деривативів) охоплює обіг фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків. Фінансові деривативи - інструменти торгівлі фінансовим ризиком, вартість яких прив’язана до ціни інших активів (товарів, акцій, курсу валюти, відсоткової ставки). Торгівля деривативами проходить на біржах або поза ними. Похідними фінансовими інструментами є:

- ф’ючерсний контракт – зобов’язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою ціною на момент заключення контракту на строковій біржі;

- форвардний контракт – угода купівлі-продажу товару, іноземної валюти, фінансового інструмента з поставкою та розрахунком у майбутньому;

- опціон – різновид строкової угоди, що дає його власнику право купити або продати товар, валюту, фінансовий інструмент протягом визначеного строку за обумовленою ціною в обмін на сплату визначеної суми –маржі, премії;

- - операції "своп" - купівля-продаж певних фін активів чи зобов'язань, зокрема валют, фондових інструментів, цінних паперів чи процентних ставок по боргових цінних паперах.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 52; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.